Роман «Анна Кареніна». Значення твору в художній спадщині письменника. Проблематика роману. Образи-характери твору, пластичність змалювання - Зарубіжна література 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Зарубіжна література 10 клас

Роман «Анна Кареніна». Значення твору в художній спадщині письменника. Проблематика роману. Образи-характери твору, пластичність змалювання

Роман «Анна Кареніна».
Значення твору в художній спадщині письменника. Проблематика роману. Образи-характери твору, пластичність змалювання і психологічна глибина
Мета:
Очікувані результати:
Обладнання:
поглиблювати уявлення про творчість Л. Толстого як про найповніший вияв реалістичної літератури, висвітлити проблематику роману, її загальнолюдське значення, розвивати навички аналізу художнього образу, засоби його творення; спонукати учнів до висловлювання думок, осмислення сенсу життя.
учень (учениця) переказує зміст роману «Анна Кареніна», виділяє ключові епізоди (зустріч Анни і Вронського на вокзалі, побачення Анни з сином тощо); називає основні проблеми твору: роль сім'ї у житті людини, пошуки основ міцних сімейних стосунків, право жінки/чоловіка на життя за порухами власної душі чи обов'язок перед членами своєї сім'ї, передовсім дітьми.
текст роману «Анна Кареніна», ілюстрації до творів письменника М. Врубеля, В. Сєрова, Л. Гіршмана, О, Верейського; фотоілюстрації.
Тип уроку:      комбінований.
І.   Мотивація навчальної діяльності 
> Слово вчителя
У світовій літературі небагато таких творів, як роман «Анна Кареніна». Образ, який створив Л. Толстой, став не просто явищем літератури, він став частиною свідомості кількох поколінь, певним символом, яким позначають складність, суперечливість, незбагненність земної долі людини. Коли Толстой починав працювати над цим твором, він сповіщав у листі, що взявся за твір про сучасність. Але від часу написання «Анни Кареніної» минули роки, десятиліття, минуло і півтора століття, а роман цей і досі залишається актуальним, бо йдеться в ньому про вічне: чоловіка і жінку, які шукають щастя.
Перевірка домашнього завдання Тестування за змістом І та II частин роману
II.  Пояснення нового матеріалу       
> Слово вчителя
Як з'явився на світ твір, що вже півтора століття примушує читачів розмірковувати над долями героїв, співчувати їм, радіти їхнім радощам, страждати їхнім-и болями?
Творча історія «Анни Кареніної» , як і будь-якого значного художнього твору, містить
чимало загадок. Однак саме історія створення допомагає зрозуміти авторський задум та особливості його втілення.
Повідомлення учня «Історія створення роману»
> Слово вчителя
Усі класичні твори з часом набувають значення історичних. Вони звернуті не лише до нашого серця, але й до нашої пам'яті.
Пушкін писав «Євгенія Онєгіна» як найсучасніший роман. Але вже через десять років він сприймався і як книга історична. Не тому, що вона застаріла, а тому, що у часі виникла її нова якість. Дещо схоже сталося і з романом «Анна Кареніна». Толстой замислив цю книгу як «роман із сучасного життя». Але вже Ф. Достоєвський відзначав у цій книзі риси російської історії, які під пером Толстого знайшли яскраве художнє втілення.
Якщо історик, за словами Пушкіна, прагне «воскресити минувшину в усій її істині», то сучасний письменник, якщо говорити про Толстого, відображає свій час «у всій його істині». Саме тому і «Євгеній Онєгін», і «Анна Кареніна», ставши історичними романами, не втратили свого сучасного значення, лише «час дії» цих творів розширився до безкінечності.
«Щоб твір був гарним, треба любити у ньому головну, визначальну думку,— говорив Л. Толстой.— Так, в «Анні Кареніній» я люблю думку сімейну, у «Війні і мирі» любив думку народну...»
Роман, який висвітлював «думку народну», завершувався картинами щасливого сімейного життя улюблених толстовських героїв. Такий фінал підкреслював, що сімейна тема для автора роману «Війна і мир» є однією з найважливіших у романі, що сама «народна думка» для нього неможлива без «думки сімейної» .
звертаються до Росії, в якій «все перекрутилося і тільки ще укладається». «Розлучення», «сирітство», розрив духовних зв'язків — провідна тема «Анни Кареніної»,
> Проблемне питання
Чи має вплив на долю головних персонажів роману безлад, який запанував у родині Облонських? Прослідкуйте за текстом твору його найближчі наслідки.
> Проблемне питання
Якою ж постає сім'я у романі «Анна Кареніна»?
> Фронтальна бесіда
1.   Пригадайте, якою тепер вже відомою усім фразою починається роман?
2.   Чому в родині Облонських настав безлад?
3.   У який спосіб автор показує руйнівний вплив цієї події на долі інших людей?
4.   Чи властивий першим сторінкам роману пафос родинного єднання?
5.   Які яскраві деталі відтворюють внутрішній стан мешканців дому?
> Узагальнення спостережень учнів
Драма, яка сталася у сім'ї Облонських, має зовсім несподівані наслідки й захоплює у своє коло тих, хто на перший погляд до цієї драми непричетний. Усе це дуже схоже на кола на воді, які йдуть від кинутого камінчика: там, де камінчик упав, уже тихо, а кола ширшають і ширшають. У романі таким «камінчиком» є Стіва Облонський. Анна приїздить у Москву на прохання брата, щоб допомогти йому примиритися з Доллі, тут вона зустрічає Вронського, Вронський закохується в Анну; Левін приїздить, щоб заручитися з Кіті, але отримує відмову, бо Кіті чекає на освідчення Вронського, а не дочекавшись, почувається приниженою і тяжко захворює. А між тим Стіва вже цілком задоволений собою і життям.
> Слово вчителя
У «Щоденнику письменника» за 1877 рік Достоєвський дав таку характеристику стану російського життя того часу: «Усі як у заїзді, наче завтра збираються подалі від Росії». Нетривкість людських зв'язків, зникнення «родинного», «домашнього» із повсякденного життя людини — риса, характерна для епохи 70-х років, часу бурхливого розвитку буржуазних стосунків. З дому Облонських, в якому «все змішалося», погляд і думка Толстого
> Дискусійне питання
Можливо, всі ці події є випадковими або фатальними, яких не можна було передбачити або уникнути? Яка точка зору на це автора?
> Узагальнення спостережень учнів
Згадані події постають у романі не як випадкові. Стіва Облонський — людина незлостива, але безвідповідальна. Він з тих, про кого кажуть: живе собі на втіху. У той час, коли «все змішалося в домі», він добре спить, з апетитом їсть, спокійно читає газету, милується собою у дзеркалі. Коли від сорому й болю впадає у відчай його нещасна дружина, на гроші якої, судячи з деяких деталей, Стіва й живе, він переймається тим, що посміхнувся по-дурному, коли Доллі упіймала його на гарячому. Але виявляється, що безвідповідальність, нехтування почуттями інших — риса, властива не лише Облонському. Чекаючи на вокзалі сестру, він розмовляє з Вронським і знічев'я розповідає йому про пропозицію Ле-віна та відмову Кіті. (Дарма, що Облонський називає себе другом Левіна і знає, що той вже давно закоханий у Кіті.) Вронському приємно чути про відмову, бо здогадується, що саме він і є причиною тієї відмови. Кіті подобалася Вронському, хоча він ніколи не мав наміру одружуватися з нею. Звістка про відмову Ле-віну приносить задоволення, бо тішить його самолюбство. На балу Вронський бачить, як Кіті страждає від його неуваги й несправдже-них надій, але залишається байдужим до її страждань.
> Узагальнення спостережень учнів
«Анна Кареніна» — твір художній, а не публіцистичний. І в художності його сила. Читаючи роман, кожен власним розумом доходить до моральних уроків, які запропонував автор. Але, перш ніж отримати такий урок, читач повинен емоційно пережити все, що відбувається у творі. Такий емоційний досвід не лише краще запам'ятовується, ніж абстрактні настанови, але й відкриває шлях до пізнання життя. Життя ж ніколи не вкладається у схему, воно складніше, різноманітніше, ніж ми можемо собі уявити. Можливо, тому Стіва Облонський, незважаючи на всі висновки, які ми зробили щодо нього, не викликає однозначної оцінки ні в інших персонажів роману (йому, а не Доллі співчувають стара нянька та всі у домі), ні у читачів. Споглядаючи Стіву, можна досадувати й кепкувати, зневажати й дивуватися тій легкості, з якою він ставиться до життя.
> Дискусійне питання
Поміркуйте, чому автор безпосередньо не звертається до читачів і не проголошує моральні настанови, не подає узагальнених висновків щодо поведінки, характерів героїв?
* Слово вчителя
Майстерність Толстого як раз і полягала у точності художнього образу. Облонський, Доллі, Кіті, Вронський — це не просто образи, а образи-характери: все, про що автор розповідає, так чи інакше допомагає нам зрозуміти характер персонажа, його внутрішній світ.
IV. Застосування отриманих знань    СЗ)
Коли говорять про образи-характери Толстого, то часто використовують поняття «пластичність». 
 Робота в парах  
На прикладі образів Доллі, Миколи Левіна доведіть, що таланту Толстого властива пластичність та психологічна глибина образів
Термін
цей запозичений із мистецтвознавства: ним позначають художню виразність об'ємних форм у скульптурі чи зображенні на площині (слово «пластичність» походить від       змалювання грецького слова, яке означає «скульптура»); у хореографії, мистецтві танцю пластичністю називають гармонійне узгодження руху і поз. У літературознавстві термін застосовують, коли йдеться про образ, який можна виразно . уявити в об'ємному зображенні, змінах, рухах.
Але пластичність образу у Толстого не самоціль. Вона підкорюється завданню розкрити сутність характеру, психологічного стану, настрою.
> Завдання
1.   Зверніться до тексту роману, знайдіть опис Кіті Щербацької на балу (Ч.1,р. 18).
2.   Як зображує автор Кіті на початку балу?
3.   Чи можна з цього опису дізнатися про настрій Кіті?  
4.   Знайдіть рядки, де подано опис Кіті перед    мазуркою. Що змінилося в настрої Кіті? Як   її опис розкриває внутрішній стан героїні? Які виразні деталі використовує автор?

V. Підбиття підсумків уроку
Домашнє завдання                        
Прочитати сьому і восьму частини роману. Підготувати цитати до характеристики Анни      Кареніної.

Категорія: Зарубіжна література 10 клас | Додав: uthitel (23.01.2014)
Переглядів: 7247 | Рейтинг: 2.7/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: