Уроки № 117—118 Тема. Закарпаття у складі Чехо-Словаччини. Карпатська Україна. А. Волошин. - Історія України 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 10 клас

Уроки № 117—118 Тема. Закарпаття у складі Чехо-Словаччини. Карпатська Україна. А. Волошин.
 
Уроки  №  117—118
Тема.   Закарпаття у  складі Чехо-Словаччини. Карпатська Україна. А. Волошин.
Мета:  показати, як відбувався розвиток українських земель у  складі Чехо-Словаччини; з’ясувати 
особливості політичної боротьби в  краї; визначити причини поразки Карпатської України; пояснити 
зміст основних термінів і  понять; формувати вміння учнів використовувати набуті знання для аналізу 
історичного матеріалу; виховувати в  них громадську свідомість, сприяти утвердженню ідеалів добра 
та справедливості.
Тип уроку:   комбінований.
Обладнання:   підручник, хрестоматія, стінна карта «Західноукраїнські землі у  міжвоєнний пе -ріод», атлас.
Основні терміни та поняття:  Підкарпатська Русь, Карпатська Україна, народовці, русини, 
русинський рух.
Основні дати:  1919  р.  — Сен-Жерменський договір. Міжнародне визнання входження За -карпаття до складу ЧСР; 11  жовтня 1938  р.  — надання автономії Закарпаттю. Створення першого 
автономного уряду на чолі з  А. Бродієм; 28  жовтня 1938  р.  — створення автономного уряду на 
чолі з  А. Волошиним; 15  березня 1939  р.  — проголошення незалежності Карпатської України.
Хід уроку
I.   ОрганІ зац І я навчальнО ї д І яльнО стІ
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку.
ІІ.   п еревІ рка д О машньО гО  завдання
  Запитання та завдання
  1.  Назвіть  і  покажіть  на  карті  українські  землі,  що  увійшли  до  скла -ду  Румунії.  За  яких  обставин  це  відбулося?
  2.  Схарактеризуйте  економічне  становище  українських  земель 
у  складі  Румунії.
  3.  Визначте  етапи  політики  правлячих  кіл  Румунії  щодо  україн-ства.
  4.  Які  українські  політичні  партії  діяли  на  території  Румунії?
ІІІ.  а ктуалІ зац І я  О п О рни Х  знань, ум І нь І   навич О к
  Історичний диктант
  1.  Напередодні  Першої  світової  війни  Закарпаття  входило  до  скла-ду…
  2.  Які  події  спричинили  існування  радянської  влади  на  Закарпатті 
в  1919  р.?
  3.  Які  країни  претендували  на  Закарпаття  після  Першої  світової 
війни?
  4.  Якою  була  провідна  думка  щодо  подальшої  долі  краю?
  5.  Яке  рішення  прийняв  з’їзд  народних  комітатів  у  Хусті?
  6.  Які  події  унеможливили  об’єднання  Закарпаття  з  іншими  укра -їнськими  землями?
  7.  Яку  позицію  щодо  долі  своєї  батьківщини  посіла  американська 
громада  русинів?
  8.  Якою  є  самоназва  українського  населення  Закарпаття?
  9.  Який  документ  закріпив  приєднання  Закарпаття  до  ЧСР?
 10. Яка  територія  Закарпаття  відійшла  до  Румунії?
ІV.  в ивчення нО в О гО  матер І алу
І варіант
  1  с тановище  з акарпаття у  складі  чехо- с ловаччини.
  Робота з  підручником
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника  та  складіть  розгор-нутий  план  на  тему  «Становище  Закарпаття  у  складі  Чехо-Словаччини. 
Політика  урядових  кіл  ЧСР  щодо  краю».
  Розповідь учителя
Після  розпаду  Австро-Угорської  імперії  Закарпатська  Україна 
опинилася  у   складі  Чехо-Словаччини.  За  Сен-Жерменським  договором 
ЧСР  повинна  була  надати  автономію  цій  території.
У  політиці  ЧСР  щодо  українців  також  можна  виділити  кілька 
етапів.  Так,  на  початку  1920-х  рр.  чеський  уряд  намагався  створити 
враження  сумлінного  виконання  своїх  міжнародних  зобов’язань  що -до  надання  Підкарпатській  Русі  автономних  прав,  зазначених  у   Сен-Жерменському  договорі.  Свої  зволікання  з  наданням  автономії  вони 
пояснювали  непідготовленістю  населення  краю  до  самостійного  жит -тя  через  низький  рівень  освіти  й   відсутність  підготовлених  кадрів. 
Але  за  Конституцією  1920  р.  ЧСР  стала  унітарною  державою.
У  другій  половині  1920-х  —  у  1930-ті  рр.  уряд  ЧСР  провів  серію 
реформ,  покликаних  забезпечити  запровадження  системи  освіти,  про-ведення  земельної  реформи  тощо.  Здійснюючи  ці  заходи,  він  докла -дав  зусиль,  щоб  відвернути  населення  від  боротьби  за  автономію, 
зосереджуючи  його  увагу  на  мовному  питанні  (дискусія  середини 
1920-х  рр.).
У  другій  половині  1930-х  рр.  урядові  кола  ЧСР  зіткнулися  з  роз-гортанням  нової  хвилі  боротьби  населення  за  автономію  та  зрештою 
під  тиском  Німеччини  змушені  були  в  жовтні  1938  р.  надати  краю 
автономію.
  2  р озвиток національно-визвольного руху в  закарпатті (1920—1938  рр.).
У  Закарпатті  політичне  життя  було  особливо  складним.  Суто 
української  партії,  яка  б  діяла  самостійно,  тут  тривалий  час  не 
існувало.  Нечисленні  політичні  групи  Закарпаття  були  пов’язані 
з   близькими  їм  чехо-словацькими  партіями  та  діяли  за  їхніми  вка-зівками.  Усі  найбільші  партії  ЧСР  мали  свої  організації  в  Закар -патті,  які  відбивали  настрої  й  уподобання  різних  груп  населення. 
Разом  із  тим  кожна  з  них  схилялася  до  певних  національно-культур-них  традицій,  що  історично  склалися  в   краї.  Найвпливовішими 
течіями  були  русинство  і   народовство.  Русинський  напрям  користу -вався  найбільшою  підтримкою  населення,  домагався  автономії  краю. 
Лідером  напряму  був  А.  Бродій,  призначений  у  жовтні  1938  р.  голо-вою  автономного  уряду.  Але  вже  за  два  тижні  його  було  усунуто 
з   цієї  посади.  Народовський  напрям  на  чолі  з  А.  Волошиним  по-слідовно  відстоював  український  характер  населення  краю  та  ви -ступав  за  автономію.
Крім  зазначених  течій  значна  частина  населення  Закарпаття  на 
виборах  підтримувала  комуністів  (1924  р.   —  30  %;  1929  р.   —  15  %; 
1935  р.   —  26  %).  У  1938  р.  діяльність  комуністів  була  заборонена.
  3  к арпатська  україна.  а.  в олошин.
Мюнхенська  угода  1938  р.  примусила  уряд  ЧСР  реорганізувати 
країну  на  федеративних  засадах.  Перед  Закарпаттям  відкрилася 
можливість  урешті-решт  здобути  автономію.  11  жовтня  1938  р. 
уряд  ЧСР  доручив  сформувати  автономну  адміністрацію  лідеру  ру -синського  руху  А.  Бродію.  До  адміністрації  автономії  увійшли 
й   представники  народовського  (українофільського)  руху.  Але  вже 
28  жовтня  1938  р.  сформувати  адміністрацію  автономії  було  до -ручено  лідеру  народовського  руху  А.  Волошину.  А.  Бродій  був 
заарештований,  звинувачений  у   співробітництві  з   угорською  роз-відкою  й   у  прагненні  приєднати  край  до  Угорщини.  Нова  адміні -страція  краю  опинилася  у   скрутному  становищі.  Населення  зде-більшого  підтримувало  русинський  рух.  Від  Закарпаття,  на  користь 
Угорщини  за  рішенням  І  Віденського  арбітражу  (2  листопада  1938   р.) 
були  відірвані  найбільш  економічно  розвинені  райони  й  міста: 
Ужгород,  Мукачеве,  Берегове  тощо.  У  краї  діяли  диверсійні  за -гони  з  Угорщини  та  Польщі,  які  дестабілізували  становище  (ула-штовували  напади  на  залізниці,  поліцейські  пости,  пошти  тощо). 
Незважаючим  на  це,  автономна  адміністрація  краю  взялася  до 
активної  державотворчої  діяльності.  Не  маючи  достатньої  опори 
серед  населення  й  підготовлених  до  адміністративної  роботи  кадрів, 
уряд  А.  Волошина  починає  користуватися  допомогою  ОУН.  Діячі 
ОУН  обійняли  найважливіші  посади  в  адміністрації  краю,  а   також 
взялися  до  створення  збройних  формувань  («Карпатська  Січ»).
Як  наслідок,  державотворчі  процеси  в  краї  розгорталися  згідно 
з  теорією  інтегрованого  націоналізму.  Так,  було  заборонено  діяльність 
усіх  політичних  партій,  крім  Українського  національного  об’єднання 
(УНО).  Усіх  незгодних  було  ізольовано  в   концентраційному  таборі 
(це  не  був  табір  смерті,  які  утворювали  нацисти  в   роки  Другої  світо -вої  війни).  Вибори  до  Сейму,  що  відбулися  в  січні  1939   р.,  були  сфаль -сифіковані.
Спроби  створити  збройні  загони  «Карпатська  Січ»  викликали  кон-флікти  із  чеською  адміністрацією.  14   березня  1939  р.  частини  чехо -словацької  армії  завдали  поразки  загонам  «Карпатської  Січі»  в   Хус -ті,  які  намагалися  оволодіти  складами  зі  зброєю,  а  згодом  усунули 
помірковане  керівництво  Карпатської  України.  Цей  конфлікт  виник 
напередодні  вторгнення  на  територію  краю  угорських  військ.  Части -на  діячів  Карпатської  України  звинувачували  чехо-словацьку  адміні -страцію  в   тому,  що  вона  здійснила  цей  крок  із  метою  полегшити 
угорську  агресію.
15  березня  1939   р.  у   приміщенні  гімназії  міста  Хуста  зібрався 
Сойм  Карпатської  України,  на  якому  було  проголошено  її  незалеж -ність,  президентом  нової  держави  став  А.  Волошин.  Засідання  сойму 
відбувалося  під  час  наступу  угорських  військ,  прийнято  гімн,  прапор 
і  герб.
Найзапекліші  бої  розгорілися  на  підступах  до  Хуста  на  Красному 
полі.  Тут  січовики  зустріли  переважаючі  за  кількістю  та  зброєю  угор-ські  війська  (40  тис.  осіб).  18   березня  1939  р.  територія  краю  була 
повністю  окупована.  Уряд  Карпатської  України  емігрував  до  Румунії. 
До  кінця  квітня  1939  р.  окремі  загони,  застосовуючи  партизанські 
методи  боротьби,  чинили  опір  угорським  окупантам,  однак  зупинити 
агресію  не  змогли.  До  того  ж  Карпатська  Україна  опинилася  в  між -народній  ізоляції.  Сталінське  керівництво  СРСР  ставилося  до  неї 
з   відвертою  неприязню,  убачаючи  тут  небезпечне  вогнище  україн -ського  самостійництва.  Також  незалежність  Карпатської  України  не -гативно  сприйняло  й  польське  керівництво.  Німеччина,  яка  спочатку 
обіцяла  підтримку  Карпатській  Україні,  фактично  зрадила  її.
ІІ варіант
План
  1.  Становище  Закарпаття  у  складі  Чехо-Словаччини.
  2.  Розвиток  національно-визвольного  руху  в  Закарпатті  (1920—
1938  рр.).
  3.  Карпатська  Україна.  А.  Волошин.
  Робота з  підручником
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника  та  самостійно  скла-діть  конспект  із  теми.
  Історичний диктант
  1.  У  якому  році  Закарпаття  увійшло  до  складу  ЧСР?
  2.  Згідно  з  умовами  якого  договору  це  відбулося?
  3.  На  яких  умовах  Закарпаття  увійшло  до  складу  ЧСР?
  4.  Яку  офіційну  назву  мало  Закарпаття  у  складі  ЧСР?
  5.  Чому  уряд  ЧСР  не  надав  автономії  краю?
  6.  Які  найвпливовіші  політичні  сили  діяли  на  території  краю?
  7.  Яка  політична  сила  була  домінуючою?
  8.  Які  обставини  змусили  уряд  ЧСР  надати  автономію  Закар-паттю?
  9.  Коли  Закарпаття  здобуло  автономію?
 10. Хто  очолив  перший  автономний  уряд?
 11. Коли  головою  автономного  уряду  став  А.  Волошин?
 12. Коли  відбувся  І   Віденський  арбітраж?
 13. Якими  були  його  рішення  щодо  Закарпаття?
 14. Якою  була  реакція  провідних  держав  світу  на  створення  авто -номної  Карпатської  України?
 15. На  кого  спирався  А.  Волошин  у  державотворчих  процесах 
у  краї?
 16. Яка  держава  претендувала  на  територію  Карпатської  України?
 17. Коли  відбулися  вибори  до  Сойму  Карпатської  України?  Якими 
були  їх  результати?
 18. Коли  було  проголошено  незалежність  Карпатської  України?
 19. Хто  став  президентом  новоствореної  держави?
 20. Де  відбулися  вирішальні  події  збройної  боротьби  між  збройними 
загонами  січовиків  та  угорськими  військами?
 21. Визначте  історичне  значення  існування  Карпатської  України.
V.   з акр І плення н О в О гО  матер І алу
  Бесіда за запитаннями
  1.  Коли  було  створено  перший  автономний  уряд  Підкарпатської  Русі? 
Хто  його  очолив?
  2.  Якими  були  рішення  І  Віденського  арбітражу?
  3.  Коли  було  проголошено  незалежність  Карпатської  України?
  4.  Під  владою  якої  країни  опинилася  Карпатська  Україна  й  коли 
це  сталося?
VІ.  пІ дсумки урО ку
  8 Карпатська  Україна  проіснувала  лише  кілька  днів,  проте  зали-шила  свій  відбиток  у  боротьбі  за  національну  державність.
  8 Історичне  значення  незалежної  держави  карпатоукраїнців  поля-гало  в  тому,  що  було  ще  раз  продемонстроване  непереборне  праг -
нення  українського  народу  до  створення  власної  держави.  Крім 
того,  західноукраїнське  населення  переконалося  в   неспроможнос -ті  й   небезпечності  орієнтації  на  підтримку  чужих  держав.  Стало 
зрозумілим,  що  зацікавленість  українським  питанням  продикто-вана  бажанням  Німеччини  використати  його  у   власних  загарб -ницьких  цілях.
VII. дО машнє завдання
  1.  Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.
  2.  Підготуйтеся  до  узагальнення  знань  за  темою  «Західноукраїнські 
землі  в   міжвоєнний  період  (1921—1938   рр.)».
Категорія: Історія України 10 клас | Додав: uthitel (12.04.2014)
Переглядів: 1795 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: