Урок № 33 Тема. Розвиток зв’язного мовлення . Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне). Критичне аудіювання тексту - Українська мова 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 10 клас

Урок № 33 Тема. Розвиток зв’язного мовлення . Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне). Критичне аудіювання тексту
Урок № 33
Тема. Розвиток зв’язного мовлення . Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне). Критичне аудіювання тексту публіцистичного
стилю.
Мета: узагальнити, систематизувати та поглибити
знан ня учнів про аудіювання та його різновиди;
розвивати вміння сприймати на слух тексти пу ­
бліцистичного стилю; прищеплювати зацікав ­
леність історією свого міста, країни; виховувати
патріотичні почуття.
обладнання: підручник, текст для аудіювання з тестовими
зав даннями до нього.
Хід УРоКУ
I. А КТУАлізА ція опоР ниХ зн А нь У чнів
Бесіда.
— Які види мовленнєвої діяльності ви знаєте?
— Що називається аудіюванням?
— З якою метою сучасній людині необхідні навички аудію­
вання?
II. оГ оло Ш ення Т е М и, М е Т и й з А вдА нь УРо КУ
III. МоТ ивА ція н А вчА льної діяльнос Т і ШКоля Р ів
IV. с п Р ийня ТТ я й з А своєння У чняМ и нА вчА льно Г о МАТ е -Р і А л У
1. Робота з підручником.
(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний
матеріал підручника.)
2. Розповідь учителя.
а удіювання — це вміння слухати, сприймати, аналізувати
й відокремлювати потрібну інформацію. Але воно не лише по ­
лягає в запам’ятовуванні основної інформації та подальшому її
відтворенні, а передбачає також уміння сприймати красу слова,
тобто мову як естетичну категорію, і розуміти практичне значен­
ня висловлювань.
Таким чином, сприйняття тексту має бути якомога повнішим
і різноплановішим, приносити максимальну користь.
Ознайомлювальне (глобальне) аудіювання потребує від слуха ­
ча цілісного сприйняття змісту повідомлення, вміння визначити
його тему, основну думку, поділити текст на смислові частини,
розрізняти композиційні елементи.
Докладне аудіювання передбачає найповніше, деталізоване
сприймання змісту повідомлення, усвідомлення смислу кожного
з його елементів.
Критичне аудіювання ґрунтується на глобальному й доклад­
ному, воно потребує висловлювання власної думки стосовно почу ­
того, своєї мотивованої згоди чи незгоди з певним твердженням,
критичного осмислення сприйнятого на слух.
V. зАКР іплення вивчено Го МАТ е Р і А л У
Критичне аудіювання тексту публіцистичного стилю.
1) Прослуховування тексту учнями.
кінематограф і Харків
Грудневого морозяного ранку 1896 року на Сумській вулиці,
біля редакції газети «Южный край» зібралася зграйка хлопча ­
ків, аби незабаром розбігтися містом і оповістити городян про
небувале «чудо техніки» — кінематограф, демонстрація котрого
повинна була відбутися в оперному театрі. Звістка про винай­
дений у Франції братами Люм’єр кінематограф докотилася і до
харків’ян, які дізналися з газет про перші демонстрації «живої
фотографії» у Москві та Петербурзі. Але, на відміну від цих міст,
у Харкові в програмі сеансу поряд з іноземними стрічками були
й кадри, зняті на місцевому матеріалі й показані Федецьким.
На одній зі стрічок була зафіксована «найвидатніша подія
харківського життя» того часу: урочисте перенесення чудотвор ­
ної Озерянської ікони з Курязького монастиря до Харкова; на
іншій — «джигітовка козаків Оренбурзького полку на Кінній
площі». Це були результати кінозйомок, зроблених одними з пер ­
ших у Росії і вперше в Харкові.
Кіносеанс Федецького мав чималий успіх.
Альфред Костянтинович Федецький був професіональним
фотографом ­ художником. Однією з кращих робіт чудового ху­
дожника можна назвати портрет П. І. Чайковського, виконаний
Федецьким під час гастролей композитора в Харкові.
Федецький освоїв звукозапис за допомогою реконструйовано ­
го ним приладу — кінефонографа. Подальші пошуки Альфреда
Костянтиновича поки що не вивчені. Хочеться згадати ще про
одного нашого співвітчизника, ім’я якого повинно стояти поруч
з іменами Люм’єра, Едісона та інших винахідників кінемато ­
графа. Це — Йосип Андрійович Тимченко. Будучи скромною
людиною, на відміну від багатьох іноземних винахідників, Тим ­
ченко не умів, а можливо, і не хотів афішувати себе. Можливо,
тому протягом кількох десятиліть винаходи його просто не по ­
мічалися.
Й. А. Тимченко народився на Харківщині 1852 року в сім’ї
колишніх кріпаків. Після закінчення механічного факультету
Харківського університету в 1873 році Тимченко переїхав до Оде ­
си, де працював механіком фізико ­ математичного факультету.
У 1893 році Тимченко сконструював апарати для зйомки і показу
живої фотографії.
У тому ж році Тимченко разом із професором М. Любимовим
сконструював «пристрій для аналізу стробоскопічних явищ»,
у якому застосував свій механізм, а також спеціально розробле­
ний С. М. Фрейденбергом кінетоскоп — апарат, котрий дозволив
робити зйомки і проекцію переривчастим рухом, тобто свій варі­
ант ще неіснуючого в інших країнах кінематографа. Для роботи
над удосконаленням своїх апаратів Тимченкові не вистачало
лише світлочутливої плівки, аби стати справжнім винахідником
кіно.
У січні 1894 року на з’їзді російських природознавців та лі­
карів відбулася перша офіційна демонстрація вітчизняного кіно.
Встановлено також, що Тимченко продовжував удосконалювати
свою апаратуру, створив два своєрідних фільми, які передавали
ефект руху. Пізніше талановитий винахідник віднайшов оригі ­
нальний спосіб зйомки і проектування стереоскопічних зобра ­
жень, що створювали враження об’ємності предмета.
Однак через кілька років про людину, яка зробила значний
внесок у розвиток російської науки і техніки, забули. Остання
згадка про Тимченка у пресі, яку нам поталанило знайти, да­
тується 1914 роком. У «Звіті про стан і діяльність імператор ­
ського Новоросійського університету» в переліку службовців
фізико­математичного факультету сказано: «Механік університе­
ту І. А. Тимченко».
Так і залишився механіком продовжувач справи славних віт­
чизняних умільців, які підкували блоху,— Й. А. Тимченко. Ра ­
ніше в Росії кінематограф називали «іноземцем». Ось і виходить,
що «іноземець» цей родом із Харківської губернії.
Протягом кількох років Харків відвідували всілякі гастроле ­
ри зі своїми кіноапаратами та стрічками. Кінофільми демонстру ­
валися в цирку братів Нікітіних, у садах «Прикажчиків» і «Ко ­
мерційного клубу», у міських театрах.
1904 року в Москві було відкрито генеральне представництво
«Пате». Інша велика французька фірма «Гомон», наслідуючи
приклад братів Пате, також організувала своє торговельне пред ­
ставництво в Росії. Потік іноземних картин — французьких,
італійських, данських, німецьких — ринув на екрани російських
кінотеатрів.
Програма кіносеансу формувалася з кількох картин різного
характеру: драм, феєрій, комічних, фарсів, видових, наукових та
хроніки.
Кінематограф перетворюється на стійке комерційне підпри ­
ємство, котре приносить чималий прибуток. У Харкові почи ­
нає швидко зростати кількість кінотеатрів і прокатних контор.
1908 року брати Боммер відкривають перший у Харкові стаці ­
онарний кінотеатр. В подальшому відкриваються кінотеатри
«Маяк», «Мішель», «Модерн», «Аполло», «Дзеркало життя»,
«Корсо» (нині — театр юного глядача) і фешенебельний сінема­
театр «Ампір» (кінотеатр «1­й Комсомольський»); прокатні кон­
тори «Ехо», «Маяк», «Аполло», «Брати Каратуманови».
Вартість кіноквитків була різною — від 15 копійок у кіно­
театрі «Експрес» до 5 карбованців в «Ампірі». Демонстрування
картин супроводжувалося акомпануванням оркестрів.
Іноземну монополію на російському кіноринку похитнув
О. Дранков. У 1908 році вийшов на екран перший російський
художній фільм «Понизова вольниця». Це була картина на росій ­
ську тему, поставлена російським режисером, знята російським
оператором і нарешті фінансована російським ділком. За ко­
роткий час були екранізовані десятки творів Пушкіна, Гоголя,
Л. Толстого, Лермонтова та інших.
В Україні кіновиробництво почалося 1909 року. В основному
це були екранізації творів українських письменників. Майже
всі найбільш відомі і значні картини періоду зародження україн­
ського кіно тематично так чи інакше пов’язані з літературними
і фольклорними джерелами. «Наталка Полтавка», «Москаль ­
чарівник», «Наймичка», «Кум­мірошник», «Сватання на Гонча­
рівці» — ось найбільш цікаві фільми раннього українського кіне­
матографа. Перший ігровий фільм у Харкові (можливо, і перший
в Україні) зняв О. Алексєєнко. Він називався «Як вони жениха­
лися». Приклад О. Алексєєнка наслідували українські актори
Д. Байда ­Суховій та О. Суходольський. У період 1909–1917 років
вони створили у Харкові близько десятка фільмів, причому всі
вони були «говорячими».
Суть «говорячих» фільмів полягала в тому, що їх демонстра­
ція супроводжувалася мовними, музикально­вокальними та шу­
мовими компонентами. Група акторів та імітаторів, сховавшись
за екраном чи поблизу від нього, голосно і синхронно із зображен­
ням відтворювала репліки персонажів фільму, озвучувала пісні
і танці.
Треба віддати належне піонерам української кінематографії за
їх намагання наблизити кінематограф до славних традицій укра ­
їнського театру. Працюючи на свій страх і ризик, перебуваючи
під гнітом буржуазної кінематографії, вони всіляко намагалися
за допомогою своїх фільмів залучити народ до національної укра ­
їнської культури.
Перша світова війна перекрила шляхи на російський кіно ­
ринок потокові зарубіжних фільмів. А тим самим були створені
сприятливі умови для розвитку вітчизняного кіновиробництва.
Позбавившись іноземної конкуренції, кінофабриканти одержали
можливість не лише збільшити кількісно, але й деякою мірою
і якісно поліпшити свою продукцію.
(893 сл.) (За В. Миславським)
2) Виконання учнями тестових завдань.
1. Де мав відбутися перший кінопоказ?
А У редакції газети «Южний край»;
Б у кінотеатрі на Сумській;
В у театрі музкомедії;
9 Г в оперному театрі.
2. У чому полягала своєрідність першого харківського сеансу
«живої фотографії»?
А На нього були запрошені брати Люм’єр;
9 Б поряд з іноземними стрічками демонструвалися кадри,
зняті на місцевому матеріалі;
В демонструвався художній фільм Федецького;
Г відбулася презентація «чудо ­техніки».
3. Яку «найвидатнішу подію харківського життя» було за­
фіксовано на одній зі стрічок?
9 А Урочисте перенесення чудотворної Озерянської ікони
з Курязького монастиря до Харкова;
Б відкриття оперного театру;
В приїзд імператора;
Г відкриття залізниці.
4. Альфред Федецький — це:
А режисер;
Б кінематографіст;
9 В фотограф­художник;
Г механік.
5. Однією з найкращих робіт А. Федецького є:
А фотографія Едісона;
Б фотопортрет Й. А. Тимченка;
В фільм «Урочисте перенесення чудотворної Озерянської
ікони з Курязького монастиря до Харкова»;
9 Г портрет П. І. Чайковського.
6. Коли і де відбулася перша офіційна демонстрація вітчиз ­
няного кіно?
9 А У січні 1894 року на з’їзді природознавців і лікарів;
Б у грудні 1896 року в Харкові;
В у 1873 році в Харківському університеті;
Г у 1894 році в Харківському інституті мистецтв.
7. Хто винайшов оригінальний спосіб зйомки і проектування
стереоскопічних зображень?
А А. К. Федецький;
9 Б Й. А. Тимченко;
В С. М. Фрейденберг;
Г І. П. Нікітін.
8. Який кінотеатр Харкова називали фешенебельним сінема­
театром?
А «Модерн»;
Б «Боммер»;
9 В «Ампір»;
Г «Експрес».
9. Хто похитнув іноземну монополію на російському кіно­
ринку?
А Д. Харитонов;
9 Б О. Дранков;
В Й. А. Тимченко;
Г В. Максимов.
10. Який фільм поклав початок формуванню російського кіно­
репертуару?
А «Сватання на Гончарівці»;
Б «Москаль ­чарівник»;
В «Щасливий постріл»;
9 Г «Понизова вольниця».
11. У чому полягала суть «говорячих» фільмів?
12. Назвіть імена піонерів української кінематографії.
3) Додаткові запитання та завдання до тексту.
— Визначте тему, основну думку тексту, поділіть його на
смислові частини та складіть план.
— Назвіть слова, що потребують пояснення; з’ясуйте за слов­
никами чи за контекстом їхнє значення.
— Які проблеми порушено в тексті?
— Визначте тип, стиль мовлення, лексичні особливості тек­
сту, наявність термінів, фактичного матеріалу.
— Які художні засоби використано у висловлюванні?
— Чи можна даний текст використовувати для всіх видів
аудіювання?
VI. Підбиття підсумків уроку
VII. д о МАШнє зА вдА ння
Дібрати тексти для різних видів аудіювання; до одного з них
розробити тестові завдання.
Категорія: Українська мова 10 клас | Додав: uthitel (04.01.2014)
Переглядів: 5689 | Рейтинг: 1.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: