Урок № 90 Тема. Тектонічна і геологічна будова, корисні копалини. Рельєф. Практикум. - Географія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Географія 11 клас

Урок № 90 Тема. Тектонічна і геологічна будова, корисні копалини. Рельєф. Практикум.
 
Урок № 90
Тема.   Тектонічна і  геологічна будова, корисні копалини. Рельєф. Практикум.
Мета уроку:  сформувати уявлення про тектонічну і  геологічну будову території регіону; з’ясувати особ­
ливості залягання основних родовищ корисних копалин; закріпити знання про рельєф регіону; охарактеризу ­
вати використання оздоблювального каміння в  архітектурі населеного пункту; розвивати вміння користува ­
тися джерелами географічної інформації.
Обладнання:   підручник, фізична карта України, тектонічна карта, довідники, контурна карта, схема 
вивчення рельєфу.
Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.
Ключові поняття:   тектонічна будова, геологічна будова, щит, плита, область складчастості, западина, 
корисні копалини, рельєф, низовина, височина, гори.
Хід уроку
I.   Організація класу.  а ктуалізація О п О рних знань та в М інь
   Інтерактивна бесіда
1.   Якою  є  відмінність  між  поняттями  «щит»  і   «плита»?
2.   Які  групи  корисних  копалин  ви  знаєте?
3.   У  межах  яких  тектонічних  структур  існували  умови  для  утворення 
рудних  корисних  копалин?
4.   У  яких  районах  могли  формуватися  паливні  корисні  копалини?
5.   Які  гірські  породи  могли  утворитися  на  дні  давніх  морів?  Чому?
6.   Які  форми  рельєфу  ви  знаєте?  Чим  вони  відрізняються  одна  від  одної?
Учитель  пропонує  учням  скласти  схему  вивчення  рельєфу.  Наводимо 
приклад  такої  схеми.
Рельєф
Загальні особливості рельєфу (співвідношення й  роз­
міщення гір і  рівнин), тектонічна й  геологічна будова
Рельєф, тектонічна й  геологічна будова   
окремих частин країни
Історія розвитку земної кори Внутрішні і  зовнішні сили Землі
II.   М О тивація навчальн О ї та пізнавальнО ї діяльнО сті
Земні  надра  України  являють  собою  «комори»,  у   яких  природа  зберігає 
накопичені  за  мільйони  років  багатства   —  мінерали  й  гірські  породи.  Не 
відразу  людині  відкрилося  все  різноманіття  речовин,  що  складають  земну 
кору,  і  їхні  дивні  властивості.  Протягом  багатьох  десятиліть  мінерали  й   гір-ські  породи  вивчає  геологія.  Витоки  цієї  науки  належать  до  глибокої  дав -нини  й  пов’язані  з  першими  відомостями  про  корисні  копалини.
III.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу
Тектонічна  і  геологічна  будова,  корисні  копалини  (паливні,  рудні,  нерудні) 
і  рельєф  (основні  форми,  їх  розташування,  протяжність,  висоти)  регіону.
   На допомогу вчителю
Відомості  про  основні  тектонічні  структури,  
форми  рельєфу  та  корисні  копалини)
Назва тектонічної 
структури (форми 
рельєфу, що їй 
відповідають)
Місце розташування Особливості, гірські породи
Східноєвропейська давня (докембрійська) платформа
Займає більшу частину Східної і  частину Західної Європи. Фундамент виступає на поверхню на Балтій ­
ському й  Українському щиті. Фундамент платформи розчленований на великі блоки розламами. Характе ­
ризується малою інтенсивністю тектонічних рухів, магматичної діяльності й  рівнинним рельєфом
Український криста ­
лічний щит (Придні ­
провська височина, 
Приазовська висо ­
чина, частина По ­
ліської низовини) 
Простягнувся через 
усю територію Украї ­
ни з  північного захо ­
ду на південний схід.
довжина  — понад 
1000 км, ширина  — 
250 км, площа  — 
близько 180 тис. км
2
його середня частина 
піднята, а  краї опущені
Півтора мільярди років тому на території, що займає Укра ­
їнський щит, розміщувалася гірська країна. Нині залишила ­
ся лише її основа, а  більша частина щита перекрита 
палеоген ­неогеновими й  четвертинними піщано ­глинистими 
відкладеннями.
Щит розбитий густою мережею глибинних розломів на 
окремі, зміщені один щодо одного, блоки. Із ними 
пов’язана більшість річкових долин.
Складений найдавнішими гірськими породами докембрію, 
їх вік становить 3,5—4 млрд років (граніти, гнейси, криста­
лічні сланці, кварцити, лабрадорити, мармур), деякі з  них 
виходять на денну поверхню в  межиріччях (Житомирська 
область, Приазов’я), оголюються по долинах річок
Волино­Подільська 
плита (частина Во­
линської і  Поділь ­
ської височин)
На захід від Україн­
ського щита
к ристалічний докембрійський фундамент залягає на глиби­
нах 2—2,5 км, він покритий шаром більш молодих осадо ­
вих відкладень.
глинисті сланці, піщаники, вапняки, мергель, крейда, базальти, 
конгломерати. Базальти іноді виходять на денну поверхню 
дніпровсько ­
донецька западина 
(Придніпровська ни ­
зовина)
між Українським щи­
том та Воронезьким 
кристалічним масивом
Найглибша на Східноєвропейській платформі. Перебуває під оса­
довими породами на глибині 4—6 км у  північній частині 
й  10—12 км  — у  південній. Найбільш глибока частина має 
ширину від 65 км (біля м. Чернігів) до 140 км (біля м.  Полтава).
Западина зазнала тривалого занурення від девону до палео ­
гену включно, що супроводжувалося вулканічною діяльністю.
Заповнена осадовими відкладами. Із породами девонського 
й  кам’яновугільного періодів пов’язані родовища нафти й  газу
Південно ­західний 
схил Воронезького 
кристалічного маси ­
ву (Середньоруська 
височина)
На північний схід від 
дніпровсько ­
донецької западини
докембрійські кристалічні породи залягають на глибині від 
150 до 1000 м.
В осадових відкладеннях є  піски, піщаники, сланці, глини, 
вапняки, мергель
Продовження  таблиці
Назва тектонічної 
структури (форми 
рельєфу, що їй 
відповідають)
Місце розташування Особливості, гірські породи
донецька складчас ­
та область (доне­
цька височина)
На південний схід від 
дніпровсько ­
донецької западини
Виникла в  епоху герцинської складчастості (палеозой).
Є складним геологічним спорудженням, де на поверхню 
виходять девонські й  карбонові (кам’яновугільні) породи.
У центральній частині складена потужними (до 18 км) 
кам’яновугільними й  соленосними товщами.  осадові відкла ­
дення прорізані численними кварцовими жилами, із якими 
зв’язані родовища самородного золота, поліметалів і  ртуті
галицько ­Волинська 
западина (Волин ­
ська височина)
На північ від Волино­
Подільскої плити
докембрійський фундамент опущений на глибину від 3000 
до 7000 м. На його поверхні залягають потужні товщі пале­
озойських, мезозойських та кайнозойських відкладів.
к ам’яне вугілля, нафта, сірка, вапняки, мергель
Причорноморська 
западина (Причорно ­
морська низовина)
На південний захід 
від Українського щита, 
на межі Східноєвро­
пейської платформи 
й  а льпійської геосин ­
клінальної області
докембрійський фундамент залягає тут на глибинах 0,6—
3,2  км, вище нагромадилися палеозойські, мезозойські 
й  кайнозойські відклади.
Поверхня складена осадовими породами морського похо­
дження, тому дуже розчленована глибокими (до 100 м) до­
линами річок та балками.
Заповнена двокілометровою товщею різноманітних континен­
тальних і  морських відкладень. Із ними пов’язані нафтогазові 
родовища
Інші тектонічні структури рівнинної території України
Скіфська платфор ­
ма* (частина При ­
чорноморської ни ­
зовини, рівнинний 
к рим)
На південь від Східно­
європейської платфор­
ми, між Причорно­
морської западиною 
та гірським  кримом
Фундамент сформувався в  мезозої. Він залягає на глибинах 
від 0,5—1,5 км на півдні до 3—6 км на півночі.
Частина розташована під Чорним і  а зовським морями
Західноєвропейська 
платформа (рівнинні 
території)
Вузькою смугою тяг ­
неться від кордону 
з  Польщею до гирла 
притоки  дністра  — 
річки Стрий
На території України займає невелику площу між Східноєв ­
ропейською платформою й  Українськими  к арпатами 
*  Цю  структуру  іноді  зараховують  до  Середземноморського  поясу.
IV.  пО етапне закріплення вивчен О гО   М атеріалу
   Завдання
На  контурній  карті  виділіть  кольором  район  поширення  гірських  порід 
різного  віку  (наприклад  архейської  та  протерозойської  ер).
V.   в ивчення нО в О гО   М атеріалу (прОд О вження).
   На допомогу вчителю
Природний  камінь  —  це  один  із  найдавніших  будівельних  матеріалів. 
Його  міцність  і  краса,  розмаїтість  колірних  відтінків  і  багатство  малюнка 
допомагали  створювати  справжні  шедеври  зодчества.  Із  каменю  зводилися 
житлові  будинки  й  замки,  фортеці  й  піраміди,  із  них  виготовлялися  вази 
й  жертовники,  монети  та  статуї.
Практична  робота  №  31  «Оздоблювальне  каміння  
в  архітектурі  населеного  пункту»  (міні-дослідження).
   На допомогу вчителю
У  будівництві  використовують  різні  види  природних  кам’яних  мате-ріалів  і   виробів:  бутовий  камінь,  стінові  камені  й   блоки,  лицювальні  ка -мені  й  плити.
Бутовий  камінь  застосовують  у  будівництві  у   вигляді  шматків  гірської 
породи  неправильної  форми  (рваний  бут)  або  неправильних  плит.  Рваний  бут 
одержують  з  осадових  гірських  порід  (вапняків,  доломітів,  піщаників)  ви -буховим  способом,  а   плити  добувають  із  шаруватих  гірських  порід  за  допо-могою  клинів,  ударних  механізмів  тощо.  Бутовий  камінь  є   матеріалом  для 
кладки  фундаментів,  стін  у  неопалювальних  будинках  і  спорудженнях.
Стінові  камені  й   блоки  виготовляють  із  вапняків,  вулканічних  туфів  й  ін -ших  гірських  порід.  Правильну  геометричну  форму  й  необхідні  розміри  ка-менів  і  блоків  одержують,  як  правило,  випилюючи  їх  із  масиву  за  допомогою 
каменерізних  машин.  Лицювальні  камені  й  плити  виготовляють  із  блоків 
природного  каменю  шляхом  їхнього  розпилювання  або  розколювання  з   по-дальшою  механічною  обробкою.  Гірські  породи,  що  використовуються  для 
внутрішнього  облицювання,  повинні  мати  красивий  колір  і   легко  полірува-тися.  Як  лицювальний  камінь  часто  використовується  граніт.  Він  характе -ризується  однорідною  структурою,  високою  морозостійкістю,  малим  водопо-глиненням  і   великим  опором  до  вивітрювання.  Граніт  добре  шліфується  та 
полірується,  однак  відрізняється  крихкістю  і   невисокою  вогнестійкістю.
   Робота в  групах
За  підготовленими  матеріалами  та  додатковими  джерелами  інформації 
наведіть  приклади  використання  оздоблювального  каміння  в   архітектурі 
населеного  пункту.
VI.  з акріплення вивченО гО   М атеріалу
Кожний  учень  має  придумати  запитання  для  перевірки  знань  про  тек-тонічні  структури,  геологічну  будову,  корисні  копалини  та  рельєф  тери-торії  регіону.  Потім  відбувається  обговорення  підготовлених  запитань.
VII.  підсуМ ки ур О ку
Учитель  звертає  увагу  на  основні  положення  розглянутого  матеріалу.
VIII.  дОМ ашнє  завдання
Опрацюйте  текст  параграфа  підручника.
Категорія: Географія 11 клас | Додав: uthitel (12.04.2014)
Переглядів: 664 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: