Урок № 13 Тема. Складні випадки правопису м’якого знака та апострофа. - Українська мова 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 10 клас

Урок № 13 Тема. Складні випадки правопису м’якого знака та апострофа.


Урок № 13
Тема.  Складні випадки правопису м’якого знака та апострофа.
Мета:  актуалізувати,  узагальнити  та  систематизува ­
ти  знання  учнів  про  складні  випадки  вживання
м’якого  знака  й   апострофа;  вдосконалювати  пра ­
вописні  вміння  та  навички;  розвивати  пам’ять,
логічне  мислення;  виховувати  почуття  гордості
за  своїх  співвітчизників  та  поваги  до  видатних
людей.
обладнання:   підручник, таблиці, 4  аркуші ватману, 4   маркери
різних кольорів, скотч.
Хід  УРоКУ
і .   оГ оло Ш ення  Т е М и, М е Т и  й   з А вдА нь  УРо КУ
іі .   МоТ ивА ція  н А вчА льної  діяльнос Т і  ШКоля Р ів
ііі .   с п Р ийня ТТ я  й  з А своєння  У чняМ и  нА вчА льно Г о МАТ е -Р і А л У
1.   Робота  з   підручником.
(Учитель  може  запропонувати  учням  прочитати  теоретичний
матеріал підручника.)
2.   Групова  робота.
(Учні  об’єднуються  в   чотири  групи.  Застосовується  інтерак ­
тивна вправа «Чотири кути».)
  y Завдання для груп.  Пригадати всі відомості із запропонованої
теми і   записати їх у  вигляді опори (таблиці, схеми, конспекту,
алгоритму).
Після  закінчення  роботи  передати  опорний  матеріал  в  інші
групи  (за  годинниковою  стрілкою).  Наступна  група  уважно  зна ­
йомиться  з  результатами  роботи  однокласників  і  за  необхідності
чорнилом  іншого  кольору  робить  доповнення,  не  втручаючись
у  текст попередньої групи. Так відбувається доти, доки роботи не
повертаються в  «домашні» групи.
Школярі  уважно  вивчають  доповнення,  зроблені  представни­
ками інших груп, і  представляють результати спільної роботи.
1 ­ ша  — 2­ га групи
Правила вживання м’якого знака.
3 ­ тя  — 4­ та групи
Правила вживання апострофа.
3.   п резентація  результатів  групової  роботи.
4.   Робота  з   таблицями.
(Результати  групової  роботи  слід  звірити  з   поданими  табли­
цями.)
Позначення м’якості приголосних
1 ­ ша група
Ь пишемо
Правила Приклади
Після д, т, з , с , ц , л , н   та сполуки
дз у  кінці слова та складу на
позначення м’якості відповідних
приголосних
Дядько , мідь , молотьба, гетьман ,
покуть , різьба, призьба, бязь ,
восьмий , вісь, міць , Польща,
мулько, джміль , крохмаль , синька ,
тінь, ґедзь
Після літер на позначення м’яких
приголосних перед о  в середині
слова
Трьох, тьохкати , дзьоб , дьоготь,
сьомий, синього , льодяник , льон
У суфіксах  ­зьк ­,  ­ськ ­,  ­цьк ­ Запорозький, криворізький , волин­
ський , по ­козацькому
У суфіксах зменшено ­пестливого
забарвлення ­еньк­,  ­оньк­,  ­есеньк­,
­ісіньк ­,  ­юсіньк­
Гарненький, голівонька , ріднесень ­
кий , свіжісінький , тонюсінький
Після м’якого  л  перед приголос­
ним
Пальці, вбиральня, спільний ,
рибальство , льняний
У Р.   відмінку множини іменників
жіночого роду м’якої групи
І  відміни й   середнього роду на
­нн(я),  ­ц(е) ІІ   відміни
Пісень , робітниць , учениць,
штолень; вітань , зітхань, зма­
гань, клопотань , місць , сердець
Після приголосного (крім шипля­
чих, р  та й) у  дієслівних формах
дійсного та наказового способу
й  у  скорочених формах інфінітива
й  зворотної частки
Сидить, пишуть, любить, будьмо ,
киньте , злізь , гляньте , зглянься ,
кохать , мріялось
На позначення роздільної вимови:
після м’яких приголосних перед
я, ю, є , ї   у російських прізвищах
Третьяков , Дьяконов , Ільюшин ,
Аркадьєв, Євгеньєв , Ананьїн, Ільїн
У словах іншомовного походжен­
ня після приголосних  д, т, з , с , л ,
н  перед  я, ю, є , ї   та йо
Адью , портьєра , кондотьєр ,
В’єнтьян, Лавуазьє , Сьєрра ­Леоне ,
конферансьє, альянс , Тольятті,
льє  (виняток   — бельетаж),  у   Севі ­
льї, Реюньйон , каньйон , донья
Правила Приклади
Відповідно до вимови після
м’якого л  перед приголосним  
і  в кінці іншомовних слів
Учительський, сільський , граль ­
ний , пальці , їдальня ; альбінос ,
фільм , ельф , альков ; Рафаель ,
спанієль
У сполуках льц , льч , ньц , ньч , що
походять від льк , ньк
Галька , на гальці ; бурулька ,
бурульці; лялька , ляльці , ляльчин;
ненька, неньці , неньчин; донька ,
доньці, доньчин; брунька, у   бруньці
2 ­ га група
Ь не пишемо
Правила Приклади
Після губних  б, п , в , м, ф Голуб, насип, любов, вісім , верф
Після шиплячих  ж, ч , ш, щ, дж ніж, вічність , ніч , річечка , річ ,
розкіш, змагаєшся , борщ , джміль
Після р  у кінці складу харківський, секретар , тепер,
перевірте , чотирма , гіркуватий
(виняток   — Горький)
Між двома однаковими літерами
на позначення подовженого
приголосного
Роздоріжжя, збіжжя , миттю,
молоддю, клоччя , навчання ,
зусилля , стаття , Ілля , піддаш ­
шя, зав’яззю , віссю (але  кицьці )
Після н  перед шиплячими і  суфік ­
сами  ­ськ (ий),  ­ств (о)
Тонший, менший, інший , кінчик ,
панщина, конче, бретонський ,
кінський, панський , уманський ,
громадянський, селянство , пан­
ство  (але: Аоньшань, женьшень,
Ланьчжоу , Маньчжурія , Тайвань ­
шань)
Між приголосними, якщо перший
пом’якшується під впливом
другого
Радість, радістю , якість , якістю ,
кінця  (але: тьмяний , різьбяр ,  бо
походять від тьма , різьба)
Після д, н , т  перед суфіксами
­ченк(о),  ­чук ,  ­чишин
Федченко , Радчук , Федчишин ,
Гринчишин, Степанчук , безбат ­
ченко  (але після  л   пишемо  ь :
Ковальчук, Михальченко , Покаль ­
чишин)
У деяких вигуках та скорочених
словах після ц
Бац!, буц!, гоц!, клац!; спец
В іменниках чоловічого роду
іншомовного походження після  ц
Абзац, кварц, кібуц , палац, плац ,
шпіц, шприц
Закінчення таблиці
Правила Приклади
У неслов’янських прізвищах та
географічних назвах після ц
Гурвіц, Клаузевіц, Лівшиц, Моріц,
Суец,  хоча суецький  (але Єлець )
У сполуках лц, лчг нц , нч , що
походять від лк, нк
Рибалці, балці , голці , монголці ,
наталці, спілці, рибалчин ,
галченя ,  наталчин, спілчанський ,
матінці, матінчин
Після л  у сполученнях ­алн (о),
­илн (о)
Грабилно , держално, ціпилно,
пужално  (але:  грабильце , держаль ­
це, ціпильце )
У буквосполученнях  ­зк­,  ­ск­, які
не є   суфіксами
Боязкий, різко , ковзко , дерзкий,
порско, жаский, баский , Дамаск
(але  дамаський )
На межі частин складних числів­
ників
Шістнадцять , п’ятдесят , шіст ­
сот , дев’ятсот
Перед і  та м’якими  я, ю, є Вісім , пісня , діжка, слушність ;
тьмяний, слухняний , гравюра,
днювати, громадяни , грозяний ,
дяк , мюзикл, мадяр, нюанс ,
кювет, гюйс
увага!  Не  пишемо  м’який  знак  у  таких  власних  назвах:  Ка­
сян ,   н аталя,   Омелян ,   Севастян ,   Тетяна ,   Уляна  ( Оляна)  та
в  українських прізвищах: Касяненко, Касянчук , Уляненко , Улян ­
чук , Дяченко , Дячук  (але  Дьяков  — російське).
уживання апострофа
3 ­ тя група
апостроф пишемо
Правила Приклади
Після б, п , в , м, ф  та
р  перед  я, ю, є , ї
Риб’ячий , б’єф , розіб’ю , уп’ятьох ,
комп’ютер, П’єта , п’ятниця, в’юн ,
В’єтнам, солов’їний , розв’язати , м’язами,
прем’єр , мереф’янський , ф’ючерсний ,
Заполяр’я , матір’ю , сузір’я , надвечір’я ,
межигір’я
Після префіксів та
словотвірних частин,
що закінчуються на
приголосний, перед  я,
ю, є , ї
З’їжджати , від’ємний, роз’яснити ,
возз’єднання, передз’їздівський , об’єднати ,
під’южувати, під’їхати; пів’єпархії ,
пів’ящика, пів’юшки , пів’ями (але із власни ­
ми назвами:  пів ­Яви , пів ­Юрмали, пів ­Європи
та ін.), пан’європейський , Мін’юст ,
Укрспец’юст, дит’ясла , транс’європей­
ський , ін’юрколегія
Закінчення таблиці
Правила Приклади
Після к  перед  я Лук’ян , Лук’янчук , Лук’яненко , Лук’янець,
Лук’янович, Лук’янівна , Лук’янівка
В іншомовних словах
після префіксів, слово ­
твірних частин, що
закінчуються на приго­
лосний, а   також після г,
ґ, ж, к , х , ш  перед  я, ю,
є
Ад’єктивація , ад’ютант , ад’юнкт ,
диз’юнкція, ін’єкція, кон’юнктура ,
кон’юктивіт, фельд’єгер ; Г’юстон , Аліґ’єрі,
Ак’яб, Ак’яр , Медвеж’єгорськ, Руж’є,
Толк’єн , к’янті , к’яхт; К’єркеґор, К’єза ,
Монтеск’є, Рейк’явік , вкх’яна, Іх’ят,
Іх’ямас , Адабаш’ян
В іншомовних власних
назвах після часток
д  (від де) та  о
Кортіна д’Ампеццо , Д’Аннунціо , Д’Обіньє ,
д’Аламбер , д’Акоста , Жанна д’Арк ,
де’Ламбер , Кот ­д’Івуар; О’Кейсі , О’ нейл ,
О’Коннор
4 ­ та група
апостроф не пишемо
Правила Приклади
Коли перед губним звуком
є  приголосний (окрім  р),
що належить до кореня,
перед  я, ю, є
Дзвякнути , духмяний, тьмяний , мавпя ­
чий , морквяний , святковий ; цвях , медвя­
ний ; рутвяний, різдвяний, різьбяр , свя ­
тість, Святослав
Після м’якого  р  у власне
українських словах і  після
пом’якшених губних б, п ,
в, м, ф  у словах іншомов­
ного походження з  наступ­
ними  я  (а),  ю  (у),  є  (е)
Брязкіт, буряк, буря , крякати , рясно ,
рябий , ряжанка , рядок, рюкзак , рюмсати ;
бюро, бюст , бюрократ, бювет , бюджет ,
бязь, бюргер , Вязьма , гіпюр , комінюке ,
Мюнхен, пюре , пюпітр , мюзикл, фюрер,
фюзеляж, ревю , Репін, Рязань  та ін.
Перед йо Курйоз , Муравйов, Воробйов , серйозний
IV.   зАКР іплення  вивчено Го  МАТ е Р і А л У
1.   Робота  з   підручником.
(Учитель  може  запропонувати  виконати  вправи  з  підруч­
ника.)
2.   Тренувальні  вправи.
1)  Спишіть  слова,  вставляючи  де  треба,  м’який  знак  та  апо ­
строф.
Дон..ці,  стан..те,  сип..те,  ріж..те,  сон..кові,  млин..кові,  вір.. ­
те,  удар..мо,  тр..ома,  шіст..ма,  шіст..ома,  с..ома,  віс..ма,  снит.. ­
ся,  сниш..ся,  доч..ці,  сваш..ці,  лял..ці,  лл..ю,  віз..му,  гал..ці,
Закінчення таблиці
61
Гал..ці, пол..ку, пол..ку (танок), тіл..ки, міл..кий, різ..б..ярство,
ковал..с..кий;  кров..ю,  міжбрів..я,  зор..яний,  солов..їний,  ка ­
м..яний,  мавп..ячий,  торф..яний,  надвечір..я,  різдв..яний,  дух­  
м..яний,  дво..ярусний,  пів..яблука,  возз..єднати,  зм..якшити,
об..їждчик, Заполяр..я, об..якоритися, від..ємний, жираф..ячий,
знічев..я.
2)  Напишіть  подані  слова  орфографічно  і   поясніть  наявність  або
відсутність у  них апострофа.
[Вйаче
и
слав],  [мйата],  [л’убовйу],  [подв’ірйа],  [бур’ак],
[пйатниц’а],  [бе
и
зйазикий],  [чотир’охйарусний],  [бе
и
згол’івйа],
[зв’ір’ачий],  [м’іжйевропейс’кий],  [звйазати],  [пйанкий],
[зй’їдений],  [мйач],  [пого  л’івйа],  [морквйаний],  [з’івйалий],
[ розйаре
и
ний], [ц’в’ах], [р’асний].
3)  Запишіть речення та прокоментуйте орфограми.
…Неабияке місце посідав барвінок у віруваннях слов’янських на­
родів, зокрема в Київській Русі. Нев’януча зелень рослини та її живу­
чість привернули увагу людей Середньовіччя. (Ф. Мамчур, Я . Гладун)
Плеснула  навесні  лебідка,  і  розпустила  майви  мавка.  І  вмить
із серця жаром квітка   — і  в серце вп’ялась чорна п’явка. ( В.  Боб­
чинський)
Завис олив’яний, імлистий тягар, немов перегонна отара, і   да­
вить,  і  тисне,—  і   з  хвиль  його  хмар  снується  примара…  ( Марко
Вовчок)
В  міжгір’ях  сині  стеляться  тумани,—  тумани­спомини  мину­
лих  літ…  Та  геть  згадки!  В   долинах  день  весняний,  і   вабить  рун
зелених оксамит. Не  сам я   тут …не сам я   сонцем п’яний: в  екстазі
святковім буяє світ. (С.  Черкасенко)
Ой  з­за гори кам’яної голуби літають… Не  зазнала розкошонь­
ки, вже літа минають. (нар. пісня )
Козак  від’їжджає,  дівчинонька  плаче:  «Куди  їдеш,  козаче?»
(нар. пісня )
Прийшло  —  по  зустрічі  прощання.  Непам’яте,  залізна  стань!
Ти  —  за  щелом’янем,  за  гранню  до  досвітків  і  надсмеркань.
(В.  Стус)
Білий  камінь  з  альмінських  кар’єрів,  білі  плетива  сонячних
рук…  Ми   не  встигли  тоді  на  прем’єру,  так  було  лебедино  до­
вкруг… (А.  Мойсеєнко)
Кожному  онукові,  що  з’являвся  на  світ,  він  [Крушельниць ­
кий] давав ім’я особисто. ( В.  Врублівська )
Саме  над’їхав  брат  Антін.  Найстаршого  сина  Крушельниць ­
ких любили і  поважали всі у  сім’ї. (В.  Врублівська )
4)  Виконайте стилістичний аналіз тексту.
український соловейко
3  дитинства мріяв стати співаком хлопчик із бідної селянської
родини Олександр Мишуга. І  мрія його здійснилася.
Він  закінчив  Львівську  консерваторію,  удосконалював  май ­
стерність у  Мілані та Парижі. Перші концерти співака відбулися
в   рідному  Львові,  де  він  звернув  на  себе  увагу  як  талановитий
виконавець і  швидко здобув визнання. За  два роки по тому Олек ­
сандр  Пилипович  Мишуга  став  солістом  Варшавської  опери,  ви ­
ступав на багатьох європейських сценах.
За  час  своєї  сценічної  діяльності  Олександр  Мишуга  створив
понад  40  сценічних  образів,  і  завжди  його  виступи  викликали
шалений  успіх.  Європейські  критики  називали  О.  Мишугу  укра­
їнським  солов’єм,  «королем  тенорів»,  вважали  неперевершеним
виконавцем українських народних пісень. О.   Мишуга обіймав по­
саду професора співу у  Києві, Варшаві, Римі, Мілані, Стокгольмі
та  виховав  цілу  плеяду  оперних  зірок.  Матеріально  підтримував
талановитих бідних студентів.
(З календаря )
V.   п ід Б и ТТ я  підсУМК ів  УРо КУ
  і нтерактивна  вправа  «Мікрофон».
—  Що  нового ви дізналися на цьому уроці?
V і .   д о МАШнє  зА вдА ння
1.   Вивчити теоретичний матеріал.
2.   Виконати вправу з  підручника (на вибір учителя).

Категорія: Українська мова 10 клас | Додав: uthitel (09.10.2014)
Переглядів: 2588 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: