Уроки № 47—49 Тема. Брестський мир. Вступ німецько-австрійських військ в Україну. Падіння радянської влади. Діяльність УЦР після повернен - Історія України 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 10 клас

Уроки № 47—49 Тема. Брестський мир. Вступ німецько-австрійських військ в Україну. Падіння радянської влади. Діяльність УЦР після повернен


Уроки  № 47—49
Тема.  Брестський мир. Вступ німецько-австрійських військ в  Україну. Падіння радянської влади. Діяльність УЦР після повернення до Києва. Конституція УНР.
Мета:  схарактеризувати Брест-Литовський мирний договір; з’ясувати значення Брест-Литовського
мирного договору для подальшого перебігу подій Української революції; визначити причини падіння
УЦР; пояснити зміст основних термінів і  понять; розвивати вміння отримувати нові знання, викорис-товуючи різні джерела інформації; сприяти розвитку в  учнів патріотичних почуттів.
Тип уроку:  комбінований.
Обладнання:  підручник, стінна карта «Українська Держава. Утворення Директорії та відновлен-ня УНР (травень—листопад 1918  р.)», атлас, ілюстративний і  дидактичний матеріал.
Основні терміни та поняття:  сепаратний мир, окупація.
Основні дати:  9  лютого (27  січня) 1918  р.  — підписання Брест-Литовського миру між УНР
і  країнами Четверного союзу.
Хід уроку
І.  ОрганІзацІя навчальнОї дІяльнОстІ
Учитель  оголошує  учням  тему  й основні  завдання  уроку.
II. актуалІзацІя ОпОрниХзнань, умІнь І  навичОк
Бесіда за запитаннями
1. Як  розгорталися  події  на  фронтах  Першої  світової  війни  в 1917 р.?
2. Чому  питання  про  мир  було  одним  із  головних  у  Російській  та
Українській  революціях?
III. вивчення нОвОгОматерІалу
1 мирний договір у  Брест-литовську.
Розповідь учителя
Вихід  із  війни  був  одним  із  головних  питань  на  початку  Україн-ської революції. Для лідерів національно-визвольного руху підписан-ня  миру  означало  підтримку  народу,  а  зволікання  в  цій  справі  —
утрату  популярності.
Ініціатива  в проведенні  мирних  переговорів  належала  більшови-кам, які на ІІ Всеросійському з’їзді Рад проголосили Декрет про мир.
Раднарком  звернувся  до  всіх  воюючих  сторін  із  пропозицією  розпо-чати  мирні  переговори,  на  яку  відгукнулися  лише  Німеччина  та  її
союзники.  Переговори  розпочалися  у  Бресті-Литовську  (українська
назва —  Берестя).  Перемир’я  було  укладено  15 грудня  1917 р.
Керівники  Української  Центральної  Ради,  не  бажаючи  бути  за-ручниками  російсько-німецької  змови,  вирішили  втрутитися  в  пере-говорний  процес.  У  Бресті  відбулася  неофіційна  зустріч  української
делегації  з представниками  Німеччини  та  Австро-Угорщини.  24 груд-
ня  1917 р.  Генеральний  Секретаріат  звернувся  до  всіх  воюючих  і ней-тральних  країн  із  нотою,  у якій  ішлося,  що  УНР  до  утворення  феде-ративного  російського  уряду  буде  здійснювати  міжнародні  відносини
самостійно.  Указуючи  на  те,  що  влада  Раднаркому  не  поширюється
на  Україну,  Генеральний  Секретаріат  заявив,  що  угода,  яку  прагне
укласти  Росія  зі  своїми  противниками,  буде  чинною  в Україні  лише
тоді, коли її ухвалить і підпише уряд УНР. У відповідь делегація УНР
була запрошена до участі в переговорах. Напередодні від’їзду делегації,
яку очолив В. Голубович (згодом О. Севрюк), її докладно інструктував
М. Грушевський.
Делегація  мала  домагатися  включення  до  складу  УНР  Східної
Галичини,  Буковини,  Закарпаття,  Холмщини,  Підляшшя,  а  в  разі
відмови —  утворення  з цих  земель  у складі  Австро-Угорщини  окре-мого  коронного  краю  з широкими  правами  автономії.
Переговори  тривали  від  10  січня  1918  р.  Російську  делегацію
очолював  Л.  Троцький,  який  був  змушений  визнати  делегацію
УНР. Наприкінці  січня  в переговорах  було  оголошено  перерву.  Рад-нарком  вирішив  скористатися  цим  для  встановлення  контролю  над
Україною.  До  складу  російської  делегації  було  включено  представ-ників  «радянської  УНР».  Але  повноважність  цієї  делегації  не  була
визнана  представниками  Четверного  союзу.  До  того  ж  виконуючий
обов’язки  голови  делегації  УНР  О.  Севрюк  ознайомив  присутніх  із
текстом  IV  Універсалу  УЦР  і  зажадав  визнання  УНР  незалежною
державою.
9 лютого  1918 р.  було  укладено  договір  УНР  із  країнами  Четвер-ного  союзу  (Брестський,  або  Берестейський,  мир).
Брестський  мирний  договір  містив  десять  статей:  1-ша  стаття  ви-знавала  самостійність  України;  2-га —  визначала  її  кордони;  3-тя —
установлювала  порядок  евакуації  союзних  військ;  4-та  —  засвідчу-вала  дипломатичні  зв’язки  України  з державами  Четверного  союзу;
5-та — розв’язувала питання про відмову сторін від військових контри-буцій;  6-та —  регулювала  питання  військовополонених;  7-ма —  ре-гулювала господарські справи (взаємне постачання сільськогосподар-ських і промислових надлишків, зокрема постачання Україною 1 млн
тонн  зерна,  м’яса,  круп  до  липня  1918  р.);  8-ма  —  відновлювала
правові відносини між сторонами; 9-та — установлювала, що всі умо-ви  договору  становлять  єдину  цілісність;  10-та —  стверджувала  ав-тентичність  усіх  текстів  договору.
За  договором,  УНР  зобов’язалася  поставити  Німеччині  та  Австро-Угорщині  60 млн пудів  хліба,  2750 тис. пудів  м’яса,  400 млн яєць  та
іншої  сільськогосподарської  продукції  й  сировини.  Делегації  Німеч-чини  та  Австро-Угорщини  погодилися  на  приєднання  Холмщини  та
Підляшшя  до  УНР.  Крім  того,  з  Австро-Угорщиною  було  укладено
таємну угоду, за якою на західноукраїнських землях утворювався окре-мий  коронний  край  із  земель  Буковини  та  Східної  Галичини.  Але  цей
документ  так  і не  вдалося  реалізувати  через  невиконання  УНР  умов
постачання  продовольства  та  протести  поляків  в Австро-Угорщині.
Робота з  документом
Таємна  угода  між  Австро-Угорщиною  й УНР
Зважаючи  на  те,  що  українці  надали  національним  меншинам  на  те-риторії  України,  серед  них  і полякам,  широку  автономію  та  можливості
для  культурного  розвитку;  ми  [австро-угорський  уряд]  також  проголошу-ємо:  для  забезпечення  національно-культурного  розвитку  тієї  частини
українського  народу,  що  проживає  на  австрійській  території,  а також  із
метою посилення зв’язків між нашими державами, не пізніше ніж 31 лип-ня  на  обговорення  в парламент  буде  винесено  законопроект  про  створення
окремого  коронного  краю  на  землях  Буковини  та  тієї  частини  Східної
Галичини,  що  заселена  переважно  українцями.  Австрійський  уряд  вико-ристовує  всі  можливі  конституційні  засоби,  щоб  цей  законопроект  набув
законної  сили  через  парламентський  акт.
1) Що  передбачала  ця  таємна  угода  між  Австро-Угорщиною  й УНР?
2) Чому  Австро-Угорщина  пішла  на  укладення  цієї  угоди?
2 вступ німецько-австрійських військ в україну.
Тим  часом  успіхи  більшовиків  примусили  лідерів  УНР  шукати
міцних союзників. Після підписання мирного договору делегація УНР
оголосила,  що  УЦР  перебуває  у  важкому  становищі  й  вимагає  не-гайної  допомоги.  Країни  Четверного  союзу  погодилися  її  надати
(збройними  силами  й позикою  в сумі  1 млрд  крб).
У  лютому  1918  р.  їхні  війська  перейшли  в  наступ  на  території
України,  попереду  них  просувалися  українські  частини  армії  УНР.
Серед  них  наступали  Синьожупанна  й Сірожупанна  дивізії,  що  були
сформовані  з українців,  які  перебували  в німецькому  й австрійсько-му  полоні.  2  березня  1918  р.  Київ  було  звільнено  від  більшовиків.
Першими  до  міста  вступили  гайдамаки  під  командуванням  С.  Пет-люри,  які  влаштували  урочистий  парад.  Наступного  дня  до  міста
увійшли  німецькі  підрозділи.
3 березня  1918 р.  у Бресті-Литовську  РСФРР  підписала  мирний
договір із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією й Туреччиною.
Росія  зобов’язувалася  визнати  право  українського  народу  на  само-визначення,  законність  влади  Української  Центральної  Ради  на  те-риторії  України,  визнати  договір  держав  австро-німецького  блоку
з УНР,  укласти  з нею  мирний  договір,  вивести  з її  території  частини
Червоної  гвардії,  припинити  будь-яку  агітацію  та  пропаганду  проти
уряду  й громадських  установ  УНР.
Брестський договір поклав початок міжнародно-правового визнання
України як незалежної держави та засвідчив успіх молодої української
дипломатії.  Але  договір  із  країнами  Антанти  вважався  сепаратним,
що  згодом  негативно  позначилося  на  долі  Української  держави.
Робота з  термінами та поняттями
Сепаратний  мир  — у  міжнародному  праві  договір  про  мир  чи
перемир’я у війні, укладений однією державою або групою держав
із  противником  окремо  від  своїх  союзників.
3 ліквідація більшовицького режиму в україні.
Наступ  німецьких  та  австрійських  військ  поставив  під  загрозу
більшовицький  режим.  Тоді  Раднарком  Росії  зажадав  від  Народного
Секретаріату  організації  опору.
Так,  при  радах  утворилися  мобілізаційні  відділи,  Київ  було  оголо-шено в стані облоги, а Київська, Подільська й Волинська губернії пере-ведені на воєнний стан. Усе це вповільнило наступ німців, але не могло
його  зупинити.  З  України  на  схід  почалася  евакуація  матеріальних
цінностей,  створювався  єдиний  фронт  оборони  від  Криму  до  Росії.
Підписання УЦР Брестського миру й наступ німецько-австрійських
військ  було  використано  більшовиками  як  привід  для  розколу  Укра-їни.  9 лютого  1918 р.  у Харкові  відбувся  обласний  з’їзд  Рад,  на  яко-му було проголошено Донецько-Криворізьку Республіку, що входила
до  складу  РСФРР.  У  той  самий  час  утворилася  Одеська  радянська
республіка.  Більшовики  сподівалися  тим  самим  не  допустити  окупа-ції  промислово  розвинених  регіонів  України  на  тій  підставі,  що  це
не  Україна.  Проте  німецьке  командування  на  це  не  зважало.  До  то-го ж  сам  В.  Ленін  виступив  проти  розчленування  України.
Ще  одна  регіональна  радянська  республіка  була  проголошена
в  Криму.  19  березня  1918  р.  утворилася  Соціалістична  Радянська
республіка  Таврида.  Метою  її  створення  було  також  недопущення
німецької  окупації  півострова  й захоплення  Чорноморського  флоту.
Але  Німеччина  на  це  не  зважила.  Крім  того,  «зацікавленість  у при-єднанні  Криму  до  УНР  проявила  й  УЦР.  Командувач  українських
військ  Болбочан  отримав  таємний  наказ  випередити  німців  і захопи-ти  Крим,  що  він  блискуче  й  виконав.  УЦР  проголосила  Чорномор-ський  флот  20 квітня  1918 р.  флотом  УНР.  Але  під  тиском  Німеч-чини  українські  частини  були  змушені  залишити  Крим.  Частина
кораблів  Чорноморського  флоту,  команди  яких  піддалися  більшо-вицькій  агітації,  вийшли  в море  та  попрямували  до  Новоросійська,
де  всі  були  затоплені  (близько  400 суден).  Фактично  як  бойова  оди-ниця  Чорноморський  флот  припинив  існування.
Робота з  документами
Із  декларації  ЦВК  Рад  України  із  закликом  до  створення
військово-політичного  союзу  радянських  республік  Півдня  Росії
(7 березня  1918 р.)
1. Ми  ніколи  не  розглядали  Українську  Радянську  Республіку  як  націо-нальну  республіку,  а виключно  як  Радянську  Республіку  на  території
України.
2. Ми  ніколи  не  стояли  на  точці  зору  повної  незалежності  УНР,  розгля-даючи  її  як  більш-менш  самостійне  ціле,  пов’язане  з  загальноросій-ською  робітничо-селянською  республікою  федеративними  зв’язками.
3. Одночасно  ми  не  заперечували  проти  утворення  різноманітних  радян-ських об’єднань, залишаючи питання про взаємини їх як із крайовою,
так  і  з  центральною  загально  федеративною  Радянською  владою  до
більш  кращих  часів.
Із  телеграми  В.  Леніна  до  Г.  Орджонікідзе  від  14 березня  1918 р.
…Негайна  евакуація  хліба  і  металів  на  схід,  організація  підривних
(диверсійних)  груп,  створення  єдиного  фронту  оборони  від  Криму  до  Ве-ликоросії  із  залученням  до  справи  селян,  рішуча  і  беззастережна  пере-робка наших частин в України на український лад — таке тепер завдання.
Потрібно заборонити Антонову називати себе Антоновим-Овсієнком, — він
повинен  називатися  просто  Овсієнком…
1) Якою  була  політика  більшовиків  щодо  України?
2) Чим  була  зумовлена  зміна  завдань  в Україні?
У березні 1918 р. у Катеринославі відбувся II Всеукраїнський з’їзд
Рад,  на  якому,  за  наполяганням  В.  Леніна,  було  обрано  новий  склад
ЦВК  (старий  був  занадто  проросійським).  До  складу  Центрального
Виконавчого  комітету  увійшли  російські  та  українські  ліві  есери,
ліві  українські  більшовики,  соціал-демократи.  Сформувався  новий
Народний  Секретаріат,  головою  якого  став  М.  Скрипник.  На  з’їзді
також  було  прийнято  рішення  про  формування  армій,  які  очолив
В.  Антонов-Овсієнко.  Але  таке  «перефарбування»  влади  не  ввело
в оману  населення.  Сил  у більшовиків  катастрофічно  не  вистачало.
Тоді було обрано шлях боротьби з окупаційними військами: поєднан-ня  фронтових  дій  із  партизанською  боротьбою  в тилу.
Участь  радянських  військ  Росії  в  бойових  діях  в  Україні  дала
привід  німецькому  командуванню  просунути  свої  війська  значно  да-лі  на  схід  та  південь  за  кордони  України,  захопивши  Бєлгород,  Рос-тов  тощо.  Щоб  припинити  наступ  німців,  було  підписано  угоду  про
припинення  воєнних  дій  та  утворено  «нейтральну  зону»  на  ділянці
від  Рильська  до  Суджі.
Із приходом союзників Україна фактично була окупована. Австро-Угорщина  зайняла  південь —  західну  Волинь,  Подільську,  Херсон-ську  й Катеринославську  губернії,  а Німеччина —  решту  території.
У  Миколаєві,  Маріуполі,  Ростові-на-Дону  стояли  мішані  гарнізони.
Управління залізницями й водним транспортом контролювало німець-ке  командування,  кам’яною  та  залізорудною  промисловістю  союзни-ки  управляли  спільно.
Хоча союзники проголошували єдиною метою відновлення в Укра-їні  законної  влади  —  Центральної  Ради,  фактично  встановлювався
окупаційний  режим.
Разом  із  військами  Центральних  держав  7  березня  1918  р.  до
Киє ва  повернулася  й  УЦР.  Але  її  було  зустрінуто  без  особливого
ентузіазму.  Політика  Центральної  Ради  в нових  умовах  не  змінила-ся,  а це  не  влаштовувало  практично  всі  верстви  суспільства.
4 конфлікт уцріз німецько-австрійською окупаційною владою.
Останні дні уцр.
Після  повернення  до  Києва  перед  УЦР  відразу  постало  безліч
питань, які потребували негайного розв’язання: забезпечення спокою
та  порядку  в країні,  відновлення  органів  влади,  а головне —  вико-нання  договору  з  Німеччиною  про  постачання  продовольства.  Але
УЦР  виявилася  нездатною  розв’язати  ці  завдання.  Вона  продовжу-вала  ту  політику,  яка  була  окреслена  ще  в листопаді  1917 р.  За  сі-чень—квітень  1918 р.  УЦР  здійснила  такі  заходи:
8запровадження нового стилю в літочисленні (юліанський календар
було  замінено  григоріанським);
8уведення  в обіг  національної  валюти —  гривні;
8затвердження  державного  герба —  тризуба  Володимира  Великого;
8прийняття  Закону  про  громадянство;
8скасування  приватної  власності  на  землю  (19 січня  1918 р.),  за-твердження Закону про землю (31 січня 1918 р.), який передбачав
соціалізацію  землі  й  установлення  максимуму  землеволодіння
у 30 десятин;
8підтвердження  курсу  й соціально-економічної  політики,  проголо-шених  ІІІ  і ІV  Універсалами;
8схвалення  Конституції  УНР  (29 квітня  1918 р.)
Така  політика  не  влаштовувала  командування  німецьких  військ,
які фактично окупували Україну. Йому було зрозуміло, що Централь-на  Рада  не  зможе  забезпечити  регулярні  поставки  продуктів  до  Ні-меччини та Австро-Угорщини. Так, німецький полковник фон Штоль-ценберг  на  початку  березня  1918  р.  телеграфував  німецькому
командувачу  Східного  фронту:  «Сумнівно,  чи  цей  уряд,  складений
винятково  з  лівих  опортуністів,  зможе  встановити  тверду  владу…
Якщо не можна буде розв’язати проблему іншим способом, ми повин-ні  будемо  взяти  силою  те,  що  абсолютно  необхідно  для  нашого  жит-тя  та  ведення  військових  дій».
Зрозуміло,  що  конфлікт  між  Центральною  Радою  й окупаційною
адміністрацією  був  неминучим.  З  особливою  силою  він  спалахнув
у зв’язку  з наказом  німецького  головнокомандувача  Г.  фон  Ейхгорна
від  6 квітня  1918 р.  про  примусовий  засів  усієї  землі.  Незважаючи  на
це,  посівні  площі  в Україні  скоротилися  вдвоє.  Наказ  Г.  фон  Ейхгор-на викликав протест Центральної Ради. Ще раніше, наприкінці берез-ня  1917 р.,  український  міністр  юстиції  спростував  право  німецьких
та  австрійських  німецько-польових  судів  судити  громадян  УНР.
IV. закрІплення нОвОгОматерІалу
Запитання та завдання
1. Визначте  позитивні  та  негативні  наслідки  Брест-Литовського  до-говору  для  України.  Відповідь  оформіть  у вигляді  таблиці.
2. Чи  можна  вважати  Брестський  мир  між  УНР  і країнами  Четвер-ного  союзу  сепаратним?  Свою  думку  обґрунтуйте.
Бесіда за запитаннями
1. Що  спонукало  Центральну  Раду  піти  на  мирні  переговори  з краї-нами  Четверного  союзу?
2. Де  відбувалися  переговори  між  делегаціями  УНР  та  країн  Чет-верного  союзу  про  умови  укладенння  миру?
3. Якими  були  результати  миру  для  УНР?
4. Чи  вдалося  делегації  УНР  на  переговорах  у Брест-Литовську  до-сягнути  своєї  мети?
5. Як ви вважаєте, чи був Брестський мир між УНР і країнами Чет-верного  союзу  справедливим?
V. пІдсумки урОку
8Брестський  мир  став  першим  мирним  договором,  укладеним  під
час Першої світової війни. Він забезпечував вихід України зі «сві-тової  бійні».  Але  платою  за  це  стала  окупація  України  австро-німецькими  військами.
8УЦР,  яка  повернулася  до  Києва,  не  змогла  забезпечити  виконан-ня своїх зобов’язань перед країнами Четверного союзу. Крім того,
її  «соціалістична»  політика  не  сприймалася  німецько-австрій-ським  окупаційним  командуванням.
VI. дОмашнє завдання
1. Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.
2. Випереджальне  завдання.  Підготуйте  повідомлення  про  гетьмана
П.  Скоропадського  (кільком  учням).

Категорія: Історія України 10 клас | Додав: uthitel (19.12.2014)
Переглядів: 1112 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: