Урок № 68 Тема. Денікінський режим. Білий терор. - Історія України 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 10 клас

Урок № 68 Тема. Денікінський режим. Білий терор.
Урок № 68
Тема. Денікінський режим. Білий терор.
Мета: визначити причини війни між українськими арміями та денікінцями; дати оцінку дені -кінського режиму; розкрити перебіг збройної боротьби в  Україні в  другій половині 1919  р.; пояснити
зміст основних термінів і  понять; розвивати в  учнів уміння аналізувати та зіставляти історичні явища
й  факти; виховувати їх у  дусі поваги до історії свого та інших народів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Наступ білогвардійців в  Україні. Контрнаступ
об’єднаних українських армій та їхня поразка (липень—жовтень 1919  р.)», атлас.
Основні терміни та поняття: «трикутник смерті», денікінський режим, білий терор.
Основні дати: травень—листопад 1919  р.  — наступ денікінців в  Україні, денікінський режим;
серпень 1919  р.  — похід на Київ об’єднаних українських армій; «Київська катастрофа».
Хід уроку
І. ОрганІ зац І я навчальнО ї д І яльнО стІ
Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.
ІІ. а ктуалІ зац І я О п О рни Х знань, ум І нь І   навич О к
Запитання та завдання
1. Якими є причини другої поразки більшовиків в Україні?
2. Поясніть, чому відступ українських армій із Києва наприкінці
серпня 1919 р. називають «Київською катастрофою».
IІІ. в ивчення нО в О гО матер І алу
1 в ійна з  денікінцями.
Розповідь учителя
Відійшовши на околиці Києва, українські армії продовжували
збройну боротьбу. До середини вересня 1919 р. тривали жорстокі бої
українських частин із більшовиками за Житомир. Підтягнувши знач-ні сили, червоні примусили українські війська відступити. Лише
після цього на українсько-більшовицькому фронті запанувало затиш -шя — більшовики перекидали сили проти білогвардійців, що саме
в цей час наступали на Москву. Відносини між урядом УНР і білими
також були ворожими. Незважаючи на готовність українського ке -рівництва до порозуміння з білогвардійцями задля спільної боротьби
проти більшовиків, А. Денікін відкидав таку можливість. Він від -мовлявся визнати право України на незалежність.
У цих умовах деякий час існувала навіть можливість укладення
військової конвенції між командуваннями української та Червоної
армій для спільної боротьби проти білогвардійців. Однак керівництво
ЗУНР та командування УГА зволікало з оголошенням війни А. Де-нікіну, якого підтримувала Антанта. Лише після того як 22 вересня
1919 р. українськими вояками було перехоплено наказ білогвардій-ського командування про перехід у наступ проти українських військ,
диктатор ЗУНР Є. Петрушевич дав згоду на відкриття бойових дій
проти білих. 24 вересня Директорія УНР оголосила війну білогвар-дійським Збройним силам Півдня Росії. Білогвардійці зосередили
проти армії УНР та УГА понад 17 тис. багнетів і шабель.
Єдиною допомогою армії УНР став перехід на її бік загонів Н. Мах-на. Між сторонами була укладена угода, за якою УНР надавала за -гонам «махновців» зброю, боєприпаси, медичну допомогу. У свою чер-гу Н. Махно зобов’язувався не вести анархістської агітації в армії УНР
та утримувати ділянку фронту проти білих. У разі перемоги частині
Запорожжя надавалася автономія для здійснення експерименту з бу-дівництва суспільних відносин згідно з баченнями анархістів.
Упродовж жовтня 1919 р. на українсько-білогвардійському фрон-ті тривали жорстокі бої. З’єднання українських армій відбивали всі
атаки ворога, поки вистачало набоїв та амуніції.
Робота з  документами
Зі спогадів А. Денікіна
Самостійної України не визнаю… Петлюрівці можуть бути або ней-тральними — тоді вони повинні негайно скласти зброю й розійтися по
домівках, або — приєднатися до нас, визнавши наші гасла. Якщо петлю-рівці не визнають цих умов, то їх належить вважати за таких же супро-тивників, як і більшовиків…
Із відозви Денікіна «До населення Малоросії» (12 серпня 1919 р.)
Намагання відокремити від Росії малоросійську гілку руського на-роду не облишені і сьогодні… Колишні ставленики німців — Петлюра та
його спільники — продовжують і сьогодні творити свою чорну справу
створення «Української держави» всупереч відродження єдиної Росії. …
Самоуправління буде покладене в устрій областей Півдня Росії… Уважа-ючи неприпустимим, забороняю переслідування малоросійської мови…
Кожен у суді може говорити малоросійською мовою. Приватні школи,
що утримуються з місцевих коштів, можуть вести викладання будь-якою
мовою…
1) Чим була зумовлена така позиція А. Денікіна щодо України?
2) Які наслідки вона мала?
3) На які поступки українцям був готовий піти А. Денікін?
Але хронічна нестача воєнних припасів та епідемія тифу (у результа-ті чого склад армії скоротився на 70 wacko підірвали боєздатність українських
армій. Далася взнаки й політична неблагонадійність частини старшин —
офіцерів колишньої царської армії, які не бажали воювати з росіянами.
У результаті залишки українських армій опинились у вкрай склад -них умовах, контролюючи невелику територію на Поділлі. У спогадах
учасників тих подій цей регіон дістав назву «трикутника смерті».
Робота з  термінами та поняттями
«Трикутник смерті» — історичний термін, яким характеризують
ситуацію, що склалася навколо українських національних сил
у 1919 р., коли Українська Народна Республіка опинилася в ото -ченні більшовицьких, білогвардійських та польських військ.
У цих умовах командувач УГА генерал М. Тарнавський, щоб збе-регти свою армію, у складі якої залишалося лише 10 тис. боєздатних
солдатів, пішов на порозуміння з А. Денікіним. Згідно з угодою Га -лицька армія припиняла боротьбу проти денікінської Добрармії.
Дії М. Тарнавського поставили Українську Народну Республіку
перед катастрофою. Один із командувачів армії УНР змушений був
констатувати: «Ми переможені ворогами, а вороги ті: тиф, голод,
незабезпеченість армії, без якої ніяка армія не в силі боротися…».
Зраджені бойовими побратимами, частини армії УНР мусили від-ступити на Волинь, ближче до Польського фронту.
15 (за іншими даними — 14) листопада 1919 р. на спільній на -раді членів Директорії та уряду УНР було прийнято рішення про ска -сування повноважень Ф. Швеця й А. Макаренка, які виїжджали для
проведення роботи за кордон. У постанові наради визначалося, що на
час їх відсутності «управління справами Республіки покладається на
голову Директорії С. Петлюру, який іменем Директорії затверджує всі
закони і постанови, ухвалені Радою Народніх Міністрів». Правовий
статус існування Директорії як найвищої влади в УНР у складі од -нієї особи регулював закон «Про тимчасове верховне управління та
порядок законодавства в Українській Народній Республіці», прийнятий
урядом 12 листопада 1920 р. На основі цього закону Директорія УНР
в особі голови Директорії мала затверджувати: ухвалені Державною
Народною Радою закони; прийняті Радою Народних Міністрів призна -чення та звільнення; ухвалені Державною Народною Радою умови
з іноземними державами та ін. Закон передбачав, що при неможли -вості виконання головою Директорії своїх обов’язків влада передава -лася заступникові голови Державної Народної Ради, а до її скликан -ня — Колегії (мала складатися з трьох членів: голови Ради Народних
Міністрів, порядкуючого в Найвищому суді УНР і представника всіх
політичних партій). До початку роботи Колегії голову Директорії за -ступав у разі необхідності голова Ради Народних Міністрів.
Армія УНР уже не могла продовжувати війну регулярним фрон-том. 4 грудня 1919 р. на державній нараді УНР було прийнято рі -шення про перехід до партизанських форм боротьби. Командувачем
армії було призначено генерала М. Омеляновича-Павленка. Голова
Директорії та головний отаман військ УНР С. Петлюра виїхав до
Варшави. У цей момент корпус січових стрільців, як і деякі інші
українські частини, що перебували в районі Чорториї, поляки неспо-дівано роззброїли та перевезли їх, як інтернованих, до Луцька.
У таких умовах залишки армії УНР (до 10 тис. старшин і вояків)
6 грудня 1919 р. вирушили в партизанський похід на захоплені бі-лими й червоними українські землі. Цей рейд згодом дістав назву
Першого зимового походу.
2 д енікінський режим в  україні та його падіння.
Робота з  підручником
Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника, визначаючи,
що являв собою денікінський режим на захопленій території, і порівню -ючи його з більшовицьким режимом (складають порівняльну таблицю).
ЗРАЗОК ЗАПОВНЕНОЇ ТАБЛИЦІ
Денікінський і більшовицький режими в Україні в 1919 р.
Критерії
порівняння
Денікінський режим Більшовицький режим
Форма
правління
Воєнна диктатура Диктатура пролетаріату
Мета Наведення порядку й  запровадження тим-часової воєнної диктатури. Відновлення
«єдиної й  неподільної» Росії. Боротьба
з  більшовизмом до переможного кінця
Установлення радянського ладу; здійс -нення соціалістичних перетворень;
утримання України під владою біль -шовиків
Шлях уста-новлення
Репресивна політика проти противників
режиму; уведення смертної кари за участь
у  бунтах, більшовицьких організаціях та
за дезертирство в  армії
Репресивна політика проти противни -ків режиму. Політика воєнного кому-нізму
Методи
правління
Диктаторські, репресивні. Білий терор Червоний терор
Соціальна
опора режиму
Офіцерство, поміщики, промисловці,
націо налісти
Незаможне селянство, робітництво
Аграрна полі-тика
Закон про землю передбачав обмеження
поміщицького землеволодіння 400  десяти-нами та придбання селянами землі за ви-куп у  розмірі до 45  десятин на сім’ю. За
законом про врожай 1919  р., третину зі -браного хліба селяни мусили віддати по -міщикам та орендарям, а  на потребу ар -мії  — 5  пудів зерна з  кожної десятини
землі. У  разі несвоєчасної здачі стягувала-ся подвійна кількість зерна
Роздача землі селянам, ліквідація по -міщицького й  куркульського госпо -дарств. Запровадження на початку
1919  р. продовольчої розкладки; за-борона приватної торгівлі. Діяльність
продзагонів
Політика що-до промисло-вості, робіт -нича політика
Відновлення приватної власності; повер-нення підприємств колишнім власникам;
відновлення торгівлі. На підприємствах
фактично запроваджувався 11—12-годин-ний робочий день
11  січня 1919  р. опубліковано декрет
про порядок націоналізації підпри -ємств. Протягом кількох місяців були
націоналізовані підприємства цукрової
промисловості, великі шахти, мета -лургійні та машинобудівні заводи. За -гальне керівництво націоналізованою
промисловістю здійснював Укрраднар -госп. Запроваджувалася загальна тру -дова повинність; мілітаризація праці;
зрівнялівка в  оплаті праці; карткова
система постачання міського населен -ня. Бюрократизація державної влади
Критерії
порівняння
Денікінський режим Більшовицький режим
Політика що-до українства
Питання державного устрою відкладалося
до кінця громадянської війни.
На території України створено три облас -ті  — Харківську, Київську та Новоросій-ську, які очолювали генерал-губернатори
з  необмеженими повноваженнями.
Велася боротьба з  будь-якими проявами
українського національного життя. Віднов -лювалося царське законодавство в  галузі
загальноосвітньої школи. Фактично заборо-нялося викладання українською мовою, ви-вчення українознавства, знищувалися зо -браження Т. Шевченка, уводилася цензура.
Земствам заборонялося надавати підтрим -ку українським школам. На такому тлі про-водилися дикунські погроми, які перевер -шили ті, що були в  попередні роки
Боротьба проти «петлюрівців», україн -ських «буржуазних націоналістів» то-що. Українська мова не заборонялася
й  не переслідувалася
Робота з  документом
Із наказу А. Денікіна
Відновлюється право на власність: всі захоплені у фабрикантів і за -водчиків фабрики і заводи повинні бути повернені власникам. Захоплені
селянами землі повертаються поміщикам. Підраховані збитки виплачу-ються власникам — фабрикантам і заводчикам.
1) Чиї інтереси відстоював А. Денікін?
2) Чи міг він мати підтримку серед населення України?
ІV. з акр І плення н О в О гО матер І алу
Запитання та завдання
1. Назвіть причини та наслідки встановлення денікінського режиму
в Україні. Чому денікінський режим не зміг довго протриматися
в Україні?
2. Чому між арміями УНР та А. Денікіна спалахнула боротьба, хо-ча обидві сили були противниками більшовиків? Що спричинило
поразку українських військ у другій половині 1919 р.?
3. Деякі історики стверджують, що в Україні в зазначений період
не було громадянської війни, розуміючи під останньою боротьбу
між класами й соціальними групами за державну владу. Доберіть
аргументи для спростування чи підтвердження цієї думки.
V. пІ дсумки урО ку
8 У другій половині 1919 р. ситуація в Україні відзначалася за-пеклою збройною боротьбою.
8 Спільний похід армії УНР та УГА на Київ завершився «Київською
катастрофою». Біла армія генерала А. Денікіна під гаслом від-новлення «єдиної й неподільної Росії», поряд із боротьбою проти
більшовиків розгорнула боротьбу проти УНР, завдавши її військам
поразки.
8 На захопленій території України денікінці намагалися відродити
старі порядки, які викликали зрив невдоволення. Цим невдово-ленням уміло скористався Н. Махно, який своїми діями зруйну-вав запілля білих.
8 Розпорошивши свої сили, борючись проти селянського повстан-ського руху й армії УНР, А. Денікін сам зазнав поразки від біль -шовиків. В Україні втретє запанували більшовики.
VI. дО машнє завдання
1. Опрацюйте відповідний матеріал підручника.
2. Підготуйте реферат за однією з тем: «Київська катастрофа», «Де-нікінський режим в Україні».
Категорія: Історія України 10 клас | Додав: uthitel (06.02.2014)
Переглядів: 3530 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: