hyipazart.com
Головна » Статті » Старша школа » Українська література 10 клас

Урок позакласного читання: " І. Нечуй-Левицький. Повість «Микола Джеря»"
Тема: Позакласне читання. І. Нечуй-Левицький. Повість «Микола Джеря»
Мета: розкрити причини трагедії Миколи Джері, допомогти учням зрозуміти важливість морального вибору не тільки головним героєм, а й кожною людиною; розвивати вміння висловлювати власну думку; аналізувати художній текст.
Тип уроку: урок позакласного читання
Обладнання: картки, ілюстрації до твору, текст повісті «Микола Джеря».
Епіграф: Мабуть, після Тараса Шевченка черкаська
земля не давала таланту більшого,
ніж талант Нечуя-Левицького.
Він заслужив звання народного письменника.
Вищої похвали бути не може.
О. Гончар
ХІД УРОКУ
I. Підготовчий етап
ІІ. Робота над новим матеріалом
2.1.Слово вчителя
Роки роботи в Кишиневі стали періодом найвищого творчогопіднесення письменника Івана Нечуя. 1878 року завершена повість «Микола Джеря», яку Франко називав «історією всього українського селянства в тоту важку епоху». Хто з нас не пам’ятає здібного, трудолюбивого, ніжного з Нимидорою і нещадного з панами та їхніми посіпаками Миколу, що не може змиритися із становищем раба. Пригадаймо, молодий і вродливий парубок, побачивши біля криниці в березі вродливу незнайому дівчину, що брала воду, шукає зустрічі з нею, плекаючи надію на щастя. Пам’ятаєте ту погожу літню днину, коли Микола з Нимидорою жали жито на панському лану? Придивіться, яким він був тоді.
2.2.Інсценізація уривку з повісті «Микола Джеря»(«Жнуть жито»)
Лине тиха музика з «Пір року» Чайковського-«Літо», спів жайворонка або мелодія української народної пісні «Ой чий то кінь стоїть». Витираючи піт з лоба, на сцену виходять Микола з Нимидорою. Микола в полотняній сорочці, Нимидора у запасці й ріденько вишитій сорочці, дві коси обвивають голову, у косах — червоні ягоди калини з листям, в руках у них серпи. Микола кидає додолу мішок.
М и к о л а (сідаючи, жестом запрошує присісти Нимидору). А я тебе вчора бачив у березі. Ти звідки прийшла у Вербівку?
Н и м и д о р а (сумовито). Я родом з присілка Скрипчинців. Моя мати вмерла і покинула мене маленькою. Я жила в дядька, доки підросла. Дядина моя була до мене дуже люта. Вона своїх дітей жалувала, давала їм гостинці, а мене все обминала. (Зітхаючи). Ніколи я не носила нової одежі, ніколи я не мала нових кісників, нової спідничини, латана сорочка все було світиться на моїх плечах. Якби була жива моя мати, вона б мене пожалувала, й гостинця мені принесла б, і вишила б мені квітками сорочку…(Помовчавши). Підросла я, мене один чоловік найняв за няньку за три копи грошей та сорочку на рік. Господи! Як я помордувалась з його малими дітьми, трохи не підвередилась ними. Чужі діти бігають, купаються, а мені не можна й одступать од дітей. Стала я дівкою й найнялася в одного багатого чоловіка. Од ранку до вечора робота та робота, а прийде ніч, упадеш на голу лаву та й заснеш, як мертва…
М и к о л а. Яка ти, дівчино, безталанна. Чи добре ж тобі, Нимидоро, тепер у Кавунів?
Н и м и д о р а. Де вже воно буде добре в наймах! Кавун чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха, гризе мене, як іржа залізо.
М и к о л а. Чи вийдеш в суботу на вулицю?
Н и м и д о р а. Рада б вийти, та Кавуниха не пустить.
М и к о л а. Та ти не питай її, хоч вистав вікно, а на вулицю виходь.
Н и м и д о р а. Може, й вийду… побачу…
М и к о л а. Ходім, Нимидоро, я допоможу тобі дожати копу. (Микола і Нимидора встають і, поглянувши на сонце, залишають сцену.)
2.3.Коментар учителя
Ласкаве слово хлопця, його щирість, доброта і врода викликають у серці дівчини глибоке і вірне почуття кохання до нього. На короткий час їм посміхнулося щастя: вони побралися. Та вже наступного дня вся сім’я Джері була на панщині. А коли під час жнив Микола, відбувши панську повинність, підбив людей і сам вийшов на своє поле, щоб рятувати жито, нагайка осавула та різки нагадали всім, що вони невільники. У Миколи «запеклося серце», а в душі заворушилася думка помститися за себе, за батька, за Нимидору. Разом із товаришами розправиться він з осавулою, і пан вирішить віддати непокірних селян у москалі. Прийшлося їм рятуватися втечею. Об ярмо кріпаччини розбивається щастя Нимидори та Миколи; прощаючись, вони серцем відчувають, що розлучаються навіки.
2.4.Інсценізація уривка з повісті «Микола Джеря»(«Прощання»)
Від слів «Чом це ти, Миколо, не роздягаєшся?» до слів «Про-
щай, Нимидоро!..»
2.5.Коментар учителя
-Втікачі, підпаливши скирти панського хліба, мандрують на сахарні, але бурлацтво на заводах не краще за панщину. Микола й ті, хто вижив, тікають у степи, до берегів Чорного моря. Золота воля війнула на них своїм крилом, та хіба можуть вони відчувати щастя без своїх батьків, дружин, дітей. Та й отаман рибалок Іван Ковбаненко не кращий за пана Бжозовського чи Бродовського. Через 20 років знайшов кріпосних втікачів і подав на них у суд. Від Сибіру бурлак рятує скасування кріпацтва. Помирає, не дочекавшись чоловіка, вірна Нимидора; дочка Любка, вже заміжня, не впізнає батька. Панство понівечило його життя, і він бореться з ним, доки живе.
Повість «Микола Джеря» стала одним із найбільших досягнень дожовтневої прози.
2.6. Ідейно-художній аналіз повісті «Микола Джеря» за планом
1. Особливості сюжету та стилю
Паралельність історій кількох героїв, біографічний сюжет, контрастність типів. У своєрідному стилі І. Нечуя-Левицького поєднується тенденція до предметності, локальності й конкретності — соціальної, етнографічної, географічної із прагненням до поетизації кращих сторін народного життя, до зображення селянського світу в рельєфних, пластичних образах. Зокрема, позначилася надзвичайна спостережливість письменника і його вміння через детальні описи побуту відтворювати атмосферу тогочасної епохи.
 Назвати елементи сюжету роману, що відображають ступені розвитку конфлікту (експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію, розв’язку).
2. Проблематика роману
Поміщики — кріпаки, батьки — діти, духовне — матеріальне.
3. Роль пейзажу та інтер’єру у створенні художнього образу
Пейзаж — зображення живої і неживої природи (природне середовище чи місто); показує місце дії, підкреслює стан, настрій героя.
Інтер’єр — світ речей; виступає як засіб характеристики героя, місце дії.
 Зачитайте уривки з повісті, де письменник через описи інтер’єру підводить нас до думки, що працювати на селі важче, але жити веселіше.
 Довести, що в змалюванні пейзажів Нечуй-Левицький досягав виняткової на той час в українській прозі майстерності. Аргументуйте думку про І. Нечуя-Левицького як майстра пейзажу прикладами з текстів.
4. Характеристика образів-персонажів
Письменник вивів постать українського селянина-бунтаря Миколи Джері, людини волелюбної, невтомної, енергійної, високої моралі, глибокого, щирого почуття. Микола Джеря ненавидить гнобителів, протестує проти соціальної несправедливості. Він сміливо підносить руку на пана та його слуг, перший серед заробітчан не скоряється посесору-капіталісту і багатію-отаману, шукає спільників у боротьбі. Микола Джеря — добрий, уважний, ввічливий у відносинах із батьками, заробітчанами, скромний, здібний до музики й малярства. Джеря — духовно вільна особистість. У конфлікті з обставинами Микола утверджується як непохитний волелюбець, правдошукач. Саме тут відкрилися можливості таким його душевним пориванням, які виходять за межі житейських стандартних уявлень його батька. Конфлікт Миколи з ворожими трудівникові обставинами не має механічного характеру, оскільки він зумовлений глибоко внутрішніми причинами: волелюбством Миколи, прагненням жити по-людськи, усвідомленням свого рабського становища. Джеря не може пристосовуватись, лицемірити. Висока духовна свобода характеризує його як людину непересічної вдачі, людину, яка є носієм якостей національного характеру, коріння якого сягають у глибини історії і побуту його волелюбного народу. Усвідомивши, що не особисті риси пана є причиною нещастя його родини, а панщина, Микола покидає село: «Піду в ліси, піду в степи, піду в пущі й на гострі скелі, а панщини таки робити не буду і в москалі не піду». І він дотримав слова, дарма, що дорогою ціною. Навіть заповіт батька скоритися, не чіпати пана й осавули не змінили його поведінки. Досвід батька, вихованого віковим рабством, неприйнятний для молодого покоління. Переживши чвертьстолітню «одіссею», Микола зберігає духовну міць і незламність. Микола «був сивий аж білий. Густі сиві брови низько понависали й закривали очі, а з-під їх і тепер блищали темні, як терен, очі. Довгі сиві вуса спускались вниз, а голова біліла, наче вишневий цвіт. Його вид і тепер був сміливий і гордовитий». Уже в перших розділах повісті автор зображує старого кріпака Петра Джерю, батька Миколи. Усе життя Петро покірно робив на пана, але це не рятувало його від канчуків. Виснажений непосильною працею, Джеря передчасно помирає. «Важка праця виссала з його усю силу. Уся його сила прийшла на чужу користь, в чужу кишеню,— на дорогі оксамитові сукні, на золоті сережки пані Бжозовській, на дорогі наїдки та напитки, на дорогі панські примхи та витребеньки». Дуже яскраво й зворушливо змальовано також жінку кріпачку Нимидору, дружину Миколи. Гарна, чесна, працьовита людина, вона мала всі права на щастя, але в умовах кріпосницького гніту життя її було понівечено. Крім головного героя, в повісті виведено й інших персонажів. Не тільки Микола протестує проти панського гніту. Разом із ним тікає від панщини з рідного села ще кілька кріпаків. Вербівські бурлаки — люди волелюбні, чесні, готові на самопожертву. Серед бурлак особливо відзначається щирістю почуттів, вірністю почуттів, вірністю товариству Петро Кавун.
Реалістично зображені в повісті такі визискувачі: пан Бжозовський, посесор Бродовський, панський прислужник — осавула. Усі вони прагнуть скористатися з праці кріпаків. Особливо жорстоким гнобителем був пан Бжозовський, від якого кріпаки втікали з рідного села.
Змальовуючи в повісті цих жорстких експлуататорів, письменник показав їх як «ворожу силу», з якою вже не бажає миритися трудовий народ.
2.7. Дослідницька робота
 Довести на прикладі уривку особливості літературного портрету персонажів Нечуя-Левицького.
Літературний портрет — один із засобів створення образу, зображення героя: його обличчя, фігури, одягу, манери поведінки. Через психологічний портрет автор прагне розкрити внутрішній світ і характер героя. Портрет ілюструє ті особливості натури героя, які уявляються авторові найбільш важливими. «Музики заграли, і Микола пішов садить гопака. Той гопак був страшний; здавалось, ніби сам сатана вирвався з пекла на волю. Його темні очі ніби горіли, як жарини, а волосся розпатлалось; бліде лице почорніло і неначе посатаніло. То був не молодий Микола з тонким станом, з парубочим веселим лицем; то був бурлака, що був ладен жити й гулять хоч весь день».
Висновок: портрети його персонажів у кожній деталі наповнені психологічними переживаннями.
2.8. Робота з текстом у малих групах
- Психологія персонажів часом підкреслюється й безпосереднім звертанням автора повісті до ритмів і образів народної творчості. Українська пісня, прислів’я, приказка невимушено й вільно входять у письменницьку розповідь і допомагають висловити глибину думок і почуття персонажів. «Скажу тобі, моє серце, що на душі маю: я тебе, молоду, цього вечора покинуть думаю»,— каже Микола дружині перед втечею від лютого пана. А на її питання, коли ж дожидати його додому, відповідає словами пісні: «Тоді жди мене в гості, як виросте в тебе у світлиці трава на помості». Уведені в текст твору звороти й образні засоби народної пісні сприймаються як узагальнені поетичні формули народних відчувань, підкреслюють мелодійність, м’якість і образність української мови, тісно пов’язаної з психологією і побутом народу.
Учитель ділить повість на частини та пропонує кожній групі знайти зразки усної народної творчості.
- Досить часто вдається І. Нечуй-Левицький і до такого засобу розкриття внутрішнього, душевного стану персонажів, як сни. У них знаходять відбиток і реакція на реальні події, і напівсвідомі психічні процеси. Один із таких снів передує першій зустрічі Миколи з Нимидорою. Дзвінкий і чистий голос дівчини він чує крізь сон, і в його свідомості виникають чудові видіння: співає листя дерев, співає срібно-золотий птах і з крил його сиплються огняні іскри… Прокинувшись, Микола помічає над рікою незнайому дівчину з тонким станом і чорними бровами. Так у сні виявляється несвідоме бажання любові, передчуття близького щастя. Іншого, соціального характеру набувають сни Нимидори, що алегорично містять у собі прагнення селян до волі й помсти. Жінка бачить огняні снопи, які молотять Микола і старий Джеря.
2.9. Фронтальне опитування
 Чому в Миколи зароджується ненависть до пана й панщини?
 Чому Микола змушений був утекти з рідного села?
 Які картини народного побуту і звичаїв змальовані в повісті «Микола Джеря»?
 Яка ідея повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря»?
 Розповісти про умови життя Миколи та інших утікачів на заробітках.
Вербівських утікачів жорстоко експлуатують підприємці, серед яких є німецькі капіталісти — власники заводів і фабрик. Мізерна платня (3 карбованці на місяць), нестерпні умови побуту, важка праця довели заробітчан до стану робочої худоби. Письменник не шкодує фарб, щоб детально описати весь жах, в якому животіють і працюють люди: «Між білими чистими німецькими хатами, між зеленими вербами чорніли дві довгі казарми для бурлак. Казарми були довгі, обідрані, з оббитими дощем стінами. Можна було подумати, що то кошари для овець, а не для людей».
 Зачитайте опис обіду бурлаків на заводі. З якою метою автор гіперболізує деталі? (Письменник навмисне згущує фарби, нагнітає деталі, мовби намагається викликати почуття власної гідності і прагнення жити по-людськи: «Той борщ був такий смачний, що вербівські бурлаки, виголодавшись після дороги, через велику силу набивали ним пельки. В борщі була сама за себе бутвина та квас; подекуди плавали тільки таргани замість м’яса. Після борщу подали кашу. Каша була з тухлого пшона, а старе сало тхнуло лоєм. Хліб був чорний, як свята земля»).
 З якою метою автор протиставляє село місту? Зачитайте приклади з тексту. (Письменник трактує місто як осередок деморалізації, а капіталізацію як силу, що руйнує екологію середовища й екологію душі).
 Перекажіть кінцівку повісті. З якою метою автор закінчує свою оповідь живописною картиною? (Життя продовжується, гуде, грає; онуки слухають розповідь славного й непокірного свого діда. Вони принесуть очікувані зміни суспільному ладу, що започаткував їх дід).— Поясніть, з якою метою вдається І. Нечуй-Левицький до такого засобу розкриття внутрішнього, душевного стану персонажів, як сни. (У них знаходять відбиток і реакція на реальні події, і напівсвідомі психічні процеси). Зачитайте зразки з повісті.
2.10. Робота за картками
1-ша картка (тести, 6 балів)
1. Укажіть, що є предметом зображення в повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря».
А Життя покріпаченого села і становище заробітчан-бурлак;
Б традиційний патріархальний устрій українського села;
В сім’я як середовище безперервних конфліктів, зумовлених надто великою кількістю людей;
Г розшарування селянства, розпад патріархальних норм родинного життя під тиском пореформених обставин, темрява і неуцтво, індивідуалізм.
2. Укажіть, який жанр української прози започаткував І. Нечуй-Левицький.
А Соціально-побутову повість;
Б соціально-психологічний роман;
В ліро-епічний роман;
Г психологічну новелу.
3. Новаторство образу Миколи Джері, героя з однойменної повісті І. Нечуя-Левицького, виявляється:
А у створенні багатогранного, динамічного образу селянина-бунтаря;
Б у яскравому розкритті жіночих художніх образів;
В в оригінальній оповідній манері;
Г у всебічному показі життя українського пореформеного села.
4. Укажіть, що заперечує автор у повісті «Кайдашева сім’я», створюючи комічні ситуації і сцени.
А Необхідність відокремлення господарства старшого брата Карпа від молодшого Лавріна зі своїм господарством;
Б крутий характер Марусі Кайдашихи;
В постійне вживання спиртного старим Кайдашем;
Г життя і здоров’я на суперечки, які порушують цілісність і міцність родини.
5. Укажіть опис останніх днів Нимидори.
А До самої смерті залишається самотньою;
Б іде за чоловіком, покинувши сім’ю напризволяще;
В вдало виходить другий раз заміж;
Г дочекалася Миколу і прожила щасливу подружню старість.
6. Як починається повість «Микола Джеря»?
А Описом річки Ластавиці;
Б описом сім’ї Миколи Джері;
В описом маєтка пана Бжозовського;
Г портретом Нимидори.
2-га картка (9 балів)
1. Назвіть серед персонажів повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря» (Микола Джеря, його батьки, Бжозовський, Нимидора, Кавуни, Бродовський, Андрій Корчак, Ковбаненко) протилежні соціальні групи, зіткнення між якими і визначає головний її конфлікт.
2. Визначте в описі пожежі, спричиненої Миколою Джерею та його товаришами з однойменної повісті І. Нечуя-Левицького, художні засоби, до яких вдається автор для досягнення реалістичності зображуваних ситуацій, що формує відчуття присутності під час події.
3-тя картка (12 балів)
Поміркуйте, які українські письменники були попередниками становлення соціально-побутової повісті і в чому виявляється новаторство І. Нечуя-Левицького (обсяг відповіді — 10–12 речень).
2.11. Повторення відомостей про реалізм як творчий метод
Реалізм (з лат.— речовий) — один із творчих методів у літературі та мистецтві. Реалізм у літературі — це вірність зображення характерів персонажів, їх психології, психології їх середовища. Основна властивість — за допомогою типізації відбивати життя в образах, які відповідають суті явищ самого життя. Прагнення до широкого охвату дійсності в її протиріччях, глибинних закономірностях і розвитку. Тяжіння до зображення людини в її взаємодії із середовищем: внутрішній світ персонажів, їх поведінка несуть на собі прикмети часу; велика увага приділяється соціально-побутовому фонові часу. Провідний критерій художності — вірність дійсності; прагнення до безпосередньої достовірності зображення, «відтворення» життя «у формах самого життя».
Реалістичний твір — твір, у якому автор прагне відтворитий зобразити життя достовірно, в правдоподібних образах та «формах самого життя». Для них властиве прагнення до об’єктивності, узагальнення, типізації.
ІІІ. Закріплення вивченого
3.1. Творче завдання
Довести, що роман належить до напряму критичного реалізму.
 Об’єктивність художнього зображення.
 Народність.
 Гуманізм.
 Зображення персонажів у взаємодії з оточенням (через деталі
інтер’єру, портрета, пейзажу).
ІV. Оголошення і коментар домашнього завдання

1. Написати три синканти (невеличкі твори-характеристики героїв) за такою схемою:
1-й рядок — ім’я героя;
2-й рядок — визначальні слова, що характеризують героя;
3-й рядок — стан героя, його дії;
4-й рядок — фраза (слово), що свідчить про авторське ставлення до героя.
2. Написати складний план до роботи на тему «Значення літературної спадщини І. Нечуя-Левицького».
Категорія: Українська література 10 клас | Додав: Liya (29.10.2017) | Автор: Ізергіна Наталія Володимирівна E
Переглядів: 41 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: