Урок № 5 Тема. Земля у Всесвіті. Рухи Землі, їх наслідки. Відлік часу. - Географія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Географія 11 клас

Урок № 5 Тема. Земля у Всесвіті. Рухи Землі, їх наслідки. Відлік часу.


Урок № 5
Тема.   Земля у  Всесвіті. Рухи Землі, їх наслідки. Відлік часу.
Мета уроку:  закріпити знання про Всесвіт, Сонячну систему, рухи Землі та їх наслідки; сформувати
уявлення про склад і  будову Всесвіту; розвивати знання про відлік часу; формувати вміння користуватися
джерелами географічної інформації.
Обладнання:   атлас, підручник, карта зоряного неба, фотографії небесних тіл.
Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.
Ключові поняття:  Всесвіт, галактика, зоря, Сонячна система, планети, місцевий час, поясний час, календар.
Хід уроку
I.   Організація класу. М О тивація навчальн О ї та пізнавальнО ї   
діяльнО сті
Здавна  людина  вдивлялася  в  нічне  небо.  Неозброєним  оком  із  певного
місця  можна  спостерігати  до  3000  небесних  тіл.  Це  лише  крихітна  части-на  Всесвіту.  Під  нею  розуміють  увесь  навколишній  світ,  у   тому  числі  все,
що  перебуває  за  межами  Землі:  космічний  простір  із  незліченною  кількіс-тю  різноманітних  об’єктів.
II.   а ктуалізація О п О рних знань та в М інь
   Бліцопитування
1.   Що  ви  знаєте  про  форму  й  розміри  нашої  Галактики?
2.   Що  таке  зорі?
3.   Що  таке  планета?  Чим  вона  відрізняється  від  зорі?
4.   Що  ви  знаєте  про  астероїди?
5.   Чим  комети  відрізняються  від  астероїдів?
6.   Що  таке  місцевий  і  поясний  час?  У   яких  часових  поясах  розташована
територія  України?
III.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу
   На допомогу вчителю
Сучасні  дослідження  свідчать,  що  Всесвіт  утворився  близько  15  млрд
років  тому  в  результаті  так  званого  «великого  вибуху»  первісної  речовини.
Ця  речовина  мала  величезну,  у  кілька  мільярдів  градусів,  температуру
й  неймовірно  високу  щільність.  Після  вибуху  вона  почала  розширюватися,
а  її  щільність  і   температура  швидко  падали.  Процес  розширення  триває
й  зараз,  але  швидкість,  із  якою  небесні  тіла  віддаляються  від  місця  ви-буху,  сповільнилася.
До  складу  Всесвіту  входять  скупчення  галактик.  Галактики  —  це  гігант-ські  зоряні  системи.  Спостереження  показують,  що  в   цей  час  вони  являють
собою  стійкі  утворення  й  бувають  еліптичні,  неправильні  й  спіральні.
Щоб  виділити  нашу  Галактику  серед  інших  зоряних  систем,  її  назву
пишуть  із  великої  літери.  Вона  складається  з   більш  ніж  100  млрд  зірок,
більшість  яких  зосереджена  в  основній  площині  Галактики,  що  нагадує
диск.  Наша  планета  перебуває  всередині  цього  диска.
Основну  частину  речовини  Всесвіту  становлять  зорі.  Це  розпечені  не-бесні  тіла  кулястої  форми,  що  складаються  з  газоподібної  речовини.  У  них
протікають  термоядерні  реакції,  під  час  яких  з  одних  речовин  утворюють -ся  інші  й   виділяється  величезна  кількість  енергії.
Колір  зорі  залежить  від  її  температури.  Так,  на  порівняно  «холодних»,
червоних,  зорях  температура  становить  2000—3000 °С,  на  жовтих   —  від
5500  до  8000 °С,  на  блакитних,  найбільш  гарячих,  —  близько  30 000  °С.
«Життя  і   смерть»  зірок  залежать  від  їхньої  маси.  Чим  більша  маса
зорі,  тим  вищою  є   щільність  і  температура  в   її  центральних  областях,  тим
швидше  відбуваються  термоядерні  реакції.  На  найбільш  масивних  зорях
вони  протікають  протягом  кількох  мільйонів  років,  потім  зоря  стискаєть-ся  й  відбувається  вибух.  У   цей  момент  вона  може  випромінювати  більше
енергії,  ніж  усі  інші  зорі  Галактики,  де  вона  розташована.  Це  явище  на -зивають  спалахом  наднової  зорі.
IV.  пО етапне закріплення вивчен О гО   М атеріалу
   Робота в  групах
Учитель  об’єднує  клас  у  три  команди  і  зачитує  текст.  Учні  першої
команди  повинні  підняти  руки,  коли  мова  йтиме  про  Всесвіт,  другої   —  про
галактики  (у  т.  ч.  і   про  нашу  Галактику),  третьої   —  про  зорі.
Приклад  тексту.  Вона  нескінченна.  У   результаті  термоядерних  реакцій
вони  мають  температуру  на  поверхні  в   десятки  тисяч  градусів.  Вони  станов-лять  основну  масу  галактик.  Її  розміри  становлять  понад  100  тис.  світлових
років.  На  її  окраїні  розташоване  Сонце.  Вона  складається  зі  скупчення  Га-лактик.  До  цих  небесних  тіл  належить  і  Сонце.  Вони  бувають  еліптичні,  не -правильні  й   спіральні.
   Проблемні запитання
1.   Сонячна  система  здійснює  один  оберт  навколо  центра  Галактики  при-близно  за  200  млн  років.  Як  ви  вважаєте,  чи  відбулися  зміни  в  об-рисах  сузір’їв  від  того  часу,  як  людина  почала  спостерігати  за  ними?
Поясніть  свою  відповідь.
2.   Деякі  зорі,  які  можна  спостерігати  із  Землі,  віддалені  від  нас  на  сотні
світлових  років.  Як  ви  вважаєте,  чи  можемо  ми  бачити  зорю,  що  при -пинила  своє  існування?  Поясніть  свою  відповідь.
V.   в ивчення нО в О гО   М атеріалу (прОд О вження)
   На допомогу вчителю
До  складу  Галактики  входить  Сонячна  система.  Вона  розташована  на
відстані  приблизно  33   тис.  світлових  років  від  центральної  частини  Галак-тики,  на  її  окраїні.  До  складу  Сонячної  системи  входять:  Сонце;  вісім  ве-ликих  планет  (якщо  врахувати,  що  у  2006  р.  Міжнародний  астрономічний
союз  відніс  Плутон  до  карликових  планет)  разом  із  їхніми  супутниками,
п’ять  карликових  планет;  безліч  астероїдів,  а  також  комети  й  метеорні
тіла.  Сонячна  система  утворилася  близько  5  млрд  років  тому.  Обертаючись
навколо  центра  Галактики,  вона  зробила  понад  20  обертів.
Як  і  всі  зорі,  Сонце  являє  собою  розпечену  газову  кулю,  що  склада -ється  в   основному  з   водню.  Діаметр  Сонця  приблизно  1,4  млн  км,  за  сво-їми  розмірами  і  масою  це  середня  зоря.  Температура  на  поверхні  Сонця
становить  близько  6000  °С,  а   в  його  центрі  вона  наближається  до  15  млн
градусів  Цельсія.  Тут  протікають  термоядерні  реакції,  у  ході  яких  водень
перетворюється  на  гелій.
Тепло  й   світло  поширюються  від  Сонця  в   усі  напрямки  з  майже  миттєвою
швидкістю.  Від  Землі  до  Сонця  приблизно  150  млн  км  (цю  відстань  прийня-то  називати  астрономічною  одиницею  (а.  о.).  Якщо  уявити  собі,  що  на  паса -жирському  літаку  можна  долетіти  до  Сонця,  то  на  це  знадобилося  б  близько
17  років.  А  сонячні  промені  доходять  до  нашої  планети  за  8,5  хв.
Планети  —  це  великі  за  розмірами  небесні  тіла  кулястої  форми,  які
не  випромінюють  світло.  За  певний  період  вони  роблять  повний  оберт  на-вколо  нашого  світила  й   навколо  своєї  осі.
Обертання  Землі  навколо  своєї  осі   —  причина  зміни  часу  доби.  У  добі
24  години,  отже,  якщо  дві  точки  перебувають  на  відстані  в  15°  по  довготі,
то  місцевий  час  для  них  буде  відрізнятися  на  одну  годину  (360° : 1 5°  =  24).
Це  пояснюється  тим,  що  за  годину  Земля  обертається  навколо  своєї  осі  на
15°.  Таким  чином,  на  різних  меридіанах  місцевий  час  відрізняється,  при
цьому  різниця  залежить  від  географічної  довготи  меридіанів.  На  невеликій
відстані  по  довготі  різниця  в  місцевому  часі  невелика,  а  між  віддаленими
по  довготі  точками  вона  може  бути  суттєвою.  Так,  різниця  в   місцевому  ча-сі  між  крайньою  західною  і   крайньою  східною  точками  України  становить
приблизно  1  год  12  хв.  Якщо  в  Донецьку  (близько  38°  сх.  д.)  12  годин,  то
в  Самборі,  Львівської  області  (близько  23°  сх.  д.),  буде  11  годин.
Відмінності  в  місцевому  часі  викликають  незручності  в  житті  людей.  Щоб
усунути  ці  відмінності,  був  уведений  рахунок  часу  за  часовими  поясами.
Поясний  час  —  це  середній  сонячний  час,  що  обумовлений  для  24  серед-ніх  меридіанів  і   діє  в  межах  часового  поясу.  Він  покладений  в   основу  існу-ючої  на  Землі  системи  відліку  часу,  відповідно  до  якої  земна  поверхня  по-ділена  на  24  часові  пояси.  Часовий  пояс,  посередині  якого  проходить
Гринвіцький  меридіан,  прийняли  за  нульовий  (він  же  24-й),  час  цього  поясу
часто  називають  всесвітнім  або  західноєвропейським.  На  схід  від  нульового
поясу,  між  меридіанами  7 °30′  сх.  д.  й  22°30′  сх.  д.,  розташований  перший
часовий  пояс.  Його  час  зазвичай  називають  центральноєвропейським  або  се-редньоєвропейським.  Між  меридіанами  22°30′  сх.  д.  й   37°30′  сх.  д.  розташо-ваний  другий  часовий  пояс,  його  час  називають  східноєвропейським.
   Повідомлення учнів
   На допомогу вчителю
Сонячний  календар  був  винайдений  у  Єгипті.  Він  складався  з  12  міся -ців  по  30  днів  і  5  додаткових  днів.  Але  оскільки  справжній  астрономічний
рік  перевищує  365  діб,  то  єгипетський  календар  виявився  неточним.
Римський  календар  спочатку  мав  304  дні  і  включав  тільки  10  місяців,
починаючи  з  першого  місяця  весни  (мартій)  і   завершуючи  настанням  зими
(децембер   —  «десятий»  місяць);  узимку  відлік  часу  не  вівся.  Уведення
двох  зимових  місяців  (януарій  і   фебруарій)  приписують  цареві  Нумі  Пом-пілію.  Додатковий  місяць   —  мерцедоній  —  вставляли  понтифіки  на  свій
розсуд.  У   46  р.  до   н.  е.  Юлій  Цезар  провів  реформу  календаря,  узявши  за
основу  єгипетський  сонячний  календар.  Повною  мірою  він  почав  діяти
тільки  з  8  р.  н.  е.
У  IV—VI  ст.  юліанський  календар  поширився  на  весь  християнський
світ.  Однак  у   міру  збільшення  похибки  (1  день  у  128  років)  багато  хто
в  католицькій  Європі  вважав,  що  до  нього  треба  внести  корективи.  Рефор -му  провів  Папа  Григорій  XIII,  спираючись  на  проект  математика  й  лікаря
Луїджі  Ліліо.  Декретом  від  24  лютого  1582  р.  установлювалося,  що  після
5  жовтня  1582  р.  має  настати  15  жовтня,  і  надалі  високосними  будуть
уважатися  тільки  ті  роки,  кількість  сотень  років  яких  без  залишку  ді-литься  на   4  (1600,  2000,  2400),  а  інші  будуть  уважатися  простими.  У   ре-зультаті  був  створений  григоріанський  календар,  астрономічно  більш  точ -ний,  ніж  юліанський.
VI.  пОетапне закріплення вивчен О гО   М атеріалу
У  ході  бесіди  вчитель  з’ясовує,  що  учні  пам’ятають  про  види  руху
Землі  та  їх  наслідки.
   Проблемне запитання
Установлено,  що  швидкість  руху  Землі  навколо  своєї  осі  трохи  спо-вільнюється.  Як  ви  гадаєте,  що  є   причиною  цього  процесу?
   На допомогу вчителю
Учитель  нагадує  алгоритм  обчислення  різниці  в  місцевому  часі  двох
пунктів  земної  поверхні.
Спочатку  треба  визначити  довготу  меридіана  кожного  з  пунктів,  потім
від  більшої  довготи  відняти  меншу  й  отримане  число  помножити  на  4
(за  4  хвилини  Земля,  рухаючись  навколо  своєї  осі,  обертається  на  один
градус).  Учні  обчислюють  різницю  в  місцевому  часі  між  своїм  населеним
пунктом  (обласним  центром)  та  Києвом.
VII.  з акріплення вивченО гО   М атеріалу
   Завдання
1.   Охарактеризуйте  місце  Землі  в  Сонячній  системі,  а   разом  із  нею  в  на-шій  Галактиці  та  Всесвіті.
2.   За  малюнком  «Карта  часових  поясів»  визначте  особливості  проходжен -ня  межі  часових  поясів.  Чим  це  можна  пояснити?
   Географічна задача
Токіо  розміщене  в  дев’ятому  часовому  поясі.  Котра  година  і   який
день  тижня  в   Києві,  якщо  в  Токіо  середа,  поясний  час  2  год  00  хв  (час
літній)?
VIII.  п ідсуМ ки  ур О ку
   Робота в  загальному колі
Як  ви  вважаєте,  для  чого  географам  треба  знати  будову  Сонячної  системи?
IX.  дОМ ашнє завдання
1.  Опрацюйте  текст  параграфа  підручника.  2.  Складіть  схему  «Будова  Сонячної  системи».  3.  Підготуйте  доповіді  про  гіпотези  походжен-ня  Землі.

Категорія: Географія 11 клас | Додав: uthitel (10.09.2014)
Переглядів: 1260 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: