Головна » Статті » Старша школа » Зарубіжна література 10 клас

Розробка уроку з зарубіжної літератури на тему «Образ маленької людини в повісті М.В. Гоголя «Шинель»
Урок літератури на тему «Образ маленької людини в повісті
М.В. Гоголя «Шинель»
Мета: розкрити образ «маленької людини».
Завдання:
- здійснити ідейно-тематичний аналіз твору, виробити навички визначення характеру головного героя повісті «Шинель»;
- створити умови для самостійної творчої діяльності учнів; сприяти формуванню аналітичного мислення і навичок порівняння, узагальнення; прищеплювати інтерес до пошукової роботи;
- виховувати доброту, милосердя, співчуття до людей; вчити розуміти авторську позицію.
Тип уроку: розвиваючий за технологією критичного мислення.
Хід уроку:
1. Мотивація уроку.
Наш урок хочеться розпочати словами М.Р. Чернишевського: «Гоголю багато в чому зобов'язані ті, які потребують захисту; він став на чолі тих, які заперечують зле і вульгарне».
- Як ви думаєте, кого буде захищати Гоголь на цей раз?(Акакія Акакійовича Башмачкіна). Вірно, сьогодні на уроці ми поговоримо про Башмачкіна.
2. Актуалізація знань.
Попрацюйте з літературним енциклопедичним словником. Поясніть значення словосполучення «маленька людина». («Маленька людина» в літературі - визначення досить різнорідних героїв, що об'єднуються тим, що вони займають одне з найнижчих місць в соціальній ієрархії, і ця обставина визначає їх психологію і суспільну поведінку: приниженість, відчуття несправедливості, уражена гордість. «Маленька людина» - це людина, задавлена бідністю, яка відчуває свою нікчемність, не обдарована непересічними здібностями, не відрізняється силою характеру, але при цьому добра, нікому не чинить зла, нешкідлива.)
- Які відчуття ви переживали, читаючи твір М.В. Гоголя «Шинель»? Які питання виникали у вас під час читання?
3. Робота за темою уроку.
- Сформулюйте тему нашого уроку. (Тема «маленької людини» в повісті
М.В. Гоголя «Шинель»). Запишіть тему уроку в зошит.
- Хто ж такий Башмачкін Акакій Акакійович? (Чиновник є, але немає неповторного людського обличчя, як немає і особистості.)
- Чому, даючи характеристику герою, автор вживає прикметники з суфіксом
-оват-? (Вони підкреслюють відчуття нечіткості, невизначеності, відсутність чогось видатного).
- Чому герой названий Акакієм? Чи згодні ви, що доля визначилася тоді, коли його назвали Акакієм Акакійовичем? (Доля була вирішена.)
- Як колеги ставилися до Акакія Акакійовича? (Ім'я та прізвище підкреслюють незначність героя. Башмачкін - від слова «башмак», щось незначне, непримітне, абсолютно позбавлене поезії).
- Чи співчуваєте ви герою? Чому? (Він якийсь забитий, пригноблений, жалюгідний.)
4. Продовження роботи за темою уроку.
Слухаємо виразне читання уривка (стор. 361-362).
- Які риси характеру героя можна назвати, слухаючи уривок? (Він самотня людина, його світ – це переписування паперів, літери були його співрозмовниками, друзями. Замкнутий, мовчазний, нетовариський. Якийсь автомат, а не людина. Жалюгідний. У світі букв Акакій Акакійович знаходить щастя, насолоду, гармонію, тут він цілком задоволений своєю долею, бо здійснює служіння Богу: «Написавшись всмак, він лягав спати, посміхаючись думці про завтрашній день: що Бог пошле переписувати завтра?» Жахливо, що життя людини обмежене переписуванням паперів.)
Слухаємо наступний уривок (стор. 362).
- Як цей уривок характеризує Башмачкіна? (Як людину неохайну, бідну.)
Прослухаємо фрагмент «За обідом» (стор. 363).
- Яким ви побачили Акакія Акакійовича? (Їв швидко, не помічаючи смаку, з мухами. У нього немов почуття атрофовані. Він не вміє радіти, відчувати задоволення хоча б від їжі.)
Послухайте мову Акакія Акакійовича (стор. 129).
- Чому автор наділяє героя такою незрозумілою мовою? (Важко уявити, щоб герой, що живе в самоті й затурканості, говорив інакше. Але справа і в розумовій нерозвиненості, обмеженості кругозору. Таким чином, автор співчуває герою. До того моменту, коли він пише: «Чому ж не можна, Петровичу? - сказав він майже благальним голосом дитини...», жалість, співчуття до героя вже сформувалися в читача.)
Перегляд епізоду з кінофільму режисера О. Баталова «Шинель» «Башмачкін
і чиновники».
- Чим вражає нас фраза «Залиште мене, навіщо ви мене ображаєте?» (У ній розкривається тема «маленької людини». Стає шкода Башмачкіна. У цих словах чути інші слова: «Я брат твій»).
- Якщо б ви грали роль Башмачкіна, з якою інтонацією вимовили б фразу «Навіщо ви мене ображаєте»? Які почуття спробували б викликати у глядача?
- Як ви думаєте, чи можуть ці слова змінити інших людей?
- Чому повість про людину називається «Шинель»? (Річ замінила людину. Не людина важлива у суспільстві, а шинель. У Петербурзі в оточенні Башмачкіна людину цінували не за внутрішні якості, а за зовнішні деталі – за те, яка на ньому шинель. Варто було Башмачкіну прийти в новій шинелі, і його всі помітили. Мундир замінив особистість, чин затьмарив людину.)
- Які асоціації у вас викликає слово шинель? (Чиновник, чин, посада, військовий, влада).
- Чому ж герой вирішив зшити нову шинель? На які жертви йде заради цього? (Шинель для Акакія Акакійовича не розкіш, а вистраждана необхідність. Придбання шинелі розквітує його життя новими фарбами. Він перестав пити чай і запалювати свічки вечорами, а, йдучи по бруківці, наступав навшпиньки, щоб не зтерти підошви». Ще він, приходячи додому, відразу знімав білизну, щоб не зносилась, і сидів у старому халаті. Можна сказати, він ЖИВ мрією про нову шинель).
- А які зміни відбуваються в характері, поведінці? (Ми бачимо, що він змінюється зовні, поведінка стає більш рішучою і цілеспрямованою. Читаємо від слів: «...але зате він харчувався духовно... у голові миготіли найзухваліші і відважні думки: чи не покласти куницю на комір?». Звичайно, в цьому уривку з'являється гумор, але це добрий гумор, а головне в тому, що він стає людиною, вперше починає себе відчувати людиною: навіть приймає запрошення на вечірку і випиває шампанське.)
- Чи змінився герой, коли в нього з’явилась шинель? («Пообідав він весело і після обіду вже нічого не писав, жодних паперів. Визнаний чиновниками як рівний серед рівних і навіть був запрошений в кращу частину міста.)
- Заповніть таблицю «Позитивне і негативне в житті героя після придбання шинелі» (робота в парах):
+ -
Став ближче до товариства Закинув роботу
Став помітнішим (про нього заговорили) Став робити помилки
Став впевненішим Отримав потрясіння від зустрічі зі «значною особою»
Помер
- Визначте, який епізод є кульмінаційним у повісті? (Учні визначають, що таким епізодом є сцена пограбування - перше потрясіння для Акакія Акакійовича.)
- Які зміни відбулися з героєм після пограбування? (Найтихіший Акакій Акакійович починає лаяти будочника за те, що той не допомагає людині, коли її грабують. Вперше не йде на службу, починає домагатися, щоб його прийняв приватний пристав. Коли його не пропускають, каже писареві, що прийшов по казенній справі, що поскаржиться, якщо не пустять, «так ось тоді вони побачать». Але найголовніше починається після візиту до «значної особи».)
- Що стало причиною смерті героя? Адже втрата шинелі не повинна була звести в могилу бідного Акакія Акакійовича. Адже він навіть не застудився в той вечір, коли повертався додому після нападу грабіжників роздягнений, без шинелі. (Раз у житті Башмачкін відчув свою значимість. Для інших прагнення до такої «значущості» було природним, для нього – ні. І розплата не змушує себе чекати. Життя все розставляє на місця з катастрофічною швидкістю: вечір в тій частині міста, яка вважається «найкращою», приймальня значної особи, хвороба і смерть. І останнє вбрання Башмачкіна відповідає його становищу: лікар радить брати не дубову, а соснову труну – дешевше. Холодний Петербург зустрів і проводив Башмачкіна «по одягу».)
- Але повість Гоголь не закінчує смертю Акакія Акакійовича. В реалістичну повість він вводить фантастичний елемент. Який сенс такого фіналу і навіщо автор використовує гротеск - поєднання реального і фантастичного? (Башмачкін помирає не через крадіжку шинелі, він помирає через грубість, байдужість і цинізм навколишнього світу. Привид Акакія Акакійовича виступає месником за своє незадачливе життя. Це бунт, хоча його можна назвати «бунт на колінах». Автор прагне викликати в читача почуття протесту проти абсурдних умов життя і відчуття болю за приниження людської гідності. Гоголь не хоче давати втішної розв'язки, не хоче заспокоювати совість читача. Герой Гоголя хоч і після смерті, але мстить за свою образу. Ми бачимо, що відбувається еволюція образу «маленької людини»: відбувається торжество справедливості. Гоголь встає на захист бідної, приниженої людини, закликає людей до великодушності. Фантастичний фінал твору - утопічне здійснення ідеї справедливості. Замість покірного Акакія Акакійовича з'являється грізний месник, замість грізної «значної особи» - особа більш добра і м’яка. Але насправді цей фінал невтішний. Безсмертна душа охоплена жагою помсти і змушена сама мститися. Якби письменник покарав «значну особу», вийшла б нудна повчальна казка; змусив би переродитися – вийшла б брехня; а він чудово вибрав фантастичну форму моменту, коли вульгарність на мить прозріла.)
- Навіщо автор розповідає нам таку сумну історію? (Щоб звинуватити суспільство, яке морально калічить людину. В людині розвивається жах перед сильними світу цього. Гоголь хотів примусити читача задуматися над долею «маленької людини». Поставитись до його бід, негараздів і страждань зі співчуттям.)
- Отже, чому вчить нас твір М. Гоголя? До чого закликає автор нас, читачів? (Бюрократична система знищує в людині все добре, людське. Пожаліти беззахисного, приниженого, зупинити несправедливе слово, протистояти хамству і жорстокості сильних світу цього - в цьому сила і мудрість літератури. Цьому вчить нас повість «Шинель». Про це і слова письменника А.П. Чехова: «...треба, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини стояв хто-небудь з молоточком і постійно нагадував би стуком, що є нещасні». І Гоголь кричить: «Немає нічого ціннішого за людину!»)
5. Психологічний тренінг. «Оголена душа» (психологічна притча).
Якось до відомого мудреця прийшла молода гарна дівчина і попросила їй допомогти:
- Я добре ставлюсь до всіх людей, намагаюсь допомагати, чим можу, намагаюсь нікого не ображати і бути з усіма привітною. Однак замість доброго ставлення дуже часто мені платять невдячністю, глузуванням, приписують мені бридкі вчинки, яких я не робила. Я не знаю, як мені далі жити, як вести себе з людьми, адже я ні в чому не винна. Прошу тебе, порадь, що мені робити.
Мудрець з посмішкою подивився на дівчину і сказав: «Зніми весь одяг і в такому вигляді пройдись по вулицях міста».
Спочатку дівчина від подиву не знайшлася, що сказати, а потім обурилася:
- Як ти можеш пропонувати мені таке?! Якщо зараз до мене так ставляться, то після такого мого вчинку люди не захочуть дивитися в мою сторону. Я ж зганьблю себе!
- Дивись, - сказав Мудрець, - з'явитися оголеною на людях ти боїшся, а чому ж ти ходиш по світу з оголеною душею? Ти пускаєш у своє життя всіх. У тебе душа розхристана. А багато, дуже багато людей в твоїх добрих якостях, як у дзеркалі, бачать свої недоліки. Такі люди не виносять душевної переваги іншої людини, яку вони відчувають свідомо чи несвідомо. Є два шляхи: самому ставати кращим, але для того, щоб виробити в собі ту або іншу якість, потрібно чимало часу і зусиль. А є другий шлях - принизити гідність того, хто поруч, очорнити його, приписати йому неіснуючі недоліки і тим самим на його фоні в очах оточуючих виглядати краще. Мало знайдеться людей, які наберуться мужності визнати свої недоліки, визнати, що хтось краще них, а ще менше тих, хто постарається ці недоліки виправити.
- Так що ж мені робити? Підкажи, допоможи мені, - попросила дівчина.
- Ходімо зі мною, - запропонував мудрець, - я хочу показати тобі свій сад.
Коли вони вийшли в сад, мудрець сказав:
- Подивися на ці квіти. Багато років я за ними доглядаю, поливаю, але жодного разу не був свідком того, як вони розпускаються, так непомітно це відбувається. Хоча потім я насолоджуюсь ароматом і красою квітки. Так і ти постарайся розкривати своє серце перед людиною неспішно, не кваплячись, непомітно. Придивляйся, дивись, хто гідний твоїх добрих почуттів, хто ставиться до тебе так, як я ставлюсь до своїх квітів, а хто готовий із заздрості розтоптати і принизити тебе.
- Чого вчить нас ця притча? Як можна пов’язати сюжет притчі з темою нашого уроку?
6. Рефлексія.
- Над чим ви замислились після сьогоднішнього уроку?
- Складіть синквейн на тему «маленька людина» або «Акакій Акакійович»


Людина
маленька, нещасна
мучиться, терпить, страждає
Людина не повинна бути маленькою!
Особистість
Башмачкін
Спокійний, неохайний
Працює, страждає, вмирає
Живе у своєму світі
Жертва

7. Висновок. Нам здається, що події, герої, зображені в повісті, дуже далекі від нас. Але і зараз є люди, які самотні, і їм потрібна наша увага, розуміння. Я хочу вам побажати, щоб ви завжди залишалися людяними, допомагали один одному, поважали інших людей.
8. Домашнє завдання: написати твір-роздум на тему «Я брат твій».
Категорія: Зарубіжна література 10 клас | Додав: KZS46 (11.11.2016) | Автор: Лапіна Ірина Миколаївна E
Переглядів: 337 | Теги: конспект уроку, зарубіжна література | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: