Урок № 20 Тема. Становище України після смерті Й. Сталіна. - Історія України 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 11 клас

Урок № 20 Тема. Становище України після смерті Й. Сталіна.


Урок  № 20
Тема.   Становище України після смерті Й. Сталіна.
Мета:  охарактеризувати боротьбу за владу в  Кремлі та її наслідки; проаналізувати при -чини лібералізації політики Кремля щодо України; формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, усвідомлене власне ставлення до окремих персоналій цього періоду; вихову -вати інтерес до історії.
Тип уроку:   засвоєння нових знань.
Обладнання:   підручник, карта «Україна під час повоєнної відбудови 1945—1953  рр.».
Основні терміни і  поняття:  лібералізація, репресії.
Основні дати і  події:   5  березня 1953  р.  — смерть Й. Сталіна; 1894—1971  рр.  — роки
життя М. Хрущова; 1953—1964  рр.  — період перебування М. Хрущова на посаді першого секре -таря ЦК КПРС.
Очікувані результати:  після цього уроку учні зможуть: аналізувати внутрішньополітичну
боротьбу за владу та процеси лібералізації в  Україні на початку 50-х  рр. XX ст.; установлювати при -чинно-наслідкові зв’язки подій суспільно-політичного життя України; формувати усвідомлене влас -не ставлення до окремих персоналій цього періоду.
Хід уроку
I.   Організаційна частина
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку.
II.   п еревірка дОМашнь О гО  завдання
  Завдання
1.  Поясніть  зміст  понять:  радянізація,  колективізація,  індустріа-лізація,  ОУН-УПА,  УГКЦ,  НКВС.
2.  Назвіть  події,  які  відбулися:  у   серпні  1946   р.;  у  1946—1947   рр.;
у   квітні—жовтні  1947  р.;  21  листопада  1949  р.;  5  березня
1950  р.
3.  Визначте,  ким  були  зазначені  діячі:  Йосип  Сталін;  Роман
Шухевич;  Василь  Кук.
III.  а ктуалізація О п О рних знань
  Завдання
Визначте  риси  сталінського  режиму  в  повоєнний  час  (1945—
1953  рр.).  (Зміцнення  влади  Й.  Сталіна  в   результаті  перемоги
у   війні;  подальша  централізація  влади,  згортання  будь-якої  са -мостійності  на  місцях;  репресії  проти  військових,  військовопо -лонених  та  репатрійованих,  посилення  репресій:  «ленінградська
справа»,  «справа  лікарів»,  боротьба  з  космополітизмом;  поси-лення  ідеологічного  пресу.)
IV.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу
  1  Боротьба за владу в  кремлі. прихід до влади М.  хрущова
  Розповідь учителя
Після  смерті  Й.  Сталіна  5  березня  1953  р.  серед  його  наступників
почалась  боротьба  за  владу.  У  кожного  з  протиборчих  угруповань
«сталінської  гвардії»  було  своє  бачення  подальшого  розвитку  СРСР.
  Робота з  таблицею
Під  час  розповіді  вчителя  заповніть  порівняльну  таблицю.  Зро-біть  висновок.
Зразок  заповненої  таблиці
Програма Л. Берії  —  
голови МВС
Програма Г. Маленкова  —
голови Верховної Ради
Програма М. Хрущова  —
секретаря ЦК КПРС
Скасування культу особи Сталіна;
припинення видання творів
Сталіна;
амністія 1,2  млн осіб, припи -нення «справи лікарів»;
обмеження асигнування на
військово-промисловий комп -лекс;
повернення до політики корені -заціі в  Україні, Білорусії, Литві;
зменшення ролі партійних ор -ганів
Скасування культу особи Сталі-на, лібералізація життя;
колективне керівництво краї -ною;
реабілітація незаконно репре -сованих;
розвиток легкої, харчової про -мисловості і  сільського госпо -дарства;
інтенсифікація виробництва;
зменшення ролі партійних ор -ганів
Скасування культу особи Сталі-на, лібералізація існуючого ре-жиму;
реабілітація незаконно репре -сованих, у  тому числі і  репре -сованих народів;
розширення прав союзних
республік;
децентралізація управління
економіки;
курс на розгорнуте будівни-цтво комунізму;
зміцнення партійного апарату;
скорочення армії;
усунення міжнародної напруги
У  цій  боротьбі  переміг  М.  Хрущов  у   союзі  з   Г.  Маленковим.
Відлуння  цієї  боротьби  поширилося  і   в  Україні.
Для  зміцнення  позицій  в  Україні  Л.  Берія  призначив  своїх  най-ближчих  однодумців  П.  Мешика  і  С.  Мільштейна,  відповідно,  мі-ністром  та  заступником  міністра  внутрішніх  справ  республіки.
На  посаду  першого  секретаря  КПУ  було  призначено  О.  Кири-ченка,  першого  на  цій  посаді  українця.  Після  цього  набула  поши -рення  хвиля  висувань  на  керівні  посади  представників  місцевих
кадрів.  Як  результат,  на  1  червня  1954  р.  до  складу  ЦК  КПУ  вхо -
дили  72  %  українців,  до  Верховної  Ради  —  75 %,  а  серед  директо -рів  великих  підприємств  українці  становили  51 %.
Проте  боротьба  за  владу  вступила  у  вирішальну  фазу.  Зару -чившись  підтримкою  військових  (Г.  Жукова  та  ін.),  М.  Хрущов
домігся  арешту  Л.  Берії  під  час  засідання  Президії  ЦК  КПРС
у   червні  1953   р.  Берія  був  звинувачений  в  антипартійних  і  анти-державних  діях  і   після  суду  розстріляний.  Також  від  влади  бу-ли  усунені  і  прихильники  Берії  в   Україні.  Т.  Строкач  став  мі-ністром  МВС  УРСР.
  2  л ібералізація політики  кремля щодо  україни та її причини
  Робота з  поняттям
Лібералізація  —  політика  проголошення  та  додержання  грома-дянських  прав  і  свобод,  впливу  та  регулювання  економічного
та  суспільно-політичного  життя  м’якими  методами,  толерант-ним  ставленням  до  опозиційних  сил.
  Розповідь учителя
Тривала  робота  М.  Хрущова  в  Україні  в  попередні  роки  зумо-вила  те,  що  його  найближче  оточення  формувалося  з   осіб,  які  ра -зом  із  ним  працювали  в  республіці.  У   1958  р.  українці  станови-ли  60  %  членів  КПУ.  Вихідці  з  України  зайняли  провідні  посади
і  в  союзному  керівництві.  Так,  Р.  Малиновський,  А.  Гречко  та
К.  Москаленко  досягли  високого  рангу  Маршала  Радянського  Со-юзу,  а  два  перші  згодом  стали  міністрами  оборони  СРСР.  В.  Семи-часний  обійняв  посаду  голови  союзного  КДБ,  а  чотири  українці   —
О .
Кириченко,  М.  Підгорний,  Д.  Полянський  та  П.  Шелест  —  уві-йшли  до  складу  Політбюро  ЦК  КПРС.  Такі  успіхи  українців  у  ра-дянській  ієрархічній  системі  можна  пояснити  тісними  зв’язками
з   М.  Хрущовим,  їх  особистісними  рисами  лояльних  виконавців
волі  системи,  а   також  місцем,  яке  посіла  Україна  в  Радянському
Союзі.  Зростання  ролі  й  кількості  українців  у   партійно-державно-му  апараті  супроводжувалося  процесом  перебудови  і   вдосконалення
самого  апарату.  У   міністерствах,  відомствах  та  органах  управління
на  місцях  протягом  1955—1956  рр.  було  ліквідовано  4867  струк -турних  підрозділів,  організацій  та  установ,  скорочено  92,5  тис.  по-сад  адміністративно-управлінського  апарату.  Водночас  розширюва -лися  права  місцевих  органів  влади.  Ці  процеси  позитивно
вплинули  на  суспільно-політичне  життя  країни.  Боротьба  з   бюро-
кратичним  апаратом  була  зумовлена  прагненням  Хрущова  усунути
від  влади  Маленкова,  опорою  якого  були  структури  виконавчої
влади.  У  1955  р.  Маленков  був  усунутий  із  посади  голови  Ради
Міністрів  СРСР,  на  його  місце  був  призначений  М.  Булганін.
Припинились  масові  репресії,  почався  обережний  процес  реабі-літації  репресованих  у  1930—1940-х   рр.  і  повернення  депортованих
осіб,  пов’язаних  із  діяльністю  ОУН—УПА.
Починаючи  з  1953  р.  намічається  процес  реформ,  тому  відразу
постало  питання,  у  якому  напрямку  їх  проводити.
V.   ОсМ ислення нО вих знань і  вМ інь
  Завдання
1.   Поясніть,  чому  в  боротьбі  за  владу  перемогу  здобув  М.  Хрущов.
2.  Установіть  послідовність  подій.
А  Зміна  влади
Б  Зростання  кількості  українців  у  партійно-державному  апа -раті
В  Перемога  М.  Хрущова
Г  Лібералізація  суспільно-політичного  життя
3.  Складіть  політичний  портрет  діяча: І  варіант  —  М.  Хрущова,
ІІ  варіант  —  О.  Кириченка.
VI.  п ідсуМ ки ур О ку
Після  смерті  Сталіна  починається  період  лібералізації  суспіль-но-політичного  життя.  Нове  радянське  керівництво  сприяло  роз -ширенню  прав  республіки,  зростанню  кількості  українців  у  пар -тій но-державному  апараті.  Вагомою  подією  стала  передача  Україні
Кримської  області.
(Учитель  аналізує  й   оцінює  роботу  учнів  на  уроці. )
VII. дОМ ашнє  завдання
1.  Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.
2.  Підготуйтеся  до  семінарського  заняття*  за  темою  «Культурне
життя  в  повоєнній  Україні».
*  Доцільно  запропонувати  учням  використати  інструкцію-пам’ятку  для
підготовки  до  семінарського  заняття  (див.  с.  455).
План  семінарського  заняття
1.  Стан  освіти  в   повоєнній  Україні.
2.  Ждановщина  в  Україні.
3.  Діяльність  Академії  наук.
4.  «Лисенківщина»  та  її  наслідки.
5.  Репресії  проти  української  літератури.
6.  Репресії  проти  єврейської  інтелігенції.

Категорія: Історія України 11 клас | Додав: uthitel (13.10.2014)
Переглядів: 952 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: