Урок № 17 Тема. Українські землі на початку війни. - Історія України 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 10 клас

Урок № 17 Тема. Українські землі на початку війни.


Урок  № 17
Тема.   Українські землі на початку війни.
Мета:  порівняти плани Антанти та Троїстого союзу щодо України; схарактеризувати становище
українців під владою Російської й  Австро-Угорської імперій на початку війни; проаналізувати ставлен -ня громадсько-політичних діячів Наддніпрянської України до війни; пояснити зміст основних термінів
і  понять; розвивати вміння учнів порівнювати історичні процеси та явища, визначати спільне й  від -мінне в  їхньому перебігу; виховний аспект уроку реалізується на підставі формування в  учнів уявлен -ня про загарбницькі наміри держав  — учасниць війни щодо українських земель.
Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.
Обладнання:   підручник, стінна карта «Українські землі напередодні Першої світової війни»,
атлас, ілюстративний і  дидактичний матеріал.
Основні терміни та поняття:   геополітика, репресії, концентраційний табір, «Карпато-Русский
освободительный комитет».
Основні дати:  1  серпня 1914  р.  — початок Першої світової війни; 10  серпня 1914  р.  — ство -рення «Карпато-Русского освободительного комитета»; 11  серпня 1914  р.  — публікація статті С. Пет -люри «Війна та українці».
Хід уроку
І.   ОрганІ зац І я навчальнО ї д І яльнО стІ
Учитель  інформує  учнів  про  початок  вивчення  теми  «Україна
в  Першій  світовій  війни  (1914—1918  рр.)»,  оголошує  тему  й  основні
завдання  уроку.
ІІ.   а ктуалІ зац І я  О п О рни Х  знань, ум І нь І   навич О к
  Запитання та завдання
  1.  Коли  утворилися  Антанта  та  Троїстий  союз?
  2.  Назвіть  держави,  які  входили  до  цих  блоків.
  3.  Якою  була  мета  створення  Антанти  та  Троїстого  союзу?
  4.  Схарактеризуйте  ставлення  російської  й  австро-угорської  влади
до  українського  руху  напередодні  війни.
IІІ.  в ивчення нО в О гО  матер І алу
  1  у країна в  геополітичних планах країн антанти і  троїстого союзу.
  Робота з  підручником
Учні  опрацьовують  відповідний  матеріал  підручника,  виконуючи
завдання.
  1)  Складіть  таблицю  «Україна  в  планах  держав  Антанти  і  Троїстого
союзу»,  зазначивши  держави  та  їхні  плани  стосовно  українських
земель.
  2)  Покажіть  на  карті  «територіальні  зазіхання»  воюючих  держав  на
українські  землі  на  початку  війни.
Учитель  систематизує  й  доповнює  результати  роботи  учнів,  ви-користовуючи  наведений  нижче  матеріал.
  Додаткова інформація
1  серпня  1914  р.  розпочалася  перша  в   історії  людства  світова  війна.
Її  спричинило  непримиренне  протистояння  держав   —  учасниць  двох  вій-ськових  блоків  —  Троїстого  союзу  (Австро-Угорщина,  Німеччина,  Італія)
й  Антанти  (Велика  Британія,  Франція,  Росія).  Кожна  з  країн  прагнула
досягти  власних  геополітичних  інтересів.  Україна  в  них  також  посідала
досить  помітне  місце  через  своє  вигідне  географічне  положення,  великий
економічний  і  людський  потенціал.
  Робота з  термінами та поняттями
Геополітика  —  політологічна  концепція,  за  якою  зовнішня  по -літика  держав  визначається  географічними  чинниками  (місцем
розташування  країни,  природними  ресурсами,  кліматом  тощо).
Німеччина,  намагаючись  послабити  Росію,  сподівалася  розділити  її  на
частини  й   оволодіти  Польщею,  Литвою,  Прибалтикою,  Білорусією  та  Укра -їною.  Особлива  роль  у   цих  планах  відводилася  українським  землям,  оскіль -ки  саме  вони  мали  стати  відправним  пунктом  для  подальшого  завоювання
Німеччиною  світового  простору.  Територію  України  верховне  командуван-ня  німецької  армії  вважало  одним  із  головних  театрів  воєнних  дій  у   війні.
Прагнення  ослаблення  Росії  в  геополітичному  плані  спричиняло  поширен-ня  серед  німецьких  політиків  прихильного  ставлення  до  можливої  неза-лежності  України.  Останню  вони  вважали  плацдармом  для  здійснення
Росією  зовнішньополітичної  експансії  на  Балкани  й  до  Передньої  Азії.
Отже,  утрата  України  приведе  до  краху  великодержавницької  політики
російського  самодержавства.  Україна  також  приваблювала  Німеччину  сво-їм  економічним  потенціалом:  вона  могла  стати  для  неї  постачальницею
продовольства  і   сировини.
  Робота з  документом
Із  таємної  доповідної  записки   
Генерального  штабу  Німеччини  
від  1  грудня  1915  р.
Кожний,  хто  насправді  знає  й  розуміє  географічне  та  економічне  по -ложення,  у   яких  перебуває  Росія,  є  свідомий  того  факту,  що  Велика
Росія  може  існувати  тільки  через  посідання  багатої  України.  Якщо  ми
зуміємо  змінити  стан  України,  зробивши  її  незалежною  державою,  й  утри-мати  незалежну  Україну  при  житті,  то  з   певністю  завдамо  смертельного
удару  Великій  Росії.  Тому  Україну  слід  вважати  серцем  Великої  Росії.
В  оцінці  всіх  експертів  це  володіння  Україною  робить  Росію  великою
європейською  потугою.  Україна,  відділена  від  Росії,  створить  мур  між
властиво  Росією,  Центральними  державами  та  Балканами,  закриваючи
доступ  до  Чорного  моря.
  1)  У  чому  автор  документа  вбачав  значення  володіння  Україною  для
Росії?
  2)  Чому  існування  незалежної  України  відповідало  інтересам  Німеч-чини?
Австро-Угорщина  здавна  змагалася  з  Росією  за  гегемонію  (першість)
у  слов’янському  світі.  Неодноразово  звертаючи  увагу  на  свою,  на  їхню
думку,  ліберальну  національно-культурну  політику  щодо  слов’ян,  ав -стрійські  Габсбурги  сподівалися  розширити  свої  володіння  за  рахунок
південнослов’янських  країн,  а  також  українських  земель  Волині  й  По-ділля,  які  перебували  у   складі  Росії.  Міністерство  закордонних  справ
Австро-Угорщини  заявляло,  що,  оскільки  головною  метою  участі  краї -ни  у  війні  є  послаблення  Росії,  Австро-Угорщина,  у   разі  перемоги,  роз -почне  створення  незалежної  від  Росії  Української  держави.
Росія,  приховуючи  свої  експансіоністські  наміри,  заявляла  про
прагнення  захистити  Сербію  від  агресії  Австро-Угорщини.  Одночасно
з  цим  проголошувалася  необхідність  звільнення  з-під  влади  Габсбур-гів  «єдинокровних  братів-русинів»  Західної  України  й   «возз’єднання
уярмленої  Русі»  з  Росією  на  засадах  етнографічної  спільності.  За -вдяки  оволодінню  Галичиною,  Буковиною  й  Закарпаттям  російська
влада  планувала  відсунути  кордони  імперії  за  Карпатські  перевали.
  2   с тановище українства в  російській та а встро- угорській імперіях
на  початку війни.
  Розповідь учителя
Територія  розселення  українського  народу  напередодні  війни
була  розділена  між  Російською  й   Австро-Угорською  імперіями,  які
належали  до  ворогуючих  військово-політичних  блоків.  Обидві  дер -жави  вважали  українців  у  складі  свого  населення  ненадійним  еле -ментом,  схильним  до  підтримки  противника,  і   застосовували  щодо
них  репресії.
  Робота з  термінами та поняттями
Репресія  —  захід  державного  примусу,  покарання,  у   тому  числі
й  за  ідейні  переконання,  нерідко  позасудовим  шляхом.
Російська  влада  вже  в  перші  дні  війни  стала  здійснювати  в  Над -дніпрянщині  широкомасштабні  акції  проти  українства,  звинувачую -чи  його  в   «австрофільстві»,  «сепаратизмі»  та  «мазепинстві».  Так,
у  Києві  було  заборонено  випуск  газети  «Рада»,  популярного  тижне -вика  «Село»,  місячників  «Українська  хата»  та  «Літературно-науковий
вісник».  Редактора  «Української  хати»  П.  Бочацького  відправили
в  заслання  до  Східного  Сибіру.  Заарештували  М.  Грушевського,  який
на  початку  війни  повернувся  зі  Львова  до  Києва,  і  заслали  спочатку
до  Симбірська,  а  потім  до  Казані.
У  Західній  Україні  австро-угорські  урядовці  з  початком  війни
також  розпочали  дії,  спрямовані  проти  українців.  За  найменшою
підозрою  в  русофільстві  їх  заарештовували,  висилали,  а  то  й  підда-вали  смертній  карі.  Тисячі  українців,  звинувачених  у  нелояльності
до  влади,  були  вислані  до  спеціальних  концентраційних  таборів  Ав -стрії,  де  їх  роками  утримували  в  жахливих  умовах  без  суду  та  слід -ства.  Найжорстокішим  вважався  табір  Талергоф  у  Штирії,  де  в  лис -топаді  1914   р.  перебувало  5700  українців.  Його  називали  «українською
Голгофою»,  оскільки  тут  загинуло  близько  2  тис.  українців.
  Робота з  термінами та поняттями
Концентраційний  табір  —  місце  для  ізоляції  реальних  або  уяв -них  противників  держави,  політичного  режиму.  Концентраційні
табори  створювалися  також  спеціальними  розпорядженнями  під
час  війни.
  3  с тавлення політиків  наддніпрянської україни до війни.
У  Наддніпрянській  Україні  на  початку  Першої  світової  війни  ро-сійська  влада,  як  і  в  інших  регіонах  імперії,  розгорнула  широку  про-пагандистську  кампанію.  Війну  оголосили  «обороною»,  що  ведеться
для  захисту  вітчизни  від  «прусських  варварів»,  а   також  для  захисту
братів-слов’ян.  Ця  пропаганда  мала  позитивні  результати.  На  по-чатку  війни  значна  частина  міського  населення  й   селянства  Наддні -прянщини  підтримували  урядову  політику,  не  усвідомлюючи,  що  на
їхні  плечі  ляже  весь  тягар  війни.
Загальноросійські  партії  чорносотенців,  октябристів,  кадетів
і   пра  ва  частина  соціал-демократів  та  есерів  загалом  підтримували
офіційний  урядовий  курс.  Ліва  частина  соціал-демократів  (більшо -вики,  очолювані  В.  Леніним)  виступали  за  поразку  Росії  у  війні,
оскільки  це  мало  наблизити  революцію  й   повалення  царизму.
Серед  громадсько-політичних  діячів  Наддніпрянщини  у  ставленні
до  війни  сформувалося  три  основні  орієнтації  —  поміркована,  ней-тральна  та  радикальна.  Представники  першої  займали  проурядову
позицію.  10   серпня  1914  р.  в   Києві  галицькі  та  буковинські  емігран-ти-москвофіли  та  їхні  прибічники  заснували  «Карпато-Русский
освобо дительный  комитет».  У  зверненні  до  «багатостраждального
руського  народу  Галичини»  він  закликав  зустрічати  російську  армію
як  визволителів.  Офіцерів  російської  армії  комітет  забезпечив
пропаган дистсько-інформаційною  брошурою  про  «етнографічний
і  культурно-політичний  стан  Галичини  у   зв’язку  з   національно-гро -мадськими  настроями».
Товариство  українських  поступовців  спочатку  посіло  помірко-вану  позицію  щодо  війни,  визначену  в  статті-відозві  «Війна  та  укра
їнці»,  написаній  у  серпні  1914   р.  С.  Петлюрою.  У  ній  запевнялося,
що  українці  «виконають  свій  обов’язок  громадян  Росії  в  цей  тяж-кий  час  до  кінця»,  і  тому  мають  право,  як  й  інші  народи  імперії,
на  надання  їм  «відповідних  прав».  Розгортання  війни  спричинило
зміни  в   поглядах  ТУП:  від  заяв  на  підтримку  війни  воно  перейшло
на  нейтральні  позиції,  а   в  1916  р.  виступило  проти  війни  й  під-тримки  будь-якої  з   воюючих  сторін.  У   декларації  «Наша  позиція»
поступовці  заявили,  що  боролися  та  боротимуться  за  «демократич -ну  автономію  України,  гарантовану  такою  ж  федерацією  рівноправ-них  народів,  за  цілковите  забезпечення  культурно-національних
цінностей».
У  відповідь  на  антиукраїнську  політику  російської  влади  частина
радикально  налаштованих  українських  політиків  емігрувала  з  Росії
до  Австро-Угорщини  та  Львова.
  Робота з  документом
Зі  статті  С.  Петлюри  «Війна  та  українці»
…Вороги  Росії  при  переході  кордону  будуть,  звичайно,  намагатися  при -хилити  українську  людність  на  свій  бік  і   різними  політичними  обіцянка-ми  та  національними  принадами  посіяти  неспокій  серед  неї.  Українці  не
піддадуться  провокаційним  впливам  і   виконають  свій  обов’язок  громадян
Росії  в  цей  тяжкий  час  до  кінця  і  не  тільки  на  полі  бою,  у  шеренгах  вій-ська,  що  бореться  проти  порушників  світового  миру  і   права,  але  й  як  гро-мадяни-обивателі,  що  повинні  в  міру  своїх  сил  і  можливостей  сприяти
успішному  виконанню  російською  армією  виїмково  відповідального  за-вдання,  що  випало  на  її  долю.
…Національна  проблема,  зокрема  українська,  вимагає  свого  невідклад -ного  розв’язання.  Такі  струси  в   державному  житті,  як  війна,  відкривають
очі  суспільству  державної  нації  на  одну  з   її  помилок  у   відношенні  до
недержавних  народів.  Воно  переконується,  що  ці  народи  в  однаковій
мірі  з   ним  відстоюють  цілість  держави,  обороняють  її  нерозривність  та
добро,  віддають  своїх  дітей,  тратять  сили  і  матеріяльні  засоби  на  оборону
від  спільного  ворога  і   що  відосередність  національних  прагнень  не  є  тією
небезпекою,  що  в  ній  дехто  вбачає  загрозу  цілості  Росії.  Примара  цієї
небезпеки  завжди  стояла  на  дорозі  до  бажаного  розв’язання  національно-го  питання  Росії,  впливаючи  на  створення  тих  важливих  умов,  що  ними
намагались  оточити  життя  недержавних  народів.  Якщо  в  найбільш  кри -тичні  дні  проби  народи  Росії  виконують  свої  обов’язки  у  відношенні  до
неї,  то  в  свідомість  суспільства  і  його  керівних  кіл  повинна  просякти
думка  про  надання  цим  народам  і  відповідних  прав.  В   цьому  відношенні
можна  завважити  вже  сприятливі  симптоми.  Логіка  речей  промовляє
за  те,  що  зміна  відношення  до  інородців  торкнеться  також  і  українців,
і  в  перспективах  розв’язання  національного  питання  в   Росії  і  українське
питання  теж  буде  поставлене  на  денний  порядок.  Толерантна  постава  до
українців  Австрії,  яку  диктують  обставини  часу,  відкрила  б  великі
можливості:  вона  створила  б  потяг  відірваної  історичними  умовами  час-тини  до  національного  українського  цілого,  зв’язаного  з  Росією:  у  наслі-док  того  сталось  би  велике  діло  виправлення  історичної  помилки,  а   укра-їнському  народові,  що  всі  частин  його  були   б  з’єднані,  відкрилась  би
можливість  розвитку  його  багатих  сил  в   єднанні  з   відродженою  Росією
і  народами,  що  її  заселюють.
  1)  У  чому,  на  думку  автора,  мало  полягати  ставлення  українців   —
громадян  Російської  імперії  до  війни?
  2)  Як  автор  пов’язував  ставлення  українців  —  громадян  Росії  до
війни  й   перспективи  розв’язання  української  національної  проб -леми?
  3)  Як  у  статті  пов’язується  питання  об’єднання  західних  і   наддні-прянських  українців  із  війною?
ІV.  з акр І плення н О в О гО  матер І алу
  Бесіда за запитаннями
  1.  Коли  розпочалася  Перша  світова  війна?
  2.  Що  таке  геополітика?
  3.  Який  австрійський  концентраційний  табір  називали  «українською
Голгофою»?
  4.  Що  таке  репресії?
  5.  Яка  українська  політична  організація  визначила  своє  ставлення
до  війни  в  декларації  «Війна  та  українці»?
  6.  Коли  утворився  «Карпато-Русский  освободительный  комитет»?
V.   пІ дсумки урО ку
  8 У  геополітичних  планах  держав  —  головних  учасниць  Першої
світової  війни  щодо  України  було  багато  відмінного,  але  спіль-ним  стало  те,  що  жодна  з   них  не  цікавилася  прагненнями  самих
українців.
  8 Спільним  у  ставленні  російської  й   австро-угорської  влади  до  укра-їнців  стало  те,  що,  розраховуючи  використати  людські  та  мате-ріальні  ресурси  українських  земель  для  ведення  війни,  вони  одно-часно  вважали  сам  народ  ненадійним  і   здійснювали  щодо  нього
обмежувальні  заходи.
  8 В  умовах  нагнітання  російською  владою  воєнного  психозу  й  іні-ціювання  патріотичної  кампанії  громадсько-політичні  діячі  Над-дніпрянської  України  сформували  власну  позицію  щодо  війни
й  участі  в   ній  українців.
VI.  дО машнє завдання
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.

Категорія: Історія України 10 клас | Додав: uthitel (10.10.2014)
Переглядів: 1057 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: