Уроки № 81—84 Тема. Політичні процеси 1991—1992 рр. Політичні процеси 1993—1994 рр.. Л. Куч -ма — Президент України. - Історія України 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 11 клас

Уроки № 81—84 Тема. Політичні процеси 1991—1992 рр. Політичні процеси 1993—1994 рр.. Л. Куч -ма — Президент України.

Уроки  №  81—84
Тема.   Політичні процеси 1991—1992 рр. Політичні процеси 1993—1994 рр.. Л.  Куч -ма  — Президент України.
Мета:  розкрити зміст поняття «парламентсько-президентська республіка»; проаналізувати 
політичні процеси 1991—1994  рр.; розкрити причини наростання протидії процесам оновлення 
суспільства; розвивати вміння порівнювати республіканські форми правління держави, складати 
політичний портрет, аналізувати підсумки виборів до Верховної Ради та президентських виборів; 
виховувати почуття патріотизму на основі особистісного усвідомлення досвіду історії.
Тип уроку:   засвоєння нових знань.
Обладнання:   підручник, карта «Україна в  період незалежності», дидактичні матеріали (слай -ди), портрет Л. Кучми.
Основні терміни і  поняття:   парламентсько-президентська та президентсько-парламентська 
республіки; вибори Президента України, об’єднання громадян.
Основні дати і  події:   5  травня 1992  р.  — Закон «Про представників Президента України»; 
1992  р.  — Закон «Про об’єднання громадян»; 1993  р.  — відновлення компартії України; 1994  р.  — 
дострокові вибори до Верховної Ради, президентські вибори.
Очікувані результати:  після цього уроку учні зможуть: усвідомлювати причини наростання 
протидії процесам оновлення держави та хід політичних процесів в  Україні в  1991—1994  рр.; ана -лізувати суперечливий характер взаємовідносин між гілками влади; порівнювати республіканські 
моделі правління: парламентсько-президентську та президентсько-парламентську; аналізувати ста -тистичні дані підсумків виборів, складати діаграми, аналізувати джерела; складати політичний 
портрет Президента Л. Кучми.
Хід уроку
I.   Організаційна частина
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку.
II.   а ктуалізація О п О рних знань
  Бесіда
1.  Що  включає  в  себе  державотворчий  процес?
2.  Перелічіть  основні  напрямки  державотворчого  процесу  в   1991—
1992  рр.
3.  Визначте  здобутки  та  наслідки  державотворчого  процесу  1991—
1992  рр.
III.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу
  1   в заємовідносини між президентською і  парламентською гілками 
влади
  Робота з  таблицею
Ознайомтеся  з  наведеною  таблицею,  порівняйте  президентсько-парламентську  та  парламентсько-президентську  моделі  влади.
Зразок  таблиці
Критерії для порівняння
Президентсько-парламентська модель
Парламентсько-президентська модель
Верховенство влади  Президент, голова держави Парламент, президент, при 
значній ролі парламенту
Участь у  формуванні уряду Формує уряд, який затверджу-ється парламентом
Парламент формує уряд із 
призначенням прем’єр-міністра та затверджує 
склад уряду
Звітність уряду Уряд звітний перед президен -том, який може використову -вати «вето» (заборону) в  актах 
парламенту
Уряд звітний перед парламен -том і  президентом
Затвердження законів та нор -мативних актів
Затверджує закони, які при-ймає парламент
Парламент приймає закони, 
нормативні акти, які підписує 
президент
Інші повноваження Право розпуску парламенту 
президентом
Усунення президента від вла -ди (імпічмент)
  Розповідь учителя
Перехід  до  ринкових  відносин  викликав  загострення  соціально-економічної  ситуації  в  країні,  що,  у  свою  чергу,  потягло  за  собою 
політичні  проблеми.  Населення  висловлювало  невдоволення  діяль -ністю  Верховної  Ради  і   Президента  України.  Зрештою  було  при-йнято  рішення  провести  дострокові  вибори  Президента  і   Верховної 
Ради  України  в   1994  р.
  2  з акон « про представників президента  україни».
  Розповідь учителя
5  березня  1992   р.  Верховна  Рада  прийняла  Закон  «Про  пред-ставників  Президента  України»,  згідно  з  яким  на  рівні  виконкомів 
обласних  рад  були  сформовані  органи  влади   —  місцеві  адміністра-ції  на  чолі  с  представниками  Президента,  яких  призначав  Прези-дент  особисто.
До  повноважень  представників  Президента  належали  функції 
розподілу  державного  управління  та  самоврядування  на  місцевому 
рівні.  26  березня  1992  р.  Законом  України  «Про  місцеві  Ради  на-родних  депутатів  та  місцеве  і  регіональне  самоврядування»  було 
визначено  території  базового  рівня,  населені  пункти  —  місто,  се-
лище,  село.  У  березні  1993  р.  Верховна  Рада  визнала,  що  вищою 
особою  в  регіоні  є  голова  обласної  чи  районної  ради.  Але  реальна 
влада  належала  представникам  Президента.  Прокомуністична  біль -шість  Верховної  Ради  та  місцеві  ради  вимагали  ліквідувати  інсти-тут  представників  Президента.  Цього  було  досягнуто  в   1994  р.  Повно-важення  виконавчої  влади  в   областях,  містах,  регіонах  переходили 
до  виконкомів  рад.
  3  в заємовідносини між  президентом і  урядом
  Розповідь учителя
Питання  взаємовідносин  між  першим  Президентом  України 
Л.  Кравчуком,  Верховною  Радою  та  урядом,  а   також  їх  повноважен-ня  законодавчо  не  були  урегульовані,  тому  відносини  між  гілка -ми  влади  були  складними.  Рівень  впливу  Президента  України  на 
внутрішні  процеси  у  парламенті  був  незначним,  тому  відбулося 
послаблення  позицій  Президента  Л.  Кравчука.
За  цей  час  постійно  змінювався  склад  уряду:  уряд  В.  Масола 
змінився  урядом  В.  Фокіна  (квітень  1991  —  жовтень  1992  р.),  уря -дом  Кучми  (27  жовтня  1992  —  вересень  1993  р.).  Урядам  не  вда-лось  реформувати  економіку,  яка  перебувала  у  стані  кризи.  Це 
викликало  невдоволення,  зокрема  були  проведені  страйки  шахтарів 
1992  р.  Під  час  прем’єрства  Л.  Кучми  Верховна  Рада  надала  голо-ві  уряду  повноваження   —  права  видавати  декрети  із  законодавчо 
неврегульованих  економічних  питань.  Але  втручання  Президента 
Л.  Кравчука  в  роботу  уряду,  його  намагання  безпосередньо  керу-вати  Кабінетом  Міністрів  викликало  урядову  кризу.  Кабінет  Мі -ністрів  Л.  Кучми  у  вересні  1993  р.  припинив  свою  діяльність. 
Повноваження  Кабінету  Міністрів  за  рішенням  Верховної  Ради 
перейшли  до  Президента.  Виконуючим  обов’язки  прем’єр-міністра 
став  Ю.   Звягільський.
  4  з акон « про об’єднання громадян» (1992  р.)
  Повідомлення учня
Тема:  «Закон  України  "Про  об’єднання  громадян”».
  Додатковий матеріал
Об’єднання  громадян  являють  собою  інститути  громадського 
суспільства,  за  рахунок  яких  відбувається  зв’язок  між  суспільством 
та  державою.  Взаємодія  держави  з   об’єднаннями  громадян  відбу -
вається  на  підставі  Конституції  та  законодавства  України  і   вклю -чає  їх  взаємні  права  та  обов’язки.
У  взаємодіях  із  державою  об’єднання  громадян  мають  право:
1)  представляти  та  захищати  законні  інтереси  своїх  членів  у  дер -жавних  організаціях;
2)  отримувати  від  органів  державної  влади  і   місцевого  самоуправ -ління  інформацію,  необхідну  для  реалізації  своїх  цілей  і  завдань;
3)  вносити  пропозиції  до  органів  державної  влади  та  місцевого  са-моуправління.
Із  другого  боку,  об’єднання  громадян  виконують  певні  обо-в’язки  перед  державою.  Кожне  об’єднання  громадян  повинно 
бути  легалізовано  (офіційно  визнано)  шляхом  реєстрації  або  по -відомлення  про  установу.  Політичні  партії  та  міжнародні  сус -пільні  організації  реєструються  Міністерством  юстиції  України, 
решта  (за  вибором  засновників)  легалізуються  Міністерством 
юстиції  або  місцевими  органами  виконавчої  влади  шляхом  по-відомлення  про  установу.
Об’єднання  громадян  повинні  дотримуватися  та  виконувати 
вимоги  Конституції  та  законодавства  України.  Правопорушення, 
скоєні  об’єднаннями  громадян,  є   підставою  для  юридичної  відпо -відальності  у   формах:  попередження,  штрафу,  тимчасового  при-пинення  діяльності  об’єднання  громадян  у   цілому  або  окремих  її 
видів,  примусового  розпуску  (ліквідації)  або  заборони.
Держава  має  право  здійснювати  контроль  за  діяльністю  об’єд-нань  громадян.
В  обов’язки  держави  входить  захист  прав  та  законних  інтересів 
об’єднань  громадян.
  5  з ростання кількості політичних партій
  Розповідь учителя
Незалежна  Україна  формувалася  як  багатопартійна  держава, 
у  якій  вже  в  перші  роки  було  зареєстровано  понад  40  політичних 
партій,  а  навесні  2000  р.  їх  налічувалося  97.
  Робота з  таблицею
За  розповіддю  вчителя  заповніть  таблицю,  згрупувавши  полі-тичні  партії  за  напрямками  їх  діяльності.
Зразок  заповненої  таблиці
Національно-демократичні 
партії
Ліберально-демократичні 
партії
Комуністичні   
(соціалістичні) партії
Українська республіканська 
партія
Українська соціал-демократична партія
Комуністична партія (31  серп -ня 1991  р. була заборонена, 
в  1993  р.  — відновлена). Го -лова  — П. Симоненко
Українська християнсько-демократична партія
Демократична партія України Соціалістична партія 
Українська селянсько-демократична партія
Об’єднана соціал-демокра -тична партія
Селянська партія України
Народно-демократична партія Партія зелених Демплатформа
Народний Рух України (засно -ваний 1989  р., з  1992  р.  — 
політична партія)
Партія демократичного відро -дження України
  6  д острокові вибори до  в ерховної ради  україни
  Розповідь учителя
18  листопада  1993   р.  Верховна  Рада  прийняла  Закон  «Про  ви-бори  народних  депутатів  України»,  який  базувався  на  мажоритар -ному  принципі.  Був  установлений  50%-й  поріг  явки  виборців  на 
виборчі  дільниці  —  у  разі,  якщо  приходила  менш  ніж  половина 
зареєстрованих  виборців,  вибори  визнавалися  такими,  що  не  від -булися,  і  мали  проводитися  нові  —  з  новими  кандидатами,  перед -виборчою  кампанією  тощо.  Для  перемоги  кандидат  повинен  був 
набрати  абсолютну  більшість  голосів  виборців  (50 %  +  1  голос). 
Одними  із  головних  нововведень  закону  були  положення  про  до -пущення  політичних  партій  до  виборчого  процесу  і   про  роботу  ново -го  парламенту  на  постійній  основі  із  забороною  суміщення  депу -татського  мандата  з   іншою  роботою.
Перші  в  умовах  незалежності  вибори  до  Верховної  Ради  від-булися  27  березня  1994   р.  У  голосуванні  взяли  участь  близько 
28,8  млн  громадян,  або  75,6  %  унесених  до  списків  виборців.  За-галом  весною  було  заповнено  тільки  338   із  450  передбачених  де-путатських  місць.  Після  останніх  довиборів  7  квітня  1996   р.  склад 
ВР  налічував  423   депутати.
Серед  політичних  партій  найбільшою  підтримкою  виборців 
користувались  комуністи  (їх  фракція  склала  чверть  парламен -
ту).  Народний  Рух  України  отримав  5,9 %  депутатських  місць, 
Селянська  партія  України   —  5,34 %,  Соціалістична  партія  — 
4,15 %.  Із  часом  у  парламенті  консолідувалися  центристські  си-ли,  які  репрезентували  групи  «Центр»  (38  депутатів),  «Рефор -ми»  (27),  «Єдність»  (25),  «Державність»  (25),  Міжрегіональна 
депутатська  група  (25).
На  посаду  голови  Верховної  Ради  було  висунуто  дев’ять  канди-датів.  Оскільки  в  парламенті  кількісно  переважали  ліві  групи 
і  фракції,  легку  перемогу  здобув  лідер  СПУ  О.  Мороз.
(Учням  пропонується  проаналізувати  підсумки  виборів. )
Вибори  до  Верховної  Ради  другого  скликання  відбувалися  за 
мажоритарною  системою  і  мали  переважно  демократичний  харак-тер.  На  початку  роботи  Верховної  Ради  були  утворені  11   фракцій 
і  депутатських  груп  за  ідеологічними,  партійними,  регіональними 
та  корпоративними  ознаками.  Склалися  певні  умови  для  покра -щання  роботи  Верховної  Ради:
а)   робота  народних  депутатів  на  постійній  основі;
б)   високий  освітній  рівень  (96  %  народних  депутатів  України  ма-ли  вищу  освіту,  20  %  —  вчені  ступені  кандидата  чи  доктора 
наук);
в)  професійний  рівень  депутатів  (26,4 %  —  інженерно-технічні 
працівники,  18,4 %  —  фахівці  освіти,  13,95 %  —  фахівці  сіль-ського  господарства,  8,9 %  —  підприємці).
  7  в ибори президента  україни 1994  р.
  Розповідь учителя
Дострокові  президентські  вибори  1994  р.  засвідчили  різке  па-діння  довіри  виборців  до  націонал-демократичних  сил,  лідери 
яких  —  В.  Чорновіл  та  Л.  Лук’яненко  —  навіть  не  виставляли 
свої  кандидатури.  Кандидатами  було  зареєстровано  семеро  осіб. 
У   першому  турі  виборів,  який  пройшов  26   червня  1994  р.,  ніхто 
з   кандидатів  не  набрав  більше  половини  голосів  виборців,  як  то -го  вимагало  виборче  законодавство.  Найбільше  голосів  набрали 
Л.  Кравчук  (37,68 %)  та  Л.  Кучма  (31,25 %).  Зі  значним  відривом 
за  ними  йшли  О.  Мороз  (13,09  %)  та  В.  Лановий  (9,38 %).  Решта 
кандидатів  усі  разом  набрали  менше  ніж  6  %  голосів.  На  10  лип -ня  було  призначено  другий  тур,  у   якому  змагалися  чинний  на 
той  час  Президент  Л.  Кравчук  та  Л.  Кучма.  Передвиборча  кам -панія  Л.  Кучми  будувалася  на  різкій  критиці  «корумпованого 
режиму»  попереднього  Президента.  Л.  Кучма  обіцяв  запровадити 
«чесну  та  порядну  владу»,  припинити  розкрадання  державного 
майна  та  незаконну  приватизацію,  розорення  підприємств  банків -ськими  та  комерційними  структурами,  що  призвело  до  різкого 
зубожіння  основної  маси  населення.  Л.  Кравчук  у  ході  виборів 
намагався  використати  адміністративний  ресурс,  однак  керівники 
регіонів  не  надали  йому  необхідної  допомоги.
У  другому  турі  виборів  переміг  Л.  Кучма,  який  набрав  майже 
14  млн  660  тис.  голосів  (52  %),  у  той  час  як  Л.  Кравчук  —  12  млн 
100   тис.  голосів  (45  %).
Кандидатуру  Л.  Кучми  підтримали  в  Донбасі,  східних,  півден-них  областях  та  Криму.  19  липня  1994   р.  новообраний  Президент 
України  склав  присягу.
  8  л .  кучма  —  президент  україни
  Постать в  історії
Леонід  Кучма  народився  1938   р.  в   Чернігівській  області.  За -кінчив  Дніпропетровський  університет,  26   років  працював  у   ви-робничому  об’єднанні  «Південмаш»  (пройшов  шлях  від  посади 
інженера  до  генерального  директора).  «Південмаш»   —  виробник 
унікальних  та  стратегічних  бойових  ракет,  де  працювало  понад 
50  тис.  осіб.
У  1992—1993  рр.  Л.  Кучма  перебував  на  посту  прем’єр-міністра, 
після  відставки  був  народним  депутатом  та  лідером  Спілки  про -мисловців  і   підприємців  України.  У  липні  1994   р.  обраний  Пре -зидентом  України  на  демократичній  основі.  У   1999  р.  його  повтор-но  обрано  Президентом.
  9  ш ляхи формування президентсько-парламентської моделі  україн-ською державою
  Розповідь учителя
У  політичній  боротьбі  1991—1994  рр.  парламенту  вдалося  збе -регти  свої  повноваження.  Цей  етап  може  розглядатися  як  єдиний 
прецедент  розподілу  владних  повноважень  між  Президентом  і   пар -ламентом  на  користь  Президента.
Після  виборів  Л.  Кучми  Президентом  України  в  парламенті 
змінюється  структурування  не  лише  на  «лівих—правих»,  а  й  на 
«пропрезидентські—антипрезидентські  сили».  У  цей  період  пре-зидентськими  структурами  активно  запроваджується  в  політичний 
обіг  чинник  «лівої  загрози».  Протистояння  новообраного  парла -менту  та  Президента  України  зосереджувалось  навколо  визначен -
ня  конституційного  обсягу  повноважень  кожного  з  цих  інститутів 
влади  в   державно-політичній  системі  України.  Узгодження  цих 
позицій  визначать  Договір  між  Президентом  та  Верховною  Радою 
8  червня  1995  р.,  а  потім  Конституція,  які  юридично  завершать 
формування  президентсько-парламентської  моделі  управління  дер -жавою.
IV.  ОсМ ислення нО вих знань і  вМ інь
  Робота за варіантами
Об’єднати  учнів  за  варіантами  і  запропонувати  виконати  завдан -ня:  І  варіант  —  скласти  план  до  теми  «Політичні  процеси  в  1992—
1994  рр.»;  ІІ  варіант  —  скласти  хронологію  подій  суспільно-полі-тичного  життя.
  Робота з  документом
Із  дослідження  В.  Литвина  «Політична  арена  України»
…кандидатура  Леоніда  Кучми  якнайкраще  підходила  до  розв’язання 
економічних  проблем.  Крупний  господарник,  до  того  ж   представник  того 
регіону  України,  де  особливо  болісно  сприймається  зміна  політичних  орі-єнтирів.  Відповідно  робився  розрахунок  і   на  те,  що  він  буде  сприяти  гро-мадському  миру  в  суспільстві…  Зарекомендував  себе  людиною  без  полі -тичного  надриву…
  Запитання до документа
1.  Чому  кандидатура  Леоніда  Кучми  на  посаду  прем’єр-міністра 
України  була  найбільш  вдалою?
2.  Як  ви  гадаєте,  які  риси  характеру  Л.  Кучми  забезпечили  йому 
перемогу  на  президентських  виборах  у  1994  р.?
V.   дОМашнє завдання
1.  Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.
2.  Підготуйте  повідомлення  про  історію  грошей  в  Україні.
Категорія: Історія України 11 клас | Додав: uthitel (04.03.2014)
Переглядів: 732 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: