Урок № 5 Тема. УРСР напередодні агресії (1939 — перша половина 1941 р.). - Історія України 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 11 клас

Урок № 5 Тема. УРСР напередодні агресії (1939 — перша половина 1941 р.).


Урок  № 5
Тема.   УРСР напередодні агресії (1939  — перша половина 1941  р.).
Мета:  розкрити процес радянізації в  Західній Україні; визначити причини та наслідки караль -них санкцій радянських органів; формувати вміння узагальнювати інформаційний матеріал про стан
обороноздатності СРСР напередодні війни, особливості економічного розвитку УРСР; виховувати
учнів у  дусі патріотизму, національної свідомості.
Тип уроку:   урок формування знань та вдосконалення умінь і  навичок.
Обладнання:   підручник, карта «Україна в  роки Другої світової війни», атлас, підручники,
дидактичні матеріали.
Основні терміни і  поняття:  радянізація, депортація.
Очікувані результати:   після цього уроку учні зможуть: визначати та характеризувати складо -ві процесу радянізації в  Західній Україні; пояснювати економічні процеси; розуміти та користуватися
поняттями «радянізація», «депортація»; показувати на карті території західноукраїнських земель.
Хід уроку
I.   Організаційна частина
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку.
II.   п еревірка дОМашнь О гО  завдання
  Запитання і  завдання
1.  Охарактеризуйте  «пакт  Молотова—Ріббентропа».  Яке  значення
він  мав  для  СРСР?
2.  Поясніть,  як  відбувався  розподіл  сфер  і   інтересів  між  СРСР  та
Німеччиною  згідно  з  таємним  додатковим  протоколом.
3.  Визначте  історичне  значення  «Договору  про  дружбу  і  кордони»
між  СРСР  і   Німеччиною.
III.  а ктуалізація О п О рних знань
  Бесіда
1.  Яка  подія  ввійшла  в  історію  під  назвою  «золотий  вересень?
2.  Як  змінилися  кордони  українських  земель  напередодні  війни?
IV.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу
  1  у становлення радянської влади в  з ахідній  україні
  Розповідь учителя
17  вересня  1939   р.,  коли  головні  сили  польської  армії  були  роз -биті  гітлерівцями,  радянські  війська  перейшли  польсько-радянський
кордон  на  території  Західної  України  й   Західної  Білорусі.
25
Для  узаконення  радянського  режиму  в  Західній  Україні  під
ретельним  контролем  нових  властей  були  проведені  вибори  до  На -родних  Зборів.  Вибори  проводилися  за  безальтернативним  списком
кандидатів  і,  по  суті,  були  фікцією.
Наприкінці  жовтня  1939  р.  Народні  Збори  прийняли  Декла -рацію  про  возз’єднання  Західної  України  з   радянською  Україною
у   складі  СРСР.  У   листопаді  відбулися  сесії  Верховної  Ради  СРСР
і   Української  РСР,  що  ухвалили  закони  про  включення  Західної
України  до  складу  СРСР  і  возз’єднання  її  з  Українською  РСР.
Приєднання  західноукраїнських  земель  до  СРСР  розпочало  про-цес  її  радянізації,  тобто  перекроювання  всіх  сторін  життя  відповід -но  до  вироблених  за  роки  радянської  влади  зразків.  Деякі  заходи
нової  влади   —  розширення  мережі  шкіл,  поліпшення  медичного
обслуговування,  переселення  частини  жителів  міст  у   добре  обладна -ні  квартири  тощо   —  дістали  схвальну  оцінку  населення.
На  території  Західної  України,  що  офіційно  увійшла  до  складу
УРСР,  у  грудні  1938   р.  було  створено  шість  областей   —  Львівську,
Станіславську,  Волинську,  Тернопільську,  Рівненську,  Дрогобицьку.
Після  включення  до  складу  УРСР  Західної  України,  Північної
Буковини  і  трьох  повітів  Бессарабії  населення  України  збільшило -ся  на  8,8  млн  осіб  і   на  середину  1941  р.  становило  понад  41,6  млн
осіб;  її  територія  розширилася  до  265  тис.  км
2
.
Процедура  приєднання
Жовтень  1939  р.   —  вибори  в  Народні  Збори  Західної  України.
Листопад  1939  р.   —  звернення  Народних  Зборів  до  Верховної
Ради  СРСР  про  включення  Західної  України  до  складу  УРСР.
Червень  1940  р.   —  радянський  уряд  звернувся  до  Румунії  з  ви-могами  передати  Північну  Буковину  і  Бессарабію.
Серпень  1940  р.   —  рішення  Верховної  Ради  СРСР  про  включен-ня  до  УРСР  Північної  Буковини.
Із  приєднанням  західноукраїнських  земель  до  СРСР  розпочався
процес  радянізації.
  Робота з  поняттями
Радянізація   —  насильницьке  насаджування  норм  економічного,
суспільно-політичного,  культурного  життя,  що  були  характерні
для  тоталітарного  режиму  в   Радянському  Союзі  на  західноукра-їнських  землях.
Депортація   —  вигнання,  заслання;  примусове  виселення  цілих
народів  із  місць  їхнього  постійного  проживання.
  Робота зі схемою
Учні  разом  з  учителем  складають  схему  та  коментують  завдан-ня  кожної  складової  радянізації.
Націоналізація
промисловості
Культурна
революція
Колективізація Індустріалізація
Створення органів
радянської влади
Складові радянізації
Етапи  радянізації:
1)  1939—1940   рр.  —  на  території  Західної  України,  Північної  Бу-ковини,  Бессарабії;
2)  1945—1950   рр.  —  у  Західній  Україні,  Бессарабії,  Північній
Буковині  вдруге,  у  Закарпатті  вперше.
  Робота з  підручником
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника,  розкрийте  зміст
радянізації,  соціально-економічної  політики  радянської  влади  в  но-воутворених  областях  і   заповніть  таблицю.
Зразок  заповненої  таблиці
Сільське  
господарство
Промисловість
Державне   
управління
Соціальне   
та культурне життя
Конфіскація помі -щицьких, монастир-ських земель, худоби,
засівного матеріалу.
Примусова колективі-зація
Націоналізація вели -ких промислових під-приємств, банків.
Прискорення індустрі-алізації.
Укрупнення та рекон -струкція підприємств.
Установлення контро -лю над виробництвом.
Уведення 8-годинного
робочого дня
Ліквідація старої
і  впровадження нової
системи управління.
Проведення виборів
до Рад.
Створення робітничих
загонів, селянських
комітетів.
Заборона всіх політич-них партій та громад-ських організацій,
крім ВКП(б), КП(б)У
Запровадження безкош -товної освіти та медич -ного обслуговування.
Створення українських
навчальних закладів
та системи соціально-го забезпечення.
Заборона політичних
партій, арешти та де -портація політичних
лідерів.
Закриття «Просвіти».
Тиск на церкву
  Запитання
Якими  методами  здійснювалась  радянізація?
  Додатковий матеріал
У  краї  розгорнувся  масовий  терор,  жертвами  якого  стали  як
окремі  особи,  так  і  цілі  групи  населення.  Арешту  підлягали  діячі
політичних  партій  і   громадські  організації,  власники  підприємств,
чиновники,  священики,  відставні  офіцери,  заможні  селяни  й   усі,
кого  вважали  противниками  колективізації.  Документи  свідчать
про  величезні  масштаби  репресій:  у   Західній  Україні  й  у  Західній
Білорусі  в   1939—1941   рр.  були  ув’язнені  й   вислані  до  Сибіру  понад
10 %  населення  краю.  Часто  жертвами  радянського  режиму  става-ли  поляки,  але  така  сама  доля  спіткала  й  сотні  тисяч  українців,
тисячі  євреїв,  представників  релігійних  та  заможних  кіл.
Із  осені  1939  до  осені  1940   р.  в   Західній  Україні  було  репресова-но 10 % населення (318 тис. сімей, близько 1,2 млн осіб), смертність
серед  депортованих  становила  16 %  (депортовано  в  Сибір,  у   Казах -стан  400  тис.  українців).  Людей  переслідували  без  суду  і  слідства,
проводилися  показові  процеси  (Львівський  процес  над  59-ма  чле -нами  ОУН  у  січні  1941  р.).
  2  п ідготовка  срср до війни.  з аходи щодо зміцнення   
обороноздатності
  Повідомлення учня
Під  час  повідомлення  учня  складіть  тезисний  план.
Зразок  плану
1)   Частина СРСР у  світовому промисловому виробництві сягала 10 %.
2)  Відставання  від  Німеччини  в  серійному  виробництві  нових  мо-делей  озброєнь,  застарілих  конструкцій  танків,  літаків.
3)  Постачання  СРСР  в   Німеччину  2  млн  тонн  зерна,  кукурудзи,
бобових,  1  млн  тонн  нафти,  100  тис.  тонн  бавовни,  1000  тонн
кольорових  металів.
  3  Особливості економічного розвитку урср.  аналіз та управління статис -тичними даними.  частка  україни в  загальносоюзному виробництві
  Розповідь учителя
Індустріалізація  вивела  Українську  Радянську  Соціалістичну
Республіку,  як  і  всю  країну,  на  якісно  новий  рівень  промислового
розвитку.  Це  було  здобутком  робітничого  класу,  трудящих  усіх  на -
цій  і  народностей  СРСР.  Історичне  значення  індустріалізації  по -лягало  в  докорінній  зміні  структури  народного  господарства.
Зокрема,  кардинально  змінилося  співвідношення  між  проми -словістю  та  сільським  господарством  у   загальному  обсязі  валової
продукції.  На  жаль,  унаслідок  занижених  цін  на  сільськогосподар -ську  сировину  і,  відповідно,  завищених  цін  на  промислову  про -дукцію,  що  переробляла  цю  сировину,  тепер  практично  неможливо
визначити  реальну  участь  промисловості  й  сільського  господарства
у  створенні  національного  доходу.
Істотно  змінилося  і   співвідношення  між  виробництвом  засобів
виробництва  і   предметів  споживання  у   валовій  продукції  самої  про -мисловості.
Наприкінці  30-х  рр.  XX   ст.  продукція  машинобудування  ви-йшла  на  перше  місце,  що  забезпечило  подальший  індустріальний
розвиток  народного  господарства  на  власній  технологічній  основі.
За  валовою  продукцією  питома  вага  великої  промисловості  в   на-родногосподарському  виробництві  становила  в  1938  р.  92,5 %  по-рівняно  з   68,7 %  у  1925—1926  господарському  році.
Незважаючи  на  успіхи  індустріалізації,  рівень  розвитку  команд-ної  економіки  залишався  невисоким  порівняно  з  передовими  кра -їнами  світу.
Індустріалізація  привела  до  падіння  життєвого  рівня  населення.
Відчуженість  робітничого  класу  від  засобів  виробництва  й   бюро-кратичні  методи  директивного  управління  раз  і  назавжди  визна -чили  економічну  неефективність  промисловості.
Наслідки  колективізації  «по-сталінськи»  були  жахливими.  На-кладена  на  колгоспи  безрозмірна  продрозкладка,  жорстка  регламен -тація  їхньої  господарської  діяльності  тощо  призвели  до  глибокої
деградації  продуктивних  сил  села  й   урешті-решт  —  до  голодомору
початку  30-х  рр.  XX  ст.
На  кінець  1940  р.  УРСР  видобувала  50,5 %  загальносоюзного  ви-добутку  вугілля,  виробляла  64,4  %  чавуну,  48,8 %  сталі,  67,6 %  за-лізної  руди,  25,7  %  електроенергії,  20 %  товарного  хліба,  73 %  цукру,
20 %  м’яса.
V.   ОсМ ислення нО вих знань і  вМ інь
  Запитання і  завдання
1.  У  результаті  яких  дій  західноукраїнські  землі  увійшли  до  скла-ду  УРСР?
2.  Назвіть  позитивні  та  негативні  наслідки  радянізації  на  західно-українських  землях.
3.  Яке  місце  УРСР  посідала  в  загальносоюзному  виробництві?
4.  Прокоментуйте,  як  В.  Черчілль  оцінив  поведінку  Й.  Сталіна,
назвавши  її  «однією  з   найбільших  помилок  історії»:  Сталін  діяв
«не  як  егоїст,  що  розрахував  усе  наперед,  а  як  зовсім  недалеко-глядний  простак».
5.   Висловіть  власну  думку  щодо  змісту  листа  академіка  М.  Грушев-ського  (вперше  був  опублікований  у  газеті  «Літературна  Україна»
28  вересня  1989   р.  з   нагоди  його  60-річчя  4  жовтня  1926   р.).
«І  я   закінчив  своє  прощання  з   присутніми  і  неприсутніми  учас-никами  нашого  свята  цими  словами,  що  я…  хочу  працювати,  бо -ротись  і  страждати  разом  з  нашими  братами  не  визволених  іще
українських  земель,  поки  не  сповниться  це  пророцтво  нашого  ве -ликого  Каменяра,  і  не  об’єднаються  всі  не  визволені  досі  краї  в  на-шій  Робітничо-селянській  Україні,  на  котру  вони  все  свідоміше
дивляться  всі,  без  різниць  ідеологій,  як  на  єдиний  національний
осередок,  що  може  їх  зібрати  навколо  себе».
VI.  п ідсуМ ки ур О ку
Учитель  аналізує  й  оцінює  роботу  учнів  на  уроці.
VII. дОМ ашнє  завдання
1.  Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.
2.  Підготуйте  повідомлення  за  темами:  «Оборона  Києва  —  одна
з  найбільш  яскравих  сторінок  Другої  світової  війни»,  «Героїчна
оборона  Одеси»,  «Оборона  Севастополя»,  «Остаточне  захоплення
території  України  та  встановлення  окупаційного  режиму».

Категорія: Історія України 11 клас | Додав: uthitel (11.10.2014)
Переглядів: 659 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: