Урок № 40 Тема. Професіоналізми. Професійно ­ виробнича лекси­ка. - Українська мова 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 10 клас

Урок № 40 Тема. Професіоналізми. Професійно ­ виробнича лекси­ка.
Урок № 40
Тема. Професіоналізми. Професійно ­ виробнича лекси­ка.
Мета: актуалізувати, узагальнити та систематизувати
знання учнів щодо професіоналізмів узагалі та
професійно ­ виробничої лексики зокрема; пояс ­
нити стилістичні функції професійно­виробничої
лексики; розвивати вміння аналізувати, порів ­
нювати, узагальнювати мовні явища; збагачу ­
вати словниковий запас школярів; виховувати
цілеспрямованість, наполегливість.
обладнання: підручник, текст для стилістичного аналізу, дидактичний матеріал.
Хід УРоКУ
і . А КТУАлізА ція опоР ниХ зн А нь У чнів
1. п еревірка домашнього завдання.
2. Бесіда.
— Які види наукової лексики ви знаєте?
— Що називається терміном? Наведіть приклади.
— Які слова входять до офіційно­ділової лексики?
іі . оГ оло Ш ення Т е М и, М е Т и й з А вдА нь УРо КУ
ііі . МоТ ивА ція н А вчА льної діяльнос Т і ШКоля Р ів
IV. с п Р ийня ТТ я й з А своєння У чняМ и нА вчА льно Г о матеріалу
1. Робота з підручником.
(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний
матеріал підручника.)
2. Розповідь учителя.
Професіоналізми — це слова та словосполучення, власти­
ві мовленню певної професійної групи людей. Лексика різних
професійних груп характеризується низкою специфічних рис.
Це здебільшого назви знарядь виробництва та їхніх частин, назви
трудових процесів, різних ґатунків сировини, спеціальні профе ­
сійні вислови тощо. За межами певного професійного середовища
ці слова не завжди зрозумілі або не становлять інтересу. З­поміж
професіоналізмів можна виділити науково­технічні, професійно­
виробничі та просторічно­жаргонні слова.
Професійно­ виробнича лексика охоплює дуже велику кіль ­
кість слів, що властиві мовленню осіб певної професії. Це пере­
важно назви знарядь і матеріалів праці, виробничих процесів,
характерних для різних професій, спеціальностей. Наприклад,
лексеми оранка , сівба , боронування , угноєння , хімічні і міне­
ральні добрива, косовиця , обмолот тощо переважають у мовленні
працівників сільського господарства; врубмашина, штрек , вугле ­
комбайн — у мовленні шахтарів; домна , мартен, вагранка час ­
тіше за інших використовують металурги; бетон , цегла, поверх ,
риштування — будівельники; вмикач , вимкнення струму, ру ­
бильник, високовольтна дуга — електрики; рея , камбуз , кубрик ,
такелаж, норд ­вест — моряки і т. ін.
Обсяг професійно­виробничої лексики швидко збільшується,
уточнюється семантично в науковій, навіть у побутовій сфері,
через що розгортається стилістично, функціонально. Професійно ­
виробничі лексеми­терміни нерідко наповнюються певними осо­
бистісними емоціями, зрозумілими багатьом учасникам розмови.
Цю лексику дедалі ширше використовують в усному виробни­
чому мовленні, у публіцистиці, в художній літературі тощо, на ­
приклад: Кожен з робітників так небагато виготовляє — гайку,
болт, елерон, частину фюзеляжу, крісло для пілота, шасі… А всі
разом — літак! (В. Собко )
Основна сфера функціонування професіоналізмів — усне не­
офіційне мовлення людей певної професії (розмовно ­ побутовий
стиль), проте вони можуть зазнавати термінологізації й, закрі ­
пившись у складі галузевої термінологічної системи, використо­
вуватися в науковому стилі. У мові художніх творів професіона­
лізми виконують ті самі функції, що й терміни.
V. зАКР іплення вивчено Го МАТ е Р і А л У
1. Робота з підручником.
2. Тренувальні вправи.
1) Прочитайте речення, спишіть, підкресліть професіоналізми;
з’ясуйте, якої професії вони стосуються.
Після косовиці починаєш гребти сіно гуртом. (О. Довженко )
Тремтить в повітрі Тужна нота соль, На синіх травах — пер­
ший синій іній. (В. Малишко)
В повітрі промайнув трос і, розкручуючись, упав на палубу
підводного човна. (Д. Ткач)
З ­ під обрію загонові навстріч летів верхівець в гостроверхій
шапці, і бризки маловоддя навсібіч летіли з­ під копит, і, мов
у танці, козак чухикав палко, аж мушкет підстрибував в легкому
ритмі чвалу. ( Л. Орлач )
Половчиха здумала про своє дівоцтво, дівування в Очакові,
хазяї трамбаків сваталися до неї, а що вже шаланд, баркасів, мо­
торок, яхт! ( Ю. Яновський)
Там і гачки, і блешні, і удки,— Рибальських душ німі това ­
ришки. (М. Рильський)
Довгими кліщами Іван вихоплював з горна штабу розпеченого
заліза, вправним і звичним рухом кидав її на ковадло, і з­під мо­
лотів на всі боки розлітався вогняний дощ. ( А. Шиян)
2) Визначте, до якого розряду лексики належать виділені слова.
Поясніть особливості їх функціонування в тексті.
Горизонтальний ткацький верстат для ручного ткацтва в чо­
тири ремізки складається з ткацького вала, на який намоту ­
ється виготовлюваний виріб (ткання) і в місцях якого закрі ­
плюються зв’язані в пучки кінці основи; фіксаторів ткацького
вала, за допомогою яких відпускають основу і намотують ткан ­
ня; поперечної рами­ батана , в яку вставляють бердо; берда ,
через яке проходять усі нитки основи (чим густіше бердо, тим
густішою буде тканина); ремізок ; пристрою для піднімання
ремізок; верхньої каркасної дошки; основного вала, на якому
закріплено основу. У вічка ремізок проводять парні (в одну)
й непарні (в другу) нитки. Складніший ткацький рисунок по ­
требує більшої кількості ремізок, в які за схемою цього рисунка
заправляють нитки основи. За допомогою ремізок піднімають
потрібні нитки основи для переплетення з нитками утка , а та­
кож створюють ткацький рисунок.
(Л. Жоголь)
3. Робота з текстом.
y Виконайте стилістичний розбір тексту за поданим планом.
1) Кому адресовано висловлювання, з якою метою?
2) Сфера застосування висловлювання, жанр.
3) Характерні особливості тексту (точність, фактографіч­
ність, образність тощо).
4) Мовні особливості лексики, фразеології, граматики.
5) До якого стилю належить текст?
Гончарство
Протягом багатьох століть гончарство посідало одне з провід­
них місць серед селянських промислів. Воно увібрало в себе тех ­
нічні навички і художні традиції, що існували ще з часів неоліту.
Найбільші центри гончарного промислу були зосереджені
в лісостеповій зоні, особливо на Лівобережжі. Такими центрами,
що збереглись досьогодні, є Опішня на Полтавщині, Кролевець,
Олешня, Ічня на Чернігівщині, Нова Водолага, Просяне, Ізюм­
щина на Харківщині, Бубнівка, Кришинці, Бар на Поділлі. Є такі
центри на Поліссі та в Карпатах.
Виробництво керамічних виробів — трудомісткий і довго ­
тривалий процес, що вимагає від ремісника володіння різнома ­
нітними навичками — починаючи від вибору глини і кінчаючи
термічною обробкою виробів. Глину добували найчастіше від ­
критим способом за допомогою лопат і дерев’яних відер, а інколи
будували шахти з дерев’яним зрубом і корбою для механічного
підняття глини. Добуту сировину привозили додому і скидали
у глинник, який міг бути у хаті, а іноді у дворі у спеціальній ямі
або просто на поверхні. Тут глина протягом певного часу пріла.
Цей процес прискорювали, постійно поливаючи її водою і пе­
релопачуючи. Потім глину піддавали обробці та очистці: били
дерев’яним товкачем ( довбнею) або веслом, стругали стругом
і дротом — щоби позбавитись домішок. Перед формовкою глину
місили, як тісто. Таким чином масу обробляли декілька разів
і, зліпивши її у вальки ( зампятки, грудки ), складали у глинник.
Через кілька днів їх знову ретельно місили, видаляючи камінчи­
ки та рослинні залишки, і розділяли на невеликі частки, достатні
розміром для формовки певного виробу.
В Україні під кінець XIX ст. загального поширення набуло
важке ножне гончарне коло. Воно складалося з двох дерев’яних
кругів: нижнього, більшого — спідняка і верхнього, меншо­
го — верхняка . Обидва вони з’єднувалися спицею ( веретеном),
спочатку дерев’яною, а потім — металевою. Нижній круг при­
водився в рух ногою, на верхньому гончар руками формував
посудину.
Після просушки на повітрі, а взимку в домашній печі посуд
випалювали. Спеціальна піч, яку споруджували або у дворі гон­
чара, або за селом, складалася з двох частин: великої — очагу
і малої — горнила , розділених козлом — стіною з отворами для
проходу диму і нагрітого повітря. Округле склепіння печі (кло ­
бук ) теж мало отвори для виходу пари.
Посуд у горнилі ставили рядками, між якими були глиняні
перегородки — рачки , а решту простору засипали уламками би­
того посуду. Полив’яний посуд випалювали двічі — у сирому ви ­
гляді і після обливки поливою.
Сформований предмет, ще знаходячись на гончарному колі,
отримував рельєфне викінчення пальцями, спеціальними палич ­
ками, на нього наносився гравірований або кольоровий орнамент.
У розмальовці виробів брала участь уся сім’я гончара. Для малю ­
вання вживали квач, куряче або дятлове пір’я, ріжок , дерев’яний
ніж — стек.
Керамічні вироби поділялися на чотири основні групи: по­
бутовий посуд , декоративний посуд, оздоблювальні плитки ­
кахлі , будівельні матеріали — черепиця, плоска цегла типу
плінфи, якою викладали під варистої печі. До побутового по­
суду належали миски, полумиски , ринки , горщики ­ борщівники ,
кашники, глечики , тикви , барильця , куманці . До другої групи,
крім декоративного посуду, належали також дитячі іграшки:
баранці , півники тощо. Кахлі у великій кількості вироблялися
українськими майстрами і використовувалися для оздоблення
будинків, церков, для облицьовування печей. Черепицю зде ­
більшого виготовляли гончарі Півдня України, Поділля, Гали ­
чини і Закарпаття, а плоску цеглу для печей виробляли багато
і повсюдно.
За особливостями художньо­ декоративного оздоблення кера ­
міки в Україні можна виділити декілька зон: північні райони ,
в яких переважають глини з окислами заліза (сіра кераміка);
південно­ східні, де в основному поширена зелена і золотиста
полива, а також безполивний розпис жовтою глиною («опис­
ка»); для Полтавщини характерні червоні миски з широким
«фляндрованим» розписом, що створюють майстри Опішні і По­
ставки; красотою орнаменту, кольористістю і витонченістю
відрізняється кераміка Поділля; високого рівня досягли у сво ­
їй творчості, особливо в техніці гравірування (ритування )
майстри Косова і Пістині в Карпатах, умільці Сокальщини
в Галичині та Хустщини й Виноградівщини на Закарпатті.
При безперечній спільності форм української народної керамі­
ки кожний центр гончарства вирізнявся своїми особливостями
і своєрідністю.
(З книги «Культура і побут українського народу» )

VI. Підбиття підсумків уроку
заключна бесіда.
— Які групи професіоналізмів ви знаєте?
— Чи є професіоналізми відхиленням від літературної норми?
— Якими професіоналізмами ви послуговуєтеся в повсякден­
ній діяльності?
V і I. д о МАШнє зА вдА ння
1. Вивчити теоретичний матеріал.
2. Записати 10–15 професіоналізмів зі шкільного вжитку.
3. Виконати вправу з підручника (на вибір учителя).
Категорія: Українська мова 10 клас | Додав: uthitel (04.01.2014)
Переглядів: 9841 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: