Урок № 6 Тема. Походження Землі, етапи її розвитку. Геологічна історія. Геологічна хронологія. - Географія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Географія 11 клас

Урок № 6 Тема. Походження Землі, етапи її розвитку. Геологічна історія. Геологічна хронологія.


Урок № 6
Тема.   Походження Землі, етапи її розвитку. Геологічна історія. Геологічна хронологія.
Мета уроку:  сформувати знання про походження Землі та етапи її розвитку; розширити уявлення про
геологічну історію планети; формувати вміння користуватися геохронологічною таблицею та різними джере ­
лами географічної інформації.
Обладнання:   атлас, підручник, тектонічна карта світу (карта будови земної кори), фізична карта світу,
довідники, геохронологічна таблиця.
Тип уроку:   комбінований.
Ключові поняття:   геологічна хронологія, ера, період, архей, протерозой, фанерозой, палеозой, мезозой,
кайнозой.
Хід уроку
I.   Організація класу. М О тивація навчальн О ї та пізнавальнО ї   
діяльнО сті
Вік  Землі  визначається  в  4,5—4,6  млрд  років.  Людині  важко  уявити
такий  величезний  проміжок  часу.  Якщо  припустити,  що  кожний  рік  від-повідає  дуже  тонкому  аркушу  паперу,  він  стане  заввишки  45  км.  Не  див-но,  що  про  процеси,  які  відбувалися  на  планеті  сотні  мільйонів  років  то-му,  ми  можемо  говорити  досить  приблизно.
II.   з акріплення та актуалізація  О п О рних знань та в М інь
   Тест-естафета
Групи  з   чотирьох-п’яти  учнів  працюють  із  картками.  Обов’язковою
умовою  є  однакова  кількість  учнів  у  групах.  Перший  учень  виконує  пер -ше  завдання  (час  виконання  —  не  більше  ніж  40  с),  потім  передає  картку
іншому  членові  своєї  групи,  який  виконує  друге  завдання,  і   т.   д.  Пере -магає  група,  яка  першою  виконала  всі  завдання.  Підсумки  тест-естафети
підбиває  вчитель.
Зразок  картки
Розташування в  Сонячній системі
о собливості природи
Види рухів (у тому числі в  межах Всесвіту)
_________________     ________________  ______________    _____________
Зображення Сон ­
ця
Зображення Землі
   Бліцопитування
1.   Що  таке  літосферна  плита?
2.   Наведіть  докази  переміщення  літосферних  плит.
3.   Що  таке  платформа?  Які  форми  рельєфу  найчастіше  відповідають  цій
тектонічній  структурі?
4.   Де  розташовані  сейсмічно  активні  пояси  (зони)?  Які  природні  явища
характерні  для  них?
III.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу
   Повідомлення учнів
   На допомогу вчителю
У  науці  існувало  чимало  теорій,  що  пояснювали  походження  планети.
У  1755  р.  німецький  філософ  І.  Кант  висунув  гіпотезу,  що  Земля  та  вся
Сонячна  система  походять  із  хмари  дрібних  твердих  часток.  Французький
математик  П.  С.  Лаплас  у  1796  р.  висловив  припущення  про  утворення
Сонячної  системи  з  розпеченої  газової  туманності,  яка  обертається.  Із  теорії
Лапласа  випливало,  що  Земля  спочатку  перебувала  в  газоподібному,  потім
у   вогняно-рідкому  стані;  потім  на  ній  з’явилася  тверда  кора.  У   1829  р.
французький  геолог  Е.  де  Бомон  розвинув  гіпотезу  Лапласа  і   припустив,
що  при  остиганні  земної  кулі  відбулося  її  стискання.  У   цьому  він  убачав
причину  зминання  земної  кори  у  складки  й   утворення  гір.  Гіпотези  Лапла -са  й   Бомона  протрималися  в  науці  до  початку  ХХ  ст.  Пізніше  з’ясувалося,
що  вони  не  витримують  критики  з  боку  механіки  й  фізики.  У   1917  р.  ан-глійський  астроном  Д.  Х.  Джинс  висловив  ідею  про  те,  що  планета  утво -рилася  з  речовини,  вирваної  із  Сонця  силою  тяжіння  зорі,  що  пролітала
неподалік.  Ця  гіпотеза  протрималася  близько  20  років,  але  потім  була  оста-точно  спростована  детальним  аналізом  інших  учених.
Відповідно  до  сучасних  космогонічних  уявлень,  Земля  утворилася  з   про -топланетарного  диска  пилу  й  газу,  що  залишився  після  формування  Сонця.
Місяць  сформувався  пізніше,  імовірно,  у  результаті  дотичного  зіткнення
Землі  з   об’єктом,  за  розмірами  близьким  до  Марса  (іноді  його  називають
«Тейя»).  Частина  маси  цього  тіла  злилася  із  Землею,  а  частина  була  ви-кинута  в  навколоземний  простір  й   утворила  кільце  уламків,  що  згодом
дали  початок  Місяцю.
IV.  пО етапне закріплення вивчен О гО   М атеріалу
   Завдання
Порівняйте  гіпотези  походження  Землі.
V.   в ивчення нО в О гО   М атеріалу (прОд О вження)
   На допомогу вчителю
Говорячи  про  Землю,  учені  використовують  поняття  «геологічний  час»,
яке  відбиває  послідовність  подій,  що  відбуваються  на  планеті.  Найбільш  клю -чові  з   них  пов’язані  з  появою  й  руйнуванням  гір,  зміною  конфігурації  бере -гової  лінії,  появою  та  зникненням  тих  або  інших  видів  живих  організмів.
Усю  геологічну  історію  Землі  вчені  поділяють  на  кілька  ер  тривалістю
десятки  й   навіть  сотні  мільйонів  років,  останні  три  ери  поділяються  на
періоди.
Про  перший  —  догеологічний  —  період  розвитку  Землі  (4,6—4,0  млрд
років)  відомо  мало.  Гірські  породи  цього  віку  поки  не  виявлені,  і   наші
уявлення  про  нього  можливі.  Це  був  період  інтенсивного  бомбардування
земної  поверхні  метеоритами  й   астероїдами,  активного  вулканізму,  заро-дження  тонкої  земної  кори  й   становлення  добіологічної  атмосфери.
У  «примітивній»  атмосфері  було  багато  азоту  (більше,  ніж  зараз),  вод-ню  й  зовсім  був  відсутній  кисень.  У  цей  час  не  існувало  й   Океану.
Сформована  згодом  географічна  оболонка  Землі  пройшла  у  своєму  роз-витку  три  якісно  різні  етапи:  добіогенний,  біогенний,  антропогенний.
Добіогенний  етап  охоплює  основну  частину  геологічної  історії  Землі  —
архей  і  протерозой.  До  кінця  архею  (2,6  млрд  років  тому)  на  великих  про -сторах  сформувалася  зріла  континентальна  кора  потужністю  близько  30   км,
а  в  ранньому  протерозої  відбулося  відокремлення  протоплатформ  і  прото -геосинкліналей.
Сформувалася  гідросфера,  але  об’єм  води  в  ній  був  менше,  ніж  зараз,
а  з  океанів  (і  то  лише  до  кінця  раннього  протерозою)  утворився  один  —
Тихий.
Життя,  швидше  за  все,  існувало  від  самого  початку  добіогенного  ета-пу.  Залишки  найпростіших  організмів  мікрофоссилій   —  бактеріоподібних
тіл  —  виявлені  в  породах,  вік  яких  становить  3,5—3,6  млрд  років.  Зна-хідкам  найдавніших  синьозелених  водоростей   —  3,4  млрд  років.
Еволюція  органічного  життя  в  добіогенний  етап  протікала  повільно
навіть  за  геологічними  масштабами.  Проте  до  кінця  цього  етапу,  у   венді
(650—570   млн  років  тому),  в  океанах  було  досить  багате  життя.
VI.  пОетапне закріплення вивчен О гО   М атеріалу
   Проблемне запитання
Органічне  життя  існувало  протягом  усього  етапу,  що  розглядається,
проте  він  названий  добіогенним.  Як  ви  вважаєте,  із  чим  це  пов’язано?
   На допомогу вчителю
Органічне  життя  протерозою  не  відігравало  визначальної  ролі  в  роз-витку  географічної  оболонки.  Багато  вчених  заперечують  її  присутність  на
суходолі.  Отже,  тоді  не  було  й  ґрунтів.  Провідна  роль  протягом  цього  ета-пу  належала  абіогенним  процесам,  які  привели  до  формування  розвинутої
земної  кори  й   первинного  океану.
VII.  вивчення нО в О гО   М атеріалу (прОд О вження)
   На допомогу вчителю
Біогенний  етап  включає  палеозой,  мезозой  і  частину  кайнозою.  На-прикінці  венду  вміст  вільного  кисню  в   атмосфері  досягав  величини,  яка
привела  до  значного  розвитку  біосфери,  особливо  тварин.
У  силурі  з’являються  риби,  у  девоні  —  комахи  й  земноводні.  Крім
ксилофітових,  відомих  із  докембрію,  у  девоні  наземні  рослини  поповню-ються  прапапороттю,  плауноподібними.  Порівняно  багатий  наземний  жи-вий  світ  девону  говорить  про  виникнення  на  той  час  озонового  екрана.  Він
захистив  життя  на  Землі  й   дав  нові  можливості  для  розвитку.
У  наступному  геологічному  періоді  —  кам’яновугільному,  суходіл  по-кривається  вологими  густими  лісами  з  деревоподібних  папоротей,  гігант -ських  плаунів  і   хвощів.  Це  є  прямим  доказом  наближеного  до  сучасного
вмісту  кисню  в   атмосфері.
Еволюція  живих  організмів  протягом  біогенного  етапу  не  була  плав-ною:  епохи  порівняно  спокійного  розвитку  змінювалися  періодами  швид-ких,  глибоких  перетворень,  під  час  яких  спочатку  вимирали  одні  форми
флори  й  фауни,  а  потім  набували  значного  поширення  нові.  «Великі  ма-сові  вимирання»  виявлені  на  межі  ордовика  й  силуру  (480  млн  років  тому),
пермі  й   тріасу  (240  млн  років  тому),  наприкінці  тріасу  (195  млн  років
тому).  Особливий  інтерес  викликає  «велике  мезозойське  вимирання»  на
межі  мезозою  й   кайнозою  (65  млн  років  тому).  У  цей  час  вимерло  близь-ко  900  родів  і  понад  100  сімейств,  у   морях  зникли  амоніти  й  белемніти,
багато  морських  і   всіх  крилатих  рептилій,  на  суходолі  —  динозаври;  різ-ко  змінився  склад  мікропланктонів.
VIII.  пО етапне закріплення вивчен О гО   М атеріалу
   Завдання
Охарактеризуйте  геологічну  історію  Землі  за  допомогою  довідників
і  геохронологічної  таблиці.
   На допомогу вчителю
Щонайменше  3,5  млрд  років  тому  значного  поширення  набула  «сірог-нейсова»  кора.  В  Україні  вона  відома  до  півдня  від  середньої  течії  Дніпра.
На  наступному  етапі,  в  археї,  ця  ще  досить  тонка  й  пластична  оболонка
під  впливом  розтягання  зазнала  численних  розривів.  Через  них  до  по-верхні  спрямовувалася  базальтова  магма.
Архейський  етап  еволюції  земної  кори  завершився  3,0—2,5  млрд  років
тому  масовим  проявом  гранітотворення.  У  результаті  сформувалася  зріла
континентальна  кора.  Однак  вона  виявилася  недостатньо  стійкою  й  на  по -чатку  протерозойської  ери  зазнала  дроблення.  Виникла  планетарна  мере-жа  дайків   —  розламів  і  тріщин,  що  заповнювалися  магматичною  розплав -леною  речовиною.  Одна  з  них   —  Велика  дайка  Зімбабве  —  завдовжки
понад  500   км  і  завширшки  до  10  км.  Подальша  еволюція  дайків  привела
до  утворення  2,0—1,7  млрд  років  тому  складчастих  систем,  що  спаяли
уламки  архейської  континентальної  кори.
На  наступному  етапі  розвитку  Землі,  у  пізньому  протерозої  (1,7—
0,6  млрд  років  тому),  давній  континент  —  Мегагея,  піддавався  розколю-ванню,  що  підсилилося  наприкінці  протерозою.
Палеозойський  період  в   еволюції  земної  кори  став  етапом  інтенсивно-го  розвитку  міжконтинентальних  і   кінцево-континентальних  геосинклі -нальних  поясів.  Вони  піддавалися  розчленовуванню  на  окраїнні  моря  та
острівні  дуги.
До  кінця  палеозою  міжконтинентальні  пояси  замкнулися  й  запо-внилися  складчастими  системами.  У  результаті  утворився  суперконти-нент  Пангея.  У  районах  зіткнення  більш  давніх  ділянок  суходолу  ви -никли  гірські  системи,  деякі  з  них  існують  і  в  наш  час.  Гігантський
океан,  який  омивав  суперконтинент,  дістав  назву  Панталасса.
Приблизно  150—220  млн  років  тому  Пангея  розкололася  на  північний
континент  Лавразію  й  південний   —  Гондвану.  Це  відбулося  внаслідок  ви-никнення  океану  Тетіс.  Він  включав  і  Центральну  Атлантику.
Сучасні  океани  оформилися  до  кінця  палеогену.  Відокремилися  й  кон -тиненти.  Лавразія  розкололася  на  Євразію  й   Північну  Америку,  а  з  південного  континенту  утворилися  Африка,  Південна  Америка,  Індія,  Ав-стралія  та  Антарктида.
Таким  чином,  Земля  набула  вигляду,  близького  до  нинішнього.  Однак
ще  не  існувало  сучасних  гірських  систем.
Процес  формування  гірських  споруджень  під  впливом  інтенсивних
висхідних  тектонічних  рухів  дістав  назву  «орогенез».  Він  відбувався
неодноразово  протягом  геологічної  історії  в   заключній  фазі  розвитку
геосинкліналей  (молоді  гори),  нерідко  поширюючись  і   на  платформи
(відроджені  гори).
Епохи  горотворення  —  це  етапи  в  історії  Землі,  що  характеризу -ються  інтенсивними  тектонічними  рухами,  у  результаті  яких  відбува-лося  не  тільки  зминання  шарів  гірських  порід  у  складки,  а  й  утворення
розламів  у  земній  корі.  Виділяють  такі  епохи  горотворення:  байкальська
(протерозойська  й  палеозойська  ери);  каледонська,  герцинська  (палео -зойська  ера);  кіммерійська  (мезозойська  ера);  альпійська  (кайнозой-ська  ера).
Гори,  що  виникли  в  недавні  епохи  орогенез,  мають  різко  порізаний
рельєф,  більшу  висоту;  більш  давні  гори   —  згладжені,  зруйновані,  іноді
повністю  знищені.
IX.  з акріплення вивченО гО   М атеріалу
   Робота в  групах
Укажіть  гірські  споруди,  що  утворилися  в   різні  геологічні  епохи.  Учні
працюють  із  картами  атласу:  тектонічна  карта  світу  (карта  будови  земної
кори),  фізична  карта  світу.  Після  завершення  роботи  учні  повідомляють
отримані  результати.
X.   п ідсуМ ки ур О ку
Учитель  звертає  увагу  на  найбільш  важливі  етапи  в  розвитку  Землі.
XI.  дОМ ашнє завдання
1.  Опрацюйте  текст  параграфа  підручника.  2.  Підготуйте  доповіді  про
походження  й  розвиток  людини.

Категорія: Географія 11 клас | Додав: uthitel (10.09.2014)
Переглядів: 1393 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: