Урок № 20 Тема. Воєнні дії на території України влітку 1914 — навесні 1915 р. - Історія України 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 10 клас

Урок № 20 Тема. Воєнні дії на території України влітку 1914 — навесні 1915 р.


Урок  № 20
Тема.   Воєнні дії на території України влітку 1914  — навесні 1915  р.
Мета:  пояснити, які події Першої світової війни відбувалися на українських землях у  серпні
1914  — березні 1915  р.; визначити особливості російської окупаційної політики в  Галичині та на Бу -ковині в  1914—1915  рр.; проаналізувати аргументацію критиків російської окупаційної політики в  За -хідній Україні; пояснити зміст основних термінів і  понять; розвивати вміння учнів працювати з  істо -ричною картою і  складати характеристику історичного явища за наведеними критеріями; виховувати
в  них повагу до історичного минулого України.
Тип уроку:   комбінований.
Обладнання:   підручник, стінна карта «Україна в  Першій світовій війні (1914—1915  рр.)», атлас,
ілюстративний і  дидактичний матеріал.
Основні терміни та поняття:   Галицька битва, Тимчасове військове генерал-губернаторство
Галичини і  Буковини, депортація.
Основні дати:  18  серпня  — 11  вересня 1914  р.  — Галицька битва; серпень 1914  — червень
1915  р.  — період існування Тимчасового військового генерал-губернаторства Галичини і  Буковини.
Хід уроку
І.   ОрганІ зац І я навчальнО ї д І яльнО стІ
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку.
ІІ.   п еревІ рка д О машньО гО  завдання
  Запитання та завдання
  1.  Як  було  засновано  СВУ?  Схарактеризуйте  його  діяльність  у  роки
війни.
  2.  Визначте  характерні  риси  українського  руху  в  Західній  Україні
на  початку  війни.
  3.  Як  відбувалося  формування  українських  добровольчих  військових
підрозділів  у  складі  австро-угорської  армії?
  4.  Сучасний  український  історик  С.  Попик  вважає,  що  «…існування
добровільних  українських  підрозділів  мало  швидше  політичне,
ніж  військове  значення.  Українські  легіони  в   Галичині  та  на  Бу-ковині  були,  перш  за  все,  козирною  картою  в  національних  іграх
українських  політиків  і  австрійського  уряду».  Поясніть,  як  ви
розумієте  цю  думку.  Чи  поділяєте  ви  її?  Чому?
ІІІ.  а ктуалІ зац І я  О п О рни Х  знань, ум І нь І   навич О к
  Запитання та завдання
  1.  Якими  були  основні  театри  воєнних  дій  у  Першій  світовій  війні?
  2.  Як  розгорталися  воєнні  дії  на  Східному  фронті  влітку  1914  —  на-весні  1915  р.?
  3.  Що  таке  окупація?
  4.  Покажіть  на  карті  території  України,  на  які  претендували  дер-жави  —  учасниці  війни.
IV.  в ивчення нО в О гО  матер І алу
  1  в оєнні дії на українських землях у  серпні 1914  — березні 1915  р.
  Робота з  підручником
Учні  опрацьовують  відповідний  матеріал  підручника,  прослідко-вуючи  за  картою  перебіг  воєнних  дій  на  території  України  в   серпні
1914  —  березні  1915  р.
Учитель  систематизує  й  доповнює  результати  роботи  учнів,  ви-користовуючи  наведений  нижче  матеріал.
  Додаткова інформація
У  західній  частині  Наддніпрянської  України  в  прикордонних  районах
між  Російською  імперією  й  Австро-Угорщиною  в  роки  Першої  світової  війни
розміщувався  Південно-Західний  фронт,  що  був  складовою  Східного  фронту.
До  його  складу  на  початку  війни  входили  3-тя,  4-та,  5-та  й  8-ма  російські
армії,  яким  протистояли  1-ша,  2-га,  3-тя  й  4-та  австро-угорські  армії.
Воєнні  дії  розпочалися  бойовими  операціями  в  Галичині.  У   Галицькій
битві  18  серпня  —  11  вересня  1914   р.  брали  участь  700  тис.  російських
та  понад  830  тис.  австро-угорських  вояків.  На  початку  битви  росіяни  в  при -кордонних  боях  зупинили  просування  австро-угорців.  Після  цього  3-тя  та
8-ма  російські  армії  під  командуванням  генералів  М.  Рузького  та  О.  Бру-силова  розгорнули  наступ  на  Львів  і  Галич.  Він  був  успішним  і  завершив -ся  взяттям  21  серпня  Львова,  а   наступного  дня   —  Галича.  Розвиваючи
наступ,  російська  армія  оточила  й   блокувала  добре  укріплену  фортецю
Перемишль  і  вийшла  до  річки  Віслока,  що  за  80  км  від  Кракова.  У  ре-зультаті  Галицької  битви  росіяни  оволоділи  Східною  Галичиною,  Північ -ною  Буковиною  та  вийшли  на  Карпатські  перевали.  Утрати  австро-угор-ської  армії  вбитими,  пораненими  й   полоненими  становили  400  тис.  осіб,
російської  —  близько  230  тис.  осіб.  Плани  німецького  командування  утри -мати  Східний  фронт  силами  однієї  Австро-Угорщини  провалилися.
Після  Галицької  битви  загострилася  ситуація  на  півдні  внаслідок  всту-пу  у  війну  на  боці  Троїстого  союзу  Туреччини.  До  Чорного  моря  через
Дарданелли  увійшли  німецькі  крейсери  «Гебен»  і  «Бреслау».  У   жовтні
1914  р.,  потіснивши  британсько-французьку  ескадру,  вони  обстріляли  Се -вастополь,  Одесу,  Феодосію  та  Новоросійськ.
Наприкінці  осені  та  протягом  зими  1914  р.  точилася  боротьба  росій-ської  й   австро-угорської  армій  за  Карпатські  перевали.  Завдяки  допомозі
німецьких  військ  остання  завадила  росіянам  подолати  перевали.
Воєнна  кампанія  1914   р.  завершилися  для  Росії  переможно.  Німецький
план  блискавичної  війни  провалився.  Велику  роль  у   цьому  відіграла  бо-ротьба  на  Східному  фронті,  що  примусила  країни  Троїстого  союзу  спря-мувати  сюди  значні  сили.
У  1915  р.  країни  Четверного  союзу  (так  називали  Троїстий  союз  після
приєднання  Болгарії)  головний  удар  вирішили  завдати  на  Східному  фрон-ті,  щоб  вивести  з   війни  Росію.  У  лютому  австро-угорська  армія  примуси -ла  росіян  залишити  Чернівці.  Одночасно  з  цим  тривали  запеклі  бої  росій -ської  армії  в  Карпатах.  22  березня  1915  р.  вона  оволоділа  Перемишлем.
Унаслідок  капітуляції  гарнізону  фортеці  в  полоні  опинилися  120  тис.  во-яків  австро-угорської  армії.  Ця  подія  стала  останнім  успіхом  російської
армії  в  кампанії  літа  1914  —  весни  1915  р.
  2  р осійська окупаційна політика в  з ахідній  україні в  1914—1915  рр.
На  окупованих  західноукраїнських  землях  російська  влада  утво-рила  Тимчасове  військове  генерал-губернаторство  Галичини  і   Букови-ни.  Воно  проіснувало  від  серпня  1914  до  червня  1915  р.  (евакуйовані
окупаційні  органи  існували  до  липня  1916   р.).  Генерал-губер  наторство
поділялося  на  чотири  губернії   —  Львівську,  Перемишльську,  Терно-пільську  та  Чернівецьку.  Керівником  окупаційної  адміністрації  став
чорносотенець  граф  Г.  Бобринський.  Головною  метою  своєї  діяльності
на  цій  посаді  він  вважав  швидке  включення  західноукраїнських  земель
до  складу  Російської  імперії  за  тісної  співпраці  з   місцевими  москво -філами  та  їхніми  установами.
Політика  адміністрації  генерал-губернаторства  щодо  українців  та
інших  етнічних  груп  мала  репресивний  характер.  В   умовах  запро -вадженого  на  його  території  воєнного  стану  закривалася  українська
преса,  заборонялося  видавати  книги  українською  мовою,  припиняла -ся  діяльність  українських  партій,  «Просвіт»  та  інших  культурно-освітніх  і   громадських  організацій.  Розгорнулася  реорганізація  шкіл
за  російським  зразком  й  переведення  їх  на  російську  мову  навчання.
Навчальні  заклади  забезпечувалися  новими  підручниками,  написа -ними  російською  мовою.  Планувалося  також  русифікувати  Львів-ський  університет,  але  здійснити  це  не  встигли  у  зв’язку  з  відступом
російської  армії.
У  жовтні  1914  р.  на  території  генерал-губернаторства  розпочалася
діяльність  жандармського  відділу.  Його  керівник,  полковник  Мезен -цев,  зазначав  у  звіті,  що  за  кілька  місяців  діяльності  відділ  здійс  нив
близько  1000  обшуків  і   1200  арештів.  Так,  у   квітні  1915  р.  у   Львові,
напередодні  приїзду  до  міста  російського  імператора  Миколи  ІІ,  від -булися  арешти  українських  громадсько-політичних  діячів.  Адміністра-ція  генерал-губернаторства  застосовувала  до  неблагонадійних  осіб  де -портації.  У  1914—1915   рр.,  за  твердженнями  Г.  Бобринського,  його
розпорядженнями  з   краю  було  вислано  до  Сибіру  та  інших  віддалених
районів  10  тис.  і   переселено  2364  особи.  Також  набуло  поширення
взяття  заручників.  22   вересня  1914  р.  через  численні  випадки  шкід -ництва  та  псування  майна  вперше  було  взято  заручників  у  Галичині.
Це  були  євреї  з-поміж  банкірів,  підприємців  та  інтелігенції.
  Робота з  термінами та поняттями
Депортація   —  примусове,  за  наказом  органів  державної  влади,
виселення  осіб  або  груп  населення,  а   інколи  й   народів,  із  місць
постійного  проживання.
Так  само  як  і   українських,  у  генерал-губернаторстві  забороняла-ся  діяльність  польських,  єврейських  та  німецьких  культурних  і   гро -мадських  організацій.  У  навчальних  закладах  було  припинено  ви -кладання  польською,  єврейською  та  іншими  мовами.  Переслідувань
зазнала  греко-католицька  церква.  За  розпорядженнями  російської
адміністрації  греко-католицьких  священиків  заарештовували  й  виси-лали  до  Сибіру.  (Так,  19  вересня  1914  р.  було  заарештовано  митро-полита  А.  Шептицького;  його  звільнили  лише  з   початком  революції
1917  р.).  Замість  греко-католицьких  до  краю  завозили  православних
священиків  і   створювали  православні  парафії  зі  школами  при  них.
До  березня  1915   р.  в   Галичині  відкрили  33   церковнопарафіяльні  шко -ли.  Цими  акціями  Російська  православна  церква  намагалася  покін -чити  з  греко-католицькою  й   примусити  її  прибічників  повернутися
до  православ’я.  Реакцією  на  дії  російської  адміністрації  стало  звер -нення  6  жовтня  1914  р.  українських  парламентарів  від  Галичини
в   австрійському  рейхстазі.  Звертаючись  до  світової  громадськості,
вони  заявили  про  свій  протест  проти  оголошення  російською  вла -дою  православної  церкви  панівною  в  Галичині,  арешту  митрополита
А.  Шептицького  й  переслідування  греко-католицької  церкви.  Їхній
заклик  дістав  підтримку  української  еміграції.  18   грудня  1914  р.
Український  національний  конгрес  у  Філадельфії  засудив  політику,
здійснювану  російською  владою  на  окупованих  галицьких  землях.
  Робота з  документом
Зі  свідчень  про  російську  окупаційну  політику  в  Галичині,  
наведених  співробітниками  журналу  «Украинская  жизнь»  (1914  р.)
Повний  простір  для  застосування  своїх  поглядів  на  українське  питан-ня  націоналісти  (російські.  — Авт.)   —  одержали  в  Галичині,  яка  в   перші
місяці  війни  майже  вся  опинилася  в  межах  російської  окупації.  Дії  росій-ських  властей  —  військових,  цивільних  і  духовних  носили  цілком  узго -джений  характер  і  свідчили  про  поставлене  ними  завдання  знищення  «ма-зепинського  гнізда»,  яким  Східна  Галичина  уявлялася  керівним  колам
Росії.  Завдання  це  виконувалося  найдобросовіснішим  чином:  протягом
кількох  місяців  Галичина  переживала  жахи  управління,  заснованого  на
«істинно  російських»  началах.  Не  залишалася  не  зруйнованою  жодна  сфе-ра  українського  культурного  й  громадського  життя:  були  закриті  всі  на -вчальні  і  просвітницькі  заклади,  заборонена  преса,  підлягала  знищенню
література,  розорені  економічні  організації.  Вся  інтелігенція,  яка  залиши-лася  на  місцях,  —  священики,  вчителі,  кооператори,  найсвідоміші  еле-
менти  народних  мас  —  тисячами  евакуювалися  в  Росію,  де  переносили
тяжкі  муки  в  поліцейських  відділах,  в’язницях,  на  станах,  в  засланні.
Над  іншим  населенням  проводилися  деморалізуючі  досліди  «добровільно-го»  приєднання  до  православ’я  й  впровадження  ідеалів  російської  єдності.
А   оскільки  в  той  же  час  до  польського  елементу  і   польської  культури
в  Галичині  ставлення  завойовників  було  цілком  доброзичливим  (згідно  із
загальною  політикою  російського  уряду,  який  проголосив  з   початку  війни
лозунг  об’єднаної  автономної  Польщі),  то  спеціальні  завдання  російського
наступу  на  австрійському  фронті  вимальовувалися  ще  яскравіше…
  1)  Які  факти  наводяться  в   документі?
  2)  Які  висновки  можна  зробити  на  підставі  наведених  фактів  про
політику  російської  влади  в  Галичині?
У  Північній  Буковині  представники  російської  окупаційної  адмі-ністрації  поводилися  досить  лояльно  щодо  українського  й  румунсько-го  населення,  запевняючи,  що  прийшли  звільняти  своїх  православних
братів  від  австрійського  ярма.  Російські  військові  обдаровували  селян
майном  пограбованих  маєтків  поміщиків-утікачів  або  дозволяли  їм
брати  це  майно  власноруч,  що  спричинило  поширення  серед  буко -винського  селянства  певної  симпатії  до  солдатів  російської  армії,
серед  яких  було  чимало  українців  із  Наддніпрянщини.
Одночасно  з  цим  російська  окупаційна  адміністрація,  визнаючи  Пів-нічну  Буковину  давньою  російською  землею,  а   місцевих  українців  —
росіянами,  які  розмовляють  одним  із  малоросійських  діалектів,  спря -мувала  зусилля  на  здійснення  перетворень  із  приведення  життя  краю
до  загальноросійських  зразків  і  придушення  українського  руху,  який
вважала  проавстрійським.  Була  заборонена  діяльність  українських  то -вариств,  шкіл,  видавництв,  заарештовано  й   депортовано  багатьох  укра -їнських  громадських  діячів.  Розгорнулася  повсюдна  русифікація,  що
супроводжувалася  заборонами  використання  української  мови,  вивісок
тощо.  Буковинську  православну  церкву  було  підпорядковано  Москов -ському  патріархату.  Для  завоювання  прихильності  селянства  краю  йо -го  представників  зібрали  на  спеціальну  зустріч  із  генерал-губернатором
Г.  Бобринським,  який  пообіцяв  наділити  селян  землею  за  рахунок  ма -єтків  євреїв,  що  втекли,  та  Православного  релігійного  фонду  Буковини.
Ганебним  засобом  ведення  війни  залишалося  взяття  заручників
під  загрозою  їх  страти  за  псування  залізниць,  телефонно-телеграфних
ліній  тощо.  Якщо  раніше  австрійці  брали  в  заручники  переважно
буковинських  українців,  то  росіяни   —  євреїв,  німців,  дружин  жан-дармів  тощо.
Із  критикою  дій  російської  адміністрації  в   окупованій  Західній
Україні  виступали  діячі  загальноросійських  політичних  партій.  Депу-тати-прогресисти  (російські  соціал-демократи  та  трудовики)  на  засі -
даннях  Державної  думи  виступили  з   вимогою  відновити  в  краї  ви -дання  українських  газет  та  часописів.
  Робота з  документом
Зі  «Спогадів»  депутата  Державної  думи,   
лідера  партії  кадетів  П.  Мілюкова
Наші  праві  націоналісти  в  особі  графа  Г.  Бобринського,  зайнявши  ад-міністративні  посади  в  «П’ємонті  українства»,  почали  переслідувати  укра-їнський  національний  рух  і   силою  навертати  уніатів  до  православ’я.  Тяжке
враження  справив  арешт  митрополита  А.  Шептицького,  який  мав  неаби-який  вплив  та  авторитет  у  краї.  Усе  сприяло  наростанню  ворожості  міс-цевого  населення  до  переможців.
  1)  Яким  було  ставлення  російського  політика  до  діяльності  адміні-страції  генерал-губернаторства?
  2)  Чому,  на  вашу  думку,  російські  політики,  погляди  яких  відо-бражав  автор  документа,  не  погоджувалися  з  урядовою  політикою
на  західноукраїнських  землях?
V.   з акр І плення н О в О гО  матер І алу
  Запитання та завдання
  1.  Коли  відбулася  Галицька  битва?
  2.  Яка  подія  стала  останнім  успіхом  російської  армії  у   воєнній  кам -панії  літа  1914  —  весни  1915  р.?
  3.  На  які  губернії  поділялося  Тимчасове  військове  генерал-губерна-торство  Галичини  і   Буковини?
  4.  Що  таке  депортація?
  5.  Яку  посаду  в  генерал-губернаторстві  обіймав  граф  Г.  Бобринський?
  6.  Як  російська  окупаційна  влада  поставилася  до  митрополита  А.   Шеп-тицького?
  7.  Схарактеризуйте  російську  політику  в  Західній  Україні  в  1914—
1915  рр.  за  планом:  1)  назва  й  адміністративно-територіальний
устрій  утворення  російської  влади;  2)  керівник;  3)  головне  за -вдання  окупаційної  адміністрації;  4)  політика  щодо  українців;
5)   політика  щодо  інших  етнічних  груп;  6)  церковна  політика.
VІ.  пІ дсумки урО ку
  8 У  1914—1915   рр.  українські  землі  стали  одним  із  важливих  те -атрів  воєнних  дій  Першої  світової  війни.  Їхньою  територією  про-стягався  Південно-Західний  фронт,  що  був  складовою  Східного
фронту.  Воєнна  кампанія  літа  1914  —  весни  1915  р.  була  успіш -ною  для  російської  армії,  яка  змогла  захопити  Галичину  та  Бу-ковину.
  8 Російська  влада  на  окупованих  західноукраїнських  землях  роз-почала  здійснювати  перетворення,  які  український  політик  Д.   До-рошенко  назвав  «галицькою  руїною».
VII. дО машнє завдання
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.

Категорія: Історія України 10 клас | Додав: uthitel (10.10.2014)
Переглядів: 1298 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: