Урок № 39 Тема. Наукова і ділова лексика. - Українська мова 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 10 клас

Урок № 39 Тема. Наукова і ділова лексика.
Урок № 39
Тема. Наукова і ділова лексика.
Мета: актуалізувати, узагальнити та систематизувати
знання учнів про наукову і ділову лексику, їх
стилістичні функції; розвивати вміння аналізу ­
вати, порівнювати, узагальнювати мовні явища;
збагачувати словниковий запас школярів; вихо ­
вувати мовний смак.
обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Хід УРоКУ
і . А КТУАлізА ція опоР ниХ зн А нь У чнів
1. п еревірка домашнього завдання.
2. Бесіда.
— Який шар лексики належить до просторічної?
— Що таке діалектизми?
— Схарактеризуйте особливості функціонування діалектиз­
мів у науковому стилі.
— З якою метою діалектизми вживаються в художньому
стилі?
— Як використовуються просторіччя та діалектизми в публі ­
цистичному стилі?
іі . оГ оло Ш ення Т е М и, М е Т и й з А вдА нь УРо КУ
ііі . МоТ ивА ція н А вчА льної діяльнос Т і ШКоля Р ів
IV. с п Р ийня ТТ я й з А своєння У чняМ и навчального матеріалу
1. Робота з підручником.
(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний
матеріал підручника.)
2. ч итання з позначками.
Офіційно­ ділова лексика представлена словами, рідше — спо­
лученнями слів, які найчастіше використовуються в писемному
мовленні: в ділових паперах, у канцелярському спілкуванні,
в урядових, державних актах, постановах (заява, оголошення,
справа, акт, довідка, розпорядження та ін.). Офіційно­ ділова
лексика найбільшою мірою формує офіційно­ діловий стиль
мови.
Окремий шар офіційно­ділової лексики — це назви державних
організацій, закладів і позадержавних об’єднань (за інте ресами,
віросповіданням, віком тощо); міністерства; партії, клуби, церк ­
ви та ін., а також найменування осіб, які обіймають відповідні
посади: Президент України, Прем’єр­міністр, староста та ін.
Офіційно­ ділова лексика широко використовується в усно­
му мовленні (в діалогах і монологах), у державних установах, на
виробничих підприємствах тощо. Частина ділової лексики стає
загальновживаною.
Надмірне використання офіційно­ділової лексики поза типо­
вими для неї сферами може надавати мовленню гумористичного,
іронічного забарвлення. Отже, тільки у власне діловому мовленні
ця лексика стилістично найдоречніша і комунікативно вмотиво ­
вана.
Однією з найчисленніших груп лексем у словниковому складі
кожної сучасної розвиненої літературної мови, отже й україн­
ської, є науково ­термінологічна (наукова) лексика, яка обслуго­
вує потреби загальнонаукового і галузево­наукового спілкування.
Ця лексика відображає минуле і сучасне в науковому сприйманні
людиною себе самої і всього навколишнього, зберігає вже пізнане
людством для прийдешніх поколінь.
У науковій лексиці розрізняють такі основні види:
— загальнонаукова лексика (іншомовна та українська).
Це слова ­ терміни, які використовуються в усіх галузях знань,
у виробництві, частково і в сучасному побуті освічених верств на­
селення: аналіз, аналізувати , синтез , індукція , дедукція , клас ,
класифікація, класифікувати , демонстрація, експеримент , сис ­
тема, систематизація , аргумент, абстракція , теорія , аналогія ;
наука , дослідження , твердження , положення , практика , спо­
стереження та ін.;
— науково ­ галузева (спеціальна) лексика. Розрізняють лек­
сику філософську, етично ­естетичну, психологічну, педагогічну,
історичну, філологічну (мовознавчу й літературознавчу), мате­
матичну, фізичну, біологічну, медичну, сільськогосподарську,
інженерно­технічну, будівельну та ін.
Нині у світі сукупно налічується понад 22 тисячі різних наук,
їх розділів, професій, спеціальностей, і всі вони оперують певною
кількістю розрізнювальних термінів.
Термінами є однозначні слова й сполучення слів. Це лексеми
з точно визначеною семантикою. З поширенням наукових знань
терміни все більше використовуються у мовленні, доповнюючи
собою загальновживану лексику: трактор, комбайн , мотор ,
апарат , термометр, грип , переливання крові , суспільство , ви ­
робництво, шахта , вугілля тощо. Загальновживані слова, які
використовуються у певних галузях знань, також сприймаються
як терміни. Наприклад, слово корінь у біології — частина рос­
лини, яка міститься в землі і якою рослина висмоктує з ґрунту
воду з поживними речовинами. На основі первинного значення
цієї лексеми сформувалися інші значення: корінь (слова) в лінг­
вістиці і корінь у математиці. Ці три семантично різні лексеми
є омонімами. Слово «корінь» використовується і переносно: Вони
[єзуїти] всьому злу корінь. ( Панас Мирний); Багато що в ній
[статті] подобалося й Тарасові, особливо думки про єдиний корінь
слов’янських народів. (О. Іваненко)
Наукова лексика найповніше відображає всесвітній і націо ­
нальний прогрес, інтелектуальне зростання, оновлення, збагачен ­
ня всіх народів.
Стилістична спроможність власне наукових лексем досить
обмежена, проте не зовсім нейтральна, бо кожне слово може вжи ­
ватись тропеїчно, переносно, забарвлюючись у таких випадках
певною почуттєвістю, емоційністю.
V. зАКР іплення вивчено Го МАТ е Р і А л У
1. Робота з підручником.
(Учитель пропонує учням виконати вправи з підручника.)
2. Тренувальні вправи.
1) Знайдіть у поезії Ліни Костенко терміни. Проаналізуйте їх
стилістичні функції і поясніть прийоми використання.
Плюс мінус життя.
Таблиця розмноження.
Квадратний корінь із мрій романтика.
Два пишем, три помічаєм.
Розношена // Щоденна // Проста // Математика.
2) Визначте тему та стиль кожного уривка. Випишіть із них тер ­
міни і з’ясуйте основну сферу їх функціонування. Поясніть
роль і прийоми використання цих мовних засобів у наведених
текстах.
Сидю, було, я під повіткою, зубці до грабель тешу, а вона ви ­
йде на ґанок та як стрельне:
— Свириде!
Вірите, сокира в мене в руках сама собі тільки — стриб! стриб!
стриб! Як на теперішню техніку, так чиста тобі «катюша». З нею
я так напрактикувався, що ніяка війна мені ані під шапку. Насту ­
пати на Лукерку, щоправда, я не наступав, більше одбивав атаки,
а воюватися доводилось мало не щодня.
Одного разу, в неділю, ми з кумом, ще й на достойне не дзво­
нили, не видержали: хильнули. І добренько ­таки хильнули. Коли
ось Лукерка з церкви!
— Держись,— кажу,— куме, битва буде! Якщо поодинці,
будемо биті. Давай згуртуємось у військове соєдінєніє, бо інакше
розгром. Перемеле живу силу й техніку!
Утворили ми соєдінєніє. Тільки­но вона на ґанок, я зразу вро ­
ді як на «ура»:
— Що це ти по церквах до полудня товчешся?! Піп медом час­
тує, чи що?
А кум з правого флангу заходить. Але тут у нас ошибка органі ­
заційна вийшла: рогачів ми не поховали. Ех! — вона за рогача —
і в контратаку! Прорвала фронт. Ми з кумом на зарані підготов­
лені позиції — в погрібник. Опорний, вроді, пункт. Уже й пироги
похололи, а вона все в погрібнику в окруженії держить.
(Остап Вишня )
На завершення Карналя попросили розповісти про свої науко­
ві плани. Він не мав ніяких планів. Щодня двома трамваями до
технікуму, лекції, клопоти по дому, тоді бігти до театру, зустрі ­
чати Айгюль.
— Трохи цікавлюся проблемою мінімізації булевих функ­
цій,— сказав він несміливо,— Рем Іванович знає, що я ще сту­
дентом пробував трохи помізкувати в галузі дискретного аналізу.
Здається мені, що булеві функції…
— Ага! Кібернетика вас не забула! — вигукнув Рем Іва­
нович.
(П. Загребельний)
3) Згрупуйте й запишіть терміни за галузями знань. Окремо ви ­
пишіть загальнонаукові поняття.
Дієслово, вегетація, вірш, ізоляція, сталеваріння, логарифм,
синтез, чавун, ін’єкція, конденсатор, квадрат, суцвіття, вигук,
драма, аналіз, запилення, проза, анальгін, плавлення, контакт,
чисельник, неологізм, систематизація, стрептоцид, розетка, фло ­
ра, аргумент, прибуток, морфологія, клітина, домна, кіловат, ді ­
лення, склероз, оповідання, класифікація.
4) Прочитайте уривок з тексту офіційно ­ділового стилю. Зробіть
семантико­стилістичний аналіз використаних у ньому лексич­
них засобів. Випишіть у 2 стовпчики наукову і ділову лексику.
стаття 6
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на
законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють
свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах
і відповідно до законів України.
(Із Конституції України )
VI. Підбиття підсумків уроку
самостійна робота.
y Прочитайте уривок з роману О. Гончара «Циклон». Знайдіть
у ньому терміни, проаналізуйте прийоми їх введення у текст
і обґрунтуйте доцільність уживання.
Без попереджень з’являються циклони. Розшаленілася десь
там стихія, в темні вируючі надра її незабаром буде кинуто й ваші
життя. Усе страхітливе вдирається без попереджень: раптово
й вщент розкришується усталений спокій дня, не відбудуться
чиїсь побачення, недочитані відкинуто книжки, на півстрічці
обірвано фільми,— все падає у своїй значності, здрібнюється,
меркне, а натомість росте тільки грізна правда циклону, правда
стихії, що насувається, що подих її вже чути…
Не визнаючи кордонів, циклони ходять по всій планеті.
Ще коли тут по заквітлих лугах, у повені сонця табірні вихо­
вательки водили табунці щебетливих малят, може, тоді з кос ­
мічних висот кимось було помічено, як зачинається творення
лиха, як десь на широтах Атлантики вже починає формуватись
циклон. Учені розрізняють кілька стадій його розвитку: стадія
хвилі, стадія молодого циклону. Стадія розвитку максимально ­
го… Спершу, ніби невпевнено, виникають над голизною океану
ледь помітні завихрення, невідомим поштовхом зриваються
хвилі в отій самій фронтальній зоні, де маси теплого повітря
зіткнулись з холодним, і колосальна, не піддатна вимірам,
енергія температурних контрастів, розвиваючись мовби спон ­
танно, щодалі грізніше виявляє себе, поступово формується
«око бурі» — район депресії, гранично зниженого тиску. Руха­
ється величезний колодязь порожнечі, оточений тисячокіломе ­
тровим кільцем циклонічних стін і суцільно вируючих хмар,
де все кипить, закручується спіралями на вихрових обертових
швидкостях, і вся ця розімкнута, розшаленіла сила природи,
наростаючи, набуває сили ураганів.
— Прочитайте наукове пояснення циклону, яке О. Гончар
подав на початку другої частини свого роману. Порівняйте науко ­
вий і художній описи цього явища. Проаналізуйте добір мовних
засобів в обох уривках.
Циклон — гігантський атмосферний вихор зі зниженим тис­
ком повітря всередині («око бурі»), зі складною системою вітрів,
що дмуть проти годинникової стрілки в Північній півкулі і за
годинниковою — в Південній. Циклони охоплюють величезні
райони планети. Розвиваючись, часом досягають ураганної сили,
спричиняються до наслідків катастрофічних.
Циклони та антициклони відіграють велику роль у формуван ­
ні погоди, у загальній циркуляції атмосфери.
Причини виникнення цих явищ остаточно ще не з’ясовані.
(Із довідника )
VІІ. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал.
2. Скориставшись книжкою А. Коваль «Культура ділового
мовлення», скласти текст заяви або іншого ділового до­
кумента, потребу в якому мали чи маєте, навчаючись
у школі .
3. Виконати вправу з підручника (на вибір учителя).
Категорія: Українська мова 10 клас | Додав: uthitel (04.01.2014)
Переглядів: 4557 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: