Урок № 9 Тема. Визрівання корінного перелому в ході війни. - Історія України 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 11 клас

Урок № 9 Тема. Визрівання корінного перелому в ході війни.

Урок  № 9
Тема.   Визрівання корінного перелому в  ході війни.
Мета:  розкрити поняття корінного перелому в  ході війни та його вплив на подальший перебіг
воєнних дій; формувати вміння порівнювати та аналізувати події Другої світової та Великої Вітчизня -ної воєн у  1941—1943  рр., складати узагальнюючі таблиці; виховувати учнів у  дусі патріотизму.
Тип уроку:   урок формування знань та вдосконалення умінь і  навичок.
Обладнання:   підручник, карта «Україна в  роки Великої Вітчизняної війни», атласи, додатко -ві матеріали.
Основні терміни і  поняття:  корінний перелом, «Східний вал».
Основні дати і  події:  19 листопада 1942  — 2 лютого 1943  р.  — Сталінградська битва; грудень
1942  р.  — початок звільнення Лівобережної України; 5 липня  — 23 серпня 1943  р.  — Курська бит -ва; 23 серпня 1943  р.  — визволення Харкова; серпень—грудень 1943  р.  — битва за Дніпро.
Очікувані результати:  після цього уроку учні зможуть: пояснювати поняття «корінний пере -лом», «Східний вал»; складати хронологію подій на фронтах Великої Вітчизняної війни; порівнюва -ти та аналізувати події, статистичні дані; користуватися картою, виконувати завдання на контурній
карті; усвідомлювати героїзм радянських людей.
Хід уроку
I.   Організаційна частина
II.   п еревірка дОМашнь О гО  завдання
  Завдання
1.  Розкрийте  зміст  понять:  «новий  порядок»,  гетто,  Голокост,  рух
Опору,  колабораціонізм,  УПА,  СС  «Галичина»,  партизанський
рух,  похідні  групи,  «Польська  Січ»,  остарбайтер.
2.  Назвіть  події,  які  відбулися:  17  вересня  1939   р.;  22  червня
1941  р.;  22  липня  1942   р.;  14  жовтня  1942  р.;  у  травні  1942   р.
III.  а ктуалізація О п О рних знань
  Бесіда
1.  Проведіть  на  карті  лінію  фронту  на  південному  напрямку  вліт-ку  1942   р.
2.  Які  стратегічні  плани  мав  Гітлер  щодо  Сталінграда?
3.  Як  змінилась  тактика  Радянської  армії  восени  1942  р.?
IV.  М О тивація навчальн О ї діяльнО сті
Учитель  оголошує  тему  й  основні  завдання  уроку,  визначає  іс -торичне  значення  бойових  операцій  1943  р.   —  корінного  перелому
в  Другій  світовій  війні.
V.   в ивчення нО в О гО   матеріалу
  Завдання
Під  час  розповіді  вчителя  заповніть  хронологічну  таблицю.
Дата Подія Значення
  1  в плив  сталінградської битви на перебіг воєнних подій
  Розповідь учителя (супроводжується роботою з  картою)
Восени  1942  р.  на  Волзі  в  районі  Сталінграда  розпочалася  од -на  з   найбільших  битв  Другої  світової  війни.  У  результаті  наступу
Радянської  армії  19—23  листопада  в  оточенні  опинились  330  тис.
німецьких  угруповань.  2  лютого  1943  р.  фашистські  війська  ка -пітулювали.  Перемога  під  Сталінградом  відкрила  можливість  для
наступу  радянських  військ  в   Україні.
  Повідомлення учня
Тема:  «Сталінградська  битва  —  героїчна  сторінка  війни».
  Робота з  поняттями
Корінний  перелом  —  перехід  стратегічної  ініціативи  від  обо -рони  до  широкого  наступу  Радянської  армії  на  всіх  фронтах
Великої  Вітчизняної  війни.  Корінний  перелом  почався  під  час
Сталінградської  битви,  а  завершився  Курською  битвою.
«Східний  вал»  —  система  німецької  оборони  вздовж  правого
берега  Дніпра,  де  передбачалося  зупинити  наступ  радянських
військ.
  2  п очаток наступальних дій  червоної армії
  Розповідь учителя (супроводжується роботою з  картою)
18  грудня  1942   р.  фашистів  було  вигнано  із  с.  Півнівка  Мілов-ського  району  (Луганщина).  Першим  районним  центром,  звільне -ним  від  окупантів,  було  місто  Мілове.  1066  солдатів  і  офіцерів
загинуло  за  визволення  першого  міста  на  українській  землі;  ко -мандувачем  Південно-Західного  фронту  був  М.  Ватутін.
  3  к урська битва.  в оєнні дії в  донбасі і  на лівобережній  україні
Повідомлення  учня  про  Курську  битву
  Додатковий матеріал
«Курська  битва  за  жорстокістю  і  наполегливістю  не  мала  собі  рів -них»  —  згадував  маршал  М.  Малиновський.  Вона  відбувалася  протягом
5  липня  —  23  серпня  1943  р.  Під  час  Курської  битви  12  липня  під  Про-хорівкою  сталася  найбільша  танкова  битва  Другої  світової  війни,  у  якій
з  обох  боків  брало  участь  1,2  тис.  танків.  Стратегічна  ініціатива  остаточ -но  перейшла  до  Радянської  армії,  почався  загальний  наступ  радянських
військ  по  всьому  фронту.  Загальний  наступ  під  Курськом  дав  можливість
23  серпня  1943   р.  визволити  Харків.
Спогади  Л.  Бербенця,  
ветерана  Великої  Вітчизняної  війни
Те,  що  відбулося  на  Прохорівському  полі  12  червня  1943  р.,  свідки
порівнювали  з  пеклом:  небо  затьмарилося  від  тисяч  літаків,  поле  стало
чорним  від  танків.  Земля  здригалася  від  гуркоту  артилерійської  кано-нади,  вибухів  авіаційних  бомб.  При  цьому  вибухали  боєприпаси,  що
містилися  в  танках.  Палав  весь  верхній  шар  землі,  перетворюючи  її  на
обвуглені  грудки.
Вогонь  з  повітря,  знизу  та  згори,
Снаряди,  міни,  бомби  і  торпеди,
Усе  в  диму,  ти  небо  бачиш  ледве
І  в  небі  чорних  вибухів  ряди.
…для  того,  щоб  долетіти  від  військового  аеродрому  до  місця  бою  і  по-вернутися,  треба  було  півгодини.  Тільки-но  літак  повертався  на  льотне
поле,  до  нього  поспішали  техніки.  Вони  оглядали  машину,  заправляли  її
пальним,  підвішували  бомби.  За  цей  час  льотчики  ледве  встигали  трохи
відпочити  після  чергового  бойового  польоту  і   знову  поспішали  до  літака,
щоб  підняти  в  повітря  бойові  машини.
Під  час  битви  на  Вогненній  дузі  (так  назвали  це  місце  бійці)  наша
авіація  досягла  повного  планування  у   повітрі  і  залишала  його  за  собою  до
останньої  перемоги  над  Німеччиною.
На  честь  перемоги  на  Прохорівському  полі  Батьківщина  салюту-вала  військам,  що  здобули  цю  перемогу,  артилерійськими  пострілами
124  гармат.  Це  був  перший  салют  на  честь  переможців  в   історії  Віт -чизняної  війни.  Це  був  салют  на  честь  усіх,  хто  приніс  славу  Бать-ківщині,  серед  них  були  Леонід  Олександрович  Бербенець  та  його  бо-йові  друзі.
Уперше  за  всю  історію  війни  Москва  салютувала  визволителям  укра-їнського  міста.  Протягом  серпня—вересня  1943  р.  від  німців  було  звіль-нено  Лівобережжя  з  його  промисловим  серцем   —  Донбасом.
Визволення  українських  міст  (вересень—жовтень  1943  р.)
Дата Подія
8 вересня 1943  р. Визволення Сталіно (Донецьк)
20 вересня 1943  р. Визволення Сум
21 вересня 1943  р. Визволення Чернігова
21—22 вересня 1943  р. Червона армія вийшла до Дніпра в  районі Прип’яті на 750-кіломе-тровому фронті
22 вересня 1943  р. Завершено визволення Донбасу
23 вересня 1943  р. Визволення Полтави
14 жовтня 1943  р. Визволення Запоріжжя
25 жовтня 1943  р. Визволення Дніпропетровська та Дніпродзержинська
  Робота з  контурною картою
Позначте  на  карті  місця  визволення  українських  міст.
  4  Битва за дніпро
  Робота з  таблицею
Прокоментуйте  дані  наведеної  таблиці.
Співвідношення  сил  у  битві  за  Дніпро
Назва Німеччина СРСР
Солдати 1240 тис. 2633 тис.
Танки 2100 2400
Гармати/міномети 12 600 51 200
Літаки 2100 2850
Повідомлення  учня  про  битву  за  Дніпро
  Додатковий матеріал
Радянські  війська  за  підтримки  партизанів  наприкінці  вересня  1943   р.
в  дуже  складних  умовах  форсували  Дніпро  й   створили  плацдарми  на  пів -ніч  та  південь  від  Києва  (загалом  23).  Основний  прорив  передбачалося
здійснити  з   Букринського  плацдарму,  проте  всі  спроби  виявилися  марни-ми,  ворог  завзято  оборонявся.
Протягом  жовтня  радянське  командування  готувалося  до  штурму
Дніпра.  Прагнучи  піднести  бойовий  дух  військ,  які  з  виходом  на  тери-торію  України  поповнювалися  здебільшого  за  рахунок  місцевих  жите-лів,  ставка  перейменувала  Воронезький,  Степовий,  Південно-Західний
і   Південний  фронти,  відповідно,  на  Перший,  Другий,  Третій  і  Четвер-тий  Українські  фронти.
Після  невдалих  спроб  під  Букрином  (загинуло  250  тис.  радянських
солдатів)  головні  сили  радянських  військ  непомітно  для  ворога  зосереди -лись  на  Лютізькому  плацдармі  (150  тис.  солдатів,  1,5  тис.  гармат  і   міно-метів,  близько  800  танків).
У  перші  дні  листопада  почалися  вирішальні  бої  за  Київ.  Й.  Сталін
віддав  наказ  узяти  Київ  до  річниці  Жовтневої  революції,  і   його  було  ви-конано.  6  листопада  1943   р.  Київ  було  визволено.  За  успішне  форсування
Дніпра  2,4  тис.  радянських  бійців  було  удостоєно  звання  Героя  Радянсько-го  Союзу,  близько  10  тис.  одержали  бойові  ордени.
Учасник  подій  В.  Астаф’єв,  відомий  радянський  письменник,  згадував
у  своїх  щоденниках:  «Двадцять  п’ять  тисяч  входять  в   воду,  а  виходить  на
тому  березі  три  тисячі,  максимум  п’ять.  Через  п’ять—шість  днів  усе  це
спливає.  Уявляєте?».  6  листопада  1943  р.  столиця  України  була  повністю
звільнена  від  німецько-фашистських  загарбників.  Важкі  бої  на  Київському
напрямку  тривали  до  25  листопада.  Після  визволення  Києва  Лондонське
радіо  повідомило:  «Узяття  Києва  радянськими  військами  є   перемогою,  яка
має  величезне  не  тільки  воєнне,  а  й  моральне  значення.  Німеччина  чує  по-хоронні  дзвони.  На  неї  насувається  лавина».
З  останнього  листа  Героя  Радянського  Союзу,  
випускника  школи  Ляшенка  до  матері
Мама!  Я  пишу  Вам  лишь  потому,  что  рассчитываю  на  то,  что  Вы
единственная  дома.  Живу  хорошо.  Идем  все  вперед  на  Запад.  За  меня
не  волнуйтесь:  добьем  этого  Гитлера  косого  и   с  победой  приеду  к   Вам.
18.09.1943.
Він  воював  у  складі  109-го  стрілецького  полку  74-ї  стрілецької  дивізії,
які  перейшли  у   контрнаступ  та  з  боями  дійшли  до  Дніпра.  Воїни  перши-ми  форсували  могутню  українську  річку  на  ділянці  Мнево  —  гирло  річки
Прип’ять.  Переправа  почалася  на  світанку  22  вересня  1943   р.
За  сміливість,  винахідливість  при  форсуванні  Дніпра  Ляшенку  було
присвоєно  звання  Героя  Радянського  Союзу.
  5  т егеранська конференція (28 листопада  — 1 грудня 1943  р.)
  Робота з  таблицею
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника  і   заповніть  табли -цю  «Тегеранська  конференція».
Зразок  заповненої  таблиці
Критерії Характеристика
Дата 28 листопада  — 1 грудня 1943  р.
Учасники СРСР  — Й. Сталін, Велика Британія  — В. Черчілль, США  — Ф. Рузвельт
Рішення Відкриття другого фронту, висадка у  Франції в  травні 1944  р. союзних військ.
Перенесення кордонів Польщі на захід до Одеру, визнання східного кордону по «лі-нії Керзона».
Визнання радянських претензій на Кенігсберг.
Визнання анексії держав Балтії Радянським Союзом.
Згода Й. Сталіна на участь у  війні з  Японією після розгрому Німеччини
V і .  ОсМ ислення нО вих знань і  вМ інь
  Завдання
Учні  ланцюжком  повторюють  послідовність  подій  щодо  визво-лення  України  з  18  грудня  1942  до  25  листопада  1943   р.,  коротко
коментуючи  їх.
  Робота з  контурною картою
Позначте  лінію  фронту  восени  1943   р.
V і I.  п ідсуМ ки  ур О ку
Перемоги  в  Сталінградській  та  Курській  битвах  ознаменували
початок  наступу  радянських  військ  за  звільнення  територій  Укра -їни.  Ціною  великих  утрат  героїчна  битва  за  Дніпро  завершилась
визволенням  Києва.
Учитель  аналізує  й  оцінює  роботу  учнів  на  уроці.
VI іI.  дОМ ашнє  завдання
1.  Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.
2.  Повторіть  матеріал  попередніх  уроків.

Категорія: Історія України 11 клас | Додав: uthitel (11.10.2014)
Переглядів: 795 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: