Урок № 43 Тема. Застарілі слова, їх стилістичні функції. - Українська мова 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 10 клас

Урок № 43 Тема. Застарілі слова, їх стилістичні функції.
Урок № 43
Тема. Застарілі слова, їх стилістичні функції.
Мета: актуалізувати, узагальнити та систематизувати
знання учнів про застарілі слова, їх стилістичні
функції; розвивати вміння аналізувати, порівню ­
вати, узагальнювати мовні явища; збагачувати
словниковий запас школярів; виховувати напо ­
легливість, старанність.
обладнання: підручник, текст для стилістичного аналізу, ди ­
дактичний матеріал.
Хід УРоКУ
і . А КТУАлізА ція опоР ниХ зн А нь У чнів
1. п еревірка домашнього завдання.
2. Бесіда.
— Що таке терміни?
— Яка основна сфера їх використання?
— Охарактеризуйте місце наукової лексики в діловому мов­
ленні.
— Які головні особливості ділової лексики?
іі . оГ оло Ш ення Т е М и, М е Т и й з А вдА нь УРо КУ
ііі . МоТ ивА ція н А вчА льної діяльнос Т і ШКоля Р ів
IV. с п Р ийня ТТ я й з А своєння У чняМ и нА вчА льно Г о матеріалу
1. Робота з підручником.
(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний
матеріал підручника.)
2. Розповідь учителя.
Застарілі слова належать до пасивної лексики. У процесі істо ­
ричного розвитку словниковий склад кожної мови зазнає різних
змін. Деякі слова перестають бути загальновживаними, зрозумі ­
лими для носіїв мови і поступово виходять з ужитку.
У межах застарілої лексики виділяються слова, що зовсім ви ­
йшли з ужитку, і семантика їх майже невідома сучасним мовцям:
галити — радіти, буй — хоробрий, гудець — музикант, право ­
тар — адвокат і под. (хоч вони мають у своєму складі зрозумілі
й тепер компоненти). Ще одну групу цієї лексики становлять сло­
ва з меншим ступенем застарілості. Вони іноді використовуються
в сучасній мові з певною стилістичною метою: атрамент, боярин ,
отверзати , рать , прах : «Помацки відшукує Сагайдачний до ­
щечку, кладе на неї білий аркуш і вмочує вигострене гусяче перо
й атрамент». ( З. Тулуб )
Перша група застарілих слів — це матеріальні архаїзми, або
історизми : князь , дука , кошовий , осавула; земство , магістрат ;
лати , пернач ; намітка , очіпок тощо. Слова, що належать до
другої групи, називаються стилістичними архаїзмами, або просто
архаїзмами (від грец. «стародавній»). З ­поміж них виділяються
лексичні архаїзми (застарілі синоніми до слів сучасної мови):
десниця — права рука, правиця, вия — шия, ланіти — щоки,
ликувати — радіти, зріти — бачити, відати — знати, перст —
палець; словотворчі архаїзми (мають спільні корені, але відріз ­
няються суфіксами чи префіксами): письмовець — письменник,
возсіяти — засяяти, творитель — творець, возвеличувати —
звеличувати, словеса — слова; лексико­фонетичні (від сучасних
слів відрізняються звуковим оформленням): злато — золото,
серебро — срібло, глас — голос, прах — порох; фонетичні арха­
їзми (характеризуються застарілою вимовою окремих звуків):
зіма — зима, братік — братик, збірати — збирати, крівавий —
кровавий — кривавий; семантичні архаїзми (застарілі в одно­
му зі своїх значень): держати в розумінні «мати за дружину»:
«Сам Мотуз докопався, що Грицаїв дядько держав його рідну
тітку». (I. нечуй­Левицький)
номінативні та стилістичні функції застарілих слів
Історизми не мають синонімів у сучасній мові. Тому до цієї
категорії лексики звертаються тоді, коли виникає потреба дати
характеристику минулим епохам, назвати якусь реалію старо ­
вини, подію, що відбулася колись, зникле явище чи поняття.
У науковому стилі та його різновидах історизми є єдиним засо­
бом називання реалій минулих епох. Часто вони виступають як
терміни в історичних працях: «У другій половині ХV і особливо
в першій половині XVI ст. феодали, не відмовляючись від збіль ­
шення натуральної і грошової ренти, посилено розширювали свої
орні землі за рахунок селянських земель, створювали власні гос ­
подарства — фільварки і збільшували панщину. Внаслідок цього
площа селянського землекористування зменшувалась, зростало
число малоземельних і безземельних селян (загородники, або го­
родники, підсусідки, халупники, комірники)». ( УРЕ)
Особливо широко використовуються історизми в науково­
популярних, науково­навчальних та інших роботах: «Міста, які
одержували Магдебурзьке право, звільнялись у ряді випадків від
управління і суду великокнязівських або королівських намісни­
ків, воєвод і старост, компетенції яких переходили до магістра­
ту — ради на чолі з війтом. Рада складалася з радців (обраних
міщанами) і бурмистрів (обраних з­ поміж радців), які по черзі
головували в раді».
Широко вживаються історизми у творах Т. Шевченка,
I. Франка, Лесі Українки, I. Карпенка ­ Карого, I. Кочерги,
С. Скляренка, М. Бажана, З. Тулуб, Р. Іваничука та інших мит ­
ців українського слова. Історизми використовуються для прав ­
дивої характеристики суспільства певного історичного періоду,
відтворення колориту доби: «Минуло кілька годин. Мрячів не ­
великий дощик, а вітрець, що дедалі дужчав, погнав над містом
важкі чорні хмари. На ґанку міської ратуші стояли губернатор
Младанович, капітан Ленарт і ще кілька шляхтичів, а перед
ними, чітко карбуючи крок, проходили лизні. Попереду сотні
йшов хорунжий із шляхтичів і ніс блакитний прапор із зобра­
женням золотого патріаршого хреста, який був гербом володаря
краю графа Потоцького». (М. Глухенький )
V. зАКР іплення вивченого матеріалу
1. Робота з підручником.
(Учитель пропонує учням виконати вправи з підручника.)
2. Тренувальні вправи.
1) Спишіть речення, усно назвіть слова активного вжитку. За ­
старілі слова підкресліть, з’ясуйте їхні стилістичні функції.
Дай волі на ніготь, а він візьме на лікоть. ( нар. творч.)
За козаків і за весь народ український голосно заступився то ­
дішній наказний гетьман Павло Полуботок.
Блискуча упряж, наче золото, горить на гарних румаках.
(Ю. Клен)
Мчіться геть у степи, Де співає їй [Жанні д’Арк] вітер осанну!
(Ю. Клен)
Плавно, поволі сунуть битим шляхом широкі мажі з халабу­
дами й без них. ( В. Малик)
Гей, аж лози розляглися, Як на ратищах стялися Та удари ­
лись ( І. Манжура)
Там, на горі, могили у траві, Де обри лізли — у зубах кинджа ­
ли. (С. Пушик)
2) Доберіть до архаїзмів відповідні слова сучасної української
мови. Запишіть їх. Поясніть, у яких стилях і з якою метою
можуть вживатися наведені застарілі слова.
Свічадо, перст, пребути, благий, вакації, уста, піє, воліти,
ректи, зигзиця, десниця, рать, ланіти, брань, блават, велій, шар ­
лат, грезет, вой.
Великий, говорити, воїн, битва, губи, щоки, бути, бажати,
зозуля, військо, палець, шовк (блакитний), добрий, канікули,
дзеркало, пурпур, рука, співає, шовк (сірий).
3) Прочитайте тексти. Визначте стиль кожного з них. Випишіть
застарілі слова і встановіть, до якого лексичного розряду (істо ­
ризмів чи архаїзмів) вони належать. Порівняйте особливості
їх функціонування у поданих текстах.
Дрогобицька ратуша має давню історію. Перша міська ратуша
була дерев’яною, друга — з цегли, на три поверхи. Внизу зна­
ходилися кімнати війта, писаря та канцелярія; бургомістр і його
райці засідали у великій кімнаті другого поверху, де відбувалися
й урочистості. Там же, за залізними дверима, була і скарбниця,
в якій зберігалися «меч справедливості», казна та міський архів.
Невеличкий третій поверх, під самим дахом, слугував за помеш­
кання трубачеві, в обов’язки якого входило стежити, чи не набли­
жаються вороги, і сповіщати про це відповідним сигналом. Звідси
східці вели на балкон, що оббігав вежу довкола.
(За Р. Пастухом)
Золотоковці кували хитромудрі вериги­чепи, які прикрасять
груди князям чи воєводам, чеканили на тонких стінках ковшів
і чаш зображення птиць, риб і звірів, одні виконували з чистого
золота гарні ковчежці, які потім прикрашалися різнобарвною
емаллю, другі виводили тонкі візерунки на срібних релікваріях,
ще треті ламали голову над жіночими прикрасами: сережками­
колтами, наруччями, гребенями,— і кожен намагався створити
щось таке, чого ще ніхто не творив і не бачив, кожному хотілося
бодай на недовгий час опинитися у вільному світі краси, виклика ­
ному власною уявою, відчути себе неподільним володарем, паном,
вільним у всьому, бо справжню волю дає тільки роблена тобою
робота, яку здатен виконати один ти у цілому світі.
(П. Загребельний)
4) Із поданих поезій випишіть окремо історизми та архаїзми.
Поясніть специфіку їх стилістичного функціонування у наве­
дених текстах.
Умре муж велій в власяниці.
Не плачте сироти, вдовиці,
А ти, Аскоченський, восплач
Воутріє на тяжкий глас.
І Хомяков, Русі ревнитель,
Москви, оте[че]ства любитель,
О юбкоборцеві восплач.
І вся, о Русская беседа,
Во глас єдиний ісповєдуй
Свої гріхи.
І плач! і плач!
(Т. Шевченко)
І вийшов я на гори, як Хорив,
Поглянув на Дніпра важке свічадо,
Братам далеким поклонився радо,
Бо Київ разом з ними я творив.
Світила осінь. Берег златогрив
Дививсь у воду, як русяве чадо
Князів моїх. О таємнича Ладо,
Скажи, чиє життя я повторив?
(Д. Павличко)
3. Робота з текстом.
y Виконайте стилістичний розбір тексту.
Сірко вів на Крим десять тисяч запорожців. Такої кількості
воїнів Січ не виставляла одночасно ніколи. В морські походи
звичайно ходила тисяча або дві, в сухопутні — шість­вісім тисяч
козаків. Тепер же на клич прославленого кошового відгукнули ­
ся всі, хто міг тримати шаблю в руці. А таких після турецької
навали на Правобережжя з’явилося в запорозьких володіннях
чимало. Хто втратив у вирі лихоліття сім’ю, хто не хотів гнути
спину перед лівобережною старшиною, котра запаніла і почала
притісняти свого брата ­ козака, той тікав на Низ і поповнював
Сіркове військо.
Наступного дня після переходу на лівий бік Дніпра кошовий,
замість того щоб податися прямо на південь, на Перекоп, куди по
знайомих путівцях не раз і не два ходили запорожці, повернув
військо на схід, до річки Молочної.
Молоді козаки дивувалися і стиха ремствували, старі мовча ­
ли, довіряючи своєму досвідченому полководцю, але теж були
в душі незадоволені. Це ж не жарт — накида5ти такий гак! Одначе
ніхто не смів перечити: в поході кошовий або наказний отаман
мав необмежену владу і за непослух міг скарати на горло.
— І що собі надумав старий? — бурчав Метелиця.— Так ми,
чого доброго, відмахаємо до самого Азова!
— Цить, Корнію, якщо не хочеш київ скуштувати! — шипів
Шевчик, оглядаючись.— Сірко знає, що робить!
Сірко справді знав, що робив. Дійшовши до Молочної, він дав
війську денний перепочинок, а потім, круто повернувши на пів ­
день, швидко попростував до Сиваша. Тепер ішли тільки вночі,
визначаючи шлях по зірках і ледь примітних в темряві степових
могилах та балках, а вдень спочивали в глибоких долинах, вари ­
ли кашу, випасали коней. Сторожові загони, розіслані кошовим
на відстань, яку міг проглянути верхівець, пильно стерегли спо ­
кій війська.
(І. Шаповал)
VI. Підбиття підсумків уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал.
2. Підготувати усне повідомлення «Нові слова і вирази
в українській мові останніх років».
3. Виконати вправу з підручника (на вибір учителя).
Категорія: Українська мова 10 клас | Додав: uthitel (05.01.2014)
Переглядів: 3712 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: