Урок № 85 Практикум. Круглий стіл «Форми міжнародного співробітництва України». - Географія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Географія 11 клас

Урок № 85 Практикум. Круглий стіл «Форми міжнародного співробітництва України».

Урок № 85
Практикум.  Круглий стіл «Форми міжнародного співробітництва України».
Мета уроку:  розвивати знання про форми міжнародного співробітництва; з’ясувати їх роль у  розвитку 
господарства України; поглиблювати вміння користуватися джерелами географічної інформації.
Обладнання:   підручник, атлас, довідники, карта «господарство», статистичні дані про розвиток різних 
форм міжнародного співробітництва України.
Тип уроку:   формування вмінь.
Ключові поняття:   світове господарство, спеціалізація, міжнародний поділ праці, форми міжнародного 
співробітництва, зовнішня (міжнародна) торгівля, вивезення капіталу (інвестиції), науково ­технічне співробіт ­
ництво, підготовка кадрів, міжнародний туризм, створення спільних підприємств.
Хід уроку
I.   Організація класу. М О тивація навчальн О ї та пізнавальнО ї   
діяльнО сті
Необхідність  докорінної  технічної  та  технологічної  модернізації  про-мислового  й   сільськогосподарського  виробництва  України,  його  переорієн-тації  на  світові  стандарти  з   метою  забезпечення  конкурентоспроможності 
вітчизняної  продукції  потребує  широкого  розвитку  міжнародної  кооперації 
в  галузі  виробництва,  науки  та  освіти.
II.  практикуМ
   Круглий стіл. «Форми міжнародного співробітництва України»
   На допомогу вчителю
Для  економіки  України  надзвичайно  важливе  значення  має  зовнішня 
торгівля.  У   2010  р.  до  інших  країн  було  вивезено  українських  товарів  на 
суму  понад  47  млрд  дол.  США.  Експорт  товарів  перевищив  тисячу  доларів 
США  на  одну  особу.  Порівняно  з  розвиненими  країнами  цей  показник 
залишається  невисоким.
У  структурі  експорту  України  простежується  зв’язок  із  рівнем  розви-тку  окремих  галузей  господарства.  Найбільший  потенціал  для  виходу  на 
зовнішні  ринки  мають  галузі,  що  спираються  на  потужну  ресурсну  базу, 
насамперед  мінеральні  та  агрокліматичні  ресурси.  Тому  головною  рисою 
українського  експорту  є  його  сировинна  спрямованість.
Безперечним  лідером  із  вивезення  продукції  за  кордон  є  металургійна 
промисловість.  Серед  галузей  цієї  промисловості  переважає  чорна  мета-лургія.  Так,  вивезення  чорних  металів  сягало  29 %  вартості  всього  екс-порту,  ще  3,8  %  склали  вироби  з  чорних  металів.
У  2010  р.  галузі  хімічної  промисловості  відправили  за  кордон  про-дукції  на  суму  3,1  млрд  дол.  США,  що  становило  понад  6,7 %  від  загаль-ного  обсягу.  Основну  частину  валютних  надходжень  дала  неорганічна  хімія, 
насамперед  продаж  мінеральних  добрив.  Достатньо  вагома  роль  належить 
пластмасам,  синтетичним  смолам  і  фармацевтичним  виробам.
Понад  2  млрд  дол.  США  надходжень  отримали  підприємства  харчової  про-мисловості.  Найбільше  вони  постачали  рослинної  олії  та  вершкового  масла. 
Досить  великі  обсяги  експорту  кондитерських  виробів,  продуктів  переробки 
плодів  і   овочів  (консерви).  Із  продукції  сільського  господарства  традиційно 
найбільшими  були  поставки  зернових  культур  та  насіння  олійних  рослин.
Для  імпорту  характерне  переважання  двох  груп  товарів  —  енергоно-сіїв  (природний  газ,  нафта)  і  продукції  машинобудування.  Так,  у  2010  р. 
природного  газу  було  закуплено  на  8,2  млрд  дол.  США  (15  %),  нафти  —  на 
3,8  млрд  (7  %).
Протягом  кількох  років  зовнішня  торгівля  України  характеризувалася 
додатним  сальдо.  Так,  у  2001  р.  було  експортовано  товарів  на  17,3  млрд 
дол.  США,  а  імпорт  становив  17,1  млрд.  Таким  чином,  сальдо  було  додатне 
й  становило  +0,2  млрд  дол.  У   2006—2008  рр.  імпорт  значно  перевищував 
експорт.  У  2007  р.  було  вивезено  товарів  на  суму  49,2  млрд  дол.  США, 
а  завезено  майже  на  60,7  млрд,  сальдо  від’ємне   —  –11,5  млрд  дол.  США 
(для  порівняння:  у  2008  р.  від’ємне  сальдо  досягло  –18,5  млрд  дол.  США, 
а  у  2010  р.  перевищило  7,5  млрд  дол.  США).  Це  пояснюється  тим,  що  Укра-їна  змушена  купувати  велику  кількість  природного  газу  й   нафти.
Головними  торговельними  партнерами  України  залишаються  держави 
СНД,  насамперед  Росія.  На  них  припадає  35 %  експорту  й  40 %  імпорту  Укра-їни.  Зовнішньоторговельний  обіг  України  з   Росією  в  2010  р.  перевищив 
20  млрд  дол.  США.  Питома  вага  цієї  держави  в   українській  зовнішній  тор -гівлі  становить  понад  25  %,  при  цьому  Україна  має  постійне  й  значне  від’ємне 
сальдо.  Головна  причина   —  значні  обсяги  імпорту  енергоносіїв,  Україна  ку-пує  багато  російського  паперу,  машин  і  обладнання,  деяких  видів  металів.
На  Росію  припадають  і  найбільші  обсяги  українського  експорту.  Осно -вними  їх  споживачами  є  центральні  райони  Росії,  на  які  припадає  біль-шість  імпорту.  Значними  споживачами  залізної  руди  й  чорних  металів 
є  Поволжя  та  Північний  Кавказ.
Серед  країн   —  членів  СНД  найважливіші  партнери  —  Білорусь,  Узбе-кистан,  Казахстан,  Туркменистан,  Молдова.  Значними  є   обсяги  зовнішньої 
торгівлі  з   Китаєм,  Туреччиною,  Італією,  Німеччиною,  США,  Польщею.  До 
країн  ЄС  експортується  чверть  українських  товарів,  що  надходять  на  зо-внішній  ринок,  а   імпорт  становить  майже  третину.  Із  Європи  в  Україну 
надходить  обладнання,  машини  та  транспортні  засоби,  зростають  закупки 
полімерних  матеріалів,  фармацевтичної  продукції  та  паперу.
Непогані  перспективи  має  зростання  надходжень  від  експорту  послуг. 
Для  цього  Україні  потрібно  максимально  використовувати  можливості  газо-транспортної  системи,  розвивати  автомобільний  і  залізничний  транспорт.
Загальний  обсяг  прямих  іноземних  інвестицій  в  Україну  перевищив 
25  млрд  дол.  США.  У  той  самий  час,  на  думку  фахівців,  потреба  в   них  ста -новить  80—100  млрд  дол.  Головними  причинами,  що  стримують  їх  надхо-дження,  залишаються  недосконалість  законодавчої  бази  й   неможливість  точ-но  прогнозувати  в   ній  зміни;  використання  тіньових  механізмів  у  боротьбі 
за  контроль  над  підприємствами;  висока  частка  тіньового  сектору  економіки, 
що  робить  неконкурентоспроможною  продукцію  офіційної  економіки.
Прямі  іноземні  інвестиції  надійшли  в  Україну  зі  118  країн  світу.  При 
цьому  близько  трьох  чвертей  їхнього  загального  обсягу  припадає  на  такі 
країни,  як  Німеччина,  Кіпр,  Австрія,  Велика  Британія,  Віргінські  остро-ви  (Велика  Британія),  Нідерланди,  Франція,  США,  Швейцарія  та  Росія.
З  окремих  галузей  господарства  спочатку  найбільш  привабливою  для 
іноземців  була  харчова  промисловість.  Потім  основні  потоки  інвестицій 
спрямовувалися  в   оптову  торгівлю,  громадське  харчування,  зв’язок,  фі -нанси,  кредитування  та  страхування,  а   також  в   організації,  які  здійсню -ють  операції  з  нерухомістю.  Переважна  більшість  іноземних  компаній 
здійснює  невеликі  проекти  в  тих  сферах  економіки,  де  більша  швидкість 
обігу  капіталу.  Крім  того,  кошти  вкладають  також  у  машинобудування, 
інформаційні  технології,  мережу  Інтернет,  розробку  програмного  забез-печення,  сферу  послуг.  При  цьому  використовується  недорога  праця  ви-сококваліфікованих  українських  інженерів  і  програмістів.
Збільшується  значення  обміну  науково-технічною  інформацією.  Багато 
дослідних  організацій  різних  країн  співпрацюють  із  Національною  акаде-мією  наук  України.  Налагоджено  співробітництво  в  галузі  охорони  здоров’я 
й   медицини,  сільському  господарстві,  видобутку  й   переробці  корисних 
копалин,  охороні  навколишнього  середовища,  створенні  й   застосуванні 
нових  матеріалів,  мирному  освоєнні  космосу.  Але  в  цілому  Україна  на-лежить  до  країн,  що  переважно  отримують  наукові  послуги.  Хоча  науко-вий  потенціал  країни  є   досить  значним,  структура  наукового  комплексу 
недостатньо  ефективна,  а   матеріально-технічна  база  є   застарілою.
Важливою  формою  зовнішніх  економічних  зв’язків  є  створення  спіль -них  підприємств  (СП).  Вони  сприяють  не  тільки  надходженню  іноземних 
інвестицій,  але  й   упровадженню  сучасних  технологій,  збільшенню  екс -порту.  Найбільша  кількість  СП  працює  в  місті  Києві,  Донецькій,  Одеській, 
Дніпропетровській,  Львівській  і  Луганській  областях.
В  Україні  створено  кілька  спеціальних  економічних  зон  (СЕЗ)  і  тери-торій  пріоритетного  розвитку  (ТПР).  Особливо  перспективне  їх  створення 
в  прикордонних  регіонах.  Перша  СЕЗ  «Сиваш»  була  організована  в  1995 
р.  на  території  Красноперекопського  району  й   міста  Армянська.  Вона  спе-ціалізується  на  виробництві  продукції  хімічної  промисловості  й  вирощу -ванні  рису.  Серед  інших  СЕЗ:  «Яворів»,  «Закарпаття»,  «Донецьк»,  «Ку-рортополіс  Трускавець»  (туристично-рекреаційного  типу).
III.  п ідсуМ ки ур О ку
   Інтерактивна бесіда
1.   Які  недоліки  є  в  структурі  зовнішньої  торгівлі  України?
2.   Із  чим  пов’язане  від’ємне  сальдо  зовнішньої  торгівлі  України?
3.   Якими  є  особливості  торговельних  відносин  України  з  державами,  які 
входять  до  ЄС?
4.   Охарактеризуйте  значення  інших  видів  зовнішніх  економічних  зв’язків 
у  господарстві  країни.
5.   Що  стримує  надходження  іноземних  інвестицій  в  Україну?
IV.  дОМашнє завдання
1.  Повторіть  раніше  вивчені  теми.  2.  Підготуйте  доповідь  про  прояви 
процесів  глобалізації  в  економічній,  політичній,  культурній  сферах.
Категорія: Географія 11 клас | Додав: uthitel (13.03.2014)
Переглядів: 594 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: