Конспект уроку мовленнєвого розвитку. Мовні засоби мовленнєвої ситуації. Особливості побудови пошукового запиту. - Українська мова 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 10 клас

Конспект уроку мовленнєвого розвитку. Мовні засоби мовленнєвої ситуації. Особливості побудови пошукового запиту.
Клас: 10.
Урок: українська мова.
Тема. Урок мовленнєвого розвитку. Мовні засоби мовленнєвої ситуації. Особливості побудови пошукового запиту.
Мета: поглибити знання про функції мови та мовлення як процес спілкування за допомогою мовних засобів, про мовленнєву ситуацію як організаційний чинник мовленнєвої діяльності, уточнити роль мови у формуванні й самовираженні особистості; спонукати до роздумів над необхідністю мовної самоосвіти та безперервного самовдосконалення, удосконалити вміння будувати пошуковий запит в Інтернеті; розвивати логічне мислення, культуру усного й писемного мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас, виховувати повагу до української мови.
Тип уроку: урок формування мовленнєвих умінь і навичок.
Обладнання: мультимедійна презентація, планшети (підключені до Інтернету), текст.
Істинна рушійна сила – це правильно вибране слово. Як тільки
ми знаходимо одне з таких проникливих правильних слів,
відповіддю стає духовний та емоційний підйом.
Марк Твен
ХІД УРОКУ
І. Організаційно-психологічний момент.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
IIІ. Інформаційний етап.
Актуалізація опорних знань учнів. Слово вчителя.
Мовлення і мовленнєва ситуація
— Мовлення — це спілкування людей між собою за допомогою мови, а також створення та передача повідомлення за допомогою технічних засобів.
Власне потреба у спілкуванні виникає за умови створення певної мовленнєвої ситуації. Ситуація конкретизує мовленнєву дію і предметно-змістовний план мовлення, зумовлює вибір мовних засобів її учасниками.
Поняття «мовленнєва ситуація» є базовим поняттям лінгвопрагматики – науки, що вивчає, як людина поводиться в процесі мовного спілкування і як використовує мову для впливу на адресата.
Від чого залежать особливості мовної поведінки людини? Як виявилося, від багатьох причин та факторів. Сукупність цих чинників і називається мовленнєвої ситуацією.
Складові мовленнєвої ситуації:
- обставини діяльності,в яких відбувається комунікація;
- стосунки між комунікантами;
- мовленнєві наміри;
- реалізація самого акту спілкування, який створює нові стимули до мовлення.
Ситуації мовлення реалізовуються у різних сферах: соціально-побутовій; громадсько-політичній; соціально-культурній та професійно-трудовій.
Прийнято вважати, що під час навчання створюють умовні мовленнєві ситуації, які дозволяють ефективно працювати над розвитком мовлення в умовах уроку і готують учнів до справжньої, природної комунікації.
Мовлення людини — її візитна картка. Це стосується як володіння українською мовою, так і іншими мовами. Володіння нормами будь-якої мови — це свідчення рівня освіченості, культури.
Якщо ж людина володітиме і культурою мовлення, то про неї казатимуть, що це людина розвинутого інтелекту і високої загальної культури.
Основні ознаки культури мови:
1) змістовність (потрібно продумувати текст і основну думку висловлювання; розкривати їх повно; говорити й писати лише те, що добре відомо; не говорити й не писати зайвого);
2) правильність і чистота (дотримуватися норм літературної мови);
3) точність (добирати слова, які найточніше передають зміст висловлювання);
4) логічність і послідовність;
5) багатство (використовувати різноманітні мовні засоби, уникати невиправданих повторів, однотипних конструкцій);
6) доречність (ураховувати, кому адресовано висловлювання, як воно буде сприйняте за певних обставин);
7) виразність і образність (бути оригінальним у висловлюванні і вміти впливати на співрозмовника).
Культура мовлення проявляється передовсім у такому основному її аспекті, як нормативнiсть. Нормативнiсть – це дотримання правил усного i писемного мовлення: рамматичн наголошування, iнтонування, слововживання, будова речень, дiалогу, тексту тощо. Нормативнiсть – це, так би мовити, «технiчна» сторона мовлення, дотримання загальноприйнятих стандартiв.
Мова наша багата, їй властива розвинена синонiмiка та варiантнiсть на фонетичному, лексичному i рамматичному рiвнях. Наше завдання – розвинути в собi здатнiсть оптимального вибору мовних засобiв вiдповiдно до предмета розмови, спiврозмовника, мовленнєвої ситуацiї.
— Сформулюйте висновки щодо сприйнятого.
ІV. Процесуально-діяльнісний етап.
1. Робота з текстом.
Визначити стиль тексту, його жанрову належність. Які мовні особливості властиві текстові? Виділіть у тексті ключові слова.
Мовного питання в нас не існує, кажуть одні: воно штучне й надумане. Краще його не чіпати, кажуть інші – це ж як оголений електричний дріт. Тобто з одного боку наче й не існує, а з іншого – не влізай – уб'є. Але я без мови не можу – в мене робота така. Час від часу я взуваю боти, натягую гумові рукавиці і, що називається, влізаю.
Людина і мова – дуже складний вузол стосунків. Тут і психологія, і соціологія, й географія з історією, і – не дай Боже – політика. У будь-якому разі мова є зусиллям, над нею треба працювати – хоч іноді, хоч трохи. А людина – істота лінива. Навіть рідною мовою розмовляє так, щоб не напружуватися, щоб карочє – обтинаючи слова, імена. Люди лінуються вивчати мови, спілкуватись ними, читати. Людство на порозі того, щоб звести всю вербальну активність до натискання на своїх компах «лайк» та «ріпост». Та й айфони з айпедами, якими тепер користуються просунуті члени нашого суспільства, максимально відповідають цій перспективі – жмі пальцем, юзєр.
Я впевнений, що кожна наша людина хоча б трохи, хоча б якоюсь іноземною мовою та володіє. Але вона не хоче й не буде нею говорити, бо їй в облом. Оце і є пояснення: в облом – і все. Тому нас усі кому не ліньки намагаються нагнути. Тому що нам усе в облом. Усе, що вимагає зусиль. В облом навчатись, в облом розвиватись, в облом узяти і раз та назавжди покінчити з цим потворним обломом.
От і деякі наші російськомовні співвітчизники. Сказали б щиро: нам українська в облом – і жодних мотивацій більше не треба. Хіба ми не люди, не зрозуміємо? Навіть кіно українською їм дивитися в облом, не те, щоб ще й книжку в руки взяти. Така от запущена відсталість. Однак, щоб її прикрити, а з нею й лінощі, і легкодухість, і всю цю класичну російську обломівщину, вони вигадують якісь ідейні месиджі. Вигадують наступ на свої права – і самі йдуть у наступ. Переконують себе та собі подібних у тому, що української мови взагалі немає, й самі ж починають у це вірити (За матеріалами статті Ю. Андруховича «Вабі-сабі»).
— До питання авторства і назви статті ми ще повернемося. А поки розглянемо текст і його особливості.
Стиль мовлення – публіцистичний, підстиль - художньо-публіцистичний, жанр – нарис. Особливості: висвітлення актуальних суспільних проблем сучасності, поєднується точність викладу та емоційність; експресивний синтаксис з риторично-питальними реченнями, вставними конструкціями, звертаннями, модифікованими фразеологізмами, багатозначною й експресивно-емоційною та імперативною лексикою, неологізмами та алюзіями. Основне призначення - переконати читача, змусити його зайняти певну суспільну позицію.
Проблемне запитання.
— Автор каже, що «людство на порозі того, щоб звести всю вербальну активність до натискання на своїх компах «лайк» та «ріпост». Та й айфони з айпедами, якими тепер користуються просунуті члени нашого суспільства, максимально відповідають цій перспективі – жмі пальцем, юзєр». А чи це справді так примітивно? Чи приносить якусь користь віртуальне спілкування? Як ще ми використовуємо комп’ютери, смартфони та інші гаджети?
2. Повідомлення учнів (заздалегідь підготовлені).
Повідомлення 1. Інформаційний пошук — велика міждисциплінарна область науки, яка стоїть на перетині психології, інформатики, лінгвістики, бібліотечної справи. Також цим терміном позначають сам процес пошуку неструктурованої документальної інформації. Особливо це стосується пошуку інформації в документах, пошуку самих документів, здобуття метаданих з документів, пошуку тексту, зображень, відео та звуку у локальних і гіпертекстових базах даних, зорема в мережі Інтернет .
Термін «інформаційний пошук» був вперше введений Кельвіном Муром в 1948 в його докторської дисертації, вживається в літературі з 1950 року. Спочатку інформаційно-пошукові системи використовувалися лише для управління інформаційним вибухом в науковій літературі. Багато університетів і публічні бібліотеки стали використовувати їх для забезпечення доступу до книг, журналів та інших документів. Справжнього поширення інформаційно-пошукові системи набули з появою мережі Інтернет.
Слово вчителя.
— Які найпопулярніші пошукові системи ви використовуєте?
За дослідженнями поточного року домінуючу позицію в світі займає система Google. Цією системою обробляється 85% запитів в Інтернеті, . Приміром, Яндекс обробляє до 27% , а Yahoo! – менше 7% запитів.
На просування українських сайтів орієнтовані дві системи – Google і Яндекс. Але у них є й істотні відмінності у структурі та алгоритмах пошукових систем, різні сайти індексуються по-різному , тому й результати пошукових запитів різнитимуться. Крім того існує українська пошукова система Мета , але база її обмеженіша, хоча увесь час поповнюється. Сьогодні вона опрацьовує близько 1% запитів.
Повідомлення 2. Цікава інформація.
Google (ґуґл) – назва однієї з найпотужніших пошукових систем у мережі Інтернет. Назва – спотворене написання слова гуго´л, та означає число, рівне сотому ступеню числа десять. Родоначальником назви і одним з творців пошукової системи Google є Сергій Брін. Це саме він – невідомо, навмисно чи випадково – написав слово «googol» неправильно. Помилка виявилася пророчою. Популярність пошуковика Google вимірюється числом не меншим, ніж десять у сотому ступені.
Офіційно домен Google.com зареєстрували у вересні 1997 року. У 1998 році, під Google була створена компанія Google Inc. Саме з цього моменту і почалось столліття Google.
Google перебуває в постійному розвитку. Пошуковик, немов жива людина, постійно зростає. Тільки людина набирає живу масу, а Google вдосконалює свої пошукові алгоритми.
Про алгоритми Google, як і про алгоритми інших пошукових систем можемо говорити лише в загальних словах. Це те , що будь-яка пошукова система зберігає в страшному секреті! Пошуковий алгоритм – це комерційна таємниця. В основі алгоритму лежать програмні рішення, що дозволяють ефективно розподіляти сайти за ступенем їх значимості та релевантності запитам.
Повідомлення 3. Об'єкт інформаційного пошуку.
Об'єктом інформаційного пошуку є текстова інформація, зображення, аудіо, відео інформація.
З інформаційним пошуком змикаються проблеми відбору інформації і її упорядкування (класифікації).
Для інформаційного пошуку розробляють алгоритми пошуку, підходи та стратегії а також засоби інформаційного пошуку – комп'ютерні пошукові програми .
Завданням інформаційного пошуку є знаходження відповідних до пошукового запиту інформаційних об'єктів, або документів серед доступного для пошуку матеріалу. Завдання для інформаційного пошуку задається у вигляді пошукового запиту, який може містити слова, фрази чи речення або їх комбінації.
3. Словникова робота
Інформаційний пошук – процес пошуку неструктурованої документальної інформації.
Пошуковий запит – слово, словосполучення чи просто набір символів, які вводить користувач пошукової системи для того, щоб знайти потрібну йому інформацію.
Результати пошуку — це web-сторінка, видана пошуковою системою як відповідь на запит користувача. Вона містить набір посилань на сторінки Інтернету, що відповідають, на думку алгоритму пошукової машини, заданому запиту (релевантні йому).
Релевантність (від лат. relevo – піднімати, полегшувати ) – міра відповідності результатів пошуку до завдання, поставленого в пошуковому запиті, тобто доречність.
4. Слово вчителя.
— Переважна більшість пошукових систем орієнтована на роботу з пошуковими термінами — словами або словосполученнями, які пошукова система розпізнає як одне ціле.
Пошукова система переглядає всі доступні інформаційні одиниці (документи) і відбирає документи, що відповідають інформаційному запиту. Результатом роботи пошукової системи є список відібраних документів, серед яких є відповідні до запиту документи. Для ідеальної пошукової системи список відібраних документів та відповідних документів повинні збігатися. В реальних пошукових системах в списках відібраних документів знаходяться і невідповідні до запиту документи.
Ефективна пошукова система визначає цінність кожного зі знайдених ресурсів і сортує їх так, щоб найцінніші розташовувалися на початку списку. Для цього кожному ресурсу дається оцінка. Найціннішими вважаються сторінки, на яких ключові слова зустрічаються в заголовку сторінки, неодноразово повторюються в тексті тощо. Як правило, при грамотно складеному запиті необхідну інформацію можна одержати, ознайомившись із декількома Web-сторінками, що займають перші позиції у видачі пошукової системи.
Ключові слова – це слова і словосполучення, що представляють собою пошукові запити.
«Погані» ключові слова – це слова, словоформи і фрази на їх основі, які за змістом не відповідають загальноприйнятим морально-етичним нормам.Найпростіші приклади таких слів –, “купити права“, “вибуховий пакет в домашніх умовах” та багато інших.
Пошукові системи не цензурують такі запити безпосередньо, так як в інтернеті поки що повна свобода слова, але і допомагати в пошуку результатів на подібні запити не прагнуть.
При введенні критеріїв пошуку треба пам'ятати про такі вимоги:
Принципи пошуку інформації в Інтернеті
• Запитувана інформація повинна бути якомога конкретнішою.
Уникати прийменників, займенників, сполучників: як в, з, на, який, якщо, при, що. Вони ігноруються сервером пошуку.
• Два і більше слова ПС розуміє із сполучником і між ними. Він поєднує слова так, щоб вони всі були присутні в документі (іноді використовують & або +).
• Сполучник або забезпечує пошук за кожним зі слів групи окремо.
• Частка не вилучає слово з результатів пошуку.
• Щоб відшукати ціле словосполучення, треба відповідні слова брати у лапки.
5. Складання пам’ятки
Формулювання пошукового запиту
ПАМ’ЯТКА
 Ретельно підбирайте ключові слова для пошуку. Порядок слів у запиті не має значення.
 Не робіть пошук за одним словом. Використання кількох ключових слів дозволяє конкретизувати пошук.
 Використовуйте синоніми. Якщо перелік знайдених сторінок занадто малий, спробуйте змінити ключові слова на синонімічні.
 Перевіряйте орфографію у тексті.
 Регістр літер не має особливого значення.
 Спробуйте зробити той самий запит у різних пошукових системах.
6. Практична робота
«Пошук інформаційних ресурсів в Інтернеті»
Послідовність виконання
1. Виберіть пошукову систему для пошуку інформації в Інтернеті.
2. Виберіть спосіб пошуку – простий чи розширений.
3. Сформулюйте запит.
4. З результатів пошуку оберіть необхідні web-сторінки, збережіть їх або використовуйте закладки.
— А тепер повернемось до автора статті. Знайдіть в Інтернеті через пошукову систему Google інформацію, хто такий Ю. Андрухович.
(Юрій Ігорович Андрухович — український поет, прозаїк, перекладач, есеїст).
— Наступне завдання трохи складніше. Що таке «вабі-сабі»?
(Вабі-сабі – простота і витонченість — японські ідеали краси).
— Закінчення статті звучить так: «У братній нам японській мові вабі-сабі означає не відразу очевидну красу, гармонійне поєднання недосконалостей. Красу, що має недоліки, які її й підкреслюють. Що більше карлючать українську, то виразніше вона промальовується, то більше здобуває імунітету. Що більше в Україні російської, то красивіше виглядає кожне намагання говорити українською. Хай навіть і з помилками чи непевністю. Зате не в облом».
V. Контрольно-рефлексивний етап.
Учні аналізують свої досягнення у процесі роботи, з’ясовують практичне значення опрацьованого матеріалу для власного життєвого досвіду.
Учитель характеризує проведену навчально-пошукову діяльність учнів, окреслює перспективи подальшої їхньої роботи щодо вивченої теми.
— Інтернет сьогодні для багатьох є на першому місці серед джерел інформації, однак насправді все залежить від того, яку саме інформацію необхідно знайти. Інтернет – це велика віртуальна бібліотека, у якій зберігається неймовірне розмаїття інформації з будь-якого питання. Однак ця глобальна мережа не позбавлена недоліків.
Творчий диктант.
Доповнити речення таким чином, щоб утворився текст « Недоліки Інтернету».
1.Інтернет може даремно забрати … час.
2.Деяка інформація може бути … неправдивою або … некоректною.
3.Робота в Інтернеті має багато моментів, які можуть … відволікати, … заманювати і завести в … «глухий кут».
4.Безперечно, Інтернет є найзручнішим джерелом інформації, але користуючись ним, не можна ігнорувати інші джерела: … вчителів, друзів, підручники, наукові журнали та іншу періодику, бібліотеки, словники, довідники.
—Доцільно зауважити відносно пошуку інформації таке: ні в якому разі не можна вважати, що чим більше ви знайдете інформації, прочитаєте її, тим більше будете знати. Треба пам’ятати, що ціль будь-якої інформації полягає в тому, щоб нести знання. Вона не може бути досягнута шляхом масового поглинання інформації. Більше того, наголошують дослідники інформації та інформаційних процесів, поверхнева інформація завдає істотної шкоди, продукує у людини ілюзію всезнайки і дедалі більше заводить вбік від справді необхідного.
Дискусія з теми «Чи потрібна культура мовлення у час Інтернету?»
VІ. Домашнє завдання.
Скласти конспект, термінологічний словник або таблицю (на вибір) «Культура мовлення в Інтернеті».

Вчитель української мови та літератури закладу «Вінницький технічний ліцей
Рекута Світлана Анатоліївна
Категорія: Українська мова 10 клас | Додав: Svitlana (01.12.2015) | Автор: Рекута Світлана Анатоліївна E
Переглядів: 649 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: