Урок № 34 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Детальне аудіювання тексту науково­популярного стилю. - Українська мова 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 10 клас

Урок № 34 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Детальне аудіювання тексту науково­популярного стилю.
Урок № 34
Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Детальне аудіювання тексту науково­популярного стилю.
Мета: сформувати стійкі слухові, лексичні та грама ­
тичні навички аудіювання, розвивати пам’ять,
логічне та образне мислення шляхом прогнозу ­
вання, зіставлення та порівняння; розширювати
кругозір, збагачувати словниковий запас школя ­
рів; виховувати прагнення до пізнання.
обладнання: підручник, текст для аудіювання, тестові завдан ­
ня до нього.
Хід УРоКУ
I. А КТУАлізА ція опоР ниХ зн А нь У чнів
Бесіда.
— Які види аудіювання ви знаєте?
— Коротко схарактеризуйте кожен із них.
— Чи може бути придатним для аудіювання будь­ який
текст?
— Сформулюйте власні вимоги до текстів для кожного виду
аудіювання.
II. оГ оло Ш ення Т е М и, М е Т и й з А вдА нь УРо КУ
III. МоТ ивА ція н А вчА льної діяльнос Т і ШКоля Р ів
IV. о сновний зМ іс Т Р о Б оТ и
1. Аудіювання кількох текстів, дібраних учнями.
2. д етальне аудіювання тексту науково-популярного стилю.
1) Прослуховування учнями тексту для детального аудіювання.
смачна сіль…
Гідними опису бувають не тільки долі людей. Чимало захо ­
плюючих розповідей написано й про долі речей. Ми ж складемо
короткий життєпис простої глутамінової кислоти та її солі — глу­
тамату натрію. Її кулінари ще називають — «смачною сіллю», або
«душею смаку». А на етикетках магазинних продуктів цю сіль
скромно позначають як харчову добавку Е ­621.
У 1866 році німецький хімік Г. Ріттхаузен уперше одержав із
білка пшениці нову амінокислоту. Він назвав її «глютаміновою».
Та більше сорока років відкриття хіміка не мало ніякого практич­
ного значення. Хіба що стала відомою ще одна цеглинка, з якої
побудовано велику будівлю білків.
Згодом з’ясувалося, що хоча глутамінова кислота і не нале ­
жить до незамінних для організму амінокислот, проте вона є в по ­
рівняно великих кількостях у таких життєво важливих органах
і тканинах, як мозок, серцевий м’яз, плазма крові. Фізіологічна
роль цієї кислоти полягає ось у чому. В процесі розпаду білків,
при переварюванні їжі утворюються амінокислоти. Іноді розпад
може йти ще глибше — до аміаку, що отруює нервові тканини.
Та глутамінова кислота здатна сполучатися з аміаком, зв’язавши
його до нової хімічної сполуки, і виводити із організму.
Ця нова властивість кислоти привела медиків до щасливої
думки про можливість використовувати її для лікування дея ­
ких психічних і нервових розладів. І дійсно, останнім часом ця
кислота або її солі (кальцієва та магнієва) застосовуються при
виснаженні нервової системи, при ослабленні пам’яті та в деяких
інших аналогічних випадках.
У далекому 1909 році професор Ікеда із Токійського універ­
ситету вирішив з’ясувати, чому їжа, яка приправлена сушеними
водоростями (для цього жителі Далекого Сходу користуються
головним чином ламінарією — морською капустою), стає більш
смачною та апетитною. І тут зненацька з’ясувалося, що такою
своєю властивістю сушена ламінарія зобов’язана саме глутаміно ­
вій кислоті. Виділивши її в чистому вигляді та одержавши потім
натрієву сіль, Ікеда переконався в тому, що остання має ще біль ­
шу здатність поліпшувати смак їжі.
У тому ж 1909 році Ікеда одержав британський патент на своє
відкриття. Незабаром у багатьох країнах світу почали виготовляти
глутамінову кислоту та її натрієву сіль (або скорочено — глутамат
натрію). Це жовтуватий дрібнокристалічний порошок. В Японії
його випускають під назвою «адзіномото», що означає «сутність
смаку». Іноді це слово перекладають інакше — «душа смаку».
Китайці називають цей продукт «вій ­цю», тобто «гастрономічний
порошок», а схильні до гіперболізації французи напівжартома­
напівсерйозно називають його «сироваткою розуму»!
Та як би там не було, але варто лише додати до якого­небудь
прісного вегетаріанського супу дрібку цієї речовини — в одну
мить відбувається диво. Страва набуває повноти смаку, виникає
переконливе відчуття, начебто їли м’ясний бульйон. Тому глута ­
мат натрію широко застосовують у багатьох країнах як дозволену
харчову добавку до м’ясних, овочевих і круп’яних блюд, для
поліпшення смаку харчових концентратів, овочевих консервів,
сиру, пива та інших продуктів.
Особливо доцільно використовувати глутамат натрію для від ­
новлення та поліпшення смаку давно заморожених м’ясних про ­
дуктів, а також овочів. Ця своєрідна властивість «смачної солі»
зветься «глутаміновим ефектом». Він пов’язаний, як думають
фахівці ­ біохіміки, зі стимуляцією смакових нервів, що згодом
викликає відчуття ситості. Причому встановлено, що здатність
надавати їжі «подібний м’ясу» смак має аніон натрієвої солі або
самої глутамінової кислоти. Іншими словами, це негативно заря ­
джена частинка цих молекул. Ось вам і розгадка «смачненьких»
супів з магазинних хрустких пакетиків, «свіженьких» курчат під
соусом із річним терміном зберігання… та й багатьох інших чудес
сучасних харчових технологій.
Для продуктів харчування рекомендується застосовувати
до 10 грамів препарату як приправи для 3–4 кг м’яса, м’ясних
чи рибних страв. Тих же 10 грамів вистачає для 4–5 кг овоче­
вих продуктів, для 2 кг бобів і рису, для 6–7 л супів, соусів та
м’ясних бульйонів. Для консервів глутамат натрію просто зна­
хідка, тому що при термічній обробці продукти часто втрачають
свій смак. Тут використовують 2 грами препарату на кілограм
консервів.
Із чого ж одержують глутамат натрію та глутамінову кислоту?
Відповідь — кому із чого вигідно. У США, наприклад, понад 50 %
глутамату натрію виробляють із відходів виробництва цукрово ­
го буряку, близько 30 % — із клейковини пшениці та близько
20 % — з кукурудзяного крохмалю. У Китаї його роблять із соєво­
го білка, а в Німеччині — із пшеничного. В Японії ж розроблено
ще й метод синтезу глутамінової кислоти із глюкози та мінераль­
них солей за допомогою особливих видів мікроорганізмів — мі­
крококкус глутамікус.
У нас же основною сировиною донедавна служили відходи
кукурудзяно­ крохмального, цукрового та спиртового виробни ­
цтва, бурякова патока. Нині у світі виробляють сотні тисяч тонн
цієї харчової приправи. І з кожним днем розширюється сфера її
застосування.
Таким чином, приємним смаком сучасна харчова промис ­
ловість може наділити все, що завгодно! І не думайте, що вашу
ковбаску роблять із першосортного парного м’яса. Адже ми жи ­
вемо в епоху хімічного прогресу. Сьогодні знайти на полицях
супермаркетів яку­небудь готову їжу без вказівки на присутність
в її складі харчової добавки Е ­621 — дуже проблематично.
А тепер щодо таємничої літери «Е» на харчових етикетках.
У радянські часи, на думку старших людей, до деяких сортів
ковбаси додавали горохове борошно. Але горох, принаймні, на ­
туральний продукт. А зараз читаєш на етикетці Е­ 162, Е­ 330,
Е­621… і не знаєш, що за цим криється. Що ж означають незро­
зумілі багатьом індекси? Це харчові домішки (як натуральні, так
і синтезовані), які надають продукту якісь властивості — поліп­
шують смак і товарний вигляд, гарантують тривале зберігання
тощо.
Наприклад, індексом Е­162 виробники позначають буряковий
сік, а Е ­ 330 — це звичайна лимонна кислота, яку господарки
використовують у приготуванні протягом довгих десятиліть.
Тобто цілком натуральні продукти. Суть не в тому, як отримано
продукт, а в тому, який він. Тож таємнича літера «Е» (від слова
«Europe») свідчить про те, що ця класифікація прийнята в Євро­
пейському Співтоваристві. А цифри говорять про призначення до­
мішок. Знаючи це, ви легко визначите, що саме додано в готовий
продукт.
(882 сл.) (За Г. Ковтуном)
2) Виконання тестових завдань.
1. Харчова добавка Е­621 — це:
А хлорид натрію;
9 Б глутамат натрію;
В незамінна амінокислота;
Г магнієва сіль.
2. Глутамінова кислота:
А виконує смакову функцію;
Б впливає на розвиток мозку;
В впливає на розвиток серця;
9 Г сполучається з аміаком та виводить його з організму.
3. Їжа, приправлена сушеними водоростями, більш смачна та
апетитна:
А бо риб’ячий жир надає страві пікантності;
Б водорості досить ароматні та смачні;
В у водоростях є кальцієва сіль, що поліпшує смак їжі;
9 Г у водоростях є глутамінова кислота, що поліпшує смак
їжі.
4. Хто і коли вперше одержав глутамінову кислоту?
А Професор Ікеда, 1909 року;
145
9 Б Г. Ріттхаузен, 1866 року;
В Д. І. Менделєєв, 1854 року;
Г Джейкоб Девіс, 1873 року.
5. Як французи називають глутамат натрію?
9 А «Сироватка розуму»;
Б «сутність смаку»;
В «душа смаку»;
Г «гастрономічний порошок».
6. «Глутаміновий ефект» — це:
А підсилення смаку харчових продуктів;
Б пришвидшення процесу приготування страв;
9 В відновлення та поліпшення смаку давно замороженого
м’яса та овочів;
Г швидке розмороження продуктів.
7. Із чим пов’язаний «глутаміновий ефект»?
А З незначною термічною обробкою продуктів;
Б із подовженням терміну придатності страв;
В із покращенням товарного вигляду харчових продук ­
тів;
9 Г зі стимуляцією смакових нервів, що викликає відчуття
ситості.
8. Що означає літера «Е» на етикетці?
А Застерігає про наявність синтетичних складників;
Б свідчить про шкідливість продукту;
В вказує на харчові домішки, що надають продуктам пев ­
ні властивості;
9 Г свідчить про те, що ця класифікація прийнята в Євро­
пейському Співтоваристві.
9. Із чого одержують глутамат натрію у нашій країні?
А Із клейковини пшениці;
9 Б з бурякової патоки;
В із соєвого білка;
Г із глюкози та мінеральних солей.
10. Висловіть власну думку стосовно безпечності добавок з ін ­
дексом «Е». «Хімія» це чи ні?
3) Додаткові запитання та завдання до тексту.
— Визначте тему, основну думку тексту, поділіть його на
смислові частини та складіть план.
— Назвіть слова, що потребують пояснення, з’ясуйте за слов­
никами чи за контекстом їх значення.
— Які проблеми порушено в тексті?
146
— Визначте тип, стиль мовлення, лексичні особливості тек­
сту, наявність термінів, фактичного матеріалу.
— Інформація з якої галузі знань представлена в даному тек­
сті?
— Випишіть слова і вирази, що вказують на стиль тексту.
— Зробіть усний докладний переказ тексту за складеним пла­
ном або виписаним ланцюжком ключових слів.
V. п ід Б и ТТ я підсУМК ів УРо КУ
VI. д о МАШнє зА вдА ння
Скласти виступ на одну з тем: «Сіль у раціоні моєї родини»,
«Плюси і мінуси хімічного прогресу», «Чим ми харчуємось?».
Категорія: Українська мова 10 клас | Додав: uthitel (04.01.2014)
Переглядів: 3184 | Рейтинг: 2.2/4
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: