Уроки № 108—109 Тема. Соціальне життя. - Історія України 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 11 клас

Уроки № 108—109 Тема. Соціальне життя.

Уроки  №  108—109
Тема.   Соціальне життя.
Мета:  охарактеризувати державну політику в  соціальній сфері, проаналізувати соціальні на -слідки ринкових реформ, соціальне розшарування, демографічні зміни; розвивати вміння аналізу -вати, порівнювати, зв’язки між розвитком соціальної сфери та наслідками демографічної ситуації, 
трудовою міграцією українців; виховувати почуття патріотизму.
Тип уроку:   комбінований.
Обладнання:   підручник, дидактичні матеріали, картки з документами.
Основні терміни і  поняття:  соціальна політика, заробітна плата, демографія, трудова мі -грація, споживчий ринок.
Основні дати і  події:   1  січня 2004  р.  — введення пенсійного законодавства, Цивільного та 
Господарського кодексів; 2011  р.  — пенсійна реформа.
Очікувані результати:  після цього уроку учні зможуть: аналізувати соціальні наслідки рин -кових реформ; усвідомлювати зв’язок між розвитком соціальної сфери і  наслідками демографічної 
ситуації; аналізувати причини трудової міграції українців за кордон; складати порівняльні таблиці; 
розуміти місце і  роль побутового життя у  вивченні історичного процесу.
Хід уроку
I.   Організаційна частина
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку.
II.   а ктуалізація О п О рних знань
  Перевірка домашнього завдання
Презентація  проектів  за  темами:  «Фінансово-промислові  гру -пи»,  «Розвиток  важкої  промисловості»,  «Розвиток  ринкових  від -носин  у   сучасній  економіці  України»,  «Сучасний  рівень  розвитку 
малого  та  середнього  бізнесу».
  Обговорення
Учитель  організовує  обговорення  щодо  головних  завдань  розви-тку  сучасної  економіки  України  та  соціальних  наслідків  ринкових 
реформ.
Головні  завдання:
1.  Забезпечення  подальшого  зростання  економіки.
2.  Сприяння  зростанню  життєвого  рівня  населення.
3.  Реформування  системи  пенсійного  і   соціального  забезпе -чення.
4.  Сприяння  розв’язанню  проблеми  зайнятості  населення,  зупи -нення  нелегальної  міграції.
5.  Створення  умов  для  легалізації  «тіньового»  капіталу.
6.  Зменшення  податкового  тиску  на  всі  категорії  громадян  і   суб’єк -ти  господарської  діяльності.
7.  Погашення  заборгованостей  перед  населенням.
Учні  роблять  висновки  щодо  необхідності  реформ  у   соціальній 
сфері.
III.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу
  1  з аробітна плата та основні показники рівня життя населення
  Розповідь учителя
За  даними  Держкомстату,  в  грудні  2010  р.  частка  праців -ників,  яким  заробітна  плата  була  нарахована  в  межах  міні-мальної,  становила  7,2 %  (у  грудні  2009  р.   —  8,2 %).  Понад 
5000  грн  було  нараховано  кожному  12-му  працівникові  (8,2  %) 
(у  грудні  2009   р.   —  кожному  17-му  (5,7 %)).  Якщо  рівень  ін-фляції  у  грудні  2010  р.  становив  9,1 %,  то  вартісна  величина 
прожиткового  мінімуму  для  працездатних  осіб  за  цей  період 
зросла  на  16,3  %.
(Учитель  привертає  увагу  учнів  до  таблиці.)
Основні  показники  рівня  життя  населення  у  2011  р.,  грн
Показники Січень Лютий Березень
Додатково  
березень 2011  р.
Наявні доходи в  розрахунку 
на одну особу, грн
18  387   
(за 2010  р.)
— — 3742,7   
(І кв. 2010  р.)
Заробітна плата, грн 2297 2336 2531 2109
Мінімальна заробітна плата 941 941 941 869
Мінімальний розмір допомо-ги з безробіття
714 714 714 500
Прожитковий мінімум у  се-редньому на одну особу
894 894 894 825
а) для працездатних осіб 941 941 941 869
б) для непрацездатних осіб 750 750 750 695
Штат  працівників  підприємств,  установ,  організацій  налічував 
10,5  млн  осіб.  Середній  розмір  номінальної  заробітної  плати  до-рівнював  2297  грн,  що  у   2,4  разу  перевищує  розміри  соціальних 
гарантій  —  мінімальної  заробітної  плати  та  прожиткового  мініму-му,  які  з  1  січня  2011  р.  установлені  в  розмірі  941   грн.
Показники  середньої  заробітної  плати  за  рік  такі:  2006  р.   — 
928,81  грн;  2007  р.   —  1197,91  грн;  2008  р.   —  1573,99  грн; 
2009  р.   —  1650,43  грн;  2010   р.   —  1982,63  грн.
Сума  невиплаченої  заробітної  плати  на  1  лютого  2011  р.  стано -вила  1344,4   млн  грн.
Основні  показники  рівня  життя  в   Україні  станом  на  січень 
2011  р.  є   такими:  заробітна  плата   —  2297  грн;  мінімальна  за -робітна  плата   —  941  грн;  розмір  пенсії  —  1151,93  грн;  допомо-га  з  безробіття  —  714  грн;  рівень  забезпечення  прожиткового 
мінімуму  для  призначення  державної  соціальної  допомоги:  мало-забезпеченим  сім’ям:  для  працездатних  осіб   —  197,61  грн;  для 
осіб,  які  втратили  працездатність,  —  562,5  грн;  прожитковий 
мінімум  —  894  грн.
Але  на  споживчому  ринку  в  лютому  2011  р.  зросли  ціни:  на 
продукти  харчування  на  0,3 %;  на  овочі  та  фрукти  —  на  5,1  та 
3,3 %;  на  продукти  переробки  зернових,  рис,  маргарин,  хліб,  яло-вичину,  олію   —  на  13,8  та  8,3  %;  на  алкогольні  напої  та  тютюно-ві  вироби   —  на  1,6 %;  тарифи  на  житло,  воду,  енергію,  газ  —  на 
4,6 %;  на  опалення  —  на  7,7 %;  квартплата  —  на  4,4—6,2 %;  на 
транспорт   —  на  2,4 %.
За  різними  оцінками  експертів,  тіньова  зарплата  в  Україні  ста-новить  50  %  фонду  заробітної  плати  (у  європейських  країнах  — 
25 %).  Країна  втрачає  мільярди  надходжень  до  бюджету  від  не-сплати  податків  (20   млрд  грн).  5  млн  незайнятих  не  відраховують 
до  Пенсійного  фонду  жодної  копійки.
(Учні  роблять  висновки  щодо  рівня  життя  більшості  населен -ня  України. )
  2  с оціальне розшарування.  динаміка і  структура доходів населення
  Бесіда
1)  Що  ви  знаєте  про  соціальну  структуру  суспільства?
2)  Що  стало  причиною  соціального  розшарування?
3)  Які  критерії  соціальної  стратифікації  (диференціації)?
  Робота з  поняттям
Соціальна  стратифікація   —  ієрархічно  організована  структура 
соціальної  нерівності,  яка  існує  в   певному  суспільстві  на  істо -рично-визначеному  відрізку  часу.
  Завдання
Назвіть  основні  класові  групи  соціальної  структури  населення 
України.
  Розповідь учителя
Основними  показниками  диференціації  суспільства  є  динаміка 
та  структура  доходів  населення,  рівень  заробітної  плати.
Зменшення  номінальної  заробітної  плати  порівняно  з  2010  р. 
спостерігалося  в   усіх  видах  економічної  діяльності  (від  1,3  до 
30 %),  натомість  відбулося  підвищення  на  7,5 %  на  підприємствах 
авіаційного  транспорту.
Заробітна  плата  була  такою:  в  авіаційному  транспорті  —  8160  грн; 
фінансовій  сфері  —  4824  грн;  промисловості  —  2747  грн;  освіті  — 
1820  грн;  закладах  охорони  здоров’я   —  1607  грн;  торгівлі   — 
2032  грн;  добувній  промисловості  —  3884  грн;  вугільній  проми -словості   —  4131  грн;  металургійному  виробництві   —  3108  грн.
Середній  розмір  оплати  праці  в   регіонах:
  8 у  п’яти  регіонах  заробітна  плата  на  1,7—5,3  %  перевищувала 
середню  в  Україні;  у  Києві  —  345  грн,  Київській  області  — 
2420  грн,  Донецькій   —  2688  грн,  Луганській   —  2420  грн,  Дні-пропетровській  —  2461  грн;
  8 найнижчий  рівень  заробітної  плати  в  Тернопільській  (1610  грн), 
Чернігівській  (1703   грн),  Чернівецькій  (1707  грн)  областях.
Населення  України  поділяється  на  такі  групи  (соціальне  роз-шарування):  1)  олігархи;  2)  багаті  люди;  3)  люди  із  середнім  до -статком;  4)  бідні.
Модель  соціальної  стратифікації  має  такий  вигляд:
  8 вища  страта  вищого  класу  (представники  багатих  і   впливових 
династій);
  8 нижча  страта  вищого  класу  (банкіри,  відомі  політики,  власни-ки  великих  фірм);
  8 вища  страта  середнього  класу  (бізнесмени,  керівники  фірм,  ві-домі  юристи,  лікарі,  видатні  спортсмени,  наукова  еліта);
  8 нижча  страта  середнього  класу  (наймані  працівники-інженери, 
середні  й   дрібні  чиновники,  викладачі,  наукові  працівники, 
керівники  підрозділів  на  підприємствах,  висококваліфіковані 
працівники  тощо);
  8 вища  страта  нижчого  класу  (робітники  середньої  та  низької 
кваліфікації);
  8 нижча  страта  нижчого  класу  (жебраки,  безробітні,  безпритуль-ні,  іноземні  робітники,  інші  представники  маргінальних  груп 
населення).
  3  п енсійна реформа
  Розповідь учителя
31  січня  2004   р.  здійснювалась  пенсійна  реформа  згідно  із 
Законом  України  №  1058  від  09.07.2003   р.  «Про  загально обо -в’яз кове  державне  пенсійне  страхування»,  який  передбачав 
солідарну  та  накопичувальну  системи.  Основними  напрямками 
пенсійної  реформи  стали  залежність  розміру  пенсій  від  стажу 
роботи  та  розміру  заробітної  плати,  відсутність  верхньої  межі 
розміру  пенсії,  індексація  пенсії  щодо  рівня  інфляції  та  роз -міру  мінімальної  заробітної  плати.  Згідно  із  Законом  пенсійний 
вік  залишився:  для  чоловіків  —  60  років,  для  жінок   —  55  ро-ків,  за  наявності  страхового  стажу  25   років  для  чоловіків  і  20  ро-ків  для  жінок.  У  Законі  та  Постанові  КМУ  скасовуються  обмежен-ня  розміру  трудових  пенсій.  Розрахунок  пенсії  здійснюється 
згідно  із  заробітною  платою  за  60   календарних  місяців  та  стра -ховим  стажем.
У  2011  р.  у   Верховній  Раді  пройшли  слухання  нової  пенсійної  ре-форми,  відповідно  до  якої  збільшується  рік  виходу  на  пенсію  для  жінок, 
поступово  з  55  до  60   років.  Зростає  працездатний  вік  і  для  державних 
службовців-чоловіків  —  до  62  років.  Обмеження  матиме  максимальна 
пенсія  (не  більш  ніж  8000   тис.  грн).  Середній  розмір  пенсії  на  1  січня 
2011  р.  становить  1115,93  грн.  Головним  ідеологом  пенсійної  реформи 
2011  р.  став  С.  Тігіпко.  На  його  думку,  якщо  ця  реформа  буде  прове-дена,  то  через  3—4  роки  Пенсійний  фонд  не  матиме  дефіциту.  Особли-ве  місце  в  реформі  відводиться  накопичувальному  фонду.  Щомісячно 
із  заробітної  плати  працівники  відраховуватимуть  від  2   до  7  %  до  Пен-сійного  фонду.  Середня  пенсія  в   Україні  становитиме  1200  грн.
  4  с оціальний захист
  Розповідь учителя
1)  Державна  допомога  при  народженні  дитини
Держава  здійснює  політику  соціального  захисту  населення.  Розмір 
допомоги  при  народженні  першої  дитини  встановлюється  на  рівні  су -ми,  кратної  22-м  розмірам  прожиткового  мінімуму,  при  народженні 
другої  дитини   —  45-м  розмірам,  третьої  і  кожної  наступної  —  90-та 
розмірам.  Виплата  допомоги  здійснюється  одноразово  в   10-кратному 
розмірі  прожиткового  мінімуму  при  народженні  дитини,  а  решту  су-ми  допомоги  на  першу  дитину  виплачуватимуть  щомісяця  протягом 
наступних  24  місяців,  на  другу  дитину  —  протягом  48  місяців,  а   на 
третю  і  кожну  наступну  дитину  —  протягом  72  місяців.
Розмір  одноразової  виплати  становить  8320  грн,  а  далі  про-тягом  12  місяців  по  899  грн.  щомісяця.  Загальна  сума  виплат  — 
25 952   грн;  при  народженні  другої  дитини   —  36  720   грн,  на  третю 
дитину  —  73 440   грн.  На  ці  витрати  у   бюджеті  2011   р.  передба-чено  12,8   млн  грн.
2)  Державна  допомога  чорнобильцям
Соціальною  підтримкою  держави  користується  понад  2,2  млн 
постраждалих  осіб,  у   тому  числі  майже  256  тис.  учасників  лікві-дації  аварії,  серед  яких  66   тис.  інвалідів.  Відповідно  до  держбю -джету  на  2011  р.,  видатки  на  соціальний  захист  чорнобильців  ста-новлять  7   млрд  777  млн  грн.
3)  Допомога  з  безробіття
На  1  березня  2011   р.  у   базі  даних  Державного  центру  зайня -тості  України  налічувалось  73  тис.  вакансій.  Статус  безробітного 
мали  711,9  тис.  осіб,  із  яких  одержували  допомогу  з  безробіття 
571,1   тис.  осіб.
4)  Державна  допомога  дітям  війни  та  ветеранам
Із  другого  півріччя  2011   р.  будуть  підвищені  на  20—25  %  пенсії 
для  інвалідів  війни  та  жертв  нацистських  переслідувань,  до  2015  р. 
збільшення  пенсії  відбуватиметься  щорічно.  В   Україні  налічується 
4,6  млн  дітей  війни.  Вони  мають  пільгу  в  розмірі  25 %  на  сплату 
за  житлово-комунальні  послуги  і   30 %  доплати  до  пенсії.  Держав-на  допомога  на  догляд  інвалідам  підгрупи  А  першої  групи  стано -вить  100 %,  інвалідам  групи  Б  першої  групи   —  50 %,  одиноким 
інвалідам  другої  групи   —  25 %  прожиткового  мінімуму.
5)  Допомога  на  дітей  одиноким  матерям,  багатодітним  сім’ям,  при 
усиновленні  дитини
Розмір  допомоги  на  дітей  одиноким  матерям  дорівнює  різниці 
між  50 %  прожиткового  мінімуму  для  дитини  відповідного  віку  та 
середньомісячним  сукупним  доходом  сім’ї  в   розрахунку  на  одну 
особу  за  попередні  6  місяців,  але  не  менше  ніж  30  відсотків  про -житкового  мінімуму  для  дитини  відповідного  віку.  Загальний  роз-мір  допомоги  на  двох  дітей  становить  846  грн.
Законом  України  «Про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих 
актів  України  з  питань  соціального  захисту  багатодітних  сімей» 
передбачені  такі  пільги:  1)  50%-ва  знижка  на  плату  за  користу -вання  житлом  (квартплату);  2)  50%-ва  знижка  на  плату  за  корис -тування  комунальними  послугами  (газопостачання,  електропоста -чання  та  інші  послуги);  3)  50%-ва  знижка  на  вартість  палива,  у  тому 
числі  рідкого;  безоплатний  проїзд  усіма  видами  міського  пасажир -ського  транспорту  (крім  таксі),  автомобільним  транспортом  загаль -ного  користування  в   сільській  місцевості,  а   також  залізничним 
і  водним  транспортом  приміського  сполучення  та  автобусами  при-міських  і  міжміських  маршрутів.
Допомога  при  усиновленні  дитини  призначається  на  кожну  уси-новлену  дитину  в   розмірі  12  240   грн,  при  цьому  виплата  допомоги 
здійснюється  одноразово  в  сумі  4800   грн,  решта  суми  виплачуєть-ся  протягом  наступних  12  місяців  (по  620  грн  щомісяця).
  5  д емографічна ситуація в україні. трудова міграція
  Робота з  діаграмою
Проаналізуйте  показники  народжуваності  в   Україні  і  складіть 
діаграму.  Зробіть  висновки.
  Матеріал для опрацювання
У  2005  р.  в   Україні  народилось  426,1  тис.  дітей,  2006  р.   — 
460   тис.;  2007  р.   —  472,7  тис.;  2008  р.   —  510,6  тис.;  2009  р.   — 
512,5   тис.;  2010  р.   —  497,7  тис.
Згідно  з  переписом  12—19  січня  1989   р.,  в  Україні  прожи-вало  51,4   млн  осіб.  Із  них:  українців  —  72,6 %  (37,4  млн),  ро-сіян  —  22,1 %  (11,4  млн),  інші  нації  —  5,3 %.  Згідно  з  пере-писом  5—14  грудня  2001  р.  населення  нашої  країни  становить 
48  млн  457  тис.  осіб.  На  території  України  проживають  пред-ставники  130   національностей  та  народностей.  За  даними  пере-пису,  українську  мову  назвали  рідною  67,5  %  населення  Укра-їни,  російську   —  29,6 %.  Кількість  міського  населення  склала 
32  млн  574  тис.  осіб,  сільського   —  15  млн  878  тис.  осіб.  Спів -відношення  міського  та  сільського  населення  становить,  відпо -відно,  67,2   та  32,8  %.  Порівняно  з  переписом  1989  р.  кількість 
міського  населення  України  зменшилась  на  2  млн,  а  сільсько-го  —  на  1,2  млн.  Разом  із  тим,  співвідношення  міського  та сільського  населення  країни  залишилось  практично  на  тому  самому  рівні.
В  Україні  проживають  26   млн  16  тис.  (53,7  %)  жінок  та  22  млн 
441   тис.  (46,3  %),  чоловіків.
Із  454   міст  України  п’ять  міст  є  мільйонерами  за  кількістю  на -селення,  у  37  проживає  від  100  до  500  тис.  осіб,  у  дев’яти   —  понад 
500   тис.  У  Києві  кількість  населення  становить  понад  2,6  млн  осіб, 
у  Харкові   —  1  млн  470  тис.,  у  Дніпропетровську   —  1  млн  65  тис., 
Одесі  —  1  млн  29  тис.,  Донецьку  —  1  млн  16  тис.
Найбільш  численна  національність  —  українці  (77,8 %),  росія-ни  складають  17,3 %  населення.
На  1  січня  2011  р.  в   Україні  проживало  45  778,5   тис.  осіб, 
кількість  населення  зменшилася  на  184,4   тис.  осіб.
Міграція  становила  16,1  тис.  осіб,  народжуваність  у  2010  р. 
зменшилася  порівняно  з   2009  р.  з  11,1   до  10,8   живонародже -них  у  розрахунку  на  1000  жителів,  а  смертність  —  із  15,3  до 
15,2  особи.
У  2010  р.  міграційний  приріст  населення  збільшився  порівняно 
з   2009  р.  на  2,7   тис.  осіб.  Серед  прибулих  в  Україну  впродовж 
2010  р.  іммігранти  з   країн  СНД  становили  77,2 %,  з  інших  кра-їн   —  22,8 %.  Серед  вибулих  з  України  50,9 %  виїхали  до  країн 
СНД  і   49,1 %  —  до  інших  країн.
  6  Охорона здоров’я
  Розповідь учителя
За  рахунок  бюджетних  коштів  у  2010  р.  введений  перший  в  Укра-їні  Центр  ядерної  медицини  з   використанням  ПОТ-технології  Київ -ської  міської  онкологічної  лікарні,  відкрите  нове  відділення  радіо -логії.  В  Інституті  нейрохірургії  ім.  Ромоданова  виконано  капітальний 
ремонт  п’яти  операційних  Національного  інституту  серцево-судин -ної  хірургії  ім.  М.  Амосова.  За  рахунок  бюджету  МОЗ  придбав  тех -нічні  та  інші  засоби  реабілітації  для  381,5  тис.  інвалідів,  15,7  тис. 
інвалідних  візків,  забезпечено  автомобілями  2371   інваліда.
Проте  нерозв’язаними  залишаються  проблеми  переведення  ме-дицини  на  страхову,  подорожчання  ліків,  збільшення  смертності 
людей  через  онкологічні  захворювання,  туберкульоз.
Однією  зі  стратегій  системи  охорони  здоров’я  є  здійснення  так 
званої первинної профілактики, яка є   масовою та  ефективною, напри-клад  будівництво  очисних  споруд  або  відповідні  зміни  технологічного 
процесу  на  підприємствах,  які  забруднюють  атмосферне  повітря, 
сприяє  значному  зниженню  рівня  злоякісних  новоутворень,  хвороб 
органів  дихання,  серцево-судинної  системи  та  інших  захворювань.
Другий  напрям  полягає  у  визначенні  форм,  методів  і   засобів 
профілактики,  лікування,  реабілітації,  а  також  організації  відпо -чинку  кожної  конкретної  людини.
У  державі  розроблена  і  впроваджується  низка  національних 
і  державних  програм:  «Діти  України»,  «Здоров’я  літніх  людей», 
«Комплексні  заходи  боротьби  з   туберкульозом»,  «Цукровий  діа-бет»,  «Програма  профілактики  СНІДу  та  наркоманії»  та  ін.  Реалі -зація  заходів,  передбачених  цими  програмами,  дозволить  суттєво 
поліпшити  здоров’я  народу.
Збереження  здоров’я  нинішніх,  а  відтак  —  майбутніх  поколінь 
має  перетворитися  на  пріоритетну  мету  всієї  соціально-економічної 
політики  нашої  держави.
  7  Житлові проблеми населення
  Розповідь учителя
У  2010  р.  держава  забезпечувала  житлом  військовозобов’язаних. 
На  ці  потреби  з  бюджету  було  виділено  368,7   млн  грн,  побудовано 
1192  квартири,  а   в  2011  р.  планується  одержати  ще  367   квартир. 
Для  забезпечення  житлом  молоді  було  направлено  184,8  млн  грн, 
і  вона  одержала  157  кредитів  на  будівництво  житла.
Із  бюджету  виділялись  кошти  на  оновлення  інфраструктури 
житлово-комунального  господарства  —  ремонт  покрівель,  онов-лення  ліфтового  господарства,  ремонти  каналізаційних  колекто -рів,  насосних  станцій.
Але  на  ринку  нерухомості  житло  подорожчало,  тому  для  біль-шості  громадян  його  придбання  є  недоступним.  Житловий  кодекс 
у  Верховній  Раді  не  розглядався.
IV.  ОсМ ислення нО вих знань і  вМ інь
  Бесіда
1.  Назвіть  позитивні  та  негативні  соціальні  наслідки  ринкових 
реформ.
2.  Якими  є  напрямки  соціальних  реформ  уряду  М.  Азарова?
3.  Дайте  оцінку  соціального  розшарування  суспільства  в  Україні.
  Проблемні завдання
1.  Доведіть,  що  соціальні  реформи  стали  не  тільки  джерелом  коло-сальних  очікувань,  але  й  головним  фактором  ризику  для  масо-вих  розчарувань  громадян.
2.  Як  ви  вважаєте,  чи  має  стратегію  і  реалізацію  соціальне  життя 
сучасної  України?
3.  Президент  України  В.  Янукович  багато  уваги  приділяє  кадровій 
політиці.  Дайте  оцінку  діяльності  міністрів,  які  в   команді 
В.  Януковича  відповідальні  за  соціальну  політику.
V.   п ідсуМ ки ур О ку
Учитель  аналізує  й  оцінює  роботу  учнів  на  уроці.
VII. дОМ ашнє  завдання
1.  Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.
2.  Підготуйтеся  до  семінарського  заняття*.  Учитель  об’єднує  учнів 
у  групи  і   пропонує  кожній  обрати  тему  для  виступу.
План
1)  Здобутки  і  прорахунки  в   культурній  політиці  державних  орга-нів.  Фінансування  культури.
2)  Освіта  в   сучасній  Україні:  досягнення,  проблеми,  шляхи  їх  роз -в’язання.
3)  Становище  науки  і  наукових  досліджень.
4)  Проблеми  української  книги.
5)  Література  і  мистецтво.
6)  Телебачення,  кіно,  радіо.  Засоби  масової  інформації.
7)  Масова  культура.  Спорт.
8)  Церква  і  держава.
9)  Повсякденне  життя.
Кожна  група  готує  матеріал  до  виступу  зі  свого  питання,  а  пред-ставники  групи  презентуватимуть  його  класу.  (Під  час  презентації 
бажано  використовувати  наочність  та  мультимедійне  обладнання. )
*  Доцільно  запропонувати  учням  використати  інструкцію-пам’ятку  для 
підготовки  до  семінарського  заняття  (див.  с.  455).
Категорія: Історія України 11 клас | Додав: uthitel (05.03.2014)
Переглядів: 429 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: