Урок № 19 Тема. Становище в західних областях України. - Історія України 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 11 клас

Урок № 19 Тема. Становище в західних областях України.


Урок  № 19
Тема.   Становище в  західних областях України.
Мета:  проаналізувати відновлення радянської влади в  західноукраїнських землях, порівняти
довоєнні та повоєнні процеси радянізації на цих землях, показати трагічну долю УГКЦ, ОУН—УПА;
формувати вміння критично оцінювати та висловлювати свою точку зору; виховувати в  учнів па -тріотичні почуття.
Тип уроку:   засвоєння нових знань.
Обладнання:   підручник, карта «Україна в  період відбудови (1946—1953  рр.)», атласи, до -кументи, дидактичні матеріали.
Основні терміни і  поняття:   радянська націоналізація, індустріалізація, культурна революція,
ОУН—УПА, УГКЦ, операція «Вісла».
Основні дати і  події:  березень 1946  р.  — Львівський собор УГКЦ (скасування Берес -тейської унії 1596  р. і  підпорядкування Російській православній церкві); 1945—1956  рр.  —
громадянська війна в  західних областях України; квітень—травень 1947  р.  — операція «Вісла»;
5  березня 1950  р.  — загибель  Р. Шухевича.
Очікувані результати:  після цього уроку учні зможуть: аналізувати становище в  західних
областях; порівнювати довоєнний та повоєнний процеси радянізації; показувати на карті території,
охоплені громадянською війною в  1945—1956  рр.; висловлювати власну думку щодо боротьби
ОУН—УПА в  1940—1950-х  рр. та операції «Вісла».
Хід уроку
I.   Організаційна частина
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку.
II.   п еревірка дОМашнь О гО  завдання
  Індивідуальне завдання
Першою повоєнною п’ятирічкою була… (четверта п’ятирічка ),
план  якої  було  затверджено  в…  (березні  1946  р.  Верховною  Ра-дою  УРСР).  Відбудовувалися  в   основному…  (важка)  промисло -вість  та…  ( енергетика )  і  розраховувати  доводилося  лише  на…
(власні)  сили  і   ресурси.  Процес  відбудови  ускладнювався…  (голо-дом  1946  —1947  рр.).  Негативними  наслідками  відбудови  стали…
( розорення  селян,  адміністративно-командна  система,  репресії,
примуси).
  Завдання
1.  Порівняйте  відбудову  народного  господарства  в   Україні  з  від-будовою  в   країнах  Західної  Європи.
2.  Проаналізуйте  підсумки  відбудови  в  Україні.
3.   Як  ви  вважаєте,  чи  можна  було  уникнути  голоду  1946—1947  рр.?
I іі .  вивчення нО в О гО   М атеріалу
  1  в ідновлення радянської влади на західноукраїнських землях
  Розповідь учителя
Першим  кроком  радянізації  в  західноукраїнських  землях  ста -ло  формування  органів  радянської  влади.  Відразу  ж  за  вступом
Радянської  армії  в   західну  Україну  на  роботу  в   місцеві  органи
влади,  господарську,  політико-партійну  та  інші  сфери  зі  східних
областей  надсилаються  працівники  різних  спеціальностей.  До  се -редини  1946  р.  сюди  було  направлено  86  тис.  спеціалістів.  Міс-цевим  кадрам  на  той  час  не  довіряли.  На  другорядні  посади  було
направлено  53  тис.  місцевих  активістів   —  здебільшого  на  рівні
району  або  села.  Так,  із  15  120   номенклатурних  посад  в  обкомах
партії  в   Західній  Україні  наприкінці  1946  р.  місцеві  працівники
займали  лише  1832  (12,1  %).  Першими  заходами  нової  влади  ста-ло  утворення  спочатку  тимчасових,  а  потім  постійних  місцевих
органів  влади  у  формі  рад.  Здійснюються  націоналізація  про-мисловості,  реквізиція  цінностей  у  банках,  удержавлюються  жит -ловий  фонд,  сфера  торгівлі,  установи  культури,  школи,  інші  нав -чальні  заклади,  оголошуються  державною  власністю  залізничний
транспорт  та  вся  сфера  його  обслуговування,  ліси,  надра  тощо.
Великі  маєтки  конфісковуються,  а  їх  землі  передаються  беззе-мельним  і  малоземельним  селянам.  Власників  великих  проми -слових  підприємств,  господарів  хуторів,  населення  прикордонної
смуги  (загалом  900   тис.  осіб)  було  виселено  і   депортовано  до  від-далених  районів  СРСР.
Процес  радянізації  включав  у  себе  колективізацію,  індустріалі-зацію,  культурну  революцію  і  масові  репресії  проти  невдоволених
владою.
Визволення  західних  земель  від  німецько-фашистських  загарб-ників  поставило  на  порядок  денний  питання  відбудови  і   подаль-шого  розвитку  краю.  Уже  в  грудні  1944   р.  при  РНК  УРСР  було
утворено  Раду  допомоги  у  відбудові  та  відродженні  цього  регіону
і  виділено  10   млрд  крб.  Розвиток  регіону  був  визначений  як  пріо -ритетний.
Уже  на  кінець  1945  р.  було  відбудовано  1700  промислових
підприємств  і   500   промислових  артілей.  Проте  процес  відбудови
і   подальшого  розвитку  промисловості  західноукраїнського  регі -ону  проходив  набагато  складніше,  ніж  на  сході  України.  Це  бу -ло  зумовлено  цілою  низкою  причин:
  8 одночасністю  процесів  відбудови,  індустріалізації,  колективіза-ції  і  культурної  революції  та  їх  форсованими  темпами;
  8 слабкістю  економічного  потенціалу  регіону  (лише  4  %  населен-ня  було  зайнято  в  промисловості);
  8 майже  повною  відсутністю  спеціалістів  інженерно-управлінської
ланки;
  8 неоднозначним  сприйняттям  населенням  соціальних  перетво -рень,  пасивним  і  активним  опором  радянізації.
Найболючішим  для  краю  був  процес  колективізації,  якому
населення  чинило  найбільший  опір.  Колективізація  проводилась
притаманними  для  радянської  системи  методами,  що  були  від -працьовані  під  час  колективізації  30-х   рр.  XX  ст.:  примус,  шан-таж,  залякування,  провокації,  висилки  до  Сибіру,  вбивства.  Най-більшого  удару  колективізація  завдала,  у   першу  чергу,  заможним
господарствам  (вони  становили  4,8  %  загальної  кількості  і  воло-діли  13,7  %  земель).  Їм  було  збільшено  на  50 %  норми  поставок
сільгосппродукції,  скорочувались  нормативні  строки  здачі,  ска -совувались  будь-які  пільги.  Усіх,  хто  чинив  опір  або  ж  не  ви -конував  завдання,  висилали  до  Сибіру.
У  результаті  проведення  вищезазначених  заходів  кількість  кол-госпів  зросла  з  145   у  1945  р.  до  7200  у  1950  р.  До  складу  колгос -пів  входило  93 %  селянських  господарств.  На  базі  великих  маєтків
створювалися  радгоспи.  Для  прискорення  колективізації  впрова -джувалася  широка  мережа  машинно-тракторних  станцій  (МТС).  Із
метою  посилення  керівної  ролі  партії  в  перетвореннях  на  селі  при
МТС  створювалися  спеціальні  політвідділи.  Таким  чином,  на  кі-нець  четвертої  п’ятирічки  процес  колективізації  у  західноукраїн -ських  землях  був  в   основному  завершений.
За  період  індустріалізації  в  Західній  Україні  було  збудовано
2,5  тис.  великих  і  середніх  промислових  підприємств.  Обсяг  вало-вої  продукції  на  1950   р.  зріс  у  3,2  разу.
Порівняно  з   індустріалізацією  1930-х  рр.  цей  процес  у  Західній
Україні  мав  свої  особливості.
1)  Значно  вищі  темпи  промислового  розвитку:  у  1940  р.  підпри -ємства  західних  областей  становили  4,7 %  загальної  кількості
підприємств,  а  в  1949  р.   —  вже  12,6 %.
2)  Відбулись  якісні  зміни  у  традиційних  галузях  виробництва:
лісовій,  нафтодобувній.  Їх  продукція  стала  перероблюва -тись  на  місцях,  а  не  у  вигляді  сировини  вивозитись  за
межі  краю.
3)  Були  створені  нові  для  західних  областей  галузі  індустрії  —
металообробна,  машинобудівна,  приладобудівна,  електролампо-ва,  інструментальна,  хімічна,  реконструйовані  й   розширені
деревообробна,  харчова,  нафтовидобувна,  гірнича  промисло-вість.
4)  Визнання  пріоритетності  розвитку  краю  спричинило  спряму -вання  сюди  найсучаснішого  устаткування  й   обладнання,  що  ви-возилося  з  Німеччини  за  репараціями.
5)  Організована  за  сталінським  зразком,  вона  успадкувала  її  тра-диційні  риси:  диспропорцію  розвитку  важкої  і   легкої  промис-ловості  на  користь  першої,  домінування  кількісних  показників
над  якісними,  незавершеність  технологічного  циклу  в   межах
певного  регіону.
Наприкінці  1950-х  рр.  промисловий  рівень  розвитку  Західної
України  був  таким  самим,  як  і  в  східних  областях  України.
Справжнім  здобутком  у   цьому  напрямку  стала  ліквідація  не -письменності,  але  поряд  із  цим  давалася  взнаки  й  ідеологізація
освіти,  покликана  виховувати  населення  в   комуністичному  дусі
і  викорінювати  в   нього  національну  самосвідомість.  У  вищих  нав-чальних  закладах  мовою  викладання  переважно  була  російська.
У  західні  області  направлено  на  постійну  роботу  понад  50   тис.  учи-телів  різних  спеціальностей.  Було  доставлено  тисячі  підручників
і  наочних  посібників.  Створювалась  мережа  професійно-технічної
та  вищої  освіти.
Позитивним  для  розвитку  краю  стало  забезпечення  безкоштов-ного  медичного  обслуговування  населення.  Із  цією  метою  до  за -хідних  областей  було  направлено  сотні  медичних  працівників  ви -щої  та  середньої  кваліфікації.
Отже,  процес  радянізації  в  основному  був  завершений  напри -кінці  1950-х  рр.
  2  п ридушення боротьби О ун—упа  проти радянізації краю
  Розповідь учителя
Боротьба  радянської  влади  проти  ОУН—УПА  в   повоєнний  пе -ріод  фактично  перетворилася  на  громадянську  війну.
Після  завершення  Другої  світової  війни  в  західні  регіони  Укра-їни  були  направлені  регулярні  частини  Радянської  армії  з  артиле-рією  та  частини  НКВС.  Із  місцевого  населення  формувалися  під -розділи  помічників  для  боротьби  з  ОУН—УПА.
  Робота з  документом
Із  завдань  МВС  УРСР  щодо  розгрому  ОУН—УПА   
в  західних  областях  України
Посилити  натиск  на  залишки  банд  до  їхнього  цілковитого  знищення;
використати  період  настання  зими  для  перехоплення  банд  до  переходу  на
зимівки  у   схрони,  ізолювати  від  населення  і  знищити;  зосередити  увагу
на  50-ти  особливо  уражених  районах,  направити  досвідчених  чекістів,  «на -воднити»  ці  райони  військами,  технікою,  службовими  собаками,  розгор-нути  агентуру  та  інформаторів…
  Запитання до документа
Які  конкретні  завдання  одержали  воїни  Радянської  армії  та
НКВС?
  Розповідь учителя
Загони  ОУН—УПА  рішуче  протистояли  насильницькій  колек-тивізації  на  зразок  східних  територій  України,  зривали  насиль -ницьку  мобілізацію  до  Червоної  армії  молоді  із  Західної  України,
протистояли  арештам  та  депортаціям  населення  і  захищали  його
від  незаконних  дій  НКВС,  польського  війська  й  партизанів.
Щоб  знищити  повстанський  рух,  радянські  силові  структури
вжили  цілу  низку  жорстоких  політичних  заходів:
  8 відбувалося  масове  виселення  населення  з   районів  розташуван -ня  баз  УПА;
  8 депортації  підлягали  як  окремі  сім’ї,  так  і   цілі  села,  що  були
пов’язані  з  УПА  (майже  500  тис.  осіб);
  8 спецгрупи  НКВС,  перевдягнуті  у  форму  УПА,  здійснювали
провокації  (пограбування  місцевого  населення,  зґвалтування,
убивства).
У  свою  чергу,  загони  ОУН—УПА  відповідали:
  8 нападами  на  частини  НКВС  і   військові  підрозділи;
  8 знищенням  радянських  і   партійних  діячів;
  8 убивством  місцевих  активістів  і  членів  їхніх  сімей,  які  пере-йшли  на  бік  радянської  влади;
  8 масовим  терором  проти  вчителів,  лікарів,  інженерів,  працівни-ків  культурної  галузі,  яких  зі  Сходу  України  направляли  на
роботу  в  Західну  Україну;
  8 провокаціями  з   переодяганням  у  форму  НКВС  (знущання  з   міс-цевого  населення);
  8 диверсіями  й   саботажем;
  8 активною  антирадянською  пропагандою.
Протягом  1945  р.  загони  УПА  втратили  9   тис.  осіб  убитими
й  близько  24  тис.  полоненими.  Упродовж  1944—1945  рр.  об’єднання
ОУН—УПА  здійснило  14,5  тис.  диверсійних  і   терористичних  актів,
у  яких  загинуло  понад  20  тис.  військових  та  30  тис.  цивільного
населення.
У  1948  р.  стало  зрозуміло,  що  війни  між  СРСР  і  Заходом  не
буде.  На  цей  час  ОУН—УПА  зазнало  великих  утрат.  Тому  керів -ництво  повстанського  руху  вирішило  змінити  тактику  боротьби.
Великі  з’єднання  УПА  були  перетворені  на  невеликі  добре  за-конспіровані  озброєні  групи  по  10—15  осіб,  які  перейшли  до  пар-тизанської  війни.  Активність  боротьби  почала  знижуватися  після
загибелі  5  березня  1950  р.  командувача  ОУН—УПА   Р.  Шухевича,
якого  замінив  полковник  Василь  Кук  (Коваль).  Таким  чином,  ор -ганізований  опір  зменшує  оберти.  Окремі  загони  УПА  ще  діяли  до
1956  р.  Частині  повстанців  удалося  прорватися  на  Захід.
  Запитання
Як  ви  вважаєте,  чи  мала  УПА  шанс  на  успіх?
  3  Операція «вісла»
  Розповідь учителя
Після  завершення  Другої  світової  війни  кордон  між  Радянським
Союзом  і  Польщею  згідно  з  договорами  між  ними  проходив  по  так
званій  «лінії  Керзона».  До  Польщі  перейшли  Надсяння,  Лемків -щина,  Холмщина  й  Підляшшя,  на  яких  здавна  жили  українці.
Основним  завданням  у  цих  регіонах  УПА  вважала  захист  місцево-го  населення  від  примусового  переселення  до  СРСР  і  утисків  поль-ської  влади.
Навесні  1947  р.  в   засідці  УПА  загинув  заступник  міністра  обо-рони  Польщі  генерал  Кароль  Сверчевський.  Цей  факт  використано
для  проведення  операції  «Вісла».  Від  квітня  до  жовтня  1947  р.
проти  загонів  УПА  (2   тис.  осіб)  була  проведена  спільна  військова
операція  СРСР,  Польщі  та  Чехословаччини  (тільки  Військо  Поль -ське  нараховувало  20   тис.  осіб).  УПА  зазнала  великих  утрат.  Окре -мі  її  загони  прорвалися  до  Німеччини  й  Австрії.
У  ході  операції  на  захід  Польщі  депортовано  близько  150  тис.
українців,  яким  до  цього  часу  вдалося  уникнути  виселення  до  Ра -дянського  Союзу.  Тим,  хто  намагався  сховатися  від  депортації  чи
повертався  додому,  загрожувало  ув’язнення  в  колишньому  гітле-рівському  таборі  Освенцим.
Таким  чином,  була  розв’язана  «українська  проблема»  для
Польщі.  У  той  самий  час  із  території  України  на  польські  зем -лі  депортовано  1   млн  поляків  та  140  тис.  євреїв  як  неблагона -дійний  елемент.
  Робота з  документом
Заява  Польщі  від  3   серпня  1990  р.  щодо  акції  «Вісла»
Народ  України  з  розумінням  сприйняв  постанову  Сенату  Республіки
Польща  від  3   серпня  1990  р.  щодо  осуду  санкціонованої  польським  по-воєнним  урядом  і   здійсненої  1947   р.  акції  «Вісла».
Акція  «Вісла»  зруйнувала  етнічну  цілісність  українців  у  Польській
Народній  Республіці.
Українці  зазнали  величезних  людських,  матеріальних,  духовних
утрат.  Насильницьки  переселені,  розсіяні,  позбавлені  рідних  осель,  сво -го  майна,  культурно-освітніх  закладів  та  церкви,  вони  втратили  мож -ливість  повноправного  національного  життя  й   досі  відчувають  наслідки
тієї  трагедії.
Визнання  Сенатом  протиправності  акції  «Вісла»  Верховна  Рада  УРСР
розцінює  як  серйозний  крок  до  виправлення  кривд,  заподіяних  україн-цям  у   Польщі.  Ми  свідомі  того,  що  з  українського  боку  через  давні  вза-ємні  непорозуміння  поляки  так  само  зазнали  в  ті  часи  немало  горя
й   страждань.  Ми  засуджуємо  також  страхітливі  злочини  сталінського
режиму  проти  поляків.
Верховна  Рада  Української  РСР  висловлює  впевненість  у   тому,  що
спільними  зусиллями  українці  та  поляки  подолають  наслідки  трагічної
минувшини  і  започаткують  новий  етап  відносин  між  нашими  народами
і   державами.
  Запитання до документа
1)  У  чому,  на  ваш  погляд,  протиправність  акції  «Вісла»?
2)  Дайте  власну  оцінку  цієї  події.
  4  р озгром української греко-католицької церкви
  Розповідь учителя
Із  поверненням  радянської  влади  розпочався  наступ  на  греко-католицьку  церкву,  яку  комуністи  звинувачували  у  зв’язках  із
німцями.  Щоб  урятувати  вірних  від  переслідувань,  митрополит
Андрій  Шептицький  надіслав  радянському  урядові  листа,  у  яко -му  висловив  надію  на  співпрацю  з  новою  владою.  Після  його  смер -ті  (23   листопада  1944   р.)  митрополитом  став  Йосип  Сліпий,  який
закликав  духовенство  й  вірних  (зокрема  й  оунівців)  до  співробіт -ництва  з  владою.  Проте  комуністи  не  збиралися  прощати  церкві
«гріхи  колаборації»  (співпраці  під  час  Другої  світової  війни  з  фа-шистськими  загарбниками)  і  підтримку  українського  підпілля.
Улітку  1945  р.  керівництво  Української  греко-католицької  церк-ви  (УГКЦ)  разом  із  митрополитом  Й.  Сліпим  заарештували.  Мо -сква  готувала  «самоліквідацію»  УГКЦ.  Не  без  допомоги  НКВС
була  створена  ініціативна  група  на  чолі  зі  священиком  Г.  Кос -тельником,  яка  була  покликана  підготувати  собор,  що  скасував
би  Берестейську  унію.  Група  розпочала  агітацію  серед  вірних  за
поривання  зв’язків  із  Римом  і  «возз’єднання»  з  Російською  право -славною  церквою.  У  березні  1946  р.  відбувся  Львівський  собор,
учасниками  якого  були  216  делегатів  від  духовенства,  19   мирян
і  делегація  Московської  патріархії.  Жоден  з  єпископів  УГКЦ  у  со -борі  участі  не  брав,  що  робило  його  неканонічним.  Рішенням  собору
Берестейську  унію  1596  р.  скасовано,  проголошено  возз’єднання
УГКЦ  з   Російською  православною  церквою.
2,2  тис.  священиків,  які  відмовилися  визнати  рішення  Львів-ського  собору,  заслано  до  Сибіру,  200   —  розстріляно.  За  анало-гічним  сценарієм  у   серпні  1949  р.  була  ліквідована  УГКЦ  й   на
Закарпатті.  Незгодні  з  утисками  греко-католицької  церкви  духо-венство  й   вірні  перейшли  в   підпілля.
  Постать в  історії
Йосип  Сліпий  (1892—1984   рр.)   —  визначний  український  діяч,  па-тріарх  УГКЦ,  кардинал  із  1956  р.  Народився  на  Тернопільщині.  У  1917  р.
висвячений  на  священика.  У  1918  р.  захистив  докторську  дисертацію
з   теології.  Володів  грецькою,  італійською,  німецькою,  французькою
мовами.  Викладав  богослов’я  у   Львівській  семінарії.  Із  1926   р.   —  член-куратор  Українського  національного  музею  у  Львові.  У  1929  р.  стає
першим  ректором  Львівської  богословської  академії.  Із  1931   р.   —  за-ступник  голови  українського  католицького  союзу.  У  1944  р.  після  смер -ті  А.  Шептицького  став  митрополитом  Галицьким.  У  1945  р.  був  за -арештований  і  звинувачений  «у  ворожій  діяльності  проти  УРСР».  Відбув
18  років  ув’язнення.  1963  р.  за  клопотаннями  Папи  Римського  Іва -на  XXIII  та  президента  США  Дж.  Кеннеді  був  звільнений  та  висланий
за  межі  СРСР.  Прибувши  до  Риму,  він  розгортає  велику  роботу  з   ре-організації  та  зміцнення  греко-католицької  церкви.  За  його  ініціативою
в   Римі  збудовано  собор  Святої  Софії  в   староукраїнському  стилі,  від-крито  український  католицький  університет.  За  наукову  роботу  Й.  Сліпо-го  обрано  почесним  членом  НТШ  (1964  р.),  дійсним  членом  Тиберій -ської  академії  в  Римі  (1965  р.).  Помер  у  Римі,  був  похований  у   соборі
Святої  Софії.  1992   р.  прах  Й.  Сліпого  перевезено  до  України  й   пере-поховано  в   соборі  Святого  Юра  у  Львові.
і V.   ОсМ ислення нО вих знань і  вМ інь
  Бесіда
1.  Що  таке  радянізація?  Назвіть  її  основні  складові.
2.  Назвіть  позитивні  та  негативні  наслідки  радянізації  в  західно -українських  землях  із  1939   р.  до  початку  Великої  Вітчизняної
війни.
3.  Коли  була  створена  УПА?  Що  ви  знаєте  про  діяльність  ОУН—
УПА  в  роки  війни?
  Завдання (за варіантами)
Складіть  план  за  темою: І   варіант  —  «Шляхи  та  методи  здій-снення  радянізації  на  західноукраїнських  землях», ІІ  варіант  —
«Позитивні  та  негативні  наслідки  радянізації  на  західноукраїн -ських  землях».
Після  завершення  роботи  вчитель  організовує  обговорення  її
результатів.
V.   п ідсуМ ки ур О ку
Відновлення  процесу  радянізації  здійснювалось  в  умовах  ста-лінського  тоталітарного  режиму.  Боротьба  радянської  влади  про -ти  ОУН—УПА  перетворилась  на  справжню  громадянську  війну.
Операція  «Вісла»  зруйнувала  етнічну  цілісність  у  Польській  На -родній  Республіці.  Зазнала  поразки  й  Українська  греко-ка то лицька
церква.
(Учитель  аналізує  й   оцінює  роботу  учнів  на  уроці. )
VI.  дОМ ашнє завдання
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.

Категорія: Історія України 11 клас | Додав: uthitel (13.10.2014)
Переглядів: 1459 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: