Уроки № 42—43 Тема. Соціально-економічні проблеми. - Історія України 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 11 клас

Уроки № 42—43 Тема. Соціально-економічні проблеми.


Уроки  №  42—43
Тема.   Соціально-економічні проблеми.
Мета:  розкрити особливості індустріального розвитку України періоду 1965—1985  рр., мету
і  стан колгоспно-радгоспної системи; охарактеризувати причини поразки реформ О. Косигіна; фор -мувати уміння аналізувати економічні та соціальні процеси в  Україні, робити висновки; виховувати
інтерес до економічної політики.
Тип уроку:   засвоєння нових знань.
Обладнання:   карта «Україна в  період застою (1965—1985  рр.)», дидактичні матеріали (до -кументи, діаграми, таблиці).
Основні терміни і  поняття:  госпрозрахунок, «золота п’ятирічка», Продовольча програма,
гігантоманія.
Основні дати:  березень 1965  р.  — Пленум ЦК КПРС із розвитку сільського господарства;
вересень 1965  р.  — Пленум ЦК КПРС із реформування промисловості; 1966—1970  рр.  — «зо -лота п’ятирічка» (VIII); 1971—1975  рр.  — IX п’ятирічка; 1976—1980  рр.  — X  п’ятирічка; 1981—
1985  рр.  — XI п’ятирічка; 1982  р.  — прийняття Продовольчої програми.
Очікувані результати:  після цього уроку учні зможуть: аналізувати стан економіки в  1960—
1980-х  рр.; співвідносити економічні та соціальні процеси в  Україні та країнах Східної Європи; ро -бити висновки щодо поразки реформ О. Косигіна; установлювати причинно-наслідкові зв’язки.
Хід уроку
I.   Організаційна частина
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку.
II.   а ктуалізація О п О рних знань
  Завдання
1.  У  якому  стані  перебувала  економіка  в  1950-х  —  першій  поло-вині  1960-х   рр.  Назвіть  здобутки  в  розвитку  промисловості.
2.  Які  негативні  наслідки  мали  спроби  економічного  реформуван-ня  М.  Хрущова?
3.  Чому  в  умовах  адміністративно-командної  системи  соціалістич-на  модель  розвитку  економіки  не  піддавалася  реформуванню?
III.  М О тивація навчальн О ї діяльнО сті
  Слово вчителя
В  умовах  політико-ідеологічної  кризи  радянської  системи  на-ростає  і   економічна  криза.  Суперечливість  процесу  реформування
промисловості  призвела  до  того,  що  починаючи  з  1972  р.  темпи
реформи  та  її  ефективність  поступово  зменшують  оберти.  Унаслідок
кризи  колгоспно-радгоспної  системи  складними  залишалися  умови
життя  і  праці  на  селі.
IV.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу
  1  п одії в  чехословаччині в  1968  р. та їхній вплив на економіку  срср.
поразка економічної реформи
  Розповідь учителя
1)  Економічна  реформа  О.  Косигіна
Відповідно  до  рішень  вересневого  (1965   р.)  пленуму  ЦК  КПРС
з  ініціативи  голови  Ради  міністрів  О.  Косигіна  із  січня  1966  р.  бу-ла  розпочата  економічна  реформа.  Пленум  ухвалив  постанову  «Про
поліпшення  управління  промисловістю,  удосконалення  планування
та  посилення  економічного  стимулювання  промислового  вироб -ництва»,  а  сесія  Верховної  Ради  СРСР  VI  скликання  прийняла
Закон  про  зміни  системи  органів  управління  промисловістю  кра -їни.  Згідно  з   ним  ліквідовувалися  республіканські  Ради  народ -ного  господарства  й  Ради  народного  господарства  економічних
районів,  натомість  створювалося  понад  40  союзних  міністерств
і   відомств.  Вони  підпорядковували  собі  майже  всю  економіку
союзних  республік  (наприклад,  в   УРСР   —  90 %  підприємств).
У  прийнятих  рішеннях  наголошувалось  на  тому,  що  ціна,  прибу -ток,  премія,  кредит  повинні  стати  економічним  підґрунтям  стиму -лювання  виробництва,  йшлося  про  можливість  кожного  підпри -ємства  обрати  ефективні  форми  й   методи  господарської  діяльності.
Але  за  умов  жорсткої  централізації  управління  величезною  кра -їною  це  було  парадоксальним.
Політичні  розрахунки  керівництва  партії  та  країни  взяли  гору
над  міркуваннями  економічними.  Відбулася  насильницька  коло -нізація  України,  всіх  союзних  республік,  яка  суперечила  їхньому
конституційному  становищу  в  СРСР.  Вона  поступово  призводила
до  занепаду  соціально-економічної  і   духовної  сфер  життя  народів,
наростання  стагнаційних  явищ.  Авторитарна  бюрократія  утворила
базу  для  свого  тимчасового  всевладдя  та  водночас  породила  пер -спективу  неминучих  змін  у   суспільстві.
  Робота з  поняттям
Госпрозрахунок   —  метод  планового  ведення  господарства,  який
полягає  в   самостійності  (самоокупності),  самофінансуванні,  са -моуправлінні  та  забезпечує  підвищення  ефективності,  рента-бельність  виробництва,  зацікавленість  підприємств  та  робітни-ків  у  результатах  праці.
Основний  зміст  реформи  передбачав:
  8 розширення  економічної  самостійності  підприємств;
  8 збільшення  безпосередніх  зв’язків  між  ними;
  8 установлення  економічно  виважених  цін;
  8 необхідність  заохочення  і   стимулювання  трудових  колективів
залежно  від  результатів  їх  праці;
  8 оцінювання  виробничої  діяльності  за  такими  поняттями,  як  при-буток  і  рентабельність.
2)  Розвиток  паливно-енергетичного  комплексу  та  енергетична
криза  1970-х  рр.
Велике  значення  в   цей  час  надавалося  розвиткові  паливно-енергетичного  комплексу.  В  Україні  вже  в  1978  р.  стали  до  ладу
найбільші  в   Європі  Запорізька  й   Вуглегірська  ДРЕС,  Криворізька,
Придніпровська  та  інші  потужні  теплові  електростанції.  У  1980  р.
були  здані  в  експлуатацію  два  останні  агрегати  Дніпрогесу-2   у  За-поріжжі.  У   1970  р.  почали  діяти  газопроводи  Єфремівка—Київ—
Кам’янка—Бузька,  Шебелинка—Слов’янськ,  Диканька—Кривий
Ріг.  1975  р.  почалася  експлуатація  26  нових  нафтових  і   газових
родовищ.  Того  року  було  видобуто  68,7  млрд  м
3
  природного  газу   —
на  13  %  більше,  ніж  у  1970  р.
3)  Розвиток  промислових  галузей  виробництва
Зусиллями  робітників,  інженерно-технічних  працівників,  уче-них  позитивні  результати  були  досягнуті  в  розвитку  гірничорудної,
вугільної,  металургійної  промисловості.  Активно  велося  будівни -цтво  нових  копалень,  шахт  буровугільних  розрізів,  збагачувальних
фабрик,  домен,  мартенів,  прокатних  станів.  Розвивалися  галузі,
що  визначали  технічний  прогрес  промисловості:  машинобудівна,
металообробна,  електроенергетична,  хімічна,  нафтохімічна.  Вини -кла  нова  галузь   —  мікробіологічна  промисловість.  Збільшувалося
виробництво  і   постачання  сільському  господарству  концентрованих
добрив,  засобів  захисту  рослин.
Було  налагоджено  конструювання  й  виробництво  електронно-об-чис  лювальної  техніки,  сучасних  приладів  і   засобів  автоматизації.  Уче-ні  Інституту  кібернетики  АН  УРСР  завершили  розробку  електрон  но-обчислювальних  машин  нового  покоління  «Мир-2»,  «Дніпро-2»,
а  науковці  Інституту  електрозварювання  ім.  Е.  О.  Патона  запро -вадили  у  виробництво  понад  280  винаходів  з   економічним  ефектом
у  200   млн  крб.  Плідно  працювали  колективи  Інституту  проблем  ма -теріалознавства  та  багатьох  інших  наукових  установ  АН  УРСР.
Завдяки  співдружності  вчених  різних  республік  СРСР,  інже нерно-технічних  працівників,  робітників  за  п’ятирічку  промисловість  Укра -їни  освоїла  виробництво  440   зразків  нової  техніки  і  матеріалів,  від-мовившись  від  застарілої  техніки.  На  підприємствах  було  введено
в  дію  310   автоматизованих  виробництв,  понад  3  тис.  цехів  і  дільниць,
8  тис.  автоматичних,  напівавтоматичних  і  механізованих  ліній.
Намітилися  деякі  позитивні  зрушення  в   розвитку  легкої  та  хар-чової  промисловості.
Без  необхідного  наукового  обґрунтування  високими  темпами
розвивалася  атомна  енергетика:  розгорнулося  будівництво  потуж -них  АЕС  у   густонаселених  та  маловодних  Південно-Західному
й  Південному  економічних  районах  України.  У  межиріччі  Дніпра,
Десни,  Прип’яті  ударними  темпами  споруджувалася  фатальна  Чор -нобильська  атомна  електростанція.
Скута  ланцюгами  командно-адміністративної  системи  економіка
поступово  втрачала  чутливість  до  науково-технічної  революції.  Роз-виток  промисловості  відбувався  екстенсивно,  шляхом  надмірних
витрат,  нарощування  паливно-енергетичної  та  хімічної  бази,  фор -сованого  залучення  до  виробництва  нових  природних  ресурсів,  на -слідком  чого  повинна  була  стати  сировинна  й   екологічна  криза.
Але  це  давало  короткочасний  ефект;  хоча  кінцеві  результати  були
низькими,  фондовіддача  падала,  якість  продукції  не  відповідала
сучасним  вимогам.  Уже  в   1966—1970-х   рр.  близько  третини  про-мислових  виробів  у  СРСР  за  своєю  якістю  поступалися  встановле -ним  стандартам,  а  в  1975  р.  лише  деякі  види  вітчизняного  облад -нання,  окремі  типи  машин  та  технологічні  процеси  відповідали
світовим  зразкам.  Поглибилися  й   диспропорції  між  народногоспо -дарськими  галузями.  Не  вистачало  товарів  широкого  вжитку.  Від
початку  1970-х  рр.  промислові  плани  країни  й  республіки  за  біль-шістю  показників  не  виконувалися.
4)  «Золота  п’ятирічка»
Восьма  п’ятирічка  була  особливо  успішною,  відзначалася  при-скоренням  темпів,  стрімким  підвищенням  ефективності  виробни -цтва  і   стала  єдиною  п’ятирічкою,  яка  була  виконана.  За  офіційною
статистикою,  протягом  1960—1970-х   рр.  випуск  промислової  про -дукції  в  УРСР  збільшився  на  50 %,  причому  2/3  приросту  були
одержані  за  рахунок  підвищення  продуктивності  праці;  валова  про-дукція  сільського  господарства  —  на  16,6 %;  національний  дохід  —
на  30  %.  За  п’ятирічку  було  збудовано  250  нових  підприємств,
створено  єдину  енергетичну  систему  республіки,  завершилась  елек -трифікація  сіл  України.
  2  н аростання економічної кризи в  промисловості
1)  Згортання  реформаційних  процесів
  Розповідь вчителя
Починаючи  з  1972  р.  темпи  реформи  та  її  ефективність  посту-пово  зменшують  оберти.  Консервативні  сили  на  чолі  з  Л.  Брежнє-вим  почали  гальмувати,  а  згодом  і  зовсім  згорнули  реформаційні
процеси.
У  1970—1980-х  рр.  після  переходу  економіки  на  екстенсивний
шлях  розвитку  економічний  стан  республіки  стає  відверто  кризовим.
Він  характеризується  прямою  залежністю  від  центру,  повним  ігно -руванням  національних  інтересів  України.  У   республіці  насаджу -вався  так  званий  «азіатський  спосіб  виробництва»,  який  базувався
на  «валовій  економіці»  й  тотальному  підкоренні  людини  інтересам
виробництва.  Прикладами  такої  економічної  політики  були  мало -рентабельні  Байкало-Амурська  магістраль,  «рукотворні»  моря  на
Дніпрі,  «найбільші  в   Європі»  теплові  електростанції  та  інші  гі-гантські  новобудови,  які  були  шкідливими  й  небезпечними  для  на-вколишнього  середовища.  Така  «гігантоманія»  в  поєднанні  з   при -хованою  інфляцією  перевищувала  вартість  таких  об’єктів
у  середньому  на  25—50  %.  Це  змушувало  спрямовувати  значні  сили
й  кошти  на  завершення  будівництва  найважливіших  об’єктів,  за -лишаючи  при  цьому  низку  незавершених  довгобудів.
У  республіці  в  цей  період  високими  темпами  розвивалася  атом -на  енергетика,  зокрема  розгорнулося  будівництво  потужних  АЕС
у  густонаселених  та  маловодних  Південно-Західному  й  Південному
економічних  районах  України.  У   межиріччі  Дніпра,  Десни,  Прип’яті
ударними  темпами  споруджувалася  Чорнобильська  атомна  електро-станція.  У  республіці,  що  займала  лише  2,6 %  території  СРСР,  по-будовано  40 %  його  атомних  енергоблоків.  При  цьому  вироблена
ними  електроенергія  використовувалася  не  для  власних  потреб,
а  постачалася,  як  правило,  за  кордон.  На  території  України  з  іні-ціативи  союзного  центру  розміщувалися  особливо  шкідливі  вироб -ництва,  зокрема  близько  тисячі  хімічних  заводів.
Значна  частина  фінансових,  матеріальних  і  людських  ресурсів,
спрямованих  на  освоєння  величезних  просторів  Сибіру  та  Далеко -го  Сходу,  викачувалися  з   України.  Для  роботи  в  цих  регіонах  мобілізовано  велику  кількість  найдієздатнішого  населення  республі -ки.  Унаслідок  цього  нині  тільки  в  Тюменській  області  Російської
Федерації  проживає  понад  півмільйона  українців.
Результатом  такої  економічної  політики  стало  хронічне  неви-конання  п’ятирічних  завдань  за  більшістю  показників.  Якщо  за
деякими  промисловими  нормативами  виробництво  електроенергії,
цементу,  вугілля  тощо  вдалося  хоч  наблизити  до  запланованого,
то  сільське  господарство  так  і   залишалося  найвідсталішою  галуззю
економіки  республіки.
2)   Вплив  на  економічний  розвиток  подій  у  Чехословаччині  в  1968  р.
Події  в  Чехословаччині  1968   р.  («Празька  весна»)  налякали
радянське  керівництво.  Вони  підштовхували  Москву  до  припинен -ня  економічних  реформ  у  СРСР  і  повернення  до  тоталітарних  часів.
Згортання  реформ  означало  придушення  господарської  ініціативи,
повернення  всевладдя  командно-адміністративної  системи.  Панів -ним  залишався  екстенсивний  шлях  розвитку  народного  господар -ства.  Приріст  промислової  продукції  в   Україні  в   1981—1985   рр.
становив  19  %.  Національний  дохід  скоротився  у  2,5  разу,  реальні
доходи  населення   —  у  2,6  разу.  Традиційний  другорядний  підхід
до  розвитку  легкої  і  харчової  промисловості  викликав  постійний
дефіцит  товарів  народного  споживання.  При  цьому  активно  зрос -тала  мережа  закритих  магазинів  для  партійної  і   радянської  номен -клатури.
3)  Економічне  становище  УРСР  наприкінці  1970-х  —  на  початку
1980-х  рр.
Уже  на  початку  1970-х   рр.  загальмувалася  реформа  економі -ки.  Від  цього  часу  економічна  ситуація  в   Україні  погіршувалася,
спостерігався  спад  виробництва.  Промисловість  працювала  не -ритмічно,  продукція  була  неякісною,  механізація  робіт  низькою.
Майже  40 %  робітників  у  промисловості  працювали  вручну,  у  бу-дівництві   —  понад  60 %.  Дев’ятий  п’ятирічний  план  розвитку
народного  господарства  (1971—1975   рр.)  передбачав  зростання
національного  доходу  в  Україні  на  37—39 %,  а  фактичний  при -ріст  становив  лише  28 %,  тоді  як  у  попередній  п’ятирічці   —  39 %.
Низькою  була  і   продуктивність  праці.  Плани  дев’ятої  та  десятої
п’ятирічок  не  були  виконані.  Різко  знизилися  випуск  валової
продукції  промисловості  СРСР,  продуктивність  праці  в   промис -ловості.  За  таким  важливим  показником,  як  впровадження  нових  технологій,  досконалих  матеріалів,  електронного  обладнан -ня,  країна  набагато  відставала  від  світового  рівня.  Наприклад,
за  виробництвом  електронної  техніки  та  її  використанням  США
випередили  СРСР  у  10  разів.
Катастрофічних  масштабів  набули  й  темпи  занепаду  еконо-міки  Української  РСР.  Про  це  свідчать  такі  дані,  які  раніше
ретельно  замовчувалися:  середньорічний  приріст  валового  сус -пільного  продукту  в   УРСР  у  1961—1965   рр.  становив  6,9  %,
у   1966—1970   рр.  —  6,7 %,  у  1971—1975   рр.  —  5,6 %,  у  1976—
1980  рр.  —  3,4 %,  у  1981—1985   рр.  —  3,5 %.  Відповідно  з  8,8  до
8,4,  7,2,  3,9,  3,5  %  знизився  рівень  приросту  виробництва  всі-єї  продукції  промисловості  республіки.
У  десятій  п’ятирічці  (1976—1980  рр.)  спад  у   промисловості
поглибився,  а  в  одинадцятій  (1981—1985   рр.)  ситуація  ще  біль -ше  погіршилася.  Якщо  протягом  1960—1970  рр.  темпи  зростан-ня  промислового  виробництва  в  Україні  щорічно  становили  в   се -редньому  4,9  %,  то  в  одинадцятій  п’ятирічці  —  2,8 %.  За  період
1961—1985   рр.  майже  вдвічі  зменшилася  рентабельність  підпри -ємств,  швидко  старіли  виробничі  фонди.  Рівень  їх  зношення  в   рес-публіці  зріс  від  28  %  у  1961  р.  до  43 %  у  1985  р.,  що  було  зна-чно  більше,  ніж  загалом  у   СРСР.
Лише  за  15   років,  із  1965  по  1980   р.,  темпи  зростання  про-дуктивності  суспільної  праці  в   Україні  зменшились  більше  ніж
удвічі.  Плани  за  більшістю  показників  як  у   країні,  так  і  в  респуб-ліці  не  виконувались,  а  якість  значної  частини  продукції  не  від-повідала  потребам.  Спроби  з  1979  р.  окремими  заходами  вдоскона -лити  господарський  механізм,  поліпшити  систему  планування  не
дали  результатів.  Економіка  в  цілому  стала  вже  малосприйнятли-вою  до  нововведень,  неповороткою.
  Завдання
Проаналізуйте  статистичні  дані  з  розвитку  економіки.  Зробіть
висновок.
208
Середньорічні  показники  темпів  зростання  
(за  п’ятирічками), %
Показники
П’ятирічки
VIII
(1966—
1970  рр.)
IX
(1971—
1975  рр.)
X
(1976—
1980  рр.)
XI
(1981—
1985  рр.)
Валовий суспільний
продукт
6,7 5,6 3,4 3,5
Національний дохід 6,7 4,6 3,4 3,7
Капіталовкладення 6,8 6,4 2,1 3,1
Продуктивність праці 6,1 4,1 3,0 3,8
Промислова продукція 8,4 7,2 3,9 3,5
Сільськогосподарська
продукція
3,2 3,0 1,6 0,5
  Запитання
Чому  в  УРСР  у   1970—1980   рр.  відбувалось  погіршення  показ -ників  розвитку  народного  господарства?
V.   ОсМ ислення нО вих знань і  вМ інь
  Бесіда
1.   Назвіть  причини,  які  зумовили  реформи  другої  половини  1960-х  рр.
2.  У  чому,  на  ваш  погляд,  полягає  суперечливий  характер  реформ
О.  Косигіна?
3.  Доведіть,  що  наслідками  реформ  стали  гальмування  і  занепад
економіки  України  в   1970—1980-х   рр.
V і .  дОМ ашнє завдання
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.

Категорія: Історія України 11 клас | Додав: uthitel (13.10.2014)
Переглядів: 1188 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: