Уроки № 38—39 Тема. Проголошення Української Народної Республіки (УНР). - Історія України 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 10 клас

Уроки № 38—39 Тема. Проголошення Української Народної Республіки (УНР).


Уроки  №  38—39
Тема.   Проголошення Української Народної Республіки (УНР).
Мета:  розповісти про перебіг подій в  Україні в  листопаді—грудні 1917  р.; розкривати зміст
і  давати оцінку ІІІ Універсалу УЦР; пояснити зміст основних термінів і  понять; сприяти вихованню
гордості за героїчне минуле свого народу.
Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.
Обладнання:   підручник, стінна карта «Початок визвольних змагань українського народу. Утво -рення Української Народної Республіки (березень 1917  — березень 1918  р.)», атлас, ілюстративний
матеріал.
Основні терміни та поняття:   Жовтневий переворот, Комітет військового округу, Українська
Народна Республіка.
Основні дати:  25  жовтня (7  листопада) 1917  р.  — більшовицький переворот у  Петрограді;
29—30  жовтня 1917  р.  — збройна боротьба в  Києві між більшовиками та військами КВО; 31  жовтня
1917  р.  — перехід влади в  Києві до УЦР; 7  листопада 1917  р.  — ІІІ Універсал УЦР.
Хід уроку
І.   ОрганІ зац І я навчальнО ї д І яльнО стІ
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку.
II.   а ктуалІ зац І я  О п О рни Х  знань, ум І нь І   навич О к
  Запитання та завдання
  1.  У  якому  Універсалі  УЦР  було  проголошено  прагнення  українців
самостійно  «порядкувати  своїм  життям»?
  2.  Коли  було  створено  Генеральний  Секретаріат  і  хто  його  очолив?
  3.  Хто  такі  більшовики?
III.  в ивчення нО в О гО  матер І алу
  1  п рихід до влади більшовиків у росії.  реакція на ці події в україні.
  Розповідь учителя
7  листопада  (25  жовтня)  1917  р.  у   Петрограді  більшовики  в   резуль-таті  збройного  виступу  (Жовтневого  перевороту)  повалили  Тимчасовий
уряд.  ІІ  Всеросійський  з’їзд  Рад  робітничих  і  солдатських  депутатів
утворив  новий  російський  уряд  —  Раду  народних  комісарів  (РНК)  на
чолі  з   В.  Леніним,  а   Росію  проголосив  Республікою  Рад  робітничих,
солдатських  і   селянських  депутатів  (радянською  Росією).  Щоб  привер -нути  на  свій  бік  більшість  населення  країни,  більшовики  оприлюднили
Декрет  про  мир  і  Декрет  про  землю,  які  відбивали  головні  прагнення
народу  в  революції,  що  тривала  з   лютого  1917   р.  в   Російській  імперії.
Декрет  про  мир  закликав  усі  воюючі  держави  негайно  припинити  війну
та  почати  переговори  про  справедливий,  демократичний  мир  без  будь-яких  умов.  Декрет  про  землю  скасовував  приватну  власність  на  землю,
надавав  право  користування  землею  всім  громадянам  Росії,  що  виявля -ли  бажання  обробляти  її  власною  працею.
Крім  того,  більшовики  в  містах,  де  їх  вплив  був  значним,  рішу-че  брали  владу  до  своїх  рук.  Методи,  якими  діяли  більшовики,  не
були  підтримані  більшістю  політичних  сил  Росії.  До  того   ж  зберіга-лося  чимало  прихильників  Тимчасового  уряду  й  відновлення  монар-хії.  Тому  поширення  влади  більшовиків  за  межами  столиці  супрово -джувалася  збройною  боротьбою  з  антибільшовицькими  силами.  Проте
їх  розрізненість  і   непідготовленість  дала  змогу  більшовикам  досить
швидко  нейтралізувати  противників.
Інакше  складалася  ситуація  в   Україні.  Одержавши  повідомлення
про  події  в  Петрограді,  у  Києві  Мала  Рада  УЦР  зібралася  разом  із
представниками  різноманітних  громадських  організацій  на  закрите
засідання,  на  якому  було  створено  Крайовий  Комітет  з   охорони  ре-волюції  в   Україні.  Комітет  у  відозві  до  населення  заявив,  що  його
влада  поширюється  на  дев’ять  українських  губерній  і  що  він  відпо-відальний  перед  УЦР.  Також  з   осудом  більшовицького  перевороту
виступила  Мала  Рада  УЦР,  Генеральний  Секретаріат  і   ІІІ  Всеукра -їнський  військовий  з’їзд,  який  у   цей  час  (2—11  листопада  1917   р.)
працював  у   Києві.  Із  делегатів  з’їзду  був  навіть  сформований  спеціа -льний  полк  для  захисту  революції.
Але  Крайовий  Комітет  не  зумів  організувати  своєї  роботи  та  пе-редав  свої  функції  Генеральному  Секретаріату.  Після  осуду  подій
у  Петрограді  з  його  складу  вийшли  більшовики.  Також  Комітет  не
знайшов  спільної  мови  зі  штабом  Київського  військового  округу  (КВО),
який  підтримував  повалений  Тимчасовий  уряд  і   мав  під  своїм  ко-мандуванням  значні  військові  сили.
  Робота з  документом
Заклик  Генерального  Секретаріату  Центральної  Ради  до  всіх  громадян
України  у  зв’язку  з  повстанням  у   Петрограді  (9  листопада  1917   р.)
В  Петрограді  зчинилися  криваві  події,  що  загрожують  погубити  здо-бутки  революції.  Частина  людності  Петрограда,  за  проводом  більшовиків,
повстала  озброєно  проти  Тимчасового  правительства  і  хоче  накинути  свою
волю  всій  Російській  республіці.  Генеральний  Секретаріат  України,  як
вища  краєва  влада,  створена  Українською  Центральною  Радою  і   ствердже-на  Тимчасовим  правительством,  закликає  людність  України  до  спокою.
Разом  з   усіма  революційними  силами  України  Генеральний  Секретаріат
буде  рішуче  боротись  з   усякими  спробами  підтримувати  петроградське
повстання.  Громадяни  України!  Виявіть  себе  вірними  оборонцями  волі
і  ворогами  анархії,  яка  може  віддалити  Всеросійські  та  Всеукраїнські  Уста-новчі  збори  і  привести  до  загину  рідний  край.
  1)  Як,  судячи  з  документа,  Генеральний  Секретаріат  оцінював  біль-шовицький  переворот?  Чим  викликана  така  оцінка?
  2)  Чому  Генеральний  Секретаріат,  маючи  напружені  відносини  з  Тим -часовим  урядом,  не  підтримав  більшовицького  перевороту?
У  результаті  склалася  своєрідна  ситуація,  за  якої  в  Києві  проти -стояли  один  одному  три  сили:  УЦР  і  віддані  їй  збройні  формування;
прибічники  Тимчасового  уряду,  що  групувалися  навколо  штабу  КВО;
більшовики,  які  мали  загони  Червоної  гвардії,  керовані  військово-революційним  комітетом  (ревкомом),  що  засідав  у  Маріїнському  па-лаці.
  2  Боротьба за владу в  києві (листопад 1917  р.).
Розв’язання  ситуації  прискорив  штаб  КВО,  який  10   листопада
1917  р.  заарештував  більшовицький  ревком  і  почав  роззброєння  за-гонів  Червоної  гвардії.  У   відповідь  більшовики  утворили  новий  рев -ком,  і  в  місті  спалахнули  бої,  що  тривали  три  дні  без  визначення
переможця.  Тоді  13  листопада  у  протистояння  втрутилися  війська
УЦР,  які  зайняли  ключові  пункти  й   установи  міста.  Ворогуючим
сторонам  запропонували  зупинити  боротьбу.  Спеціальна  комісія  ви -робила  умови  припинення  вогню:  звільнялися  заарештовані  члени
більшовицького  ревкому,  штаб  КВО  виводить  війська  з   міста  й  роз-формовує  добровольчі  офіцерські  дружини.  У  такий  спосіб  УЦР  пере-брала  владу  до  своїх  рук.  Більшовики  визнали  її  крайовим  органом
влади  в   Україні.  Генеральний  Секретаріат  призначив  командувачем
КВО  свого  представника  —  підполковника  В.  Павленка.
14  листопада  1917   р.  голова  ГС  УЦР  В.  Винниченко  розіслав
телеграму  в  усі  українські  губернії,  радам,  армійським  комітетам
про  перехід  влади  в  краї  до  УЦР.  Також  було  заявлено,  що  влада
Генерального  Секретаріату  поширюється  додатково  на  території,  де
більшість  населення  складали  українці:  Катеринославщину,  Хар -ківщину,  материкову  Таврію,  Холмщину,  частину  Курщини  та  Во -ронежчини.  Того  самого  дня  влада  УЦР  і   ГС  була  визнана  всіма
політичними  силами.
Зазнавши  поразки  в  Києві,  більшовики  не  збиралися  відмовля-тися  від  влади  в  Україні.  У  листопадові  (жовтневі)  дні  їм  удалося
захопити  владу  в   Луганську,  деяких  районах  Донбасу  й   кількох  міс -тах  смуги  Подільської  та  Волинської  губерній,  у  яких  перебували
збільшовизовані  частини  російської  армії.  Також  вони  мали  своє
представництво  в  інших  радах,  які  після  падіння  Тимчасового  уряду
перебрали  владу  до  себе  на  місцях.
17  листопада  1917   р.  на  розширеному  засіданні  Рад  робітничих
і  солдатських  депутатів  у   Києві  керівник  міської  організації  більшо -виків  Г.  П’ятаков  запропонував  план  мирного  усунення  УЦР  від  вла -ди.  Він  передбачав,  скориставшись  популярністю  більшовиків  у  ма-
сах,  скликати  Всеукраїнський  з’їзд  Рад  робітничих  і  солдатських
депутатів,  який  мав  би  переобрати  і   перетворити  Українську  Цен-тральну  Раду  на  керівний  центр  рад  на  зразок  російського  Централь -ного  виконавчого  комітету  рад.  Але  цей  план  був  не  єдиним.  Також
передбачалося  й   силове  усунення  УЦР  як  внутрішніми,  так  і   зовніш-німи  більшовицькими  силами,  а  саме:  робітничі  страйки  проти  по -літики  УЦР;  створення  військово-революційного  комітету  для  нового
повстання  (грудень  1917  р.),  захоплення  загонами  Червоної  гвардії
влади  на  місцях;  спрямування  збільшовизованих  частин  російської
армії  (2-й  гвардійський  корпус)  на  Київ  для  його  захоплення;  уль -тиматум  Раднаркому  Росії  за  підписом  В.  Леніна  та  Л.  Троцького
17(4)  грудня  1917   р.;  спрямування  більшовицьких  військ  в  Україну
під  загальним  командуванням  В.  Антонова-Овсієнка.
  3  ІІІ  універсал  уцр .  проголошення української  народної  республіки ( унр ).
Тим  часом  Центральна  Рада  продовжила  курс  на  будівництво  дер-жави.  20  листопада  1917   р.  на  засіданні  Малої  Ради  було  обговорено
й  прийнято  ІІІ  Універсал.  Новий  розлогий  документ  містив  такі  основ-ні  положення:
Україна  проголошувалася  Українською  Народною  Республікою;
  8 до  Установчих  зборів  уся  влада  в  Україні  переходить  до  УЦР  і  Ге-нерального  Секретаріату;
  8 територія  УНР  визначається  в  межах  Київщини,  Поділля,  Воли-ні,  Чернігівщини,  Полтавщини,  Харківщини,  Катеринославщини,
Херсонщини,  Таврії  (без  Криму).  Остаточні  кордони  УНР,  а  також
прилучення  частини  Курщини,  Холмщини,  Воронежчини,  так
і   суміжних  областей,  де  більшість  населення  українське,  «має
бути  встановлене  по  згоді  зорганізованої  волі  народів»;
  8 скасовувалося  право  власності  на  землю  поміщиків  та  інших  не-трудових  господарств,  а   також  на  удільні,  монастирські,  кабінет -ні  та  церковні;
  8 земля  проголошується  власністю  народу  й  передається  йому  без
викупу;  негайне  прийняття  закону  про  порядок  користування  зе-мель  обраними  Земельними  комітетами  до  Українських  Установ-чих  зборів;
  8 установлювався  8-годинний  робочий  день  для  робітників;
  8 установлення  разом  із  робітниками  державного  контролю  над  про-дукцією  в   Україні,  її  виробництвом  і  розподілом;
  8 давалася  обіцянка  негайно  розпочати  мирні  переговори;
  8 проголошувалося  скасування  смертної  кари;
  8 надання  повної  амністії  всім  політичним  в’язням  і  засудженим;
  8 декларувалася  реформа  судочинства,  «привести  його  до  згоди
з  правними  поняттями  народа»;
  8 «вжити  всіх  заходів  до  закріплення  й   поширення  прав  місцевого
самоврядування»;
  8 проголошувалися  свободи  слова,  друку,  віросповідань,  зібрань,
страйків,  недоторканність,  помешкання,  можливість  уживання
різних  місцевих  мов  у  відносинах  з  усіма  установами;
  8 надавалася  національно-персональна  автономія  росіянам,  євреям
і  полякам  та  ін.;
  8 приверталася  особлива  увага  до  проблеми  продовольства;
  8 днем  виборів  до  українських  Установчих  зборів  призначено  9   січня
1918  р.  (27   грудня  1917   р.).  Їх  скликання  —  22(9)  січня  1918  р.
Таким  чином,  ІІІ  Універсал,  крім  проголошення  УНР  та  визна-чення  її  території,  устрою,  оприлюднював  і   програму  соціально-еко -номічних  перетворень.  Саме  вона  була  неоднозначно  сприйнята  різ -ними  верствами  суспільства.  Особливо  це  стосується  положення  про
«нетрудові  господарства»,  що  мали  бути  конфісковані.  Генеральне
секретарство  із  земельних  справ  навіть  було  змушене  виступити
з  роз’ясненням,  що  мається  на  увазі.  Нетрудовими  вважатимуться
господарства,  у   яких  власник  змушений  через  великі  його  розміри
постійно  наймати  робітників.  Також  урядовці  заявляли,  що  госпо -дарства,  які  містять  до  40  десятин  землі,  не  відбиратимуться.  Обі -цялося,  що  не  конфісковуватимуться  й  володіння  цукрових  заводів.
Це  ще  більше  заплутало  земельне  питання.  Із  точки  зору  розвитку
економіки  такі  кроки  були  б  правильними,  оскільки  зберігали  б  міц -ні  господарства,  що  давали  товарну  продукцію.  Але  з  огляду  на  ре-волюційну  доцільність  вони  скорочували  кількість  прихильників  УЦР
і  грали  на  користь  більшовиків,  які  були  готові  обіцяти  народу  все,
що  той  побажає:  «Землю  —  селянам,  фабрики  й  заводи  —  робітни-кам!».
  Робота з  документом
Із  виступу  селянських  депутатів  на  засіданні  УЦР
…  —  Приїхати  з  таким  законом  додому  значить  дрючка  одержати  (се-лянин  Манько).
—  Та  коли  з  фронту  повернуться  наші  вояки,  —  говорив  селянин  Гу-ленко,  —  то  вони  багнетами  своїми  переміряють  ці  40  десятин».
Поясніть  реакцію  селян  на  рішення  про  40-десятинні  наділи.
Розуміючи,  що  боротьба  за  Україну  не  завершена,  упродовж
листо  пада—грудня  1917  р.  УЦР  намагалася  зміцнити  владу.  Вона
мала  підтримку  київської,  катеринославської,  одеської,  миколаївської
та  інших  рад.  Лише  харківська  рада  не  сприймала  Центральну  Раду,
визнаючи  тільки  петроградську  владу.
Проголошення  УНР  активізувало  законодавчу  діяльність.  Цен -тральна  Рада  ухвалила  закон  про  порядок  видання  нових  законів.
Цим  було  покладено  початок  формування  власної  правової  системи
та  державного  будівництва.  Найвагомішим  актом  у   сфері  державно -го  будівництва  став  закон  «Про  вибори  до  Установчих  зборів  УНР».
Водночас  було  розпочато  процес  утворення  судової  системи  та  систе -ми  прокурорського  нагляду.  Паралельно  велася  робота  над  проектом
Конституції  УНР  та  державних  символів.  Державним  гербом  було
затверджено  «Володимирів  тризуб».
Було  вжито  заходів  щодо  творення  власної  фінансової  системи:
набрав  чинності  закон  про  випуск  державних  кредитних  білетів  УНР,
Державної  скарбниці  УНР,  видані  акти  з   питань  оподаткування.  Також
законодавчо  закріплено  8-годинний  робочий  день.  Тривалість  робочого
тижня  визначалася  в   48  годин.  Регламентувалися  праця  жінок,  не-повнолітніх,  нічна  праця  та  кількість  святкових  днів  тощо.
Але  водночас  не  було  схвалено  Державного  бюджету  й  основ  еко -номічної  політики.
За  визначенням  В.  Винниченка,  ІІІ  Універсал  не  мав  такого  схва-лення  в   суспільстві,  як  І  Універсал.  А  відомий  український  історик
І.  Лисяк-Рудницький  стверджує,  що  «ІІІ  Універсал  був  анахронізмом
уже  в   момент  проголошення».
Незважаючи  на  всі  переваги  й  недоліки  Універсалу,  найнебез-печнішим  для  подальшої  долі  Української  революції  та  держави  ви -явилося  положення:  «…станемо  на  сторожі  прав  і  революції  не  тільки
нашої  землі,  а  й  усієї  Росії».  Тим  самим  Центральна  Рада  долучала-ся  до  тих  російських  сил,  що  не  сприйняли  прихід  більшовиків  до
влади  й   фактично  втягувалася  в   протистояння  з  більшовиками.  Що-правда,  із  погляду  сьогодення,  уникнути  останнього  було  неможливо.
IV.  з акр І плення н О в О гО  матер І алу
  Запитання та завдання
  1.  Коли  більшовики  прийшли  до  влади  в  Росії?
  2.  Якою  була  реакція  УЦР  на  більшовицький  переворот  у  Петрограді?
  3.  Які  сили  вели  боротьбу  за  владу  в  Києві  на  початку  листопада
1917  р.?  Яким  був  результат  цієї  боротьби?
  4.  Які  наслідки  для  України  мало  повалення  Тимчасового  уряду
Росії  більшовиками?
  5.  Коли  було  проголошено  ІІІ  Універсал  УЦР?  Які  його  головні  по-ложення?
  6.  Із  якою  метою  до  тексту  ІІІ  Універсалу  було  внесено  обіцянки
проведення  цілої  низки  соціально-економічних  реформ?
  7.  Заповніть  таблицю  «ІІІ  Універсал  УЦР  і  реакція  на  нього  укра-їнського  суспільства»,  зазначивши:  основні  положення  ІІІ  Універ-салу;  суспільні  верстви,  що  підтримували;  суспільні  верстви,  що
не  підтримували.
  8.  Визначте  позитивні  і  негативні  наслідки  проголошення  ІІІ  Уні -версалу  УЦР.
  9.  Чому  спроба  більшовиків  у   жовтні—листопаді  встановити  свою
владу  в   Україні  зазнала  поразки?
V.   пІ дсумки урО ку
  8 Більшовицький  переворот  у   Петрограді  був  негативно  сприйнятий
більшістю  політичних  сил  в   Україні.  Але  це  не  зупиняло  більшо -виків  у   прагненні  опанування  влади.
  8 Така  ситуація  зумовила  збройне  протистояння  в  Києві  між  біль-шовицькими  загонами  та  прихильниками  поваленого  Тимчасово-го  уряду  Росії,  що  гуртувалися  навколо  штабу  КВО.  Цією  ситуа-цією  вдало  скористалася  УЦР,  яка  зуміла  перебрати  контроль  над
Києвом  і  більшою  частиною  України.
  8 20  листопада  1917  р.  УЦР  своїм  ІІІ  Універсалом  проголосила  ство-рення  Української  Народної  Республіки  та  цілу  низку  соціально-економічних  реформ.
VІ.  дО машнє завдання
  1.  Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.
  2.  Підготуйтеся  до  семінарського  заняття  за  темою  «Внутрішня  й  зов -нішня  політика  УНР».

Категорія: Історія України 10 клас | Додав: uthitel (11.10.2014)
Переглядів: 1384 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: