Урок № 22 Тема. Воєнні дії та українське суспільство в 1916 — на початку 1917 р. - Історія України 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 10 клас

Урок № 22 Тема. Воєнні дії та українське суспільство в 1916 — на початку 1917 р.


Урок  № 22
Тема.   Воєнні дії та українське суспільство в  1916  — на початку 1917  р.
Мета:  пояснити, як розгорталися події Першої світової війни на українських землях у  цей пері -од; схарактеризувати участь Українських січових стрільців у  бойових діях 1916  — на початку 1917  р.;
визначити особливості російської окупаційної політики, здійснюваної на західноукраїнських землях
у  цей час; пояснити зміст основних термінів і  понять; розвивати вміння учнів критично аналізувати
історичні факти та працювати з  історичною картою; виховний аспект уроку реалізується на підставі
ознайомлення учнів з  участю у  бойових діях УСС.
Тип уроку:   комбінований.
Обладнання:   підручник, стінна карта «Україна в  Першій світовій війні (1916—1917  рр.)», атлас,
ілюстративний і  дидактичний матеріал.
Основні терміни та поняття:  Брусиловський прорив, «генерал-губернаторство областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни».
Основні дати:  4  червня  — 20  вересня 1916  р.  — Брусиловський прорив; 29—30  вересня
1916  р.  — участь УСС у  боях в  районі гори Лисоні; липень 1916  — лютий 1917  р.  — період існуван -ня «генерал-губернаторства областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни».
Хід уроку
І.   ОрганІ зац І я навчальнО ї д І яльнО стІ
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку.
ІІ.   п еревІ рка д О машньО гО  завдання
  Запитання та завдання
  1.  Схарактеризуйте  перебіг  бойових  дій  на  українських  землях
у  квітні—жовтні  1915  р.
  2.  Яку  політику  здійснювала  австро-угорська  влада  після  повернен-ня  до  Західної  України?
  3.  Схарактеризуйте  бойовий  шлях  легіону  (полку)  УСС.
  4.  Простежте  за  картою:  1)  перебіг  воєнних  дій  на  території  Украї-ни  у  квітні—жовтні  1915  р.;  2)  участь  у  бойових  діях  легіону
(полку)  УСС.
  5.  Львівська  газета  «Діло»  2   травня  1915  р.  про  бій  УСС  під  Маків-кою  писала:  «Маківка   —  це  перший  визначний  етап  на  тому  шля-ху,  по  якім  українська  нація  зі  стану  пасивності  переходила  до
стану  активності,  до  чину.  Битва  на  Маківці  —  це  перша  велика
спроба  галицьких  українців  стати  самим  активним  чинником  іс-торії,  стати  ковалями  й   творцями  своєї  будучини».  Поясніть,  як
ви  розумієте  це  твердження.  Чи  згодні  ви  з  ним?  Чому
ІІІ.  а ктуалІ зац І я  О п О рни Х  знань, ум І нь І   навич О к
  Запитання та завдання
  1.  Якими  були  підсумки  воєнних  дій  на  Східному  фронті  на  кінець
1915  р.?
  2.  Схарактеризуйте  російську  окупаційну  політику  на  західноукра-їнських  землях.
IV.  в ивчення нО в О гО  матер І алу
  1  в оєнні дії на українських землях у  1916  — на початку 1917  р.
  Розповідь учителя
У  воєнних  діях  на  Східному  фронті  1916  р.  вирізнявся  найбільшою
активністю.  У   цей  час  головнокомандувачем  російських  армій  Південно-Західного  фронту  став  О.  Брусилов.  Досконало  вивчивши  ситуацію,  він
розробив  наступальну  операцію,  що  увійшла  в  історію  під  назвою  «Бру -силовський  прорив».  Вона  відбулася  4   червня  —  20  вересня  1916  р.  Її
здійснення  розпочалося  масованим  артилерійським  обстрілом  росіянами
позицій  противника  по  всій  лінії  фронту,  що  тривав  від  8   до  48  годин.
Після  цього  7-ма,  8-ма,  9-та,  11-та  російські  армії  загальною  кількістю
понад  639  тис.  осіб  перейшли  в   наступ  проти  475-тисячної  австро-угорської  армії.  Незабаром  вони  прорвали  оборону  противника,  який
став  відступати.  Росіяни  взяли  Луцьк,  а  пізніше   —  Чернівці.  Бруси-ловський  прорив  дозволив  російським  військам  просунутися  до  120  км
уперед  на  лінії  фронту  в  340   км  та  оволодіти  територією  площею  2,5   км
2
.
Вони  частково  відвоювали  Західну  Волинь,  Східну  Галичину  й  Північ-ну  Буковину.  Однак  розвинути  наступ  росіяни  не  змогли,  оскільки  бу -ли  зупинені  11-ма  німецькими  дивізіями,  перекинутими  сюди  із  Захід -ного  фронту.  На  початку  вересня  1916   р.  фронт  стабілізувався  на  лінії
Кисилин—Золочів—Бережани—Галич—Станіслав—Ворохта.  Австро-німецька  та  російська  армії  були  нездатні  до  наступальних  дій  через
загальну  нестачу  зброї,  боєприпасів,  одягу,  продовольства  та  великі
втрати.  Так,  за  деякими  джерелами,  утрати  загиблими,  пораненими
й  полоненими  в   австро-угорській  армії  досягали  1,5  млн  осіб,  у  росій-ській   —  від  500  тис.  до  1  млн  осіб.  На  кінець  1916  р.  на  фронтах  Пер -шої  світової  війни  знову  почалася  позиційна  війна.  Південно-Західний
фронт  у   такому  стані  перебував  до  червня  1917   р.
  2  у часть  українських січових стрільців у  подіях війни 1916  — початку
1917  р.
Із  березня  1916   р.  полком  УСС  командував  підполковник  А.  Ва -ривода.  Стрільці  разом  із  55-ю  австрійською  дивізією  утримували
позицію  в   окопах  уздовж  західного  берега  річки  Стрипи,  коли  роз-почався  Брусиловський  прорив.  У  серпні  1916   р.  у   позиційних  боях
150
під  Потуторами  полк  зазнав  поразки  та  відступив,  не  витримавши
російського  наступу.  Австрійське  командування  всю  вину  за  росій -ський  прорив  поклало  на  січовиків.  Полк  УСС  було  розформовано,
а   замість  нього  створено  два  курені  —  бойовий  і  резервний,  який
одразу  ж  відправили  в  тил.
Остаточно  підірвали  вплив  і  значення  УСС  вересневі  бої  1916   р.
29—30  вересня  1916   р.  січовики  були  оточені  російською  армією
в  районі  гори  Лисоні  під  Бережанами  й  розгромлені.  133  стрільці
загинули,  близько  1  тис.  осіб  опинилися  в   полоні.  У   строю  залиши-лося  16   старшин  і   150   стрільців.
У  жовтні  1916  р.  залишки  полку  УСС  відвели  до  Пісочного  й   Роз-вадова,  на  Львівщину,  де  розміщувався  нещодавно  створений  Вишкіл
УСС  —  навчальний  центр  для  новобранців  і  видужуючих  фронтовиків.
Там  відбувалося  переформування  й  відродження  полку.  У   його  складі
було  створено  окрему  Гуцульську  сотню  кількістю  180   стрільців.  Новим
комендантом  полку  УСС  у  грудні  1916   р.  призначено  австрійського  офі-цера  майора  Ф.  Кікаля.  У   лютому  1917  р.  полк  повернувся  на  фронт
і  зайняв  ділянку  оборони  під  Бережанами.  Саме  тут  його  зустріло  по-відомлення  про  революцію  в   Росії  та  повалення  династії  Романових.
У  вересні  1916  —  лютому  1917  р.,  перебуваючи  на  Волині,  пол -кові  старшини  на  чолі  з   Д.  Вітовським  розгорнули  велику  культурно-освітню  діяльність.  Австрійська  влада  направила  їх  до  Ковеля,  Луць -ка  й  Володимира-Волинського  організовувати  тут  комісаріати  для
набору  рекрутів  до  армії,  оскільки  місцеве  населення  до  австрійців
ставилося  вороже.  За  короткий  час  вони  заснували  на  Волині  46   сіль -ських  шкіл  і   прийняли  до  навчання  800  селянських  дітей.  16  стар-шин  і   стрільців  працювало  в  них  вчителями.  Із  допомогою  громад -ських  діячів  Львова  К.  Студинського,  П.  Мишуги  та  І.  Крип’якевича
січовики  придбали  для  цих  шкіл  багато  навчального  обладнання
й  близько  1500   підручників.
Полк  УСС  мав  власний  друкований  орган  —  журнал  «Шляхи»,
який  видавався  у   Львові  та  був,  по  суті,  літописом  бойового  шляху
січовиків.  При  полку  діяв  оркестр,  очолюваний  композитором  М.  Гай -воронським.  Він  разом  зі  стрілецькими  поетами  й  співаками  постій-но  збагачував  пісенний  репертуар  новими  піснями.  Зусиллями  митців-січовиків  видавався  також  альманах  «Червона  калина».
  3  п олітика  росії в  з ахідній  україні.
  Робота з  підручником
Учні  опрацьовують  відповідний  матеріал  підручника,  визначаючи
особливості  політики  Росії  на  окупованих  західноукраїнських  землях.
Учитель  систематизує  й   доповнює  результати  роботи  учнів,  викорис -товуючи  наведений  нижче  матеріал.
  Додаткова інформація
На  територіях  Західної  Волині,  Східної  Галичини  та  Північної  Буко-вини,  відвойованих  в   Австро-Угорщини  в  результаті  Брусиловського  про-риву,  російська  влада  відновила  «генерал-губернаторство  областей  Австро-Угорщини,  зайнятих  по  праву  війни».  Воно  існувало  від  липня  1916  до
лютого  1917  р.  та  складалося  з  Чернівецької  й  Тернопільської  губерній.
Очолював  його  генерал  Ф.  Трепов.  Головним  завданням  адміністрація  гу-бернаторства  вважала  забезпечення  потреб  армії,  фронту  та  «уникнення
всякої  політичної  тенденції  при  управлінні  краєм».  Щодо  українства  його
політика  в  цей  період  була  нейтральною.  Безперешкодно  видавалися  до -зволи  на  відкриття  українських  шкіл.  Надавалася  допомога  населенню,
що  постраждало  від  воєнних  дій:  постачання  продовольства,  будівельних
матеріалів,  посівного  матеріалу  тощо.  Ставлення  до  інших  етнічних  груп
також  було  нейтральним.  Однак  викладання  в  школах  польською,  єврей-ською,  німецькою  та  іншими  мовами  заборонялося.  У   церковній  політиці
здійснювалася  підтримка  виключно  православної  церкви.
У  Північній  Буковині  в  цей  період  почало  наростати  незадоволення
російською  адміністрацією.  Надані  нею  раніше  обіцянки  про  наділення
селян  землею  не  були  виконані.  Російська  влада  залишила  незмінною  по -даткову  систему,  що  існувала  при  австрійцях,  і   стягувала  податки  з   усією
суворістю.  Господарство  краю  зазнавало  значних  збитків  від  солдатської
стихії,  пограбувань,  демонтажу  і  вивезення  обладнання,  а  населення,  особ -ливо  євреї  та  німці,  потерпало  від  арештів,  ув’язнень,  розстрілів  за  зви-нуваченнями  в  шпигунстві  тощо.
V.   з акр І плення н О в О гО  матер І алу
  Фронтальне опитування
  1.  Коли  відбувся  Брусиловський  прорив?
  2.  Чиєю  перемогою  завершився  бій  УСС  із  російською  армією  в  ра-йоні  гори  Лисоні  в  1916  р.?
  3.  Яку  назву  мав  друкований  орган  полку  УСС?
  4.  Із  яких  губерній  складалося  генерал-губернаторство,  створене  на
відвойованих  в  Австро-Угорщини  землях  російською  владою?
  5.  Хто  очолював  генерал-губернаторство?
VІ.  пІ дсумки урО ку
  8 Основною  воєнною  операцією  кампанії  1916  р.  на  Південно-За-хідному  фронті  став  Брусиловський  прорив.  Однак  після  того,  як
наступальний  потенціал  російської  армії  вичерпався,  противники
знову  повернулися  до  позиційної  війни.
  8 У  1916  р.  тривав  бойовий  шлях  УСС.  За  всіма  показниками  бо-йового  досвіду,  військової  дисципліни  та  підготовки  їхній  підроз-діл  став  зародком  української  національної  армії.
  8 Політика  російської  влади  на  відвойованих  в  Австро-Угорщини
українських  землях  набула  більш  нейтрального  характеру  щодо
українського  населення.
VII. дО машнє завдання
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.

Категорія: Історія України 10 клас | Додав: uthitel (10.10.2014)
Переглядів: 861 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: