Урок № 10 Тема. Україна на завершальному етапі війни. - Історія України 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 11 клас

Урок № 10 Тема. Україна на завершальному етапі війни.


Урок  № 10
Тема.   Україна на завершальному етапі війни.
Мета:  охарактеризувати та узагальнити події завершального етапу визволення України, про -цесу відбудови промислового потенціалу України; формувати вміння аналізувати й  узагальнювати,
навички роботи з  картою; виховувати патріотизм, усвідомлення внеску народу України в  подо -ланні ворога.
Обладнання:   підручник, карта «Україна у  Великій Вітчизняній війні», дидактичні матеріали.
Тип уроку:   формування знань та вдосконалення умінь і  навичок.
Основні терміни і  поняття:   Корсунь-Шевченківська битва («другий Сталінград»), депортація,
дивізія СС «Галичина», Українська головна визвольна рада.
Основні дати і  події:   25 січня  — 17 лютого 1944  р.  — Корсунь-Шевченківська операція;
травень 1944  р.  — початок депортації кримських татар, греків, вірмен, болгар із Криму у  східні
райони СРСР; червень 1944  р.  — заснування Української головної визвольної ради; 14 жовтня
1944  р.  — офіційний день закінчення вигнання військ Німеччини та її союзників з  України в  меж -ах довоєнних кордонів; 28 жовтня 1944  р.  — завершення визволення України (Закарпаття) в  су -часних кордонах.
Очікувані результати:  після цього уроку учні зможуть: добирати матеріал та готувати
повідомлення про історичні події; складати хронологічну таблицю подій завершального етапу
визволення України; послідовно, логічно висловлювати думки; користуватися картою, викону -вати завдання на контурній карті; аналізувати та узагальнювати факти героїчного подвигу
робітників тилу.
Хід уроку
I.   Організаційна частина
II.   п еревірка дОМашнь О гО  завдання
  Індивідуальні завдання (за варіантами)
Учитель  об’єднує  клас  у  чотири  варіанти  і  роздає  картки  з   ін -дивідуальними  завданнями.  Учні  мають  продовжити  речення.
Варіант 1
1.  Перший  населений  пункт,  звільнений  на  території  України,  —
це  …  (с.  Півнівка ).
2.  Визволення  Лівобережної  України  та  Донбасу  почалось  після
перемоги  в  …  (Курський  битві ).
3.  Визволення  Лівобережної  України  та  Донбасу  відбулось  у   …  р.
(1943  р. ).
4.  Донбаська  операція  радянських  військ  відбулася…  (13  серп -ня  —  22  вересня  1943  р. ).
Варіант 2
1.  Відступаючи  з  Лівобережної  України  і  Донбасу,  німці  проводи-ли  політику  …  («випаленої  землі»).
2.  На  1-й,  2-й,  3-й,  4-й  Українські  фронти  були  перейменова-ні  …  (Воронезький,  Степовий,  Південно-Західний  і   Півден-ний  фронти).
3.  «Східний  вал»  —  це  …  (система  німецької  оборони  вздовж  пра-вого  берега  Дніпра.  Тут  передбачалося  зупинити  наступ  ра-дянських  військ ).
4.  Форсування  Дніпра  радянськими  військами  почалось  …  ( у  ніч
на  21  вересня  1943  р. ).
Варіант 3
1.  У  вересні  радянські  війська  оволоділи  на  правому  березі  Дніпра
…  (20)  плацдармами.
2.  «Сірі  піджаки»   —  це  …  (новобранці,  яких  було  поспіхом  мобі-лізовано  на  Лівобережжі  та  непідготовленими  кинуто  в  бій
при  форсуванні  Дніпра).
3.  Для  здійснення  вирішального  наступу  на  Київ  радянське  ко-мандування  спочатку  обрало  …  (Букринський  плацдарм).  Проте
ця  спроба  виявилася  невдалою.
4.  Наступ  на  Київ,  який  завершився  визволенням  міста,  здійсню-вався  з   …  (Лютизького  плацдарму).
Варіант 4
1.  Київ  було  визволено  від  гітлерівських  загарбників  …  (6  листо-пада  1943  р. ).
2.  У  визволенні  Києва  разом  із  радянськими  військами  брала
участь  і  …  (Чехословацька  бригада  під  командуванням  гене -рала  Л.  Свободи).
3.  У  1943  р.  рейд  у  Карпати  здійснило  партизанське  з’єднання  під
командуванням  …  ( С.  Ковпака).
4.  III  надзвичайний  Великий  збір  ОУН(Б)  відбувся  …  (у  серпні
1943  р. ).
III.  а ктуалізація О п О рних знань
  Бесіда
1.  Коли  була  окупована  німцями  вся  територія  України?
2.  Які  території  України  були  звільнені  до  кінця  1943  р.?
3.  Які  фронти  були  створені  для  визволення  українських  земель
від  фашистської  окупації  та  хто  її  очолював?
IV.  М О тивація навчальн О ї діяльнО сті
Учитель  оголошує  тему  й  основні  завдання  уроку,  розкриває
актуальність  теми  —  значення  завершення  розгрому  німецьких
військ  на  території  України.
V.   в ивчення нО в О гО   М атеріалу
  1  к орсунь-шевченківська операція  — відкриття шляху  
на правобережну україну
  Розповідь учителя
На  вирішальному  етапі  битви  за  Україну  радянські  війська,
зосереджені  на  теренах  України,  мали  значну  перевагу  над  воро -гом.  Так,  у   складі  1-го,  2-го,  3-го  та  4-го  Українських  фронтів
налічувалося  понад  2,3  млн  осіб,  28,8  тис.  гармат  і  мінометів,
2   тис.  танків  і   самохідних  артилерійських  установок  (САУ),
2370  літаків.  Українські  фронти,  відповідно,  очолювали  відомі
полководці  (М.  Ватутін,  І.  Конєв,   Р.  Малиновський,  Ф.  Толбухін).
Їм  протистояло  німецьке  угруповання  армій  «Південь»  (команду -вачі  Е.  Манштейн  і   В.  Модель),  яка  налічувала  1,8  млн  солдатів
і   офіцерів,  16,8  тис.  гармат  і  мінометів,  2,2  тис.  танків  і  штур-мових  гармат,  1460  літаків.
За  1944  р.  на  теренах  України  радянські  війська  здійснили
35  військових  операцій,  значна  частина  яких  стала  проявом  най-вищих  зразків  військового  мистецтва.
24  січня  1944   р.  війська  1-го  та  2-го  Українських  фронтів  перей-шли  в   наступ  на  Корсунь-Шевченківському  виступі.  Незважаючи  на
опір  ворога,  війська  обох  Українських  фронтів  28  січня  з’єдналися
в  районі  м.  Звенигородки.  В  епіцентрі  подій  опинилися  десять  гіт-лерівських  дивізій,  багато  артилерійських,  танкових  і  саперних  час-тин,  загалом  майже  80  тис.  солдатів  і   офіцерів  (55  тис.  гітлерівців
було  вбито  та  поранено,  18  тис.   —  взято  в  полон).
На  честь  «другого  Сталінграда»,  як  назвали  Корсунь-Шевчен-ківську  операцію,  Москва  салютувала  Українським  фронтам  20  зал -пами  з  224  гармат.  Бойові  частини,  що  відзначилися  в   боях,  одер-жали  почесні  назви  «Корсунських»  і  «Звенигородських».
Ворога  було  вигнано  також  із  Кіровограда  (8  січня),  Луцька
і  Рівного  (2  лютого),  Херсона  (13  березня),  Вінниці  (20  березня),
Миколаєва  (23  березня),  Одеси  (10  квітня),  Тернополя  (15  квітня).
У   липні  було  розгромлено  угруповання  противника  під  Бродами
і  Львовом.  27  липня  1944  р.  визволено  Львів.
У  ці  місяці  регулярній  армії  посилено  допомагали  партизани
і  підпільники.  Хоча  територія,  на  якій  вони  воювали,  значно  зву-зилася,  їх  дії  стали  цілеспрямованішими.  Власними  силами  вони
визволили  від  окупантів  45  міст,  районних  центрів,  залізничних
станцій,  знищили  тисячі  гітлерівців,  підірвали  1037  ешелонів.
  2  Операції радянських військ зі звільнення  п равобережної  україни
і  західних земель
  Робота з  таблицею
Опрацюйте  матеріал  підручника  та  складіть  хронологічну  таб-лицю  «Операції  радянських  військ  зі  звільнення  Правобережної
України  і   західних  земель».
Зразок  заповненої  таблиці
Назва операції Подія Дата
Житомирсько-Бердичівська
(січень 1944  р.)
Рівненсько-Луцька Звільнення від окупантів міст Луцька
та  Рівного
12 лютого 1944  р.
Звільнення Тернополя 15 травня 1944  р.
Нікопольсько-Криворізька Звільнення Нікополя 8 лютого 1944  р.
Звільнення Кривого Рогу 22 лютого 1944  р.
Проскурово-Чернівецька
(4  березня  — 17 квітня
1944  р.)
Звільнення Проскурова 25 березня 1944  р.
Звільнення Чернівців 29 березня 1944  р.
Умансько-Ботошанська
(5  березня  — 17 квітня
1944  р.)
Радянські війська вийшли на держав -ний кордон СРСР та Румунії
26 березня 1944  р.
Одеська (березень—квітень
1944  р.)
Звільнення Одеси 10 квітня 1944  р.
Звільнення Миколаєва 28 березня 1944  р.
Кримська (8 квітня  —
12  травня 1944  р.)
Звільнення Керчі 11 квітня 1944  р.
Звільнення Сімферополя 13 квітня 1944  р.
Звільнення Севастополя 9 травня 1944  р.
Львівсько-Сандомирська
(13  липня  — 29 серпня
1944  р.)
Звільнення Львова, Станіслава (Івано-Франківська), Перемишля
27 липня 1944  р.
Яссько-Кишинівська Визволення Ізмаїльської області 20—29 серпня 1944  р.
Карпатсько-Ужгородська
(8—28 жовтня 1944  р.)
Визволення останнього населеного
пункту УРСР у  її довоєнних кордонах  —
с. Лавочне Дрогобицької області
8 жовтня 1944  р.
Визволення Ужгорода, решти населених
пунктів Закарпатської області
28 жовтня 1944  р.
  3  в несок українських громадян-працівників тилу  україни в  перемогу
над фашистами
  Розповідь учителя
Виробничі  колективи  України  разом  із  місцевим  населенням  від-разу  налагоджувати  підприємства.  Працювати  доводилося  у   склад -них  кліматичних  умовах,  без  відпусток  і   вихідних,  по  12—14  годин
на  добу.
Гасло  «Усе  для  фронту!  Усе  для  Перемоги!»  стало  нормою  жит-тя  працівників  тилу.  Вагомий  внесок  у   перемогу  над  ворогом  на-лежить  українським  металургам,  підприємствам  «Дніпроспецсталь»,
«Запоріжсталь».  За  шість  місяців  побудовано  й   уведено  в   дію  про -відні  цехи  Маріупольського  заводу  ім.  В.  Куйбишева.  До  війни  їх
зводили  протягом  трьох  років.  А  на  початку  листопада  1942  р.  цех
виробив  перші  партії  труб.
В  умовах  воєнного  часу  постійно  зростала  потреба  в  продук-ції  паливно-енергетичного  комплексу.  Особливо  це  стосувалося
вугілля.  На  підприємства  вугільної  галузі  східних  районів  СРСР
перевезено  54  тис.  шахтарів  із  Донбасу.  Олексій  Стаханов  восе -ни  1941  р.  став  на  чолі  тресту  «Карагандавугілля»,  а  славетний
український  шахтар  Микита  Ізотов  у   жовтні  1942  р.  очолив  трест
«Челябвугілля».
Наприклад,  якщо  в  січні  1942  р.  середньодобовий  видобуток
вугілля  на  шахтах  Челябінського  вугільного  басейну  становив
14,6  тис.  тонн,  у  травні  цього  самого  року   —  19,8  тис.  тонн,  то
в  серпні  —  23,7  тис.  тонн.
Постійно  зростали  темпи  видобутку  залізної  руди.  На  схід  пере-базувалися  численні  колективи  гірників  Криворіжжя  та  Нікополя.
Разом  із  трудівниками  Уралу  вони  освоїли  нові  залізорудні  басей -ни.  Криворізькі  гірняки  О.  Семиволос,  І.  Завертайло,  С.  Єременко,
які  працювали  на  уральських  рудниках,  виробляли  понад  десять
норм  за  зміну.  1942  р.  О.  Семиволос  установив  новий  рекорд   —
виконав  45  норм  за  зміну.
Героїчною  працею  відзначалися  українські  машинобудівники.
Танкові  заводи  Уралу  щомісяця  випускали  2  тис.  танків.  Тільки
трудівники  Харківського  тракторного  заводу  випустили  тисячі  бо -йових  машин.
Конкретна  програма  відбудовчих  робіт  була  затверджена  VI  се-сією  Верховної  Ради  УРСР  у  1944  р.  Із  державного  бюджету  було
асигновано  кілька  мільярдів  карбованців.  При  цьому  тільки  на  від -будову  житлового  фонду  в  1944  р.  виділялося  понад  500  млн  кар-бованців.
Успіх  відродження  народного  господарства  Української  респуб-ліки  забезпечувався  насамперед  відбудовою  паливно-енергетичної
бази.  На  кінець  війни  у  Донбасі  було  відновлено  54  %  шахтного
фонду.  У  результаті  видобуток  вугілля  становив  43,3 %  довоєнного,
а  його  питома  вага  у  загальному  видобутку  в   СРСР  зросла  з  4,5 %
у  1943  р.  до  26,7  %.  Уже  в  1944  р.  знов  почали  виплавку  сталі  та
виробництво  прокату  найбільші  металургійні  заводи  України.  Ін -тенсивні  відбудовчі  роботи  велися  в   машинобудівній  галузі.
Евакуація  колгоспів  і   радгоспів  з  України  здійснювалася  пере-важно  до  Поволжя  та  Казахстану.  До  середини  осені  1941  р.  в   ра-дянський  тил  вдалося  вивезти  близько  2  млн  тонн  зерна  та  зер -нопродуктів,  понад  6  млн  голів  худоби,  близько  26  тис.  тракторів,
різноманітне  майно  колгоспів,  радгоспів,  МТС.  Не  вдалося  еваку -ювати  понад  40  тис.  тракторів,  900  тис.  тонн  зерна  та  зернопро -дуктів,  87 %  поголів’я  худоби.  До  тилових  районів  СРСР  еваку-ювали  з  України  40  тис.  кваліфікованих  сільськогосподарських
працівників.
Зразки  самовідданої  праці  демонстрували  передовики  перших
п’ятирічок.  1942  р.  бригада  П.  Ангеліної  в   складі  її  сестер  Надії,
Олени  та  Катерини,  працюючи  на  трьох  тракторах,  обробила
4990  га  землі  в   колгоспі  Західно-Казахстанської  області.
За  роки  війни  колгоспи  й   радгоспи  України  здали  державі
16,5  млн  тонн  зерна,  400  тис.  тонн  м’яса,  майже  250  тис.  тонн
молока.
Героїчний  подвиг  трударів  села  України  мав  великий  вплив  на
забезпечення  Червоної  армії  продовольством.
У  1944  р.  було  освоєно  70 %  довоєнної  площі  посівів.  При  цьо-му  державний  план  хлібозаготівель  був  виконаний  на  110 %.
Із  початком  відбудови  на  допомогу  українському  народові,  як
завжди,  прийшли  інші  народи  СРСР.
Над  відбудовою  промисловості  Донбасу  взяли  шефство  підпри-ємства  Свердловської,  Ярославської,  Саратовської  та  інших  областей.
Понад  70  заводів  Ленінграда  брали  посильну  участь  у  сприянні  тех-нічному  оснащенню  Донецьких  шахт.  Підприємства  Кузбасу  напра -вили  шахтарям  України  верстати,  силові  трансформатори,  електро -обладнання,  електромотори,  кабель,  а  також  вирядили  в  Донбас
групу  забійників.  Від  37  промислових  підприємств  Москви  Донбас
одержав  верстати,  автомашини,  пересувні  електростанції.
Активно  допомагали  й   учені.  Співробітники  Інституту  чорної  ме -талургії  АН  УРСР  спільно  з   ученими  Інституту  металургії  АН  СРСР
працювали  над  проблемою  відбудови  в  Донбасі  доменного  і  трубопро-катного  виробництва.  Учені  Інституту  гірничої  механіки  АН  УРСР
у  співробітництві  с  багатьма  іншими  інститутами  за  участю  членів
Академії  наук  СРСР  склали  генеральний  план  відбудови  Донбасу.
Підіймати  з  руїн  найбільшу  електростанцію  —  Дніпрогес  —
допомагали  120  промислових  підприємств  53  міст  СРСР.  На  її
відбудові  працювали  представники  25  національностей.  Понад
200  заводів  70-ти  міст  країни  допомагали  відбудовувати  «Запо -ріжсталь».
Зі  східних  районів  СРСР  у  1943—1945   рр.  у  визволені  регіони
надійшли  27,6  тис.  тракторів,  2,1  тис.  комбайнів.  Тилові  колгоспи
й  радгоспи  направили  744  тис.  голів  великої  рогатої  худоби,  сви -ней,  овець,  кіз.  До  кінця  1945  р.  в   УРСР  були  введені  в  дію  30 %
довоєнних  промислових  потужностей,  вироблено  25 %  довоєнного
рівня  промислової  продукції.
Багато  зусиль  докладалося  до  відновлення  й   розгортання  ді-яльності  установ  освіти  і   науки,  культосвітніх  закладів,  творчих
організацій,  преси,  радіо.  На  кінець  1945   р.  в   Україні  функціону-вали  понад  30  тис.  шкіл,  а   в  150  вузах,  що  повернулися  з   еваку -ації,  навчалося  до  140  тис.  студентів.  У  березні  1944  р.  до  Києва
повернулася  Академія  наук  УРСР  й   одразу  ж  приєдналася  до  про -цесу  відбудови.
За  допомогою  інших  народів  СРСР  відбудовувалися  вузи,  шко-ли,  клуби,  лікарні  республіки.  Московський  державний  університет
ім.  М.  В.  Ломоносова  контролював  відбудову  Харківського  держав -ного  університету.  Наукова  бібліотека  вузу  отримала  від  москов -ських  колег  10  тис.  книг  і   журналів;  її  фонд  на  грудень  1944  р.
становив  357  тис.  томів.  Херсонський  педінститут  отримав  із  Ле -нінграда  понад  4  тис.  книг.
  4  д епортація кримських татар, вірменів, греків із  криму
  Завдання
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.
  Бесіда
1)  Із  якою  метою  було  проведено  ці  операції?
2)  Дайте  оцінку  рішень  сталінського  режиму  щодо  народів,  які
були  піддані  репресіям.
  5  Матеріальні і  людські втрати українців у другій світовій війні
  Завдання
Проаналізуйте  статистичний  матеріал,  зробіть  висновки.
Втрати  України  в   роки  війни
Прямі  збитки  становили  близько  285   млрд  крб.,  або  42 %  за-гальних  втрат  республіки  від  окупації.
Міста  й  села.  Зруйновано  714   міст  (40 %  усіх  міст  УРСР),
28  тис.  сіл,  647  тис.  житлових  будівель;  10   млн  осіб  залишилося
без  даху  над  головою.
«Людські  втрати».   Цивільне  населення  —  4  млн  осіб;  армія  —
1,3  млн  воїнів;  військовополонені   —  1,4  млн  осіб;  вивезено  до  Ні-меччини  —  2,4  млн  осіб.
Промисловість  і  сільське  господарство.  Знищено  16 159   підпри-ємств,  27  910   колгоспів,  872  радгоспи,  1300  МТС;  вивезено  міль-йони  тонн  зерна,  тисячі  тонн  м’яса,  м’ясних  виробів,  олії,  цукру.
Загальні  збитки  економіки  України,  заподіяні  німецько-фа  шист-ськими  загарбниками,  сягали  понад  40 %  усіх  втрат  СРСР.
  6  к римська і  потсдамська конференції голів урядів срср,  сша   
і  в еликої Британії
  Робота з  таблицею
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника  та  складіть  таблицю.
Кримська (Ялтинська) конференція
Дата 4—11  лютого 1945  р.
Учасники В. Черчілль (Велика Британія), Й. Сталін (СРСР), Ф. Рузвельт (США)
Рішення Визначення зон майбутньої окупації Німеччини військами СРСР, Великої Британії,
США, Франції. Західний кордон Польщі визначився уздовж річок Одер і  Нейсе. За -хідна Україна і  Західна Білорусія залишились у  складі СРСР. СРСР зобов’язався всту -пити у  війну з  Японією. Скликання установчої конференції ООН
Потсдамська (Берлінська) конференція
Дата 17  липня  — 2  серпня 1945  р.
Учасники Й. Сталін (СРСР), Г. Трумен (США), В. Черчілль (Велика Британія)
Рішення Узгоджені і  схвалені загальні принципи окупаційної політики: денацифікація, деміліта-ризація, демократизація, декартелізація. Створення міжнародного трибуналу для по -карання військових злочинців. СРСР одержав територію Східної Пруссії з  містом Кеніг-сбергом (Калінінград). Кордони Польщі встановлено згідно з  домовленостями на
Кримській конференції. Підтверджувалися умови вступу СРСР у  війну з  Японією
67
V і .  ОсМ ислення нО вих знань і  вМ інь
  Бесіда
1.  Проведення  яких  військових  операцій  сприяло  звільненню  Пра-вобережної  України?
2.  Коли  була  звільнена  вся  територія  України  в   межах  сучасних
кордонів?
3.  Які  народи  були  піддані  депортації  в  1944  р.?
4.  Яке  історичне  значення  Кримської  і   Потсдамської  конфе-ренцій?
5.  Якими,  на  ваш  погляд,  є  джерела  перемоги  українського  на -роду  у  Великій  Вітчизняній  війні?
V і I.  п ідсуМ ки  ур О ку
Завдяки  блискуче  проведеним  операціям  радянські  війська  по-вністю  звільнили  територію  України  від  нацистської  окупації.  Дру -га  світова  війна  дорого  коштувала  Україні:  значними  були  людські
та  матеріальні  втрати.
VI іI.  дОМ ашнє  завдання
1.  Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.
2.  Підготуйте  повідомлення  з  теми  «Культура  в   роки  Великої  Віт-чизняної  війни».

Категорія: Історія України 11 клас | Додав: uthitel (11.10.2014)
Переглядів: 1347 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: