Уроки № 85—88 Тема. Економічне життя в першій половині 1990-х рр. - Історія України 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 11 клас

Уроки № 85—88 Тема. Економічне життя в першій половині 1990-х рр.

Уроки  №  85—88
Тема.   Економічне життя в  першій половині 1990-х  рр.
Мета:  проаналізувати причини системної економічної кризи на початку 1990-х  рр.; охарак -теризувати початок приватизаційних процесів, пошук шляхів економічної системи господарювання; 
розвивати вміння аналізувати, порівнювати економічні показники, причини та наслідки реформу -вання грошово-фінансової та податкової систем; виховувати в  учнів почуття громадської свідомо -сті, справедливості.
Тип уроку:   засвоєння нових знань.
Обладнання:   підручник, дидактичні матеріали.
Основні терміни і  поняття:  економічна криза, тіньова економіка, інфляція гривні, ВВП, 
ринкова економіка, приватизація, фермерське господарство, інвестиції.
Основні дати і  події:  14  листопада 1991  — жовтень 1992  р.  — вихід із рубльової 
зони, перебування при владі уряду на чолі з  В. Фокіним; жовтень 1992  — вересень 1993  р.  — 
перебування при владі уряду на чолі з  Л. Кучмою; вересень 1993  — червень 1994  р.  — 
призначення виконуючим обов’язки прем’єр-міністра Ю. Звягільського; червень 1994  — березень 
1995  р.  — перебування при владі уряду на чолі з  В. Масолом; жовтень 1994  р.  —  послання 
Президента Л. Кучми до Верховної Ради «Шляхом радикальних економічних реформ»; бе -резень 1995  — травень 1996  р.  — перебування при владі уряду на чолі з  В. Марчуком; 
1992  р.  — запровадження багаторазових купоно-карбованців; 1  вересня 1996  р.  — запро -вадження гривні.
Очікувані результати:  після цього уроку учні зможуть: аналізувати причини та наслідки 
економічної кризи в  Україні в  першій половині 1990-х  рр.; пояснювати зміст понять «приватизація», 
«тіньова економіка», «інфляція», «купоно-карбованець»; порівнювати економічні показники; роби -ти висновки про причини та наслідки кризи грошово-фінансової та податкової систем.
Хід уроку
I.   Організаційна частина
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку.
II.   а ктуалізація О п О рних знань
  Бесіда
1.  Назвіть  причини  невдач  при  реформуванні  економіки  СРСР 
у  другій  половині  1980-х   рр.
2.  Яке  значення  для  України  мав  Закон  «Про  економічну  само-стійність  України»  від  3  серпня  1990  р.?
  Робота з  поняттями
Інфляція  —  процес  знецінення  грошей  унаслідок  надмірного  їх 
випуску  (емісія).

Гіперінфляція   —  надзвичайно  стрімке  зростання  товарних  цін 
та  грошової  маси  в  обігу,  яке  веде  до  швидкого  знецінення  гро-шової  одиниці.
Інвестиція   —  довгострокове  вкладання  капіталу  в   різні  галузі 
господарства  з  метою  одержання  прибутків.
Приватизація  —  перехід  державної  або  муніципальної  власно -сті  у  приватну  з  метою  залучення  іноземних  інвестицій  та  ство -рення  умов  для  розвитку  ринкової  економіки.
Ринкова  економіка  —  система  економічних  відносин,  тип  гос-подарювання,  головним  регулятором  якого  є   ринок  попиту  та 
пропозиції,  свобода  господарської  діяльності.
Фермерське  господарство  —  індивідуальне  сільськогосподарське 
підприємство,  яке  веде  виробництво  на  приватній  або  орендо-ваній  землі  та  має  поселення  хуторського  типу.
Лібералізація  цін  —  скасування  правил  формування  цін  та  їх 
узгодження  з   урядом,  дозвіл  на  формування  вільних  цін  в  умо -вах  ринку.
III.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу
  1  в плив розпаду  срср на українську економіку
Під  час  розповіді  вчителя  запишіть  у  зошитах  чинники,  які 
впливали  на  українську  економіку  з  розпадом  СРСР.
  Розповідь учителя
Початок  розбудови  Української  держави  відбувався  в  дуже 
складних  економічних  умовах,  які  Україна  успадкувала  від  попе -редньої  епохи.
По-перше,  значна  частина  української  економіки  (металургія, 
машинобудування)  була  зорієнтована  в  СРСР  на  виробництво  про -дукції  військово-промислового  комплексу  (ВПК)  й   фінансувалася 
центром.  Із  розпадом  Радянського  Союзу  фінансування  припини -лося,  а   з  проголошенням  нової  зовнішньоекономічної  доктрини 
Україна  не  потребувала  такої  кількості  видів  озброєнь.
По-друге,  за  роки  СРСР  багато  галузей  народного  господарства 
України  давно  вичерпали  свій  ресурс,  потребували  нових  вкладень 
і  ґрунтовної  перебудови,  заміни  застарілої  техніки  й  обладнання 
(наприклад  Донбас).  Останні  радянські  уряди  активно  сприяли  під -
несенню  промисловості  Кузбасу,  енергетичних  комплексів  Сибіру, 
побудованих  у  Російській  Федерації.
По-третє,  українські  промислові  гіганти  сталінських  часів  пере-творювалися  для  молодої  держави  на  екологічно  небезпечні  об’єкти, 
вимагали  значних  коштів  для  реконструкції,  яких  в  Україні  на 
початку  1990-х  рр.  бракувало.
По-четверте,  в  Україні  традиційно  були  розміщені  підприєм-ства,  які  виробляли  не  більш  ніж  20  %  кінцевого  продукту.  Зв’язані 
великою  кількістю  суміжників  і  постачальників  в  інших  республі -ках  СРСР,  вони  могли  діяти  тільки  в  умовах  єдиної  держави  чи 
єдиного  економічного  простору.  Для  зв’язків  із  Заходом,  як  гадали 
деякі  реформатори,  Україна  була  не  готова,  крім  того,  на  міжна -родному  ринку  бачити  нових  конкурентів  ніхто  не  бажав.
По-п’яте,  за  останнє  століття  природні  ресурси  України,  пере-дусім  нафта  і   газ,  були  значною  мірою  вичерпані,  придбати  їх  на -ша  держава  могла  тільки  за  світовими  цінами.
Таким  чином,  на  початок  1990-х   рр.  Україна  залишалася  без 
централізованого  фінансування,  із  застарілим  технічним  парком, 
вичерпаними  енергетично-паливними  ресурсами  та  конкурентоне -спроможним  виробництвом.  Історичного  досвіду  виходу  з   такої  ситу -ації  ще  не  було.  Почався  важкий  шлях  спроб  та  помилок.  У   серпні 
1992  р.  Україна  вийшла  з  рубльової  зони,  тимчасово  запровадивши 
в  обіг  купоно-карбованець.  Уникнути  руйнівних  процесів  в   еконо -міці  не  вдалося.  Протягом  1994  р.  рівень  інфляції  зріс  майже 
в  103   рази  й  становив  більш  ніж  10  200  %.  Таких  масштабів  гіпе-рінфляції  не  бачила  жодна  країна  світу.  Криза  охопила  всі  сфери 
суспільного  життя  й  поставила  під  загрозу  саме  існування  неза -лежної  України.
Таким  чином,  початок  розбудови  незалежної  України  характе-ризувався  її  політичним  утворенням  як  соборної,  суверенної  і  де-мократичної  країни  та  слабо  керованою  економічною  ситуацією, 
яка  загрожувала  існуванню  цієї  держави.
Нагальною  потребою  й  гарантією  успішного  існування  незалеж -ної  України  стало  проведення  реформ,  спрямованих  на  перехід  від 
адміністративно-командних  до  ринкових  методів  господарювання, 
формування  й  розвиток  ринкової  економіки.
Перед  державою  постали  такі  завдання  (учні  записують  у  зо -шитах):
374
  8 по-перше,  необхідно  було  реформувати  економічний  потенціал 
України  на  ринкових  засадах,  провести  приватизацію,  забез -печити  рівноправні  умови  для  всіх  форм  власності;
  8 по-друге,  важливо  було  розгорнути  структурну  перебудову  про-мисловості  України,  що  передбачало  подолання  однобічної  орі-єнтації  на  важку  індустрію  (групу  «А»),  розвиток  підприємств 
легкої  і   переробної  промисловості  (групи  «Б»),  розбудову  сфери 
послуг;
  8 по-третє,  постала  необхідність  формування  ефективної  системи 
економічної  кооперації  в  країні  на  ринкових  засадах,  а  також 
налагодження  співробітництва  із  зарубіжними  країнами.
  2  е кономічна криза та її причини
  Розповідь учителя
Економіка  України  в   першій  половині  1990-х  рр.  перебувала 
у  кризовому  стані.  Упродовж  перших  3,5  років  незалежності  в  Укра-їні  змінилось  чотири  прем’єр-міністри:  В.  Фокін  (спад  ВВП  у   1992  р. 
на  8,7 %);  Л.  Кучма  (спад  ВВП  у  1993  р.   —  9,9 %);  в.  о.  прем’єр-міністра  Ю.  Звягільський  (спад  ВВП   —  14,2 %);  В.  Масол  (най-більший  спад   —  22,9 %).
За  цей  час  відбулося  рекордне  падіння  виробництва.  Протягом 
1990—1994   рр.  валовий  національний  продукт  скоротився  на  4  %, 
обсяг  промислової  продукції  —  на  41 %,  національний  дохід  —  на 
54 %.  Лише  у  найскладнішому  1994   р.  спад  промислового  виробни -цтва  досяг  свого  максимуму   —  27,7 %,  а  зниження  ВВП  —  23 %.
Катастрофічно  падав  економічний  рівень  республіки.  Вуглеви-добуток,  на  якому  традиційно  ґрунтувався  народногосподарський 
комплекс  України,  скоротився  від  165  млн  т   у  1990  р.  до  94   млн   т 
у  1994  р.  Рівень  промислового  виробництва  скоротився  на  28  %, 
сільського  господарства   —  на  17 %.  На  тлі  економічної  кризи  зна-чно  знизився  життєвий  рівень  населення.  Якщо  1990  р.  середня 
заробітна  плата  в  державному  секторі  становила  248   крб,  то 
в  1996  р.   —  лише  138  грн.  За  1991—1995   рр.  ціни  в  Україні  зро-сли  в   31  тис.  разів,  а   зарплата  —  лише  в  6  тис.  разів.  До  державної 
служби  зайнятості  1996   р.  звернулося  понад  820   тис.  осіб,  які  втра -тили  роботу.  За  1991—1995  рр.  зазнала  руйнування  система  со -ціальної  допомоги  населенню.  Наприклад,  1995   р.  витрати  на  охо -рону  здоров’я  в   Україні  на  душу  населення  становили  19,3  дол. 
США,  у  той  час  як  у   Великій  Британії   —  714  дол.,  Канаді  — 
1401  дол.,  Німеччині  —  1472  дол.,  США  —  3773  дол.  Медичні 
установи  України  фінансувалися  не  більш  ніж  на  40 %  від  необ-хідного.
На  тлі  економічної  кризи  й   соціальних  негараздів  небаченими 
темпами  зростала  злочинність.  Якщо  в   1975  р.  в   Україні  скоєно 
1,9  тис.  навмисних  убивств,  то  в   1996  р.   —  4,5  тис.  Тільки  про -тягом  1995—1998   рр.  ця  цифра  зросла  до  18  тис.  У  1996  р.  на  об -ліку  в  МВС  України  перебувало  2,5  тис.  стійких  злочинних  угру-повань,  450   мафіозних  груп,  які  об’єднували  понад  10  тис.  осіб.
За  даними  Світового  банку,  рівень  інфляції  в  1993  р.  в   Україні 
був  найвищим  у  світі  —  гіперінфляція  сягала  10  200 %,  або  28 % 
на  день,  за  3—4  дні  ціни  в  середньому  зростали  вдвічі.  1994   р. 
інфляція  сягнула  501  %,  супроводжувалась  катастрофічним  зрос-танням  цін  і  невиплатою  заробітної  плати.  За  межею  бідності  опи-нилося  64 %  населення.
  Додатковий матеріал
Десятирічна  економічна  криза  має  два  чітко  виражені  періоди:
  8 1990—1995   рр.  —  період  стрімкого  (прогресуючого)  нарощуван-ня  темпів  падіння;
  8 1995—1999   рр.  —  період  поступової  санації,  скорочення  інтен-сивності  падіння  і   накопичення  передумов  виведення  економіки 
з  кризи;
  8 1993  р  —  Україна  зазнала  найбільшого  у  світі  злету  інфляції   — 
10  200 %.
У  середині  1993  р.  Україна  отримала  природний  газ  із  Росії 
й  Туркменії  за  ціною  від  15  до  30   доларів  за  1000   м
3
,  а  на  почат-ку  1995   р.   ця  ціна  сягнула  70  дол.
Навесні  1992  р.  газети  писали,  що  в  «Україні  існують  усі  озна -ки  глибокої  економічної  депресії,  аналогічної  до  тієї,  що  пережила 
світова  економіка  в   1920—1930   рр.».
Стара  система  господарювання  була  значно  підірвана,  нова   — 
ще  фактично  не  створена.
  3  с тановлення самостійної фінансової системи
  Розповідь учителя
Гроші  є   специфічним  товаром,  який  у   суспільстві  виконує  роль 
загального  еквівалента.  Вони  відіграють  важливу  роль  для  нормаль -ного  функціонування  економіки,  розвитку  ринкового  господарства. 
У  процесі  суспільного  відтворення  гроші  обслуговують  усі  сфери 
економічних  відносин,  виконуючи  при  цьому  функції  міри  вартості, 
засобів  обігу,  платежу,  нагромадження,  світових  грошей.
Форми  організації  грошового  обігу  в  країні,  встановлені  дер -жавним  законодавством,  становлять  грошову  систему.
У  Радянському  Союзі  основним  засобом  платежу  були  карбо-ванці  (рос.  —  рублі).  Наприкінці  1980-х  рр.  почав  набирати  темпів 
процес  знецінення  грошей.  Попри  зростання  готівкової  емісії,  тоб -то  додаткового  випуску  грошей,  банки  виявилися  неспроможними 
задовольнити  потреби  в   готівці.  Зростання  номінальних  доходів  без 
забезпечення  розвитку  товарного  виробництва  зумовило  «вимиван -ня»  з   продажу  низки  товарів  першої  необхідності.
У  1991  р.  в   Україні  та  інших  радянських  республіках  розпо-чався  гострий  «грошовий  голод».  В  Україні  до  карбованців  дода-лись  купони,  без  яких  на  її  території  неможливо  було  зробити 
жодної  покупки.  Карбованці,  які  друкувались  у  Росії,  взагалі  пере -стали  надходити  до  України.
10  січня  1992  р.  Національний  Банк  України  випустив  в   обіг 
власні  грошові  знаки   —  так  звані  багаторазові  купони  з  написом 
«карбованці».  Для  розрахунків  за  продовольчі  та  промислові  то -вари  приймались  винятково  купоно-карбованці;  для  розрахунків 
за  послуги  та  інших  видів  платежів  приймались  як  рублі,  так 
і   купоно-карбованці  за  курсом  1  :  1.  Поступово  у   квітні  1992   р. 
весь  готівковий  обіг  заповнився  купоно-карбованцями.  У   листо -паді  1992   р.  рублі  були  замінені  на  карбованці  і   в  безготівково-му  обігу.
Унаслідок  інфляції  розмінних  монет  взагалі  не  існувало,  а  ра-хунок  грошей  ішов  спочатку  на  сотні,  потім  на  тисячі  й  міль-йони  карбованців  (за  1992   р.  гроші  знецінилися  у  21  раз,  а   за 
1993  р.   —  у  103   рази).  Такі  гроші  втратили  важливі  функції 
і   стали  гальмом  для  економічного  розвитку  України.  До  цього 
додавалися  проблеми  приватизації,  масові  випадки  ошукування 
громадян  різними  об’єднаннями  посередників,  трастами,  пере -ведення  капіталів  за  кордон  тощо.
У  1994  р.  з’явилася  500-тисячна  купюра,  але  її  реальна  вартість 
становила  на  той  час  4  долари.  Запровадження  «фінансового  курсу» 
купона  лише  сприяло  зростанню  тіньової  економіки.  На  1994   р. 
«у  тіні»  перебувало  40 %  валового  внутрішнього  продукту.
Із  другої  половини  1994   р.  в   Україні  було  взято  жорсткий  курс 
на  приборкання  інфляції.  До  економіки  почали  залучатися  інозем -ні  інвестиції.  Активізувалися  зв’язки  з  Міжнародним  валютним 
фондом  та  Європейським  банком  реконструкції  і  розвитку.  У   лип -ні  вдалося  досягти  рівня  інфляції  2,1  %.  Здавалося,  монетарні  за-ходи  дали  результат.
Вважаючи,  що  ситуація  стабілізується,  у  вересні  1996  р.  до  обі-гу  була  запроваджена  сучасна  грошова  одиниця   —  гривня.  Обмін-ний  курс  становив  100   тис.  купоно-карбованців  за  одну  гривню. 
Нові  гроші  були  віддруковані  в  Англії  та  Канаді.
На  кінець  1999  р.  в   Україні  було  зареєстровано  203  комерцій-них  банки,  1330  інвестиційних  компаній  та  фондів,  290   страхових 
компаній,  340  бірж,  390   кредитних  спілок.  Тривало  становлення 
фондового,  товарного,  грошового  та  валютного  ринків.
  Повідомлення учня
Виступ  учня  з  повідомленням  на  тему   
«З  історії  грошей  в   Україні».
Назва  «гривні»  бере  свій  початок  із  часів  Київської  Русі. 
У  1918  р.  у   гривнях  випускалися  кредитні  білети  Державного  бан -ку  УНР.  Після  проголошення  незалежності  в  1991  р.  було  виріше-но  назвати  власну  грошову  одиницю  гривнею,  зберігши  назву  для 
розмінних  монет  —  «копійка».
Українська  грошова  система  ґрунтується  на  обігу  кредитних 
і   паперових  грошей.  Величина  будь-якої  національної  грошової 
одиниці  визначається  її  золотим  умістом,  який  встановлює  держа -ва  через  валютний  курс.  У   1996—1997   рр.  валютний  курс  гривні 
до  долара  складав  1,75—1,9.  У  1998  р.  для  гривні  було  встановле-но  «валютний  коридор».
  4  в ходження в  ринок
  Розповідь учителя
Важливим  компонентом  економічних  перетворень  в   Україні 
на  початку  1990-х   рр.  стали  процеси  приватизації.  31   жовтня 
1991  р.  Верховна  Рада  затвердила  «Концепцію  роздержавлення 
та  приватизації  підприємств,  землі  та  житлового  фонду».  При -ватизація  в   Україні  розпочалася  з  обслуговуючої  сфери.  Більшість 
підприємств  було  приватизовано  їх  колективами  або  керівниками. 
Загалом  за  1992—1994   рр.  в  Україні  було  приватизовано  11   тис. 
підприємств,  створено150  тис.  малих  підприємств  (1997  р.).  Бу-дівництво  незалежної  держави  передбачало  створення  фінансово-грошової  системи.  Під  керівництвом  Національного  банку  Укра -
їни  було  сформовано  230  банківських  установ,  які  налічували 
більш  ніж  18   тис.  філій.
Проголошена  новим  Президентом  Л.  Кучмою  в  жовтні  1994  р. 
стратегія  економічних  реформ  передбачала  лібералізацію  цін  і  ва-лютного  курсу,  обмеження  дефіциту  державного  бюджету,  впрова -дження  вільної  внутрішньої  і  зовнішньої  торгівлі,  введення  суворої 
монетарної  політики,  масову  приватизацію  великих  підприємств 
і  проведення  земельної  реформи,  відновлення  економічних  зв’язків 
із  Росією  (перерваних  у   значній  мірі  з  ідеологічних  мотивів).
У  результаті  приватизації  до  кінця  1990-х   рр.  питома  вага  дер -жавної  власності  в  Україні  скоротилася  з   96 %  до  майже  40 %.  Дру-гим  важливим  підсумком  прискорення  економічних  реформ  було 
досягнення  в   1996  р.  фінансової  стабілізації.  У  результаті  темпи 
зростання  цін  зменшилися  із  400  %  в  1992  р.  до  40  %  у  1996  р.
Зниження  інфляції  сприятливо  вплинуло  на  стабілізацію  курсу 
національної  валюти  щодо  долара.  У  вересні  1996  р.  була  проведе -на  грошова  реформа.  Її  суть  полягала  у   фактичній  деномінації 
в  100   тис.  разів  карбованця,  який  був  тоді  в   обігу,  і   заміні  його 
гривнею.  Разом  із  тим  було  здійснено  лібералізацію  цін,  валютно -го  курсу,  механізмів  зовнішньої  торгівлі,  роздержавлення  земель, 
почав  розвиватися  ринок  цінних  паперів.  Усунуто  таке  породжен -ня  адміністративної  системи,  як  тотальний  товарний  дефіцит.  Бу -ли  укладені  нові  угоди  про  допомогу  Україні  США,  ФРН  та  між -народних  фінансових  організацій  у  здійсненні  економічних  реформ. 
Серед  країн,  що  одержували  допомогу  від  США,  Україна  посіла 
третє  місце  у   світі  після  Ізраїлю  і  Єгипту.
Згадані  заходи  дали  деякі  позитивні  результати.  Насамперед  це 
відобразилося  у   зменшенні  темпів  падіння  ВВП  (валового  внутріш -нього  продукту).  Якщо  до  1994   р.  ВВП  постійно  скорочувався,  то 
в   1995  р.  його  скорочення  вперше  не  перевищило  рівня  попе -реднього  року.  Така  сама  тенденція  спостерігалася  і   в  1996  р. 
У  1997  р.  темпи  падіння  ВВП  ще  більше  сповільнилися  —  3,2 % 
проти  10,1 %  в  1996  р.  Заробітна  плата  з  жовтня  1994  по  квітень 
1997  р.  зросла  у   валютному  еквіваленті  більш  ніж  у   4   рази  — 
з  22  до  90   дол.  США.  Середньомісячна  інфляція  у   1997  р.  не  перевищувала  1  %.
Однак,  незважаючи  на  деяку  стабілізацію,  що  намітилася 
на  1997  р.  в   низці  галузей,  економічну  кризу  подолати  не  вда -лося.
  5  Процес розбудови. « тіньова економіка»
  Розповідь учителя
Процес  розбудови  економічного  життя  України  постійно  від -бувався  у   досить  складних  і  суперечливих  умовах.  У  центрі  й  на 
місцях  залишилося  чимало  представників  командно-адміні стра тив -ної  системи,  які  гальмують  розвиток  підприємництва  в  містах  та 
фермерства  на  селі  (не  дають  фермерам  землі,  відмовляють  їм  у  до-помозі).  Стримується  розвиток  малого  бізнесу.  У  1997  р.  в   Україні 
налічувалося  150  тис.  малих  підприємств,  а   в  Польщі  після  рефор -ми  —  2  млн.  Якщо  зайнятість  населення  в  малому  бізнесі  України 
цього  самого  року  не  перевищувала  5 %  населення,  то  в  Росії  — 
20 %,  а  в  країнах  Західної  Європи   —  щонайменше  60 %.  Серйозною 
проблемою  для  України  залишається  «тіньова  економіка».  Якщо 
1994  р.  частка  неконтрольованої  грошової  маси  становила  24,7  %, 
то  2000   р.   —  44,4 %,  тобто  8,6  млрд  грн.  Наявність  «тіньової  еко-номіки»  призводить  до  великих  бюджетних  утрат,  глибокого  роз -межування  суспільства,  дестабілізує  управління  соціально-еконо -мічними  процесами.
  6  с тановище в  сільському господарстві
  Розповідь учителя
Економічна  криза  торкнулась  і   аграрного  сектору  економіки. 
Колгоспно-радгоспна  система  була  неефективною  та  безперспектив -ною.
Протягом  1991—1992  рр.  Верховна  Рада  затвердила  закони  що-до  подальшого  розвитку  сільського  господарства  «Про  селянське 
(фермерське)  господарство,  «Про  форми  власності  на  землю».
У  1992  р.  було  здійснено  розподіл  майна  власності  колгос -пів  за  паями  та  перетворення  їх  на  колективні  сільськогос -подарські  підприємства:  кооперативи,  акціонерні  та  селянські 
товариства.
Сільське  господарство  знижувало  темпи  виробництва,  форму -вання  КСП,  розподіл  землі  та  сприяло  його  ефективності.
Новим  явищем  в  аграрному  секторі  стало  виникнення  селян-ських  (фермерських)  господарств.  Якщо  у   1993  р.  в   Україні  на-лічувалося  14,5  тис.  фермерських  господарств,  то  у   1997  р.  їх 
було  35   тис.  Факти  свідчать,  що  в   користуванні  фермерів  у  1994  р. 
перебувало  лише  1,6 %  земельної  площі,  але  вони  виробляли  сіль-ськогосподарської  продукції  стільки,  скільки  виробляла  ціла  об -ласть.
380
Для  підтримки  агропромислового  комплексу  в  І  кварталі  1993   р. 
було  надано  близько  1  трлн  крб  пільгових  кредитів  і   до  3  трлн  крб 
державної  фінансової  допомоги.
У  жовтні  1994  р.  Верховна  Рада  прийняла  постанову  «Про  по-далання  кризи  в  агропромисловому  комплексі».  Але  конкретний 
механізм  удосконалення,  реформування  сільськогосподарського  комп-лексу  був  на  цей  час  відсутній.
  7  з овнішні економічні зв’язки  україни
  Розповідь учителя
Політичні  зміни  в  системі  зовнішньої  економіки  відбулися 
в   Україні  з   проголошення  її  суверенною  незалежною  державою. 
Змінились  і  форми  співробітництва.  Виникають  нові  організа-ційні  форми  —  спільні  підприємства  (СП).  Участь  України  у  між -народних  економічних  структурах   —  МВФ,  МБРР  сприяло  залучен-ню  іноземних  інвестицій  в   економіку  України,  хоча  відбувалося 
це  дуже  повільно.  Причинами  такої  ситуації  стали  відсутність 
економічної  стабільності,  непедбачуваність,  корумпованість,  ство -рення  правових  умов  для  розвитку  ринкових  відносин.  Знизився 
зовнішній  торговий  експорт  українських  підприємств.  У  1992  р. 
експорт  України  оцінювався  в   4   млрд  дол.,  але  доходів  в  Укра-їну  повернулось  лише  170  млн  дол.  Основу  українського  екс-порту  складали  сировина,  продукція  металургійної  та  хімічної 
промисловості.  Орієнтація  та  отримання  Україною  зовнішніх  кре -дитів,  які  допомагали,  зокрема,  розрахуватися  з  Росією  і  Турк-меністаном  за  енергоносії,  призвела  до  величезної  зовнішньої 
заборгованості  держави  і  зростання  її  економічної  залежності. 
Уже  на  1999  р.  зовнішній  борг  України  перевищив  12  млрд  дол. 
США  при  ліквідних  валютних  резервах  у  768   млн  дол.  Голо-вними  завданнями  були:  забезпечити  додатне  зовнішньо  еконо -мічне  сальдо,  увійти  до  складу  Світової  організації  торгівлі, 
створити  сприятливі  умови  для  іноземних  інвестицій.
IV.  ОсМ ислення нО вих знань і  вМ інь
  Бесіда
1.  Назвіть  основні  підсумки  економічного  розвитку  України 
в  1991—1994   рр.
2.  Визначте  особливості  економічного  розвитку  за  часів  президент-ства  Л.  Кучми  в  1994—1999   рр.
3.  Поясніть,  як  відбувався  процес  становлення  грошово-фінансової 
системи  незалежної  України.
4.  Назвіть  основні  напрямки  переходу  від  командно-адміні стра-тивної  до  ринкової  економіки.
  Робота з  таблицею
Заповніть  таблицю  «Здобутки  і  прорахунки  економічних  ре-форм».
Здобутки  Прорахунки 
  Завдання
1.  Поясніть  зміст  понять:  гіперінфляція,  інвестиція,  ринкова  еко-номіка.
2.  Дайте  відповіді  на  запитання.
1)   Як  ви  вважаєте,  чи  можна  було  запобігти  економічній  кризі 
в  першій  половині  1990-х  рр.?
2)   Поясніть  думку  О.  Шморгуна:  «У  жодному  випадку  не  мож -на  допускати  повної  втрати  державного  контролю  над  при -ватизованою  власністю».  Чому?  Які  прорахунки  урядів 
у  здійсненні  приватизації  спостерігалися  в   першій  половині 
1990-х  рр.?
3)   Яких  змін  зазнала  економіка  України  після  трьох  років  не -залежності?
4)   В.  Литвин  у  дослідженні  «Політична  арена  України»  пише: 
«На  ґрунті  тіньової  економіки  у  суспільстві  утворилася  на-півкримінальна  "п’ята  влада”,  яка  вступила  в  серйозну  кон -куренцію  з  державою».  Кого  і  чому  називали  «п’ятою  вла -дою»?  Яким,  на  вашу  думку,  був  її  вплив  на  економічний 
розвиток  країни?
5)   Чому  українська  економіка  стала  залежною  від  міжнародно -го  співтовариства?  Відповідь  обґрунтуйте.
V.   Підсумки уроку
Учитель  аналізує  й  оцінює  роботу  учнів  на  уроці.
VI.  дОМ ашнє завдання
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.
Категорія: Історія України 11 клас | Додав: uthitel (04.03.2014)
Переглядів: 1260 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: