Уроки № 17—18 Тема. Повоєнна відбудова економіки. - Історія України 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 11 клас

Уроки № 17—18 Тема. Повоєнна відбудова економіки.


Уроки  №  17—18
Тема.   Повоєнна відбудова економіки.
Мета:  охарактеризувати основні напрямки повоєнної відбудови в  Україні та її особливості;
проаналізувати причини, масштаби і  наслідки голоду; формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, порівнювати та порівнювати історичні події; виховувати повагу до героїчної
праці людей під час відбудови.
Тип уроку:   засвоєння нових знань.
Обладнання:   підручник, карта «Україна в  період відбудови 1945—1953  рр.», атлас.
Основні терміни і  поняття:  повоєнна відбудова, грошова реформа, карткова система,
голод.
Очікувані результати:  після цього уроку учні зможуть: характеризувати особливості від -будови в  Україні; показувати на карті об’єкти відбудови та реконструкції підприємств, райони по -ширення голоду; аналізувати, порівнювати, порівнювати історичні події періоду відбудови; давати
власну оцінку історичних подій.
Хід уроку
I.   Організаційна частина
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку.
II.   а ктуалізація О п О рних знань
  Запитання та завдання
1.  Пригадайте  масштаби  збитків,  завданих  Україні  у  війні.  ( Гіт -лерівці  зруйнували  714  міст,  селищ,  понад  28  тис.  сіл  і  понад
16  тис.  підприємств;  10  млн  осіб  залишились  без  житла.
Прямі  збитки  народного  господарства  України  становили
285   млрд  крб. )
2.  У  якому  становищі  перебували  підприємства  вугільної,  мета-лургійної  промисловості?  ( Було  зруйновано  «Запоріжсталь»,
«Азовсталь»,  Маріупольський  металургійний  завод  ім.  С.  Кіро-ва,  шахти  Донецького  вугільного  басейну,  Дніпрогес.)
3.   Охарактеризуйте  становище  сільського  господарства  після  війни.
III.  М О тивація навчальн О ї діяльнО сті
Війна  завдала  багатьох  утрат  Україні.  Від  рук  фашистів  загинув
кожний  шостий  її  житель.  На  фронтах  Другої  світової  війни  за -гинуло  близько  6   млн  осіб,  стільки  ж   закатували  фашисти  під  час
окупації.
Ціною  напруженої  героїчної  праці  доводилось  відбудовувати
міста,  села,  заводи,  шахти,  долати  чимало  труднощів.  Як  україн -
93
ському  народові  у   складних  і  суперечливих  умовах  вдалося  це  зро-бити?  Це  питання  ми  розглянемо  на  сьогоднішньому  уроці.
IV.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу
  1  Особливості повоєнної відбудови
  Розповідь учителя
Про  важке  становище  в  економіці  свідчать  такі  дані:  у  1945  р.
на  території  республіки  було  вироблено  лише  23 %  електроенергії,
видобуто  36  %  вугілля,  виплавлено  17 %  чавуну  і  15,4 %  сталі,  ви-готовлено  14,6 %  прокату  від  рівня  1940  р.
Труднощі  посилювались  голодом,  що  був  спричинений  великою
посухою  1946   р.  Унаслідок  цього  голоду  в   16  східних,  а  також  Із-маїльській  та  Чернівецькій  областях  республіки  в   1946  р.  померло
близько  282  тис,  а   в  1947  р.   —  більш  ніж  528  тис.  осіб.
Відродження  народного  господарства  України  почалося  одно -часно  зі  звільненням  її  території  від  окупантів  і  здійснювалося
силами  всієї  країни.  Програму  відродження  економіки  визволених
районів  визначала  постанова  ЦК  ВКП(б)  і   Раднаркому  СРСР  «Про
невідкладні  заходи  з  відбудови  народного  господарства  в   районах,
визволених  від  німецько-фашистської  окупації»  (серпень  1943  р.).
Основні  напрямки  роботи  щодо  України  були  накреслені  в  «Зако -ні  про  п’ятирічний  план  відбудови  й  розвитку  народного  господар-ства  Української  РСР  на  1946—1950  рр.»,  прийнятому  в  серпні
1946  р.  VIII  сесією  Верховної  Ради  УРСР.  Четвертий  п’ятирічний
план  передбачав  першочергове  відродження  й  розвиток  важкої  про-мисловості  та  залізничного  транспорту.  Велика  увага  приділялася,
зокрема,  відбудові  металургійних  заводів  Донбасу  і   Придніпров’я,
Дніпровської  гідроелектростанції,  а  також  вугільної  промисловості
республіки,  будівництву  газопроводу  Дашава—Київ.  Поряд  із  цим
у  плані  значне  місце  посідали  нове  промислове  будівництво,  від -будова  річкового  і   морського  транспорту,  підприємств  харчової  про -мисловості.
Тяжким  наслідком  війни  стало  різке  скорочення  кількості  люд-ських  ресурсів.  У   1950  р.  кількість  населення  України  становила
лише  36,6  млн  осіб,  у  той  час  як  у  1940  р.   —  41,3  млн.  Довоєн-ного  рівня  вона  досягла  тільки  в  1958  р.  Гостра  нестача  трудових
ресурсів  зумовила  залучення  жінок  до  робіт,  пов’язаних  із  важкою
фізичною  працею.  Наприклад,  1947  р.  у   вугільній  промисловості
республіки  працювали  35,5  %  жінок,  питома  вага  юнаків  і  дівчат
віком  до  19   років  серед  робітників  промисловості  України  стано-вила  17,7  %.
Наприкінці  п’ятирічки  кількість  робітників  у  промисловості
УРСР  досягла  1862   тис.  осіб.  Питома  ж  вага  всього  промислово-виробничого  персоналу  становила  81 %.
Багатонаціональний  склад  населення  Української  РСР  та  мігра-ційні  процеси  в   Союзі  зумовили  інтернаціональний  склад  робітни -чого  класу  України.  Водночас  у  цьому  складі  продовжувала  зрос-тати  питома  вага  представників  корінної  національності.  На  кінець
п’ятирічки  робітники  й   службовці  української  національності  ста -новили  в  промисловості  65  %,  будівельній  галузі  —  64,  а  на  за -лізничному  транспорті  —  78 %.
У  процесі  відбудови  поряд  із  відновленням  старих  підприємств
велося  і  нове  промислове  будівництво.  У  Донбасі,  в  західних  об -ластях  республіки  зводилися  нові  шахти,  заводи  й  фабрики.  За-коном  про  четвертий  п’ятирічний  план  ставилися  окремі  завдання
з  відбудови  народного  господарства  саме  західних  областей  України,
зокрема  з   перетворення  Львова  на  великий  індустріальний  центр
республіки.  У   створенні  нових  підприємств  трудящим  західних  об -ластей  регіону  було  надано  велику  допомогу  з  боку  інших  радян-ських  республік.  У   краї  швидко  розвивалося  машинобудування.
У  1945—1946   рр.  у  Львові  стали  до  ладу  заводи  телеграфної  апа-ратури,  сільськогосподарських  машин,  електроламповий,  інстру -ментальний  заводи  тощо.  У  1949  р.  першу  продукцію  дав  Львів-ський  завод  автонавантажувачів.  Багато  нових  підприємств  почали
працювати  в  Дрогобицькій,  Рівненській,  Станіславській  та  інших
областях.  У   1949  р.  на  території  західних  областей  діяли  2500  ве-ликих  і   середніх  підприємств.
Четверта  п’ятирічка  виявила  багато  нових  імен  новаторів,  які
показали  себе  на  відбудові  народного  господарства  справжніми  май-страми,  вели  за  собою  трудові  колективи.  Серед  них  —  сталевари
Дніпропетровського  металургійного  заводу  ім.  Г.  Петровського
І.   Невчас  і  Маріупольського  заводу  ім.  Ілліча  М.  Кучерін  —  ініці-атори  змагання  за  скорочення  строків  виплавки  сталі  та  підвищен -ня  продуктивності  праці.
Серед  трудівників  вугільної  промисловості  України  поширю-валося  змагання  майстрів  швидкісних  методів  видобутку  палива.
Самовідданістю,  новаторськими  методами  праці  відзначилися
Г.   Запорожець  —  машиніст  врубової  машини  тресту  «Сніжня-нантрацит»,  шахтарі  П.  Синягорський,  І.  Валігура,  П.  Поджаров.
Ініціатором  впровадження  графіка  циклічності  у   вуглевидобутку
став  начальник  дільниці  шахти  № 5—6  ім.  Г.  Димитрова  І.   Бридь -ко.  Самовіддано  трудилися  на  відбудові  Дніпрогесу  1230  мобілізо-ваних  воїнів  і   114   інвалідів  Великої  Вітчизняної  війни.
За  роки  четвертої  п’ятирічки  народне  господарство  України
в  основному  було  відбудовано.
У  1946—1950   рр.  в  Україні  було  відбудовано  й  здано  в   експлу-атацію  22   доменні,  43   мартенівські  печі  й   46  прокатних  станів.
Значною  мірою  були  реконструйовані  основні  потужності  чорної
металургії  Донбасу  й   Придніпров’я.  До  ладу  стали  металургійні
заводи  «Азовсталь»,  «Запоріжсталь»,  Макіївський  ім.  С.  Кірова,
Краматорський  і  Єнакіївський.  Уже  на  початку  1948  р.  всі  60  шахт
Криворізького  басейну,  що  діяли  до  війни,  були  повністю  відбудо -вані.  Відомий  політолог  О.  Субтельний  зазначає,  що  в   результаті
відбудови  «у  1950-х  р.  Україна  знову  стала  однією  з  провідних  ін-дустріальних  країн  Європи.  Вона  виплавляла  більше  чавуну  на
душу  населення,  ніж  Великобританія,  Західна  Німеччина  та  Фран -ція  (щоправда,  Західна  Німеччина  виробляла  більше  сталі),  а   за
видобутком  вугілля  була  майже  на  рівні  Західної  Німеччини».
У  1950  р.  в   УРСР  працювали  вже  понад  890  сільських  гідро -станцій  загальною  потужністю  28,2   тис.  кВт.  Це  в  3,6  разу  пере -вищувало  довоєнний  показник.
Промисловий  струм  давали  Дніпрогес,  Зуївська,  Криворізька,
Штерівська,  Курахівська,  Сєвєродонецька  електростанції  та  ін.
Було  розпочато  будівництво  нової  електростанції  в  Донбасі   —  Ми-ронівської  ДРЕС,  стали  до  ладу  теплові  електростанції  місцевого
значення.
На  кінець  четвертої  п’ятирічки  певні  досягнення  мало  й  маши -нобудування.  Загальний  обсяг  продукції  галузі  порівняно  з  1940  р.
зріс  у   1,5  разу,  випуск  тракторів   —  більш  ніж  у  2  рази,  плугів
тракторних   —  у  3  рази,  культиваторів  тракторних  —  у  5,7  разу,
молотарок  —  у  5,1  разу,  вагонів  товарних  —  у  2,1  разу,  екскава -торів  —  у  9,3  разу,  металургійного  устаткування  —  у  2,7  разу.
  2  Особливості відбудови в  україні
  Розповідь учителя
Серед  особливостей  процесу  відбудови  в  Україні  можна  виді-лити  такі:
1)  Масштаби  відбудовчих  робіт  в  Україні  були  більшими,  ніж
у  будь-якій  іншій  країні  Європи.
2)  Розраховування  лише  на  власні  сили  і  на  ресурси  Радянського
Союзу,  а  не  на  зовнішню  допомогу.  «Холодна  війна»  робила
неможливим  використання  західної,  перш  за  все  американ -ської,  фінансової  та  технічної  допомоги.
3)  Відбудовувалася  в   основному  важка  промисловість  та  енергети -ка  (80 %  капіталовкладень)  за  рахунок  легкої  промисловості,
соціальної  сфери  та  сільського  господарства  (на  останнє  відво-дилось  лише  7 %  капіталовкладень).
4)  Відбудова  здійснювалась  централізовано  за  чітким  державним
планом.
5)  Економіка  України  відбудовувалась  і  добудовувалась  не  як  са-мостійний,  замкнутий  і   самодостатній  комплекс,  а  як  частина
загальносоюзної  економічної  системи.  Крім  того,  завдяки  роз-витку  нових  промислових  центрів  СРСР  за  Уралом  та  в   Казах -стані  частка  України  в  загальносоюзному  виробництві  знизила -ся  з   18 %  у  довоєнний  період  до  7 %  у  1945  р.
6)  Вагома  роль  належала  адміністративно-командній  системі.
Саме  вона  давала  змогу  за  короткий  час  мобілізувати  і  зо-середити  значні  матеріальні  та  людські  ресурси  на  певному
об’єкті.
7)  Непропорційно  велика  роль  ідеології,  яка  знаходила  свій  вияв
у   широкомасштабних  мобілізаційно-пропагандистських  за-ходах   —  соціалістичних  змаганнях,  рухах  передовиків  і  но-ваторів.
8)  Ускладнення  відбудовчого  процесу  голодом  1946—1947   рр.
9)  Нестача  робочої  сили,  а  особливо  кваліфікованої,  сучасного
устаткування,  обладнання  і   технологій.
  Бесіда
1)  Назвіть  основні  напрямки  відбудови  народного  господарства
України.  Покажіть  на  карті  підприємства,  які  були  відбудо-вані.
2)  Рівень  виробництва  в  промисловості  в   1946—1950   рр.  збільшив-ся  в  4,4  разу,  проте  обсяг  виробництва  легкої  промисловості
становив  лише  80  %  довоєнного.  Висловіть  власну  думку  щодо
результатів  відбудовчого  процесу.
3)  Перелічіть  негативні  наслідки  відбудовчого  процесу.  ( Розо-рення  сільських  господарств,  низький  рівень  життя,  при -мусові  репресивні  методи,  адміністративно-командна  сис -тема  управління.)
  3  п роблеми відбудови сільського господарства
  Розповідь учителя
За  роки  війни  величезних  утрат  зазнало  сільське  господар-ство  України.  Зменшилися  посівні  площі  та  поголів’я  худоби,
знизилися  врожайність  сільськогосподарських  культур  і   продук-тивність  тваринництва.  У  1945  р.  посівні  площі  в  колгоспах  рес-публіки  становили  63 %  довоєнної,  а  в  радгоспах  —  32,5 %.  Не
вистачало  посівних  матеріалів,  техніки.  Тисячі  селян  загинули
в   боях  із  фашистськими  загарбниками.  Основною  робочою  силою
на  землі  стали  жінки.
У  ті  роки  оплата  праці  на  селі  була  майже  символічною.  Кол-госпи,  як  і  в  роки  індустріалізації,  віддавали  все,  що  вирощувало-ся,  державі  за  вкрай  низькими  заготівельними  цінами.  По  суті  не
маючи  прибутку  з   колгоспної  праці,  селянин  жив  переважно  зі  сво -го  присадибного  господарства,  що  давало  йому  70 %  загального
грошового  доходу,  понад  80 %  м’яса,  близько  90 %  картоплі.  Ро-бота  ж  у  колгоспі  давала  5 %  грошових  доходів,  35 %  зернових,
1 %  м’яса  і  сала,  0,5 %  молочної  продукції.
Після  прийняття  19  вересня  1946  р.  ЦК  ВКП(б)  і   Радою  міні-стрів  СРСР  постанови  «Про  заходи  з  ліквідації  порушень  Статуту
сільськогосподарської  артілі  в  колгоспах»,  згідно  з  якою  в  селян
вилучалися  «надлишки»  землі  понад  встановлену  норму.  Статутом
посилилися  утиски  щодо  власників  підсобних  господарств.  Нега -тивно  на  розвитку  сільського  господарства  позначилась  і   податко -ва  політика.  Податки  нерідко  перевищували  оплату  за  роботу
в  колгоспах.  Украй  малоефективною  була  вже  на  той  час  система
планування  з   її  надмірною  централізацією.
Протягом  першої  повоєнної  п’ятирічки  гостро  стояло  питання
підготовки  й  раціонального  використання  спеціалістів  сільського
господарства.  Із  350   тис.  таких  спеціалістів  із  вищою  та  середньою
освітою  безпосередньо  в   колгоспах  працювали  лише  18,5  тис.  осіб,
у  МТС  —  50  тис.  осіб.
Хоча  посівні  площі  всіх  сільськогосподарських  культур  стано-вили  в  країні  на  кінець  п’ятирічки  97 %  довоєнного  рівня,  валовий
збір  зерна  —  лише  85 %.  В  Україні,  незважаючи  на  збільшення
посівних  площ,  валова  продукція  землеробства  на  кінець  п’ятирічки
становила  лише  84  %  довоєнного  рівня.
За  роки  четвертої  п’ятирічки  значною  мірою  оновилася  й  зміц-ніла  матеріально-технічна  база  господарства  країни.
Наприкінці  п’ятирічки  в  Україні  діяло  понад  4,4  тис  сільських
електростанцій  загальною  потужністю  133  тис.  кВт  (порівняно
з  61,5  тис.  кВт  у  1940  р.),  було  електрифіковано  18  %  колгоспів
і   понад  90 %  радгоспів.  Потужність  тракторного  парку  до  кінця
п’ятирічки  в  Українській  РСР  зросла  порівняно  з  1940  р.  на  35  %,
кількість  вантажних  автомашин  —  на  20 %.  Кількість  зернових
комбайнів  досягла  майже  96 %  довоєнного  рівня.
У  завершальному  році  четвертої  п’ятирічки  трудівники  сіль-ського  господарства  УРСР  широко  розгорнули  також  змагання  за
збільшення  виробництва  зернових,  технічних  культур,  за  підне -сення  продуктивності  тваринництва.  Змагалися  всі  області,  райо -ни,  колгоспи,  бригади  й  ланки.  Пожвавився  обмін  досвідом  між
колгоспниками  України  та  хліборобами  інших  республік.  У   рес-публіці  працювали  прославлені  майстри-механізатори  О.  Гіталов,
Д.  Мазур,  М.  Бредюк,  А.  Бойченко,  досвідчені  керівники  колгосп -ного  виробництва  —  Г.  Буркацька,  М.  Посмітний,  Г.  Легунов,
П.  Романенко  та  ін.
Героїчна  праця  трудівників  сільського  господарства  України
в   роки  четвертої  п’ятирічки  одержала  високу  оцінку  з  боку  ра -дянського  уряду.  Близько  6  тис.  передовиків  праці  були  удосто-єні  звання  Героя  Соціалістичної  Праці,  майже  200  тис.   —  нагоро-джені  орденами  й  медалями.
  4  г олод 1946—1947  рр., його причини, масштаби й  наслідки
  Бесіда
1)  Скільки  разів  українцям  довелося  пережити  голод  за  роки  ра-дянської  влади?
2)  Поясніть  різницю  між  поняттями  «голод»  і   «голодомор».
3)  Пригадайте,  які  наслідки  мав  голодомор  1932—1933  рр.  Чому
його  визнали  геноцидом  проти  українського  народу?
  Розповідь учителя
Малосніжну  зиму  1945  р.  змінило  посушливе  літо  1946  р.,  озимі
та  ярові  культури  майже  повністю  загинули.  Неврожайного  1946  р.
для  України  був  установлений  великий  хлібозаготівельний  план,
який  становив  340  млн  пудів  зерна,  але  через  деякий  час  і  його
збільшили.
Щоб  забезпечити  виконання  державних  планів,  у  сільські  ра-йони  України  прибули  представники  найвищих  партійних  і   радян -ських  органів,  судів,  прокуратури.  Незважаючи  на  те,  що  врожай
99
в  окремих  областях  України  становив  2—3   центнери  з  гектара,  була
відновлена  практика  1930-х   рр.  конфіскації  хліба.  Попри  силові  ме -тоди  план  хлібозаготівель  було  виконано  на  62,4 %.  Як  і  в  1930-ті  рр.,
поширювалися  знайомі  штампи  «приховування  зерна»,  «розкра-дання»,  «саботаж».
Відновив  свою  діяльність  закон  «Про  п’ять  колосків».  За  1946  —
початок  1947   р.  в   УРСР  засуджено  до  різних  термінів  покарання
й  навіть  розстрілу  понад  1300  голів  колгоспів.  Боячись  репресій,
районні  й   місцеві  керівники  почали  здавати  за  планом  заготівель
насіннєвий  фонд.
На  фоні  неврожаю  та  надмірних  поставок  зерна  в  республіці
загострилася  проблема  кормів.  Із  1946   р.  почався  масовий  падіж
худоби.  На  1  січня  1947   р.  кількість  великої  рогатої  худоби
в   Україні  зменшилося  на  46  тис.  голів,  свиней  —  на  1  млн,  ко -ней   —  на  35  тис.  Щоб  запобігти  катастрофі,  колгоспним  госпо -дарствам  рекомендували  збільшити  здачу  м’яса  державі.  Окремі
райони  навіть  рапортували  про  успіхи  перевиконання  таких  по -ставок.
А  катастрофа  тим  часом  насувалася  швидко.  Узимку  1946  р.
Україна  зазнала  нового  удару  голоду.  Селяни  змушені  були  від-копувати  з-під  снігу  мерзлу  картоплю,  буряки  —  усе,  що  залиши-лося  на  колгоспних  полях  після  збирання.  Їли  кору  дерев,  дрібних
гризунів  тощо.
Унаслідок  недоїдання  серед  селян  поширювалася  дистрофія,
різноманітні  хвороби.  Швидко  зростала  смертність  серед  сільсько -го  населення.  Органи  МВС  зафіксували  непоодинокі  випадки  кані -балізму  (людоїдства).
У  період  голоду  в  Україні  відбувався  масовий  вивіз  сільсько-господарської  продукції.  Так,  із  СРСР  для  допомоги  країнам  так
званої  «народної  демократії»  (Польщі,  Чехословаччині,  Болгарії,
Румунії  та  ін.)  вивезено  1,7   млн  пудів  хліба.
Катастрофа  в  українському  селі  примусила  сталінське  керівни-цтво  надати  певну  допомогу  республіці.  Із  державних  фондів  Укра -їни  була  надана  позика   —  35  млн  пудів  зерна.  До  республіки  до-датково  направлено  трактори  та  іншу  сільськогосподарську  техніку.
140   млн  крб  виділено  УРСР  для  безкоштовного  харчування  насе-лення.
Становище  поступово  стабілізувалося,  але  наслідки  третього  го-лоду  були  подолані  не  повністю.  Унаслідок  голоду  1946  р.  в   рес-публіці  загинуло  800  тис.  осіб,  1   млн  хворіли  на  дистрофію.
Причини  голоду:
  8 низька  врожайність  культур;
  8 недостатня  матеріальна  зацікавленість  трудящих  у  розвитку
колгоспного  виробництва;
  8 низькі  заготівельні  ціни  на  продукцію  сільського  господарства;
  8 командно-бюрократична  система  управління  й  планування.
Голод  1946—1947   рр.  залишився  в  історичній  пам’яті  україн -ського  народу.  Одна  із  сучасниць  так  охарактеризувала  його  при -чини:  «Сталін  хотів  усіх  людей  видушить».
  Робота з  документом
Зі  спогадів  М.  Хрущова
Незабаром  стали  надходити  офіційні  повідомлення  про  людей,  які  по-мерли  з   голоду.  Відмічалися  випадки  людоїдства…  Кириченко,  який  був  то-ді  секретарем  Одеського  обласного  комітету  партії,  сказав  мені,  що  він  їздив
в  один  із  колгоспів  перевірити,  як  люди  переносять  зиму.  Йому  запропону -вали  зайти  до  однієї  жінки,  що  працювала  в  цьому  колгоспі.  Ось  як  він  роз -повідав  про  це:  «Я  побачив  жахливу  картину.  Жінка  різала  на  частини  труп
своєї  дитини,  який  лежав  на  столі.  При  цьому  вона  промовляла:  “Маланку
вже  з’їли.  Тепер  ось  засолимо  Іванка,  протримаємося  ще  трохи”.  Уявляєш
собі  все  це?  Ця  жінка  з   голоду  збожеволіла  і   зарізала  своїх  дітей».
  Завдання до документа
Дайте  власну  оцінку  становища  на  селі  в  1946—1947   рр.
  5  г рошова реформа.  ліквідація карткової системи
  Розповідь учителя
У  грудні  1947   р.  була  прийнята  постанова  Ради  Міністрів  СРСР
та  ЦК  ВКП(б)  про  відміну  карток  на  продовольчі  й   промислові  то -вари  та  перехід  до  продажу  їх  у   відкритій  торгівлі  за  єдиними
державними  роздрібними  цінами.  Водночас  зі  скасуванням  карт -кової  системи  було  проведено  грошову  реформу,  що  мала  на  меті
ліквідувати  наслідки  війни  в  фінансово-грошовій  сфері  та  упоряд -кувати  всю  фінансову  систему.  Ці  реформи  мали  неоднозначні  на -слідки.  З   одного  боку,  скасування  карткової  системи  було  явищем
позитивним,  яке  свідчило  про  певну  стабілізацію  народного  госпо -дарства,  з   іншого   —  ця  акція,  яка  мала  засвідчити  як  населенню,
так  і  всьому  світу  переваги  соціалізму,  мала  більше  пропагандист-ський  характер.  Проте  після  1947  р.  заробітна  плата  більшої  час-тини  населення  суттєво  відставала  від  нових  державних  цін,  які
майже  втричі  перевищували  довоєнний  рівень.  Унаслідок  цього
склалась  парадоксальна  ситуація:  післявоєнні  прилавки  ломилися
від  делікатесів  (ікра,  риба,  м’ясо   —  продукти  тощо),  але  ні  черг,
ні  особливого  попиту  на  ці  товари  не  було.
Незначний  вплив  на  життєвий  рівень  населення  мала  і  грошова
реформа.  З  одного  боку,  вона  привела  грошову  масу,  що  перебувала
в  обігу,  у   відповідність  до  потреб  господарства.  З   іншого  —  вона
спричинила  вилучення  грошей  у  тих,  хто  заощадив  певні  суми.  За
вкладами  в   ощадних  касах  у  розмірі  до  3   тис.  крб  обмін  грошових
знаків  здійснювався  у  співвідношенні  1  :  1,  за  вкладами  від  3   до
10  тис.  крб  було  проведено  скорочення  заощаджень  на  третину,  а  по-над  10  тис.  крб   —  на  дві  третини.  Особливо  боляче  реформа  вдари-ла  по  селянству,  яке  знову  було  ошукане  державою.  В  умовах  повної
відсутності  установ  ощадбанку  на  селі  обмін  грошей,  що  зберігали -ся  у  населення  вдома,  здійснювався  у  співвідношенні  1 : 10.
Таким  чином,  відбудова  не  сприяла  зростанню  життєвого  рівня
населення,  відклала  розв’язання  соціальних  проблем  на  наступні
десятиліття.
V.   ОсМ ислення нО вих знань і  вМ інь
  Бесіда
1.  Перелічить  найважливіші,  на  вашу  думку,  події  1946,  1947,
1948,  1950  р.
2.  Що  ускладнювало  процес  відбудови?
3.  Назвіть  причини  голоду  1946—1947  рр.
  Робота з  контурною картою
Позначте  на  контурній  карті  новобудови  четвертої  п’ятирічки:
металургійні  заводи,  гідроелектростанції,  шахти,  які  були  відбу -довані.
  Робота з  таблицею
Заповніть  таблицю  «Підсумки  повоєнної  відбудови  економіки».
Позитивне  Негативне
VI.  п ідсуМ ки ур О ку
Учитель  аналізує  й  оцінює  роботу  учнів  на  уроці.
VII. дОМ ашнє  завдання
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.

Категорія: Історія України 11 клас | Додав: uthitel (13.10.2014)
Переглядів: 947 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: