Урок № 81 Тема. Рівні соціально-економічного розвитку районів. Проблеми депресивності в Україні. - Географія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Географія 11 клас

Урок № 81 Тема. Рівні соціально-економічного розвитку районів. Проблеми депресивності в Україні.

Урок № 81
Тема.   Рівні соціально-економічного розвитку районів. Проблеми депресивності в  Україні.
Мета уроку:  закріпити знання про склад і  структуру соціально ­економічних районів; пояснити різницю 
в  їх розвитку; охарактеризувати проблеми депресивності в  Україні; розвивати вміння користуватися джере ­
лами географічної інформації.
Обладнання:   підручник, атлас, довідники, додаткові джерела знань.
Тип уроку:   комбінований.
Ключові поняття:  районування, соціально ­економічний район, спеціалізація, територіальний поділ праці, 
проблеми депресивності, депресивні регіони.
Хід уроку
I.   Організація класу.  а ктуалізація О п О рних знань та вмінь
   Географічний аукціон
Назвіть  соціально-економічні  райони,  а  також  адміністративно-терито -ріальні  одиниці  (області,  республіка),  які  входять  до  їх  складу.  Кількість 
таких  районів  і   адміністративно-територіальних  одиниць,  названих  одним 
учнем  за  одну  відповідь,  не  обмежуються.  Але  у   випадку  паузи  у  відпо -віді  право  говорити  передається  іншому  учневі.
II.   М О тивація навчальн О ї та пізнавальнО ї діяльнО сті
Розвиток  соціально-економічних  районів  визначається  станом  еконо-мічних  процесів  у  країні,  зокрема  труднощами  ринкових  перетворень, 
змінами  в   системі  державного  управління  та  відносинах  власності.  Тільки 
в  1999  р.  в  половині  районів  був  досягнений  приріст  обсягів  виробництва. 
Від  2001  р.  цей  процес  охопив  усі  райони,  але  темпи  зростання  були  нео-днаковими.  Сьогодні  між  районами  існують  суттєві  відмінності  в   рівні 
соціально-економічного  розвитку.
III.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу
   На допомогу вчителю
Соціально-економічні  райони  суттєво  відрізняються.  Так,  за  рівнем  роз-витку  виділяються  Придніпровський,  Донецький,  Київський.  Придніпров -ський  район  має  сприятливе  економіко-географічне  положення  та  природні 
умови,  характеризується  значним  потенціалом  мінеральних  ресурсів.  Його 
промисловість  спеціалізується  на  видобутку  залізної  та  марганцевої  руди, 
виробництві  електроенергії,  чорних  та  кольорових  металів,  важкого  і  тран-спортного  машинобудування,  продукції  хімічної  та  харчової  промисловос -ті.  Провідною  галуззю  сільського  господарства  є   рослинництво.  Більше 
половини  посівних  площ  зайнято  під  зерновими  культурами,  серед  тех-нічних  культур  найбільше  значення  має  соняшник.  У  тваринництві  про -відну  роль  відіграє  молочно-м’ясне  скотарство,  розвинуті  свинарство,  пта-хівництво  та  вівчарство.
Головною  ознакою  господарського  комплексу  Донецького  району  є  по-єднання  потужної  важкої  індустрії  з   розгалуженою  транспортною  мережею. 
У   промисловості  найважливішими  галузями  є  вуглевидобувна  (Донбас), 
чорна  металургія,  коксохімічна  галузь,  теплоенергетика,  важке  машино-будування,  хімічна,  будівельна  та  харчова  промисловість.  Агрокліматичні 
269
ресурси  і  потреби  міського  населення  сприяли  формуванню  в   районі  роз-виненого  сільського  господарства,  хоча  частину  продовольства  доводиться 
закуповувати  в   інших  районах.  На  відміну  від  більшості  інших  районів, 
тваринництво  Донецького  району  виробляє  більше  продукції,  ніж  рослин-ництво.
Київський  район  має  вигідне  економіко-географічне  положення,  спри-ятливі  природні  умови  та  характеризується  значним  потенціалом  нерудних 
корисних  копалин.  Характерною  рисою  населення  району  є   значні  від-мінності  в  його  характеристиках  між  містом  Києвом  та  областями.  Осно-вні  галузі  промисловості:  енергетика,  машинобудування,  хімічна,  добувна, 
легка,  харчова,  деревообробна  та  промисловість  будівельних  матеріалів. 
Машинобудування  виробляє  приблизно  четверту  частину  промислової  про-дукції  району.  Провідна  галузь  сільського  господарства   —  рослинництво. 
Поряд  із  зерновими  та  кормовими  культурами  значного  розвитку  набуло 
вирощування  картоплі,  льону,  хмелю,  цукрового  буряку,  соняшнику,  ово-чів  і  фруктів.  У  тваринництві  найбільше  значення  має  молочно-м’ясне  та 
м’ясо-молочне  скотарство,  свинарство,  птахівництво.
Найнижчий  рівень  розвитку  мають  Центральний  та  Волинський  райо-ни.  У   той  самий  час  вони  мають  значний  потенціал,  особливо  Центральний 
район.  Він  характеризується  вигідним  економіко-географічним  положен-ням  та  сприятливими  природними  умовами,  хоча  його  забезпеченість  мі-неральними  ресурсами  недостатня.  Волинський  район  найменший  за  тери-торією  та  кількі  стю  населення.  Він  має  менш  сприятливі  природні  умови, 
низьку  забезпеченість  більшістю  видів  мінеральних  ресурсів.
IV.  пО етапне закріплення вивчен О гО   М атеріалу
   Завдання
Між  Придніпровським  та  Донецьким  економічними  районами  існують 
тісні  економічні  зв’язки.  З’ясуйте,  завдяки  яким  транспортним  магістра-лям  вони  підтримуються.  Укажіть,  які  види  вантажів  вони  перевозять.
V.   в ивчення нО в О гО   М атеріалу
   На допомогу вчителю
Виділення  депресивних  регіонів  є  важливою  частиною  регіональної  по -літики  держави.  У  просторовій  організації  суспільства  вони  вирізняються 
особливою  кризовістю  прояву  тієї  чи  іншої  проблеми.  При  цьому  комплекс 
заходів,  спрямованих  на  їх  поетапне  розв’язання,  виходить  на  рівень  за -гальнодержавних  завдань.  Їх  нерозв’язаність  становить  загрозу  соціально-економічному  розвитку  всієї  країни,  може  призвести  до  різкого  загострен -ня  політичної  нестабільності.
Крім  причин,  що  пов’язані  з  низьким  розвитком  господарства  та  недо -ліками  територіальної  організації  суспільства,  є   ще  група  чинників,  які  спри-чиняють  виникнення  депресивних  регіонів.  Наприклад,  природні,  антропо-генні  та  техногенні  катастрофи,  воєнні  або  етнічні  конфлікти.  Катастрофи 
нерідко  змінюють  ситуацію  в   певному  регіоні.  Це  потребує  оперативного 
здійснення  широкомасштабних  заходів  щодо  усунення  катастрофічних  на-слідків.
270
Виникнення  депресивних  регіонів  зумовлює  загострення  загальних  для 
країни  проблем,  які  в   деяких  регіонах  досягають  максимальних  значень. 
Наприклад,  в  Україні  дуже  несприятливою  є  демографічна  ситуація, 
і  в  багатьох  областях  зменшується  кількість  населення.
За  рівнем  депресивності  регіони  України  можна  розділити  на  кілька 
груп.  До  першої  входять  області  заходу  та  півночі  України.  Вони  формують 
суцільний  ареал  депресії  в  межах  Волинського  та  частково  Подільського 
і  Карпатського  районів.  До  другої  групи  з  високим  рівнем  депресивності 
належать  дві  області  північного  сходу  країни  (Чернігівська  та  Сумська),  дві 
області  центру  України  (Кіровоградська  та  Черкаська),  а  також  Херсонська. 
Ці  області  характеризуються  дещо  кращими,  порівняно  з  першою  групою, 
показниками  промислового  виробництва,  проте  в  них  також  низькі  доходи 
населення  та  значний  рівень  безробіття.  Переважно  це  аграрно-індустріаль-ні  регіони,  де  в  роки  економічних  трансформацій  провідні  галузі  економіки 
зазнали  суттєвих  утрат.  Групу  регіонів  із  середнім  рівнем  депресивності 
формують  області  заходу,  центру  та  півдня  України.
VI.  з акріплення вивченО гО   М атеріалу
   Робота в  загальному колі
Охарактеризуйте  причини  виникнення  депресивних  регіонів  та  їх  гео-графію.
VII.  підсуМ ки ур О ку
Учитель  звертає  увагу  на  основні  положення  розглянутого  матеріалу.
VIII.  дОМ ашнє  завдання
Опрацюйте  текст  параграфа  підручника.
Категорія: Географія 11 клас | Додав: uthitel (05.03.2014)
Переглядів: 558 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: