Урок № 31 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Виступ на зборах, семінарах (підготовлений і заздалегідь не підготовлений). - Українська мова 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 10 клас

Урок № 31 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Виступ на зборах, семінарах (підготовлений і заздалегідь не підготовлений).


Урок № 31
Тема.  Розвиток  зв’язного  мовлення.  Виступ  на  зборах, семінарах  (підготовлений  і  заздалегідь  не  підготовлений).
Мета:  ознайомити десятикласників з  технікою підготов ­
ки  виступу,  можливими  способами  опрацювання
матеріалу; розвивати увагу, пам’ять; збагачувати
словниковий  запас;  виховувати  любов  до  слова.
обладнання:   підручник, текст виступу.
Хід  УРоКУ
і .   А КТУАлізА ція  опоР ниХ   зн А нь  У чнів
  п роблемне  завдання.
  y Прослухайте  текст.  Чи  можна  його  вважати  виступом?  Чому
промова Тараса Бульби так зворушила козаків?
…Полковники  підбадьорились  і  готувались  дати  бій.  Тарас
уже бачив те з   руху і   гомону в  місті і   вміло порядкував, шикував,
роздавав  накази…  I  коли  все  було  зроблено  як  треба,  сказав  про ­
мову  до  козаків,  не  на  те,  щоб  підбадьорити  та  підохотити  їх,—
знав, що й  без того міцні вони духом,— а   просто самому хотілося
висловити все, що було на серці.
—  Хочеться  мені  сказати  вам,  панове,  що  таке  є  наше  това­
риство.  Ви  чули  від  батьків  і   дідів,  в   якій  шані  у   всіх  була  зем ­
ля наша: і  грекам дала себе знати, і  з Царгорода брала червінці,
і   міста  були  пишні,  і   церкви,  і  князі,  князі  руського  роду,  свої
князі,  а  не  католицькі  недовірки.  Усе  взяли  бусурмени,  все
пропало.  Тільки  зосталися  ми  сиротами,  так,  як  удовиця  піс ­
ля  доброго  чоловіка,  сиротою,  так  само,  як  і  ми,  земля  наша!
Ось  у  який  час  подали  ми,  товариші,  руку  на  братерство!  Нема
зв’язку,  святішого  від  товариства.  Батько  любить  свою  дитину,
мати  любить  свою  дитину,  дитина  любить  батька  й  матір.  Але
поріднитися  рідністю  по  душі,  а  не  по  крові,  може  сама  тільки
людина.  Бували  й  по  інших  землях  товариші,  але  таких,  як
у   Руській  землі,  не  було  таких  товаришів…  Знаю,  підло  пове­
лося  тепер  в  землі  нашій:  думають  тільки,  щоб  при  них  були
стоги хліба, скирти та кінські табуни їх, та щоб були цілі в   льо ­
хах  запечатані  меди  їх.  Переймають  чорт  знає  які  бусурменські
звичаї;  цураються  мови  своєї;  свій  зі  своїм  не  хоче  говорити;
свій  свого  продає,  як  продають  бездушну  тварину  на  торговому
ринку…  Нехай  же  знають  вони  всі,  що  таке  значить  в   Руській
землі  товариство!  Вже  як  на  те  пішло,  щоб  умирати,—  то  ніко ­
му  з  них  не  доведеться  так  умирати!..  Нікому,  нікому!..  Не  ви­
стачить  у   них  на  те  мишачої  натури  їх!
Так  говорив  отаман  і,  коли  скінчив  мову,  все  ще  потрясав
посріблілою  в   козацьких  ділах  головою.  Всіх,  хто  стояв,  звору­
шила дуже така мова, дійшовши аж до самого серця. Найстаріші
в  рядах стояли нерухомо, понуривши сиві голови в  землю; сльоза
тихо набігала в  старих очах; поволі утирали вони її рукавом. I   по­
тім  всі,  начебто  змовившись,  махнули  разом  рукою  й  потрясли
бувалими головами.
(М.  Гоголь)
іі .   оГ оло Ш ення  Т е М и, М е Т и  й   з А вдА нь  УРо КУ
ііі .   МоТ ивА ція  н А вчА льної  діяльнос Т і  ШКоля Р ів
  слово  вчителя.
Нерідко вам у  школі доручають виступити на класних зборах,
читацькій конференції тощо. Виступити на зборах  — це не просто
кинути репліку згоди чи незгоди. Виступити   — означає викласти
перед  слухачами  суть  певного  питання,  виділити  основне,  висло ­
вити  власне  ставлення  до  нього,  дати  оцінку,  підкреслити  значу ­
щість і  важливість для практики, підкріпити докази прикладами
чи  посиланнями  на  потрібні  джерела,  побудувавши  звернення  до
слухачів  таким  чином,  щоб  їм  були  зрозумілі  мета  і  зміст  тако­
го  звернення,  щоб  одержана  ними  інформація  лягла  в  основу  їх
власних роздумів та висновків.
IV.   с п Р ийня ТТ я  й  з А своєння  У чняМ и  нА вчА льно Г о МАТ е -Р і А л У
1.   Робота  з   підручником.
(Учитель  може  запропонувати  учням  прочитати  теоретичний
матеріал підручника.)
2.   Розповідь  учителя.
як  готуватися до виступу на зборах, семінарах
Підготовка до виступу
Для  успішного  виступу  перед  аудиторією  знадобиться  увесь
ваш  життєвий  досвід:  регулярне  читання  й  обдумування  про ­
читаного,  виписування  того,  що  вас  цікавить,  добір  потрібних
мате ріалів з   газет, конспектування книг і  статей, власні спостере­
ження і  роздуми.
Крім  того,  кожен  з  вас  повинен  знати  характер  своєї  пам’яті,
тренувати  і   вдосконавлювати  її.  Постарайтеся  встановити,  який
саме тип пам’яті у  вас переважає, а  тоді вже виробляйте для себе
оптимальний режим роботи.
Так,  слухова  пам’ять  вимагає  переказування  найважливі ­
ших  матеріалів  уголос;  зорова  —  уважного  читання,  підкреслень
у  тексті, поміток на полях; моторна пам’ять вимагає виписування
того, що треба запам’ятати, тощо.
Підготовка  до  виступу  має  такі  стадії:  обдумування  теми,
опрацювання  і  писемне  оформлення  її  (складання  конспекту,  на­
писання тексту); критичний розбір готового виступу; тимчасовий
відхід від теми (треба, щоб вона остаточно викрісталізувалась, за ­
знала певних змін та ін.)  — і, нарешті, виголошення теми.
Отже, під час підготовки до виступу:
1)   Добре продумайте його тему.
2)   З’ясуйте  для  себе  мету  виступу:  ви  хочете  поінформувати
слухачів про щось чи переконати їх у  чомусь, спонукати до
дії чи розважити?
3)   Підготуйте  заздалегідь  матеріал,  з   яким  ви  збираєтесь  ви­
ступити.  Згрупуйте  інформаційні  матеріали  відповідно  до
плану виступу.
4)   Продумайте  композицію  виступу  (загальноприйнята  ком­
позиція   — вступ, основна частина, висновки).
5)   Розвивати  думку  у   своєму  виступі  можна  по­ різному,
а саме пояснити, описати, розповісти, довести. Пам’ятайте,
що  найменш  цікавою  формою  викладу  є  опис,  найцікаві ­
шою  — розповідь.
6)   Обравши  форму  викладу,  подумайте,  які  мовні  засоби  ви­
користовуєте у  виступі.
7)   Напишіть повний текст виступу, дотримуючись таких пра­
вил:
—  не  вживайте  надто  довгих  речень,  чергуйте  їх  з   корот ­
кими;
—  не  говоріть  безособово,  не  зловживайте  третьою  особою
однини й  множини;
—  не перевантажуйте свою мову абстрактними поняттями
і  цифровим матеріалом;
—  щоб донести думки до слухачів, вживайте в  тексті мета­
фори, афоризми, прислів’я і   цитати.
8)   Кілька  разів  прочитайте  текст,  намагаючись  його  запа­
м’ятати. Прочитайте виступ комусь із рідних чи товаришів.
Це  допоможе  знайти  необхідні  слова,  тон,  уточнити  зміст.
Джерела підготовки виступу
1)   Енциклопедичні  та  галузеві  термінологічні  словники,  що
дають  змогу  перевірити  точність  вживання  терміна,  поно­
вити в  пам’яті якісь події, факти, положення.
2)   Тлумачні  словники,  словники  наголосів,  словники  крила­
тих виразів (розкривають зміст і   походження окремих слів
і  висловів).
3)   Атласи (дають змогу вільно орієнтуватись у  просторі).
4)   Газети,  журнали,  спеціальні  науково­ популярні  пра ­
ці  тощо   (з  них  можна  запозичити  і  фактичний  матері­
ал,  і  прийоми   дохідливого  викладу,  характер  порівнянь
та  ін.).
Виступ
1)   Перед початком виступу розслабтеся. Займіть зручну позу
за кафедрою чи трибуною.
2)   Не  поспішайте  відразу  говорити.  Глибоко  вдихніть  і  в  по­
вільному темпі почніть виступ.
3)   Дивіться  прямо  на  слухачів.  Віднайдіть  поглядом  два­три
симпатичних для вас обличчя і  звертайтеся до них. Це  до­
поможе  відчути  контакт  з  аудиторією  і  подолати  хвилю­
вання.
4)   Коли  відчуєте,  що  заспокоїлися,  намагайтеся  тримати
в  полі зору всіх слухачів.
5)   Якщо вас перестали слухати, змініть тон, наведіть цікавий
факт. Один із найдієвіших засобів пожвавлення уваги слу­
хачів  — риторичні запитання під час виступу.
6)   Не  говоріть надто довго: це стомлює і   вас, і  слухачів.
7)   Говоріть  переконливо,  використовуйте  різні  прийоми  (по­
рівняння,  протиставлення,  аналогію,  приклади  із  життя).
8)   Зацікавити слухачів можна, якщо:
—  говорити про те, що стосується їх безпосередньо;
—  поставити  запитання,  на  яке  ви  самі  ж   і  дасте  відпо­
відь;
—  навести захоплюючі факти;
—  висунути якусь неймовірну гіпотезу;
—  заохочувати слухачів до дискусії.
9)   Будьте  тактовними:  дякуйте  за  кожне  зауваження,  навіть
тоді, коли ви з  ним не згодні.
Дещо про техніку викладу
1)   Під час виступу контролюйте своє дихання:
—  груди тримайте рівно, ледь­ледь випнувши їх уперед;
—  вдихайте повітря ротом і  носом водночас;
—  повітря, що вдихнули, витрачайте рівномірно.
2)   Силу  голосу  пристосовуйте  до  акустики  і  розмірів  примі­
щення.  Якщо  хочете  наголосити  на  якійсь  думці,  це  мож­
на зробити кількома способами:
—  перш,  ніж  висловити  її,  помовчіть  мить,  а  потім  уже
говоріть;
—  підсильте свій голос або стиште його;
—  уповільніть  виклад  і  наголосіть  на  кожному  слові  в   ре­
ченні;
—  доповніть усне слово жестом і  мімікою;
—  змініть тон голосу;
—  повторіть важливе слово або речення.
Не  припускайтеся  повчального  тону  і   не  моралізуйте.  Тільки
доброзичливий тон допоможе завоювати прихильність слухачів.
3)   Роблячи паузи, не заповнюйте їх звуками типу: «…е­е­е…»,
«ну ­у…» та ін.
4)   Слідкуйте  за  своєю  поставою,  жестами  і   мімікою.  Стежте
за тим, щоб:
—  жести були природними, а   не штучними;
—  узгоджувалися з  рухами всього тіла;
—  жестикулювати  потрібно  саме  тоді,  коли  треба  наголо­
сити на значенні слова;
—  уникайте  жестів­ паразитів  (потирання  підборіддя,  по­
кручування ґудзика, ручки, олівця тощо).
5)   Коли вам потрібно заглянути в   текст виступу, опустіть очі,
але голову не нахиляйте.
6)   Слідкуйте  за  обраним  тоном,  за  своєю  інтонацією.  У   будь­
якій  ситуації  будьте  тактовними,  виявляйте  дружнє  став­
лення до слухачів, намагайтеся вести розмову в  довірливо ­
му тоні.
Запам’ятайте:  вдало  складений  текст  виступу  на  90  відсотків
гарантує його успіх. Однак повний успіх виступу за добре складе ­
ним текстом залежить від володіння:
а)   матеріалом;
б)   самим собою;
в)   аудиторією.
V.   зАКР іплення  вивчено Го  МАТ е Р і А л У
1.   з авдання  учням.
  y Продумайте і  складіть план виступу на семінарі на одну із за­
пропонованих тем.
1)   «Що  в житті цьому приготував, те в   майбутньому візьмеш,
а  що був посіяв, теє там пожнеш». (І.  Вишенський)
2)   «Знайомство  з  біографіями  великих  людей  вельми  по­
вчальне  для  вивчення  людської  природи».  (І.   Мечников)
3)   «Робота  — це те, що залишається після тебе». (В. Распутін )
2.   с кладання  відгуку.
  y Прослухайте  виступ  десятикласника  на  конкурсі  ораторсько ­
го  мистецтва.  Складіть  відгук  на  виступ  за  поданим  планом.
1)   Чи  розкрита тема і  основна думка?
2)   Як  у виступі враховується адресат мовлення?
3)   Яким був вступ, висновок?
4)   Чи  був установлений контакт з  аудиторією?
5)   Які  з  прийомів  (порівняння,  протиставлення,  аналогія,
приклади  із  життя)  використані  оратором  для  доведення
своєї думки?
6)   Чи  вдало обраний тон, інтонація, чи робляться паузи, вда ­
ло вжиті мовні засоби?
7)   Що  можна  сказати  про  техніку  викладу,  жести  та  міміку
учня, що виступав?
За  XVIIІ  століття українська мова зійшла на «подлий» стиль.
Провідні  українські  верстви  на  Правобережжі  сполонізувалися
й  покатоличилися, а  на Лівобережжі помосковилися, відірвалися
від  свого  рідного  народу,  тепер  закріпаченого  в   польську  чи  ро­
сійську  неволю,  відірвалися  й   від  його  мови.  Український  народ
утратив  усе,  але  позосталася  при  ньому  незмінна  душа  його,—
його жива мова, хоч і  «мужицька», «хлопська».
Мова  позосталася,  як  той  паралітик  при  широкій  дорозі,—
була  окремою  мовою,  мовою  самостійною,  мовою  великого  наро ­
ду, але народу, що програв свою державність.
Час  був  такий.  За  цим  духом  часу  пішов  і  Котляревський,
давши  «Енеїду»,  від  якої  реготала  не  тільки  Україна,  але  й  уся
читацька  Росія.  На   початку  мало  хто  й   запримітив  за  сміховин ­
кою  «низького  стилю»  великий  літературний  твір.  Котлярев ­
ський  міцно  зв’язав  перервану  нитку  нашої  літератури  живою
мовою.  Але  на  українську  мову  таки  дивилися,  як  на  приречену
до  смерті   —  «исчезающее  нарѣ чіе»,  «устаревшее  для  самихъ
малороссіянъ».
Віддамо  шану  нашим  землякам,  які  за  таких  умов  зробили
дуже  багато  для  того,  щоб  мова  втрималася  й  розвинулася  на  са ­
мобутню.
У  1805  році  з  відкриттям  університету  Харків  став  осеред­
ком  української  культури,  літератури  й   мови.  Саме  полтавсько­
харківська  школа  поставила  високо  нашу  мову,  привчала  до  неї
громадянство й   защепила в   літературу те, що відновив був Котля­
ревський: живу народну мову.
У  самому  Харкові  багато  працював  професор  Ізмаїл  Срез ­
невський,  росіянин  родом,  але  закоханий  любитель  української
культури. 1834­го року він виступив в   оборону української мови:
«Въ   настоящее  время  нечего  доказывать,  что  языкъ  украин­
скій…  есть  языкъ,  а  не  нарѣ чіе,…  этотъ  языкъ  есть  одинъ  изъ
богат ѣйшихъ  языковъ  славянскихъ,  он  едва  ли  уступитъ  богем­
скому  в   обиліи  словъ  и  выраженій,  польскому  въ  живописности,
сербскому въ пріятности».
Полтавсько­ харківська  школа  українських  письменників  на
ділі  показала,  що  українська  народна  мова  спроможна  стати
мовою  літератури,  і   не  тільки  сміховинної.  Це  й  зробив  Квітка ­
Основ’яненко.  Він  свідомо  вибрав  собі  українську  мову  як  мову
літературних писань.
Народна  мова  для  Квітки­ Основ’яненка  насамперед  проста,
природна,  «звичайна»,  тільки  нею  можна  промовляти  «до  сер ­
ця».
Справді,  Григорій  Федорович  ствердив  і   нашу  мову,  і  літера­
туру,  а  в  ній  наш  Харків  —  Основу,  Гончарівку,  Москалівку,  що
стали відомими у  багатьох країнах завдяки його творам.
А  чи  не  подумати  й  нам  над  тим,  щоб  знана  повсюдно  Гонча ­
рівка  стала  заповідною  зоною.  Є  ж  у  нас  пам’ятник  «отцу  Федо­
ру», мусить бути й  Шельменку.
Тарас  Шевченко  побудував  духовний  дім  для  нашого  народу
й  дав  йому  ім’я   —  Кобзар.  Перше  видання  вмістило  всього  вісім
віршів. І  саме у  фундамент книги було закладено вірш, присвяче ­
ний харківському письменнику Квітці ­Основ’яненку:
Бо  все гине,—
Слава не поляже.
Не  поляже, а   розкаже,
Що  діялось в  світі,  
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
VI.  п ід Б и ТТ я  підсУМК ів  УРо КУ
  і нтерактивна  вправа  «Мікрофон».
—  Що  нового ви дізналися на цьому уроці?
V і I.   д о МАШнє  зА вдА ння
1.   Виписати  з  будь­ якого  збірника  афоризмів  чи  крилатих
висловів  висловлювання  видатних  людей  про  силу  слова.
2.   Підготувати  виступ  на  класну  годину  на  одну  із  запропо­
нованих тем.
«Сучасні молодіжні угруповання».
«Наркотики і   підлітки».
«Щоб дозвілля було цікавим та корисним».

Категорія: Українська мова 10 клас | Додав: uthitel (18.11.2014)
Переглядів: 4468 | Рейтинг: 1.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: