Урок № 12 Тема. Піднесення українського національно-визвольного руху на західноукраїнських землях напередодні Першої світової війни. - Історія України 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Історія України 10 клас

Урок № 12 Тема. Піднесення українського національно-визвольного руху на західноукраїнських землях напередодні Першої світової війни.
 
Урок  № 12
Тема.  Піднесення українського національно-визвольного руху на західноукраїнських 
землях напередодні Першої світової війни.
Мета:  визначити, яку роль відігравали в  українському русі організації «Сокіл» та «Січ»; схарак-теризувати участь галицьких москвофілів у  суспільно-політичному житті краю; розповісти, як роз-гортався український рух на Буковині та в  Закарпатті; пояснити зміст основних термінів і  понять; 
розвивати вміння учнів аналізувати погляди і  діяльність представників різних політичних течій; ви-ховувати в  них повагу до самовідданої боротьби західноукраїнських громадсько-політичних діячів за 
права свого народу.
Тип уроку:  комбінований.
Обладнання:  підручник, стінна карта «Українські землі на початку ХХ ст.», атлас, ілюстративний 
і  дидактичний матеріал.
Основні терміни та поняття:  «Сокіл», «Січ», «Пласт», «Національна рада русинів на Буковині».
Основні дати:  1894  р.  — створення першого товариства «Сокіл»; 1900  р.  — заснування 
фізкультурно-спортивної організації «Січ»; 1911  р.  — утворення дитячо-юнацької організації «Пласт»; 
1912  р.  — утворення «Національної ради русинів на Буковині».
Хід уроку
І.  ОрганІзацІя навчальнОї дІяльнОстІ
Учитель  оголошує  учням  тему  й основні  завдання  уроку.
ІІ. перевІрка дОмашньОгОзавдання
Запитання та завдання
1. Визначте  особливості  розвитку  українського  національного  руху 
в Галичині  на  початку  ХХ ст.
2. У  чому  полягало  розуміння  ролі  Галичини  як  «українського  П’є-монту»?
3. Які  факти  свідчать  про  активізацію  українського  руху  в Галичи-ні  на  початку  ХХ ст.?
4. Як  вплинув  на  суспільно-політичне  життя  Галичини  селянський 
страйк  1902 р.?
5. Схарактеризуйте  боротьбу  за  український  університет  у Галичині.
6. Проаналізуйте  місце  та  роль  РУРП  й УСДП  в суспільно-політич-ному  житті  Галичини  на  початку  ХХ ст.
7. Схарактеризуйте  програмні  засади  й діяльність  УНДП.
8. Яку  роль  у  суспільно-політичному  житті  Галичини  відігравали 
КРНС,  ХСП  та  РНП?
9. Як  відбувалася  боротьба  галицьких  українців  за  загальне  вибор-че  право  й реформу  крайового  статуту?
10. Що  таке  ідея  сепаратизму?  Чим  була  зумовлена  її  поява  в укра-їнському  русі  Галичини?
ІІІ. актуалІзацІя ОпОрниХзнань, умІнь І  навичОк
Запитання та завдання
1. Яку  роль  відігравали  москвофіли  в суспільно-політичному  житті 
Галичини  в другій  половині  ХІХ ст.?
2. Розкрийте  особливості  українського  руху  на  Буковині  в  другій 
половині  ХІХ ст.
3. Як  розгортався  український  рух  у цей  період  на  Закарпатті?
IV. вивчення нОвОгОматерІалу
1 діяльність організацій «сокіл» та «січ».
Розповідь учителя
Галицькі  громадські  діячі,  за  досвідом  чехів,  стали  організовува-ти  товариства  для  пробудження  національної  свідомості  та  національ-но-патріотичного  виховання  молоді.  У 1894 р.  на  загальних  зборах 
у Львові  було  створено  перше  українське  фізкультурно-спортивне  та 
протипожежне  товариство  «Сокіл».  Завданнями  товариства,  за  його 
статутом, були фізичне вдосконалення його членів і проведення куль-турно-просвітницьких заходів із метою виховання почуття національ-ної  єдності.  У 1914 р.  в Галичині  та  на  Буковині  діяли  974 осередки 
«Соколу»,  до  яких  входило  близько  33 тис.  членів.
У  1900  р.  в  селі  Завалля  Снятинського  повіту  К.  Трильовський 
заснував  першу  українську  фізкультурно-спортивну  організацію  «Січ». 
Згодом організації з такою назвою з’явилися в інших повітах Галичини 
й Буковини. У 1913 р. в Галичині діяло понад 900 первинних осередків 
«Січі»,  у яких  було  близько  80 тис.  членів.  У роботі  товариств  наголо-шувалося  на  необхідності  розвитку  історичних  традицій  українського 
народу,  сприянні  патріотичному  й  фізичному  вихованню  української 
молоді.  У 1912 р.  організацію  перейменували  на  «Український  січовий 
союз».  У 1911 р.  у Львові  було  утворено  дитячо-юнацьку  організацію 
«Пласт», покликану виховувати українську молодь на морально-христи-ян ських  засадах  і розвивати  в неї  почуття  патріотизму.
Найбільш  масовими  виховними  формами  діяльності  «Сокола», 
«Січі»  та  «Пласту»  були  спільні  сільські,  повітові,  крайові  демон-страції  та  спортивні  змагання.  У  спортивному  святі,  проведеному 
в  1914  р.  у  Львові,  взяло  участь  близько  12  тис.  членів  цих  трьох 
організацій.
2 відродження галицького москвофільства.
На  початку  ХХ  ст.  старорусинсько-москвофільський  напрямок 
українського  руху  в Галичині  поступово  зменшив  свій  вплив,  незва-жаючи  на  те,  що  москвофіли  мали  досить  розгалужену  мережу  гро-мадських  і  культурно-освітніх  установ  —  Ставропігійний  інститут, 
 
Народний  дім,  Товариство  ім.  Качковського,  різноманітні  фонди, 
культурно-освітні  заклади.
У  1900 р.  галицькі  москвофіли  проголосили  «новий  курс»,  в осно-ві  якого  була  ідея  цілковитого  ототожнення  з Росією.  Спираючись  на 
Руську  народну  партію,  очолювану  В.  Дудикевичем,  яка  отримувала 
велику  грошову  допомогу  від  російського  уряду,  вони  підтримували 
зв’язки з місцевою польською аристократією, що намагалася розколо-ти  український  рух.  У 1908 р.  на  Новослов’янському  конгресі  в Празі 
галицькі  поляки  домовилися  з росіянами,  що  польська  адміністрація 
в  Галичині  буде  підтримувати  місцевих  москвофілів,  щоб  знищити 
український національний табір. Це польсько-москов ське порозуміння 
стало основою кривавих виборів до Галицького крайового сейму в 1908 р. 
Саме  тому  намісник  Галичини  А.  Потоцький  напередодні  виборів  на-дав  підтримку  москвофілам  і пообіцяв,  що  «влаштує  українцям  нове 
Берестечко».  Завдяки  цьому  москвофіли  провели  до  крайового  сейму 
вісім  своїх  депутатів  проти  12 українських.
Подальше  загострення  стосунків  між  українцями  та  поляками 
в краї  призвело  до  втручання  австрійської  влади.  Після  розв’язання 
польсько-українського  конфлікту  москвофіли  опинилися  осторонь 
боротьби.  На  виборах  до  Галицького  крайового  сейму  в 1913 р.  вони 
не змогли отримати жодного депутатського мандата. Однак вони збе-рігали досить вагомий вплив на суспільно-політичне життя Галичини. 
У 1914 р.  мережа  підпорядкованих  їм  установ  налічувала  300 куль-турно-освітніх  організацій  і 106 кооперативів.
3 український рух на Буковині та в закарпатті на початку ХХ  ст.
Робота з  підручником
Учні  опрацьовують  відповідний  матеріал  підручника,  з’ясовуючи 
особливості  українського  руху  на  Буковині  та  в Закарпатті  в зазна-чений  період.  Учитель  систематизує  й  доповнює  результати  роботи 
учнів,  використовуючи  наведений  нижче  матеріал.
Додаткова інформація
Суспільно-політичне  життя  тогочасної  Буковини  значно  пожвавилося. 
Політичною  сенсацією  1903 р.  в краї  стало  утворення  в місцевому  сеймі 
«Вільнодумного  союзу».  Його  співзасновниками  стали  три  найвпливовіші 
постаті  суспільно-політичного  життя  Буковини  —  лідер  українських  на-родовців М. Василько, лідер румунських націонал-демократів А. Ончул та 
лідер  єврейської  сіоністської  партії  Б.  Штраухер.  Члени  союзу  прагнули 
по-новому  розв’язати  проблеми  краю:  вони  заявили,  що  на  перше  місце 
висувають  вимоги  покращення  соціально-економічного  становища,  роз-ширення  політичних  прав  і  домагатимуться  задоволення  національних 
потреб  усіх  народів,  які  населяють  Буковину.  У 1905 р.  союз  через  супе-речності  між  його  членами  розпався.
 
12 листопада 1905 р. буковинські народовці об’єдналися в «Національ-ну  раду  русинів  на  Буковині»,  яку  неофіційно  називали  національно-де-мократичною  партією,  підкреслюючи  цим  ідейну  спільність  із  подібною 
партією в Галичині. Партія виступала за запровадження загального, рівно-го  й прямого  виборчого  права,  у сільському  господарстві  висувала  завдан-ня розвивати спілчанський рух, обґрунтовуючи національні потреби укра-їнців,  визнавала  таке  саме  право  за  іншими  націями  краю.
У червні 1907 р. від «Національної ради русинів на Буковині» відокре-милося  ліве  крило  й  заснувало  Радикальну  партію.  Визволення  україн-ського народу ця партія пов’язувала із широкими соціально-економічними 
перетвореннями  й установленням  соціалізму.  Майже  одночасно  на  Буко-вині  сформувалася  Українська  соціал-демократична  партія  (УСДП),  яка 
проповідувала  ідеї  марксизму,  вимагала  докорінних  змін  у  суспільстві. 
Однак  більшість  гасел  соціал-демократів  були  незрозумілими  для  селян, 
а робітників  у краї  було  дуже  мало.
У  1907 р.  на  Буковині  відбулися  вибори  до  австрійського  парламенту 
за  новим  виборчим  законом.  У всіх  українських  виборчих  округах  пере-могли кандидати «Національної ради русинів на Буковині». Уперше після 
1848 р. буковинські українці обрали п’ять депутатів до австрійського пар-ламенту.  У лютому  1910 р.  «Національна  рада»  об’єдналася  зі  створеним 
одним із лідерів народовців С. Смаль-Стоцьким товариством «Руська рада» 
(її  називали  також  «мужицька  партія»)  у нову  партію  під  назвою  «Руська 
рада».  У  1912  р.  вона  розпалася.  Колишні  члени  «Національної  ради» 
оголосили про створення Національно-демократичної партії, а прибічники 
С.  Смаль-Стоцького —  Української  народної  партії.  Однак  до  початку  вій-ни  обидві  партії  остаточно  не  сформувалися.
У 1911 р. відбулися останні вибори до Буковинського крайового сейму. Із 
17 обраних  українських  депутатів  15 були  народовцями,  по  одному  від  ради-калів і соціал-демократів. Москвофіли на виборах зазнали цілковитої поразки.
На  початку  ХХ  ст.  у  суспільно-політичному  житті  Закарпаття  панівні 
позиції зберігав москвофільський напрямок. Однак у цей час зародилося й на-родовство.  Молоді  русинські  діячі,  які  заснували  його,  шукали  нових  засобів 
для  забезпечення  виживання  свого  народу  в умовах  мадяризації.  Переконав-шись  у  безперспективності  москвофільства,  вони  звинувачували  його  при-бічників  у занепаді  русинського  національного  життя  в краї.  Вирішальним 
кроком  стали  відмова  закарпатських  народовців  від  використання  російської 
мови  та  вибір  ними  як  мови  освіти  й літератури  народної  мови.
Друкованим  органом  народовського  руху  в краї  став  тижневик  «Нау-ка»,  що  виходив  від  1897  р.  Його  головним  редактором  від  1903  р.  був 
А. Волошин. Розвиток народовства в краї відбувався під впливом і в тісній 
взаємодії  з  українським  рухом  Галичини.  Зокрема,  праці  закарпатських 
учених і громадських діячів друкувалися у виданнях Наукового товариства 
ім.  Шевченка  у Львові,  а галицькі  громадські  діячі  (І.  Франко,  С.  Тома-шівський,  В.  Гнатюк  та  ін.)  докладали  чималих  зусиль  для  ознайомлення 
світової  громадськості  з безправним  становищем  закарпатських  русинів.
Роль  народовців  на  початку  ХХ  ст.  в  суспільно-політичному  житті 
Закарпаття була досить незначною. Це була цілком аполітична діяльність, 
99
що  обмежувалася  питаннями  мови,  літератури,  історії  та  освіти.  Вони  не 
прагнули  надання  краю  автономії  або  самоврядування,  не  виступали  за 
його  приєднання  до  решти  українських  земель.  Головним  завданням  на-родовці  вважали  зберегти  ті  прояви  національного  життя,  які  в  майбут-ньому  сприятимуть  відродженню  Закарпаття.
V. закрІплення нОвОгОматерІалу
Фронтальне опитування
1. Скільки  осередків  товариства  «Сокіл»  діяло  в Галичині  та  на  Бу-ковині  в 1914 р.?
2. Хто  й коли  заснував  першу  організацію  «Січ»?
3. У  чому  полягав  «Новий  курс»,  проголошений  галицькими  мо-сквофілами  в 1900 р.?
4. Коли  відбувся  Новослов’янський  конгрес  у Празі?
5. Хто  був  лідером  буковинських  народовців?
6. Назвіть друкований орган народовців Закарпаття на початку ХХ ст.
VІ. пІдсумки урОку
8Створені  на  початку  ХХ  ст.  організації  «Сокіл»  та  «Січ»  стали 
новими  формами  залучення  молодих  українців  до  участі  в націо-нальному  житті.
8У  тогочасному  суспільно-політичному  житті  західноукраїнських 
земель  поряд  з іншими  розвивалася  москвофільська  течія.
8Досить  вагомими  були  успіхи  тогочасного  українського  руху  на 
Буковині, де в цей період виникли перші українські політичні пар-тії.  На  Закарпатті  український  рух  залишався  досить  слабким.
VII.дОмашнє завдання
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.
Категорія: Історія України 10 клас | Додав: uthitel (11.09.2014)
Переглядів: 1719 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: