Уроки № 105—107 Тема. Стан культури в Україні в 1930-ті рр. «Розстріляне відродження». Церква в Україні в 1930-ті рр. - Історія України 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 10 клас

Уроки № 105—107 Тема. Стан культури в Україні в 1930-ті рр. «Розстріляне відродження». Церква в Україні в 1930-ті рр.

Уроки  №  105—107
Тема.  Стан культури в  Україні в  1930-ті рр. «Розстріляне відродження». Церква 
в  Україні в  1930-ті рр.
Мета:  показати, що культура розглядалася керівництвом держави як підґрунтя ідеології; під -креслити, що одночасно зі створенням умов для розвитку освіти і  науки були знищені сотні пред -ставників культури, звинувачених в  українському буржуазному націоналізмі; пояснити зміст основних 
термінів і  понять; розвивати в  учнів уміння аналізувати, зіставляти, робити висновки; виховувати в  них 
кращі моральні якості.
Тип уроку:   комбінований.
Обладнання:   підручник, хрестоматія, стінна карта «УРСР у  30-ті рр. ХХ  ст.», атлас, портрети, 
репродукції, схеми й  таблиці.
Основні терміни та поняття:   культурна революція, «нова» людина, радянська інтелігенція, 
український буржуазний націоналізм, атеїзм, соціалістичний реалізм.
Основні дати:  1930  р.  — постанова ЦК ВКП(б) «Про загальне обов’язкове початкове навчання» 
та «Про введення обов’язкового загального початкового навчання в  Україні»; травень 1934  р.  — по -станова ЦК ВКП(б) і  РНК СРСР «Про структуру початкової і  середньої школи в  СРСР»; 1933  р.  — від -новлення університетів; 1935  р.  — скасування соціальних обмежень для абітурієнтів; 1938/1939  н.  р.  — 
запровадження обов’язкового вивчення російської мови з  2  по 10  класи.
Хід уроку
I.   ОрганІ зац І я навчальнО ї д І яльнО стІ
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку.
ІІ.   п еревІ рка д О машньО гО  завдання
  Історичний диктант
  1.  Що  стало  приводом  до  масових  репресій  1930-х  рр.  у  СРСР?
  2.  Коли  відбувся  перший  показовий  судовий  процес  над  «ворогами 
народу»?
  3.  Які  органи  чинили  масові  репресії?
  4.  У  якому  році  Й.  Сталін  установив  свою  одноосібну  владу?
  5.  Яку  конституцію  називають  Сталінською?
  6.  Розкрийте  зміст  поняття  «масові  репресії».
  7.  Коли  була  прийнята  Сталінська  конституція  в  УРСР?
  8.  Яка  соціальна  група  перебувала  на  верхівці  радянської  ієрархії?
  9.  Які  основні  класи  суспільства  визнавалися  в  СРСР?
 10. Який  прошарок  радянського  суспільства  вважався  найбільш  без-правним?
 11. Масові  репресії  в  УСРР  розпочалися  раніше  чи  пізніше,  ніж  в  ін -ших  регіонах  СРСР?
 12. Назвіть  три  найгучніші  показові  судові  процеси,  що  відбувалися 
в  УСРР.
III.  а ктуалІ зац І я  О п О рни Х  знань, ум І нь І   навичок
  Запитання та завдання
  1.  Поясніть,  як  ви  розумієте  термін  «лікнеп»  і   якими  були  його 
результати  в  Україні  в  1920  р.
  2.  Чому  радянська  влада  надавала  великого  значення  керівництву 
культурним  процесом  в   Україні  в  1917—1920   рр.?
  3.  Як  ви  розумієте  поняття  «ідеологізація  культури»?  Чому  кому-ністична  партія  приділяла  їй  серйозну  увагу?
  4.  Визначте  основні  здобутки  культурного  будівництва  1920-х  рр.
  5.  Назвіть  імена  провідних  діячів  культури  1920-х  рр.  Схарактери-зуйте  основні  напрямки  їхньої  творчості.
IV.  в ивчення нО в О гО  матер І алу
  1  к ультурна революція.  риси розвитку культури в  1930-ті рр.
  Розповідь учителя
У  1930-х  рр.  культурне  будівництво  розглядалося  як  один  із  фрон-тів  соціалістичного  будівництва,  на  якому  необхідно  було  здійснити 
«революцію  в   умах  трудящих».  Швидкими  темпами  створювалися 
умови  для  розвитку  масової  тоталітарної  культури.  Ця  діяльність 
була  революційною  за  масштабами  й   результатами  та  дістала  назву 
культурної  революції.
Культура  розглядалася  радянським  керівництвом  як  важіль  для 
зміцнення  політичної  влади,  підґрунтя  ідеології.  Держава  намагала -ся  обмежити  внутрішній  світ  людини  тільки  тими  цінностями,  які 
не  суперечили  комуністичній  доктрині,  діючи  при  цьому  методами 
виховання,  пропаганди  й   терору.
До  незгодних  із  генеральною  лінією  партії  застосовувалися  репре-сії.  Практично  велася  жорстока  боротьба  з   діячами  культури,  які 
прагнули  зберегти  національні  традиції.  Для  України  це  обернулося 
знищенням  культурної  еліти.
Мета  культурної  революції:  утвердження  марксистської  ідеології; 
створення  державної  системи  освіти;  забезпечення  загального  міні -муму  освіти;  формування  соціалістичної  інтелігенції;  утвердження 
методу  соціалістичного  реалізму  в  літературі  та  мистецтві,  розвитку 
науки  й   техніки.
  Робота з  термінами та поняттями
Культурна  революція  —  форма  подолання  культурної  відсталості, 
боротьба  з  неписьменністю,  насадження  соціалістичної  культури, 
єдиної  ідеології  в   СРСР.
Соціалістичний  реалізм  —  напрям  у  культурі;  найбільшого  по -ширення  набув  у  СРСР  де  вважався  частиною  офіційної  ідеології. 
Основні  риси:  присутність  нового  героя   —  революціонера-про ле-таря,  комуніста;  оспівування  комуністичних  ідеалів;  відображен-ня  й  оцінка  життєвих  ситуацій  із  точки  зору  марксизму-ленінізму; 
багатогранність  художніх  форм  і  проявів.  ( Деякі  дослідники  від-кидають  існування  соціалістичного  реалізму,  стверджуючи,  що 
це  різновид  критичного  реалізму. )
Особливості  розвитку  культури  в  1930-ті  рр.:
  8 жорсткий  контроль  із  боку  держави;
  8 ідеологізація  всіх  сфер  культурного  життя;
  8 чітка  визначеність  форм,  стилів,  жанрів,  смаків;
  8 підпорядкованість  уподобанням  вождя  та  його  оточення;
  8 основна  мета:  показати  велич,  «вічність»  режиму  та  зміцнити 
культ  вождя;
  8 репресії  проти  тих,  хто  своєю  творчістю  йшов  урозріз  із  режимом.
Наслідки  культурної  революції  в  СРСР  (УРСР):
  1)  Ідеологізація  духовного  життя,  насильницьке  впровадження  пар-тійних  норм  розуміння  культури,  ідеологічна  ізоляція  країни.
  2)  Ліквідація  неписьменності  населення,  уніфікація  та  примітизація 
освіти,  її  ідеологічне  спрямування.
  3)  Швидке  формування  «нової»  інтелігенції,  вихованої  в  комуніс -тичному  дусі  (на  1941  р.   —  14  млн  осіб)  і  нищення  «старої».
  4)  Уніфікація  духовного  життя.
  5)  Використання  найважливіших  досягнень  фундаментальної  науки 
передусім  в   інтересах  воєнного  виробництва,  ідеологізація  науко-вих  досліджень.
  2  л іквідація неписьменності. розвиток шкільної та вищої освіти.
У  1930-ті  рр.  триває  реалізація  заходів  із  ліквідації  неписьмен-ності.
Хоча  зусилля  громадськості  та  держави  не  дали  100%-го  резуль-тату,  але  досягнуті  показники  були  вагомими,  і  на  кінець  1939  р., 
порівняно  з   початком  століття,  в  українських  губерніях  налічувало -ся  лише  15   %  неписьменних  віком  до  50  років  замість  72  %.
Продовжувала  вдосконалюватися  й  система  шкільної  освіти. 
Так,  у  1930  р.  вийшли  постанови  ЦК  ВКП(б)  «Про  загальне  обо-в’язкове  початкове  навчання»  і   «Про  введення  обов’язкового  за -гального  початкового  навчання  в   Україні»,  які  закріплювали  прин -цип  обов’язковості  навчання.  Школа  розглядалася  державою  як 
один  із  найвагоміших  ідеологічних  інститутів.  Розпочалася  гран -діозна  кампанія  —  «всенародний  похід  за  "всеобуч”».  («Всеобуч»  — 
«всеобщее  обучение».)
Реалізація  принципу  «всеобучу»  потребувала  нових  шкільних 
приміщень,  підручників,  посібників,  програм,  кадрів  учителів.  При 
Раднаркомі  УСРР  було  створено  комітет  сприяння  «всеобучу»  на  чо -лі  з   В.  Чубарем.  Перебудовувалася  вже  існуюча  шкільна  мережа: 
початкові  школи  переводилися  на  семирічне  навчання,  деякі  семи -річки   —  на  десятирічне.  На  початку  Другої  п’ятирічки  в  Україні 
було  охоплено  навчанням  98  %  дітей  віком  до  десяти  років.
Велика  увага  приділялася  змісту  навчальних  програм  і  підруч-ників,  особливо  з  гуманітарних  предметів.  У  1931  р.  ЦК  ВКП(б)  при -йняв  постанову  про  те,  що  «початкова  і  середня  школа  повинна  ви-ховати  покоління,  здатне  остаточно  встановити  комунізм».  Учитель 
мав  дотримуватися  апробованих  програм  і  текстів  підручників.
Особливо  контролювалося  викладання  історії.  Згідно  з   постановою 
ЦК  ВКП(б)  і  РНК  СРСР,  предметом  вітчизняної  історії  вважалася 
історія  СРСР.  Практично  це  була  історія  Росії  з  деякими  відомостя-ми  про  минуле  інших  національних  республік.  Історія  України  як 
окремий  навчальний  предмет  зникла.
Важливе  значення  відводилося  позакласній  та  позашкільній  ро-боті.  Створювалися  дитячі  технічні  станції  юних  натуралістів,  спор -тивні  школи,  будинки  художнього  виховання,  театри  юного  глядача 
тощо.  Проводилися  олімпіади,  конкурси,  виставки.
Швидкими  темпами  відбувалося  спорудження  нових  шкіл.  У  Дру -гій  п’ятирічці  в  Україні  було  побудовано  1864  школи,  при  цьому 
кількість  середніх  шкіл  зросла  майже  в  десять  разів.
У  травні  1934   р.  вийшла  постанова  ЦК  ВКП(б)  і   РНК  СРСР  «Про 
структуру  початкової  і  середньої  школи  в  СРСР».  Запроваджувалася 
єдина  структура  загальноосвітньої  школи  трьох  типів:  початкова  (чо -тирирічне  навчання),  неповна  середня  (семирічне  навчання)  і   серед -ня  (десятирічне)  навчання.
Коренізація,  що  активно  проводилася  в  1920-ті  рр.,  сприяла  роз-витку  національної  школи.  На  початку  Другої  п’ятирічки  в  україн-ських  школах  навчалося  понад  80  %  учнів,  що  відповідало  питомій 
вазі  українців  у   складі  населення  республіки.  Національні  меншини 
мали  власні  школи.  Але  після  згортання  заходів  із  коренізації  (укра -їнізації)  українська  мова  починає  поступово  виживатися  із  системи 
освіти.  Так,  у  1938/1939  н.  чр.  було  запроваджене  обов’язкове  ви -вчення  російської  мови  з   2  по  10   класи.  Поступово  російська  мова 
стала  основною  навчальною  дисципліною.  Так  посилилася  русифіка -ція,  що  негативно  впливало  на  розвиток  національної  школи.
Нормальне  функціонування  народного  господарства  й  управлін-ня  було  неможливе  без  спеціалістів.  Тому  від  початку  1930-х  рр. 
зросли  масштаби  підготовки  фахівців  робітничо-селянського  похо -дження  через  робітфаки,  технікуми  й   вузи.  При  підготовці  фахівців 
стали  більше  уваги  приділяти  якості  навчання,  подовжилися  стро -ки  навчання.
У  1933  р.  відновилася  діяльність  університетів  в   Україні,  різко 
зросли  можливості  для  науково-дослідної  роботи  вузів.  У  1934  р.  бу-ло  встановлено  наукові  ступені  кандидатів  і  докторів  наук,  а   в  1935  р. 
були  скасовані  обмеження,  пов’язані  із  соціальним  походженням 
абітурієнтів.
За  кількістю  студентів  Україна  випередила  Велику  Британію,  Ні-меччину,  Францію.  А   кількість  підготовлених  за  Другої  п’ятирічки 
спеціалістів  майже  дорівнювала  кількості  спеціалістів  в   усій  дорево -люційній  Росії.  Проте  українські  фахівці  значно  поступалися  за  якіс-тю  та  загальнокультурним  рівнем.
Фактично  в  1930-х  рр.  відбулося  формування  нової  інтелігенції, 
вихованої  в   комуністичному  дусі.  Більшість  старої  інтелігенції  була 
знищена  в  результаті  масових  репресій.
  Робота з  документом
Довідка  наркомату  освіти  України   
про  національні  школи  в   Україні  
(березень  1938  р.)
1.   На  Україні  є  21  656   шкіл,  у  яких  навчається  5  143   789   учнів.  Ви -кладання  в  школах  ведеться  21  мовою.  Так,  наприклад,  з  українською 
мовою  навчання  є  18  101   школа…  Крім  того,  є  838   шкіл  (так  звані 
мішані  школи),  викладання  в   яких  ведеться  кількома  мовами…
2.   У  багатьох  випадках  під  виглядом  національних  шкіл  вороги  народу   — 
троцькісти,  бухарінці  та  буржуазні  націоналісти…  штучно  насаджували 
особливі  німецькі,  шведські,  болгарські  та  інші  школи;  перетворюючи 
їх  на  осередки  для  проведення  контрреволюційної  роботи  й  бур  жуазно-націоналістичного,  антирадянського  впливу  на  дітей…
3.   Більшість  шкіл  із  польською,  німецькою,  болгарською  та  іншими  мо-вами  викладання  не  мають  достатніх  контингентів  дітей…  Головною 
причиною  такого  стану  є   те,  що  багато  національних  шкіл  насаджу-валися  штучно,  діти,  що  в  них  навчалися,  зовсім  не  знали  мови,  якою 
ведеться  викладання…
4.   Виявлено  багато  випадків  примусу  українського  й   російського  насе-лення  відправляти  своїх  дітей  до  польських,  чеських  та  інших  націо -нальних  шкіл…
5.   Національні  школи  не  забезпечені  вчителями,  підручниками,  програ-мами  та  наочними  довідниками,  у  результаті  чого  діти  цих  шкіл  не 
набувають  достатніх  знань  основ  науки  та  не  повною  мірою  готові  для 
вступу  до  середніх  і   вищих  навчальних  закладів.  Кількість  класів  і  ді -тей  у   національних  польських,  чеських,  шведських  та  інших  школах 
із  кожним  роком  зменшується,  тому  що  в   низці  шкіл  фактично  не 
було  набору  в  перші  класи,  а   зі  старших  класів  діти  переходять  до 
російських  та  українських  шкіл.
6.   На  Україні  є  один  німецький  педагогічний  інститут,  два  національні 
відділи  (польський,  болгарський)  при  Київському  й  Одеському  українському  інститутах,  13  національних  технікумів  і  педучилищ,  які 
засмітнені  ворожими  елементами,  не  вкомплектовані  кваліфікованими 
педагогічними  кадрами.
У  зв’язку  з   цим  прошу  питання  про  реорганізацію  особливих  націо-нальних  шкіл  розглянути  на  найближчому  засіданні  ЦК  КП(б)У.
  1)  Який  був  стан  національної  освіти  в   УРСР  на  кінець  1930-х  рр.?
  2)  Чи  можна  говорити  про  вільний  розвиток  національних  меншин 
і  розвиток  їх  освіти  в  УРСР?
  3)  Чим  аргументувалася  необхідність  згортання  національних  шкіл?  Які 
із  зазначених  аргументів  є  об’єктивними,  а   які  —  суб’єктив ними?
  3  р озвиток науки.
Центром  розвитку  науки  була  Всеукраїнська  Академія  наук,  яку 
в  1936  р.  перейменували  на  Академію  наук  УСРР.  Від  1922  до  1929   р. 
її  президентом  був  А.  Заболотний,  а   від  1930  р.   —  О.  Богомолець. 
У  1929  р.  було  оновлено  склад  Академії  наук.  Держава  фінансувала 
її  та  контролювала  виконання  планових  завдань.  У  науково-дослідних 
інститутах  було  досягнуто  вагомих  результатів.
Діяльність  як  вузівських,  так  і   академічних  учених  перебувала 
під  суворим  контролем  держави,  значна  їх  частина  була  репресована. 
Українознавчі  дослідження  піддавалися  постійній  критиці  як  націо -налістичні.
  Цікаво знати
У  1931  р.  влада  пішла  на  створення  в   межах  ВУАН  Всеукраїнської 
асоціації  марксистсько-ленінських  інститутів  (ВУАМЛІН),  президентом 
якої  став  О.  Шліхтер.  Передбачалося,  що  таке  об’єднання  наукових  уста-нов  успішніше  розв’язуватиме  проблеми  суспільних  наук  на  відміну  від 
буржуазної  Всеукраїнської  Академії  наук.  У   1936  р.  були  організовані 
академічні  інститути  гуманітарного  профілю  —  економіки,  історії  України, 
українського  фольклору,  української  літератури.
  Робота з  підручником
Учні  опрацьовують  відповідний  матеріал  підручника  та  складають 
таблицю  «Видатні  досягнення  українських  учених»,  зазначивши  пріз-вища  вчених  і  галузі  науки,  у   яких  вони  уславилися.
  4  л ітература, музика, театр, живопис, кіномистецтво.
І варіант
  Перевірка випереджального домашнього завдання
Виступи  учнів  із  підготовленими  рефератами.
ІІ варіант
  Робота з  підручником
Учні  опрацьовують  відповідний  матеріал  підручника.
ІІІ варіант
  Робота з  термінами та поняттями
  «Розстріляне  відродження»  —  нищення  молодих  представників 
української  культури,  літераторів  і  митців,  звинувачених  в  укра-їнському  буржуазному  націоналізмі.  Загалом  було  репресовано 
понад  500   осіб.
  Цікаво знати
Одним  із  прикладів  терору  є   розправа  над   учасниками  з’їзду  кобза-рів  і  лірників  у  1934  р.  У  ЦК  КП(б)У  було  висловлено  думку,  що  кобза 
й   бандура  є  класово  ворожими  інструментами,  оскільки  «орієнтують 
музичний  фронт  на  часи  гетьманів  та  козацької  романтики».  Учасників 
з’їзду  (майже  300   осіб)  було  заарештовано  та  розстріляно.  Так  радянська 
влада  розправилася  з  тими,  хто  оспівував  визвольну  боротьбу  україн -ського  народу  й  не  хотів  наслідувати  метод  соціалістичного  реалізму 
в   мистецтві.
  5  р елігійне життя.
  Робота з  таблицею
Релігійне  життя  в  1930-х  рр.
Дата Подія
1  січня 1928  р. Уведення в  дію Адміністративного кодексу УСРР, який містив розділ «Правила 
про культи». Утрачав чинність декрет уряду УСРР про свободу совісті
1929  р. Звинувачення УАПЦ в  антирадянській діяльності (на початку 1930  р. самолікві -дувалася)
1930  р. Арешт 2  тис. священиків, всіх ієрархів УАПЦ
1932  р. Оголошення Й. Сталіним Другої п’ятирічки «безбожною», «п’ятирічкою знищен-ня релігії»
1934—1935  рр. Масове закриття церков, знищення культових споруд (залишилося лише 9  % 
діючих церков порівняно з  1913  р.)
V.   з акр І плення н О в О гО  матер І алу
  Бесіда за запитаннями
  1.  Чому  партія  приділяла  велику  увагу  культурному  будівництву?
  2.  Що  таке  «культурна  революція»?
  3.  У  чому  полягали  здобутки  в  галузі  освіти  й  науки?
  4.  Чи  можна  дати  однозначну  оцінку  розвитку  освіти  і  науки 
в   1930-х  рр.  в  Україні?  Поясніть  свою  думку.
  5.  Чи  змінилася  політика  держави  у  ставленні  до  культури 
в  1930-ті  рр.  порівняно  з   попереднім  десятиліттям?  Обґрунтуйте 
свою  думку.
  Запитання для дискусії
  1.  Чим  була  зумовлена  активна  боротьба  в  1930-ті  рр.  сталінського 
режиму  з   церквою?
  2.  Чи  досягла  культурна  революція  своєї  мети?
VI.  пІ дсумки урО ку
  8 Розвиток  української  культури  в  1930-х  рр.  супроводжувався  ста -новленням  тоталітарного  режиму,  масовими  репресіями,  бороть-бою  за  ліквідацію  неписьменності,  згортанням  українізації  й   на-садженням  русифікації.
  8 Наслідками  зазначених  подій  стало  впровадження  єдиного  твор-чого  методу  —  соціалістичного  реалізму,  завершення  культур-ної  революції,  знищення  представників  культури,  звинувачених 
в   українському  буржуазному  націоналізмі  («розстріляне  від -родження»).
  8 Держава  намагалася  контролювати  не  лише  поведінку,  а   й  мис -лення  людей.  Із  цією  метою  створювалися  спілки  письменників, 
художників,  композиторів.  Зовні  влада  підкреслювала  повагу  до 
національних  форм  культури,  але  насправді  прагнула  уніфікува-ти  зміст  культурницького  процесу  за  ідеологічними  стандартами 
соціалістичного  реалізму.
VІI. дО машнє завдання
  1.  Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.
  2.  Підготуйтеся  до  узагальнення  знань  за  темою  «Соціально-еконо-мічні  та  політичні  перетворення  (1929—1938  рр.)».
Категорія: Історія України 10 клас | Додав: uthitel (04.03.2014)
Переглядів: 1950 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: