Уроки № 3—4 Тема. Міжнародні відносини у 1939 — першій половині 1941 р. - Історія України 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 11 клас

Уроки № 3—4 Тема. Міжнародні відносини у 1939 — першій половині 1941 р.


Уроки  №  3—4
Тема.   Міжнародні відносини у  1939  — першій половині 1941  р.
Мета:  охарактеризувати міжнародні відносини в  1939—1941  рр.; сприяти розумінню ідеоло -гічного оформлення вторгнення Червоної армії в  Польщу, Бессарабію, Північну Буковину; формувати
вміння аналізувати історичну карту, історичні документи; навчати учнів давати оцінку подій та
діяльності історичних постатей; виховувати патріотичне почуття, непримиренне ставлення до агресії.
Тип уроку:   засвоєння нових знань.
Обладнання:   підручник, карта «Україна в  роки Другої світової війни», атласи, контурні кар -ти, дидактичні матеріали (документи).
Основні терміни і  поняття:  пакт, договір, Друга світова війна, «золотий вересень», «ви-звольний похід», депортація.
Основні дати і  події:   23 серпня 1939  р.  — радянсько-німецький « пакт Молотова—Ріббен-тропа»; 1 вересня 1939  р.  — початок Другої світової війни; 17 вересня 1939  р.  — початок ви -звольного руху Червоної армії («золотий вересень»); 28 вересня 1939  р.  — укладання Договору
про дружбу і  кордони між СРСР та Німеччиною; 22 жовтня 1939  р.  — створення Народних Зборів
Західної України; 2 серпня 1940  р.  — рішення Верховної Ради СРСР про включення Північної та
Південної Бессарабії до складу УРСР. Утворення Молдавської РСР.
Очікувані результати:  після цього уроку учні зможуть: визначати причини і  характер між -народних відносин напередодні війни; користуватися історичною картою, показувати розподіл те -риторій між Україною, СРСР та Німеччиною; здійснювати критичний аналіз джерел та давати влас -ну оцінку інтерпретації подій в  історичних документах; складати план, хронологію, виконувати
творчі завдання, працюючи в  групах; давати власну оцінку ідеологічного оформлення вторгнення
Радянської армії в  Польщу.
Хід уроку
I.   Організаційна частина
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку.
II.   а ктуалізація О п О рних знань і  в М інь
  Бесіда
1.  Якими  були  причини  і  передумови  війни?
2.  Яке  місце  в  агресивних  планах  Німеччини  посідала  Україна?
3.  Чи  можна  стверджувати,  що  СРСР  у  1939—1941   рр.  був  союз-ником  Німеччини?
III.  М О тивація навчальн О ї діяльнО сті
Де  зараз  ви,  кати  мого  народу?  
Де  велич  ваша,  сила  ваша  де?
На  ясні  зорі  і   на  тихі  води
Вже  чорна  ваша  злоба  не  впаде.
В.  Симоненко
Історія  людства  знає  безліч  воєн.  Але  дві  з   них  за  масштабами
руйнувань  і   людських  втрат  не  мають  собі  рівних.  У  Другій  світовій
війні  брали  участь  понад  70  держав,  на  території  яких  проживали
80 %  населення  Землі.  Якими  були  причини  і  передумови  війни?  Яке
місце  в  агресивних  планах  Німеччини  посідала  Україна?  Чи  можна
стверджувати,  що  СРСР  у  1939—1941  рр.  був  союзником  Німеччини?
Сьогодні  ми  відповімо  на  ці  питання,  проаналізувавши  міжнародні
відносини  напередодні  Другої  світової  та  Великої  Віт  чизняної  воєн.
IV.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу
  1  «пакт Молотова—ріббентропа».  розподіл сфер інтересів   
між  срср та  німеччиною
  Розповідь учителя
Наближалася  Друга  світова  війна,  в  якій  узяли  участь  72  дер-жави,  а  воєнні  дії  охопили  території  40  країн.  СРСР  опинився  в   цен -трі  міжнародних  відносин.  Перед  радянським  урядом  постала  проб-лема  вибору  позиції.  Сталін  намагався  укласти  союз  з  Англією
і  Францією,  але  наслідком  того,  як  він  уважав,  стануть  напружені
відносини  з   Німеччиною,  які  можуть  навіть  привести  до  війни.  Со-юз  із  Німеччиною  сприяв  би:
1)  припиненню  воєнних  дій  із  Японією  (у  районі  річки  Халхін-Гол),  на  яку  як  союзник  могла  вплинути  лише  Німеччина;
2)  територіальним  придбанням  за  рахунок  Польщі,  Прибалтики,
Фінляндії,  Румунії.
Напередодні  Другої  світової  війни  українські  землі  перебували
під  владою  чотирьох  держав:
СРСР  (Українська  РСР),  Польщі  (Галичина,  Підляшшя,  Берес-тейщина,  Волинь),  Румунії  (Північна  Буковина  з   Хотинським,  Із-маїльським  та  Акерманським  повітами  Бессарабії),  Чехословаччини
(Закарпаття,  яке  після  Мюнхенської  змови  1938  р.  було  окуповане
угорськими  військами).
Свою  позицію  щодо  початку  Другої  світової  війни  Й.  Сталін
висловив  під  час  бесіди  з  керівниками  Комінтерну  (7  вересня
1939  р.).
  Робота з  документом
…війна  йде  між  двома  групами  капіталістичних  країн  (бідні  і  багаті
стосовно  колоній,  сировини  та  ін.)  за  переділ  світу,  за  панування  у   світі.
Ми  не  проти,  щоб  вони  добряче  побилися  і  послабили  один  одного.  Непо-гано,  якщо  руками  Німеччини  буде  розхитано  становище  найбагатших
капіталістичних  країн  (особливо  Англії).  Гітлер  сам  цього  не  розуміє  і  не
бажає,  розладнює,  підриває  капіталістичну  систему…  Ми  можемо  манев-рувати,  підштовхувати  одну  сторону  проти  іншої,  щоб  краще  втягнулися
в  бійку.  Пакт  про  ненапад  у  деякій  мірі  допомагає  Німеччині.  Наступний
момент  —  підштовхувати  іншу  сторону…
…знищення  цієї  держави  (Польщі)  в  теперішніх  умовах  означає,  що
однією  буржуазною  фашистською  державою  буде  менше!  Що  було  б   по-ганого,  якби  в  результаті  розгрому  Польщі  ми  поширили  б  соціалістичну
систему  на  нові  території  і  населення.
Німеччина  була  згодна  за  тим,  щоб  ізолювати  СРСР  та  розв’язати  со-бі  руки  для  агресії  проти  Польщі  та  інших  країн,  зрештою  Сталін  схилив-ся  до  союзу  з   Німеччиною.
На  засіданні  політбюро  ЦК  ВКП(б)  19  серпня  1939  р.  він  сказав:  «Як -що  ми  погодимось  на  пропозицію  Німеччини  й  укладемо  з  нею  пакт  про
ненапад,  вона,  звичайно,  нападе  на  Польщу,  і   втручання  Франції  та  Англії
в  цю  війну  стане  неминучим.
Першу  перевагу,  яку  ми  отримаємо,  буде  знищення  Польщі  аж  до  під-ступів  до  Варшави,  включаючи  українську  Галичину.
Гітлер  дає  нам  повну  свободу  дій  у  Прибалтійських  країнах  і  не  за-перечує  з   приводу  повернення  СРСР  Бессарабії.  Вона  готова  поступитися
нам  як  зона  впливу  на  Румунію,  Болгарію,  Угорщину.  На  користь  СРСР,
щоб  війна  вибухнула  між  Рейхом  і  капіталістичним  англо-французьким
блоком.  Потрібно  зробити  все,  щоб  ця  війна  тривала  якомога  довше  з   ме-тою  виснаження  двох  сторін.
Саме  з  цієї  причини  ми  повинні  погодитися  на  підписання  пакту,  за -пропонованого  Гітлером».
  Запитання до документа
1)  Охарактеризуйте  політику  Й.  Сталіна  щодо  початку  Другої  сві-тової  війни.
2)  Які  аргументи  наводилися  на  користь  ліквідації  Польської  дер-жави?
23  серпня  1939   р.  в   Москві  між  Радянським  Союзом  та  на-цистською  Німеччиною  був  підписаний  пакт  про  ненапад.  Цей
договір,  який  увійшов  в  історію  як  «пакт  Молотова—Ріббентро -па»,  підписали  народний  комісар  закордонних  справ  СРСР  В.  Мо -лотов  та  міністр  закордонних  справ  Німеччини  І.  фон  Ріббентроп.
  Постаті в  історії
В’ячеслав  Молотов  (справжнє  прізвище  Скрябін)  (1890—1986  рр.).
До  більшовицької  партії  вступив  1906   р.  Із  1911  р.  навчався  в   Петер -бурзькому  політехнічному  інституті  на  економічному  факультеті.  У  1920—
1921  рр.  —  перший  секретар  ЦК  КП(б)У.  У  1921—1930   рр.  —  секретар
ЦК  ВКП(б).  Із  1926  р.   —  член  Політбюро  партії.  Із  1930  р.   —  голова
Раднаркому  СРСР.  У   1932  р.  очолив  надзвичайну  комісію,  яка  керува-ла  колективізацією  в   Україні.  1937   р.  брав  активну  участь  у  «партійних
чистках»  ЦК  КП(б)У.  Із  травня  1939  р.   —  нарком  закордонних  справ,
разом  із  німецькими  дипломатами  брав  участь  у  підготовці  планів  роз -ділу  Центральної,  Східної  Європи.
Іоахим  Ріббентроп   (1893—1946   рр.).  Партійний  і  державний  діяч  Ні-меччини.  Учасник  Першої  світової  війни.  Демобілізувався  з   армії  і  засну -вав  торгову  фірму.  1932  р.   —  член  нацистської  партії.  1933  р.   —  депутат
рейхстагу.  Із  1934  р.   —  уповноважений  із  питань  зовнішньої  політики.  Із
1938  р.   —  міністр  закордонних  справ  Німеччини.  Значним  досягненням
Ріббентропа  стало  підписання  з   СРСР  договору  про  ненапад  і   секретного
додаткового  протоколу.  Ріббентроп  не  обмежував  свою  діяльність  лише
сферою  зовнішньої  політики.  Брав  безпосередню  участь  у  підготовці  і   здій -сненні  агресивних  воєн,  планів  колонізації,  пограбування,  поневолення
і   масового  винищення  населення  на  окупованих  територіях.  Страчений
1946  р.  за  вироком  Нюрнберзького  суду.
  Робота з  документом
Договір  про  ненапад  між  Німеччиною  та  Радянським  Союзом
Уряд  СРСР  і  Уряд  Німеччини
Керуючись  бажанням  зміцнення  миру  між  СРСР  і  Німеччиною  та  ви-ходячи  з  основних  положень  договору  про  нейтралітет,  укладеного  між
СРСР  і  Німеччиною  у  квітні  1926  року,  дійшли  згоди  про  таке:
Стаття  1.  Обидві  Договірні  Сторони  зобов’язуються  утримуватися  від
будь-якого  насильства,  від  будь-якої  агресивної  дії  та  будь-якого  нападу
стосовно  одна  одної  як  окремо,  так  і  разом  з   іншими  державами.
Стаття  2.  У   випадку,  коли  одна  з   Договірних  Сторін  стане  об’єктом
воєнних  дій  із  боку  третьої  держави,  друга  Договірна  Сторона  не  підтри-муватиме  жодним  чином  цю  державу.
Стаття  3.  Уряди  обох  Договірних  Сторін  і   надалі  контактуватимуть
одна  з  одною  для  консультації,  щоб  інформувати  одна  одну  про  питання,
що  торкаються  їхніх  спільних  інтересів.
Стаття  4.  Жодна  з  Договірних  Сторін  не  братиме  участі  в  будь-якому
угрупованні  держав,  що  безпосередньо  або  опосередковано  спрямоване  про -ти  Другої  сторони.
Стаття  5.  У   випадку  виникнення  суперечок  або  конфліктів  між  До-говірними  Сторонами  щодо  різноманітних  питань,  обидві  сторони  роз в’я-зуватимуть  ці  суперечки  або  конфлікти  виключно  мирним  шляхом  у   по-рядку  дружнього  обміну  думками  або  в  потрібних  випадках  шляхом
створення  комісій  для  врегулювання  конфлікту.
Стаття  6.  Договір  укладається  терміном  на  десять  років  із  тим,  що,
якщо  одна  з  Договірних  Сторін  не  денонсує  його  за  рік  до  закінчення  тер-
міну,  термін  чинності  договору  автоматично  вважатиметься  подовженим
на  наступні  п’ять  років.
Стаття  7.  Цей  договір  підлягає  ратифікації  в  найстисліший  термін.
Обмін  ратифікаційними  грамотами  має  відбутися  в  Берліні.  Договір  на -буває  чинності  негайно  після  його  підписання.
Укладено  у  двох  оригіналах,  німецькою  та  російською  мовою  в  Москві
23  серпня  1939  року.
За  уповноваженням  Уряду  СРСР  В.  Молотов .
За  Уряд  Німеччини І.  Ріббентроп .
Договір  ратифікувала  Верховна  Рада  СРСР  і   Рейхстаг  Німеччи -ни  31  серпня  1939  року.
Обмін  ратифікаційними  грамотами  здійснено  в   Берліні  24  ве -ресня  1939  року.
  Запитання до документа
1)  На  який  строк  був  укладений  договір?
2)  Коли  він  набув  чинності?
  Розповідь учителя
Доля  українських  земель  вирішувалася  окремою  частиною  цьо-го  документа   —  таємним  додатковим  протоколом,  який  визначав
розмежування  сфер  інтересів  обох  держав  у   Східній  Європі.
Протокол  складався  з   короткої  преамбули  і  чотирьох  пунктів.
  Робота з  документом
Таємний  додатковий  протокол
Підписуючи  договір  про  ненапад  між  Німеччиною  та  Союзом  Радян-ських  Соціалістичних  Республік,  уповноважені  обох  сторін,  які  підписа -лися  нижче,  обговорили  в  суворо  конфіденційному  порядку  питання  про
розмежування  сфер  взаємних  інтересів  у  Східній  Європі.  Це  обговорення
привело  до  такого  результату:
1.   У  випадку  територіально-політичної  перебудови  областей,  що  входять
до  складу  Прибалтійських  держав  (Фінляндія,  Естонія,  Латвія,  Литва),
північний  кордон  Литви  одночасно  є  межею  сфер  інтересів  Німеччини
й  СРСР.  При  цьому  інтереси  Литви  щодо  Віленського  краю  визнавали
обидві  сторони.
2.   У  разі  територіально-політичної  перебудови  областей,  які  входять  до
складу  Польської  держави,  межа  сфер  інтересів  Німеччини  й   СРСР
повинна  проходити  приблизно  по  лінії  річок  Нарева,  Вісли  й  Сяну.
Питання,  чи  буде  у  взаємних  інтересах  бажаним  збереження  незалеж -ної  Польської  держави  та  якими  будуть  кордони  цієї  держави,  має
бути  остаточно  з’ясоване  протягом  подальшого  політичного  розвитку.
У  кожному  разі,  обидва  уряди  розв’язуватимуть  ці  питання  шляхом
дружньої  обопільної  згоди.
3.   Стосовно  південного  сходу  Європи  з   радянського  боку  підкреслено
інтерес  СРСР  до  Бессарабії.  Із  німецького  боку  заявлено  про  його
цілковиту  політичну  незацікавленість  у   цих  областях.
4.   Цей  протокол  обидві  сторони  зберігатимуть  у  суворій  таємниці.
Москва,  23  серпня  1939  року.
За  уповноваженням  уряду  СРСР:  В.  Молотов .
За  Уряд  Німеччини: І.  Ріббентроп
  Запитання до документа
Чи  вважаєте  ви,  що  Радянський  Союз  цим  таємним  протоко-лом  прискорить  розв’язання  Другої  світової  війни  та  здійснення
спільно  з   Німеччиною  агресивних  дій  проти  Польщі  та  інших
країн?
  2  п очаток німецько-польської війни, її перетворення на  другу світову
війну
  Розповідь учителя
1  вересня  1939   р.  фашистська  Німеччина  здійснила  напад  на
Польщу.  Ця  подія  ознаменувала  початок  Другої  світової  війни.
Польський  народ  героїчно  боровся  за  свою  свободу  й   незалежність.
Населення  й  гарнізон  Варшави  зірвали  спробу  гітлерівців  захопи-ти  столицю,  захисники  якої  відбивали  атаки  ворога  до  28  вересня.
Гарнізон  фортеці  Модлін  тримав  оборону  до  29  вересня,  а  моряки
Гдині  успішно  стримували  атаки  нацистів  із  моря  та  суходолу  до
2  жовтня.
Радянське  керівництво  досить  уважно  стежило  за  подіями,  які
розгорталися  поблизу  західних  кордонів  СРСР.  Москва,  щоб  не  ви -ступати  агресором  в  очах  світового  співтовариства,  утримувалася
від-будь  яких  дій  і  вичікувала  падіння  Польської  держави.  Істори-ки  вважають,  що  сталінське  керівництво,  очікуючи  повідомлення
про  капітуляцію  Польщі,  значно  переоцінювало  можливості  її  ар -мії.  Військові  в  Кремлі  боялися  втрат  і  важких  боїв,  через  це  й   не
вступали  у  війну.  Така  позиція  дратувала  нацистську  Німеччину,
яка  намагалася  втягнути  СРСР  у   військовий  конфлікт.  3-го,  5-го
та  8-го  вересня  міністерство  закордонних  справ  Німеччини  напо -легливо  вимагало  від  Радянського  Союзу  якнайшвидше  розпочати
війну  проти  Польщі.
  3  в ключення до складу  срср анексованої у  польщі території з ахідної
україни
  Розповідь учителя
СРСР  відреагував  на  німецьке  звернення  згідно  з   попередніми
домовленостями.  Уночі  17  вересня  радянські  війська  вступили  на
територію  Західної  України  й  Західної  Білорусі.  На  перехід  кор-дону  Червоною  армією  особисто  відреагував  Й.  Сталін.  Текст  ноти
був  переданий  у   посольство  в  Москві  та  направлений  в  інші  дипло -матичні  місії.
У  ньому  зазначалося:  «Радянський  уряд  не  може…  байдуже  ста-витися  до  того,  що  єдинокровні  брати   —  українці  та  білоруси,  які
проживають  на  території  Польщі,  кинуті  напризволяще,  залиши -лися  беззахисними.  Унаслідок  таких  обставин  радянський  уряд  дав
розпорядження  головному  командуванню  Червоної  армії  дати  наказ
перейти  кордон  і  взяти  під  свій  захист  життя  й  майно  населення
Західної  України  та  Західної  Білорусі».
Збройні  сили  СРСР,  що  переходили  річку  Збруч,  дістали  назву
Українського  фронту,  командувачем  якого  був  призначений  С.  Тим-ошенко.  Радянське  командування  створило  також  Білоруський
фронт  на  чолі  с  командармом  М.  Ковальовим.  У  складі  обох  фрон -тів  налічувалося  600  тис.  солдатів  і  офіцерів,  близько  4  тис.  тан-ків,  понад  5,5  тис.  гармат  і  2  тис.  літаків.
Головною  метою  наступаючих  радянських  військ  було  захоплен-ня  великих  населених  пунктів,  насамперед  Львова,  Тернополя,
Дрогобича,  Ковеля  та  ін.  Проте  деякі  з  цих  міст  уже  здобули  нім -ці,  тому  відбулися  короткі,  але  запеклі  сутички  між  радянськими
та  гітлерівськими  військами,  особливо  в  районі  Львова.
Та  сутичок  уникнути  не  вдалося.  Втрати  Українського  фронту
становили  кілька  сотень  солдатів  убитими,  десять  танків,  33  авто -машини,  п’ять  гармат  і  два  літаки.  Загалом  втрати  Червоної  армії
під  час  «визвольного  походу»  склали  795  осіб  убитими,  59  —  зни-клими  безвісти,  2019   —  пораненими.
У  полон  до  Червоної  армії  потрапило  452  500  польських  сол-датів  та  офіцерів.  Більшість  їх  було  відпущено,  а  125,4  тис.  осіб
опинились  у  Катинських  таборах  (в  основному  офіцери).  Доля  їх
складалася  трагічно.  У   квітні—травні  1940   р.  в   Катинському  лісі
під  Смоленськом,  а   ще  раніше  —  під  Харковом  та  в  інших  містах
понад  15  тис.  осіб  було  розстріляно.
Наступ  Червоної  армії  був  стрімким.  Головною  метою  Україн-ського  фронту  було  якнайшвидше  оволодіння  Львовом.  Те  саме  на
меті  мали  і  німецькі  війська,  які  на  18  вересня  оточили  місто  з   трьох
боків.  19  вересня  1939   р.  між  німецькими  і   радянськими  частинами
через  непорозуміння  стався  бій,  у   якому  з   обох  боків  були  втрати.
Зрештою  після  переговорів  німецькі  війська  були  відведені  від  міс -та,  а  22  вересня  1939   р.  Львів  був  зайнятий  радянськими  військами.
Польський  гарнізон  не  чинив  опору  радянським  військам.  Того  са-мого  дня  у  Бресті,  Гродному,  Пінську,  Перемишлі  відбулися  спіль-ні  паради  радянських  і   німецьких  військ  на  честь  перемоги  над
Польщею.  Ця  подія  ввійшла  в  історію  як  «золотий  вересень».
  4  р адянсько-німецький договір про дружбу і  кордон
  Розповідь учителя
28  вересня  1939   р.  між  Радянським  Союзом  та  Німеччиною  під-писано  договір  про  дружбу  та  державний  кордон  і   таємний  про-токол  до  нього,  за  яким  Й.  Сталін  і  А.  Гітлер  остаточно  поділили
сферу  впливу  та  визначили  нові  кордони.  Документ  складався  з  п’яти
статей,  які  закріплювали  розподіл  Польщі  й   установлювали  нові
кордони  між  двома  державами.
У  статті  2  договору  відзначалося,  що  обидві  сторони  розгляда-ють  розподіл  Польщі  та  встановлення  нового  кордону  «остаточним
і  усувають  будь-яке  втручання  третіх  держав  у   це  рішення».
Стаття  4  договору  констатувала,  що  «радянський  і   німецький
уряди  розглядають  проведену  перебудову  (тобто  розподіл  Польщі)
як  надійний  фундамент  для  дальшого  розвитку  дружніх  відносин
між  своїми  народами».
До  положень  додаткових  протоколів  від  28  вересня  1939   р.  вно -силися  часткові  зміни  до  статті  1  «пакту  Молотова—Ріббентропа»,
згідно  з   якими  «територія  Литовської  держави  включатиметься  до
сфери  інтересів  СРСР,  а  з  другого  боку,  Люблінське  воєводство  й  час-тина  Варшавського  воєводства  включається  до  сфери  інтересів  Німеч -чини».  Радянський  союз  також  погоджувався  на  окупацію  німцями
Холмщини  й  Посяння,  де  більшість  населення  становили  українці.
Перерозподіл  сфер  впливу  супроводжувався  зобов’язаннями  обох
держав  не  допускати  «на  своїх  територіях  ніякої  польської  агіта -ції»,  а  у  випадку  її  появи  агресори  заявляли,  що  вони  «ліквідують
зародок  такої  агітації  на  своїх  територіях».
«Пакт  Молотова—Ріббентропа»  від  23  серпня  1939   р.  та  «До -говір  про  дружбу  й   кордон  між  Німеччиною  і   СРСР»  від  28  вересня  1939   р.  й   таємні  додатки  до  нього  переконливо  доводять  існу -вання  спільної  змови  гітлерівського  й   сталінського  керівництва
двох  тоталітарних  держав  проти  демократичних  країн  і  миролюб-них  сил  світу.  Сталін  і  Гітлер  однаково  винні  в   розв’язанні  Другої
світової  війни.  Ці  договори  фактично  ставлять  на  один  щабель  по -літику  сталінського  керівництва  та  діячів  Третього  рейху,  тому  не
випадково  протягом  багатьох  десятиріч  комуністичне  керівництво
СРСР  намагалося  приховати  від  своїх  народів  такі  ганебні  доку -менти.  У  СРСР  вони  були  вперше  опубліковані  лише  в   1989  р.
Зближення  Й.  Сталіна  з   А.  Гітлером  було  відзначене  спільними
парадами  радянських  і  німецьких  військ  у  Бресті,  Гродному,  Пін -ську,  Перемишлі  та  низці  інших  міст.  Показово,  що  відбулося  це
ще  до  капітуляції  Варшави.
У  результаті  вступу  радянських  військ  до  Західної  України  та
Західної  Білорусі  у   вересні  1939  р.  до  складу  СРСР  відійшли  те -риторії  площею  близько  200  тис.  км
2
,  на  яких  проживало  13  млн
осіб.  Холмщина,  Лівобережне  Надсяння,  Лемківщина  й   Підляшшя
(так  зване  Закерзоння)  разом  з  окупованими  польськими  територі-ями  увійшли  до  складу  рейху.
  Робота з  поняттям
Закерзоння  —  публіцистична  назва  західних  околиць  українських
земель  (Лемківщини,  Посяння,  частини  Любачівщини,  Равщини
й  Сокальщини,  Холмщини,  Підляшшя),  які  перед  Другою  світо-вою  війною  на  підставі  німецько-радянського  договору  від  28  ве-ресня  1939  р.  відійшли  до  нацистської  Німеччини,  а   після  війни
відповідно  до  радянсько-польського  договору  від  16  серпня  1945  р.
відійшли  до  складу  Польщі  (19  тис.  км
2
,  1,5  млн  жителів,  пере -важно  українців).  Назва  походить  від  лінії  Керзона.
  5  у становлення німецької окупаційної влади на території  холмщини,
п ідляшшя,  л емківщини.  п олітика нацистської адміністрації щодо
українців і  поляків
  Слово вчителя
Згідно  з   договором  про  дружбу  і   державні  кордони  (28  вересня
1939  р.)  була  ліквідована  Польська  держава  та  у  сферу  німецького
впливу  потрапили  частково  колонізовані  українські  етнічні  зем -лі   —  Холмщина,  Підляшшя,  частина  Полісся,  Посяння,  Лемків-щина,  на  яких  проживало  майже  півмільйона  українців.  У  резуль-
таті  поділу  Польщі  до  СРСР  відійшло  51,4 %  її  території  із  37,1 %
населення  (12  млн  осіб).
  Робота з  підручником
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника  й  охарактеризуйте
політику  нацистської  адміністрації  щодо  українців  і  поляків.
  6  в извольний похід  червоної армії в  Бессарабію і північну Буковину
  Розповідь учителя
Відповідно  до  радянсько-німецьких  договорів  Бессарабія  та  Пів-нічна  Буковина  належали  до  сфери  інтересів  Радянського  Союзу.
Розуміючи  безперспективність  опору,  Румунія  змушена  була  по-годитися  з  ним.
Українці,  які  становили  значний  відсоток  населення  цих  регіонів,
протягом  тривалого  часу,  перебуваючи  під  владою  різних  іноземних
держав,  жили  в   надзвичайно  складних  умовах  і  постійно  потерпали
від  утисків  місцевої  влади.  За  свідченнями  істориків,  рятуючись  від
важких  соціально-економічних  і  політичних  умов,  понад  півмільйона
жителів  Бессарабії  —  молдован,  українців,  росіян,  євреїв  та  ін.  —
емігрували  до  Америки  або  перейшли  на  радянську  територію.
28  червня  1940  р.  радянські  війська  під  командуванням  Г.  Жу-кова  перейшли  Дністер  і  встановили  свій  контроль  над  Бессарабією
та  Північною  Буковиною.  Входження  цих  земель  до  складу  Укра -їни  в   цілому  відповідало  бажанням  українського  населення,  яке
перебувало  у  складі  Румунії.
2  серпня  1940  р.  Верховна  Рада  СРСР  прийняла  Рішення  про
включення  Північної  Буковини  та  Північної  і   Південної  Бессарабії
до  складу  УРСР.  Цього  дня  було  утворено  Молдавську  РСР,  до  якої
ввійшли  Молдавська  Автономна  РСР  і  шість  повітів  Бессарабії.
Нова  влада,  не  з’ясовуючи  волевиявлення  народу,  запровадила
політику  радянізації.  Поширювалися  хвилі  репресій,  які  спочатку
охопили  «класово-ворожі  елементи»  —  державних  чиновників  ру-мунської  адміністрації,  представників  політичних  партій  і  україн-ських,  румунських,  польських,  єврейських  організацій.  Згодом
сталінських  репресій  зазнали  бессарабські  комуністи.  Загалом
протягом  1940  —  червня  1941  р.  до  Сибіру  та  Казахстану,  Комі
АРСР  були  депортовані  близько  90  тис.  «соціально  небезпечних
елементів»,  більшість  яких  загинули.
Активно  проводилася  націоналізація  промисловості  й  торговель -них  підприємств,  здійснювалася  конфіскація  поміщицьких  і   цер -ковних  земель,  розпочалася  організація  колгоспів  тощо.
Лише  в  галузі  освіти  спостерігалися  деякі  позитивні  зрушення.
Зважаючи  на  багатонаціональний  склад  нових  територій,  навчання
в  школах  проводилося  як  українською  мовою,  так  і   мовами  націо-нальних  меншин:  румунською,  російською,  єврейською,  німецькою
та  польською.  Система  освіти  відчутно  демократизувалася,  тепер
значна  частина  населення  отримала  можливість  здобувати  загаль -ну  та  професійну  освіту.
Відчутно  поліпшилося  й   медичне  обслуговування  населення.  Як-що  до  1940  р.  на  Буковині  існувало  72  лікувальні  заклади,  у  яких
працювало  112  лікарів,  то  після  включення  цих  земель  до  складу
СРСР  медичне  обслуговування  населення  здійснювали,  відповідно,
200  закладів  і   понад  500  лікарів.
Таким  чином,  з   одного  боку,  процес  приєднання  західноукра -їнських,  бессарабських  і  буковинських  земель  до  Радянської  Укра-їни  мав  тяжкі  наслідки  для  населення,  що  зазнало  страждань  від
репресій  і   соціальних  експериментів  сталінського  режиму.  Разом
із  тим  уперше  за  багато  століть  у   межах  однієї  держави  опинили-ся  майже  всі  території,  що  були  заселені  етнічними  українцями.
Саме  цей  хід  подій  відповідав  настроям  і  прагненням  народу.  Хоч
ненадовго  ці  українські  території  були  виведені  зі  стану  війни.
V.   ОсМ ислення нО вих знань і  вМ інь
  Бесіда
1.  Які  держави  стали  основними  ініціаторами  Другої  світової  вій-ни?  Чому  саме  вони?
2.  Назвіть  причини  та  передумови  війни.
3.  Визначте  характер  Другої  світової  війни.
4.  Які  події  наблизили  Другу  світову  війну?
5.  У  складі  яких  держав  перебували  українські  землі?  Яке  місце
в  планах  Німеччини  відводилося  українським  землям?
6.  Назвіть  дату  підписання  «пакту  Молотова—Ріббентропа».
7.  Як  вирішувалась  доля  українських  земель  згідно  з  таємним  про-токолом  до  пакту?
8.   Які  висновки  можна  зробити  про  політику  Й.  Сталіна,  враховую-чи  зміст  «Договору  про  дружбу  і   кордони»  28  вересня  1939   р.?
23
9.  Які  події  ввійшли  в  історію  як  «золотий  вересень»,  «визволь -ний  похід»?
  Робота з  контурною картою
Позначте  території,  які  в   1939—1940  рр.  були  приєднані  до  УРСР.
  Дискусія
Як  ви  вважаєте,  чи  можна  було  запобігти  Другій  світовій  війні?
Свою  думку  аргументуйте.
VI.  п ідсуМ ки ур О ку
Учитель  аналізує  й  оцінює  роботу  учнів  на  уроці.
VII. дОМ ашнє  завдання
1.  Опрацюйте  відповідний  параграф  підручника.
2.  Складіть  хронологічну  таблицю  подій  1939—1941  рр.
3.  Випереджальне  завдання.   Складіть  повідомлення  про  підготов -ку  СРСР  до  війни  та  заходи  щодо  зміцнення  обороноздатності
(одному  учню).

Категорія: Історія України 11 клас | Додав: uthitel (11.10.2014)
Переглядів: 1235 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: