Урок № 3 Тема. Сучасні методи дослідження географії. - Географія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Географія 11 клас

Урок № 3 Тема. Сучасні методи дослідження географії.


Урок № 3
Тема.   Сучасні методи дослідження географії.
Мета уроку:  актуалізувати знання про сучасні методи дослідження географії; виявити основні ознаки
та можливості використання аеро ­ і  космічних методів, математично ­картографічного моделювання, фоно ­
вого геохімічного моніторингу, ландшафтно ­геохімічного методу; дати уявлення про геоінформаційні системи
та комп’ютерну картографію; формувати вміння застосовувати нові методи дослідження для пошуку, обробки
і  подання географічної інформації.
Обладнання:   підручник, атлас, фізична карта півкуль, диск CD чи DVD, комп’ютер, підключений до
мережі Інтернет, GPS­навігатор, аеро­ і  космічні знімки, таблиця «Загальногеографічні методи дослідження».
Тип уроку:   комбінований.
Ключові поняття:   фізична географія, суспільна географія, географія культури, геоінформатика, методи
географічних досліджень, аеро ­ і  космічні методи, математично­картографічне моделювання, фоновий геохі ­
мічний моніторинг, ландшафтно ­геохімічний метод, геоінформаційні системи, комп’ютерна картографія.
Хід уроку
I.   Організація класу.  а ктуалізація О п О рних знань та в М інь
   Географічний крос
Учитель  зачитує  незакінчені  речення,  які  учні  мають  усно  доповнити.
1.   Базою  для  розвитку  сучасної  географії  стали  праці  вчених  …
2.   Науковий  метод  —  це  спосіб  мислення,  необхідний  для  …
3.   Критерієм  правильності  того  чи  іншого  методу  є  відтворюваність  …
4.   Загальнонауковими  методами  називають  засоби  і  прийоми  досліджень,
які  з  певними  уточненнями  використовують  …
5.   До  загальнонаукових  методів  належать  …
6.   Конкретно-науковими  називають  ті  методи,  які  застосовуються  в  …
   Географічний аукціон
Назвіть  відомі  вам  традиційні  методи  географічних  досліджень  та  їхні
ознаки.
Кількість  методів,  названих  одним  учнем  за  одну  відповідь,  не  обмеж-ується,  але  у  випадку  паузи  право  говорити  далі  передається  іншому  учневі.
Переможцем  аукціону  стає  той,  чия  відповідь  буде  останньою  (далі  гео-графічний  аукціон).
II.   М О тивація навчальн О ї та пізнавальнО ї діяльнО сті
   На допомогу вчителю
Географічні  науки  вивчають  природну  (літосфера,  атмосфера,  гідросфе -ра,  біосфера)  і   неприродну  (антропосфера,  соціосфера,  техносфера)  складові
Землі.  У  сукупності  вони  становлять  особливого  роду  географічний  об’єкт,
який  поки  не  отримав  однозначного  визначення.  Причина   —  у  складності
цієї  «географічної  дійсності».  Для  її  вивчення  стали  використовувати  прин-цип  дискретності  (у  перекладі  з   латинської  мови  роздільний,  переривчас-тий),  який  передбачає  диференціацію  науки.  У  той  самий  час  окремі  галу -зі  географічної  науки  використовують  споріднені  методи  досліджень.
III.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу
   На допомогу вчителю
Аеро-  і  космічні  методи  належать  до  дистанційних  методів  досліджень.
Аерофотозйомку  роблять  із  висоти  4—5  км.  Для  цього  на  літаку  встанов-люється  спеціальний  фотоапарат,  що  працює  автоматично  й   забезпечує
високу  точність  зображення.  Потім  аерофотознімки  дешифрують,  тобто
встановлюють,  які  об’єкти  на  них  зображені.
Знімки  місцевості  з   космосу  відрізняються  від  аерофотознімків  значно
більшим  охопленням  території.  Ще  в  1945  р.  балістична  ракета  «V-2»,
запущена  з   полігона  Уайт-Сендс  у   штаті  Нью-Мексико,  дозволила  отрима-ти  фотографії  з   висоти  120  км.
Зараз  географи  мають  у  своєму  розпорядженні  надзвичайно  різно-манітні  види  космічної  інформації,  придатної  для  досліджень  як  фізико-,
так  і  економіко-географічних  явищ.  Це  дає  непогані  результати  при  ви -вченні  генезису  географічних  об’єктів.  Так,  за  знімками,  отриманими
з   орбітальної  станції  «Салют»  у  1975  і  1978  рр.  та  ресурсного  ШСЗ  «Кос -мос»  у  1979  р.  було  з’ясовано  походження  гірського  озера  Іскандеркуль,
розташованого  на  півночі  від  Гіссарського  хребта  в  Таджикистані.  Рані-ше  щодо  його  походження  існувало  дві  різні  гіпотези.  Аналіз  знімків
дозволив  установити,  що  основною  причиною  був  великий  обвал,  викли-каний,  мабуть,  землетрусом,  що  супроводжувався  зсувами  й  селевими
потоками.
Із  метою  проведення  комплексних  досліджень  Приаралля  й   пустелі
Кизилкум  були  використані  дрібномасштабні  чорно-білі  космічні  фотознім -ки,  які  забезпечували  суцільне  покриття  їхньої  території.  Зйомка  прово-дилася  в  масштабі  1 : 2 400  000  з   орбітальної  станції  «Салют».
IV.  пО етапне закріплення вивчен О гО   М атеріалу
   Завдання
Охарактеризуйте  об’єкти,  зображені  на  аеро-  або  космічних  знімках
(знімки  можна  знайти  в  мережі  Інтернет).
V.   в ивчення нО в О гО   М атеріалу (прОд О вження)
   Евристична бесіда
Які  способи  подачі  географічних  даних  ви  знаєте?  За  наявності  комп’ю-тера  аналізуються  можливості  програми  Excel  у   побудові  діаграм,  графіків,
картограм.
VI.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу (прОд О вження)
   На допомогу вчителю
У  географічній  науці  використовуються  загальногеографічні  та  власне
географічні  методи.  Загальногеографічні  методи  пронизують  усю  систему
географічних  наук.  Власне  географічні  методи  використовуються  окреми -ми  дослідниками,  наприклад,  тільки  фізико-географами  або  економіко-географами.
Серед  найбільш  поширених  методів  великий  інтерес  викликає  матема-тичне  моделювання.  Його  суть  полягає  в  абстрагованому  й   спрощеному
відображенні  дійсності  логіко-математичними  формулами.  Вони  передають
у  концентрованому  вигляді  відомості  про  структуру,  взаємозв’язки  й   ди-наміку  досліджуваних  географічних  явищ.  Ці  моделі  очищені  від  непо-трібних  деталей  і   зайвих  подробиць  заради  ясності  характеристик  най -важливіших  властивостей  і   закономірностей.
16
Із  точки  зору  географії  (з  огляду  на  більше  значення  для  неї  просто -рових  аспектів)  можна  виділити  три  різновиди  моделей:  1)  математичні
моделі,  що  будуються  без  урахування  просторового  координування  явищ
і  результати  реалізації  яких  не  підлягають  картографуванню;  2)  моделі,
у  яких  результати  картографуються,  але  просторовий  аспект  не  врахову-ється  на  етапі  реалізації  математичних  алгоритмів;  3)  моделі,  у   яких  про-сторове  положення  явищ  обов’язково  враховується.
На  основі  математичних  моделей  можуть  створюватися  нові  карти  (це
є  основним  завданням  математико-картографічного  моделювання).  У  свою
чергу,  дані,  відображені  на  таких  картах,  можуть  бути  основою  для  по-будови  й  аналізу  математичних  моделей.
Одним  із  сучасних  методів  дослідження  Землі  є  геохімічний.  Він  до -зволяє  вивчати  процеси  переміщення  й   концентрації  хімічних  елементів
і  їхніх  сполук  у   різних  геосферах.  Дослідження  в   галузі  пошукової  гео -хімії  дозволили  розробити  основи  геохімічної  систематики  ландшафтів,
установити  основні  закономірності  формування  вторинних  ореолів  розсію-вання  рудних  родовищ  у   різних  природних  зонах,  розробити  принципи
ландшафтно-геохімічного  картографування.
Дослідження,  що  здійснювалися  під  час  пошуків  руд,  дозволили  ви-сунути  геохімію  ландшафтів  як  одну  з   основ  при  створенні  сучасних  ме -тодів  пошуків  корисних  копалин.
Ще  одним  важливим  напрямком  доповнення  ландшафтно-геохімічних
методів  став  фоновий  моніторинг  природного  середовища.  Під  ним  розу-міють  сукупність  спостережень  за  певними  компонентами  біосфери,  спе-ціальним  чином  організованими  у   просторі  й  часі.  Моніторинг  передбачає
визначення  ступеня  антропогенного  впливу  на  навколишнє  середовище,
виявлення  його  чинників  і  джерел.
Для  цілей  фонового  геохімічного  моніторингу  найбільш  адекватними
виявилися  методи  геохімії  ландшафтів.  Серед  них  виділяють:  метод  клар-ків,  вивчення  геохімічної  структури  ландшафту,  метод  біогеохімічних  ци-клів.  Так,  під  методом  кларків  розуміють  дослідження,  пов’язані  з   оцін-кою  поширення  хімічних  елементів  у  різних  природних  середовищах  —  від
глобальних  геосфер  до  окремих  ландшафтів.
Найсучаснішим  методом  і,  одночасно,  цілим  науковим  напрямком  су-часної  географії  є   геоінформатика,  або  геоінформаційні  системи  (ГІС).  Во-на  поєднує  теорію,  методи  й  традиції  класичної  картографії  та  географії
з  можливостями  й  апаратом  прикладної  математики,  інформатики  та  ком-п’ютерної  техніки.  Сутність  ГІС  полягає  в  тому,  що  вона  дозволяє  збира -ти  й  створювати  бази  даних,  уводити  їх  у  комп’ютерні  системи,  зберігати
й  обробляти,  використовуючи  можливості  географічного  аналізу  й   наочної
візуалізації  у   вигляді  різних  карт,  графіків,  діаграм.
Можливості  ГІС  застосовують  для  розв’язання  різноманітних  завдань,
серед  них:
  8 пошук  і   раціональне  використання  природних  ресурсів;
  8 територіальне  й   галузеве  планування  та  управління  розміщенням  про-мисловості,  транспорту,  сільського  господарства,  фінансів;
  8 моніторинг  екологічних  ситуацій  і  небезпечних  природних  явищ,  оцін-ка  техногенних  впливів  на  середовище  та  їх  наслідків;
  8 забезпечення  екологічної  безпеки  країни  й   регіонів,  екологічна  екс-пертиза;
  8 контроль  умов  життя  населення,  охорона  здоров’я  й  рекреація;
  8 наукові  дослідження  й  освіта;
  8 створення  тематичних  карт  й  атласів,  відновлення  карт,  оперативне
картографування.
Взаємодія  геоінформатики  та  картографії  стала  основою  для  формуван-ня  нового  напрямку   —  геоінформаційного  картографування.  Його  суть  по-лягає  в  автоматизованому  моделюванні  природних  і   соціально-економічних
геосистем.
ГІС-технології  тісно  поєднані  з  іншою  системою  отримання  географіч -ної  інформації  —  дистанційним  зондуванням  Землі  (ДЗЗ).  Сучасні  косміч-ні  апарати  використовуються  для  вивчення  природних  ресурсів  планети
й   розв’язання  завдань  метеорології.  При  цьому  застосовується  сучасна
оптична  або  радіолокаційна  апаратура.  Переваги  останньої  полягають  у  то-му,  що  вона  дозволяє  спостерігати  поверхню  Землі  незалежно  від  стану
атмосфери  й  у  будь-який  час  доби.
Інший  важливий  напрямок  розвитку  ГІС   —  використання  даних  ви-сокоточного  глобального  позиціювання  (місцевизначення)  об’єктів,  отри -маних  за  допомогою  американської  системи  GPS  (Global  Positional  System)
або  російської   —  ГЛОНАСС.  Супутникове  угруповання  GPS  налічує  24  оди -ниці,  сигнали  від  яких  приймаються  наземними  станціями  з  наступною
синхронізацією  по  атомних  годинниках.  Роботу  ГЛОНАСС  забезпечує  21  су-путник,  інші  перебувають  у   законсервованому  стані.
Ці  системи  використовуються  у  військовій  справі,  у   морській  навігації,
повітроплаванні,  геодезії.  У   поєднанні  з   ГІС  і  ДЗЗ  вони  утворюють  тріаду
високоточної,  постійно  оновлюваної,  об’єктивної  інформації  про  земну  по-верхню.
Користуватися  глобальною  системою  навігації  можна  скрізь,  де  при -ймається  супутниковий  сигнал.  Наприклад,  бортові  GPS-приймачі  ши-роко  використовуються  в  авіації.  Уже  випробовуються  прототипи  цих
систем,  що  дозволяють  робити  посадку  літаків  у  безпілотному  режимі.
Однак  для  уточнення  координат  лайнера  в  просторі  потрібні  додаткові
наземні  станції
Ще  один  напрямок  ГІС  пов’язаний  із  розвитком  системи  телекомуні-кацій,  у  першу  чергу  мережі  Інтернет,  і  масовим  використанням  глобаль-них  міжнародних  інформаційних  ресурсів.
VII. практикуМ
Практична  робота  №  1  «Використання  нових  методів  географічної  науки
для  пошуку,  обробки  й  подання  географічної  інформації».
Виконання  практичної  роботи  передбачає  використання  GPS-навігатора
й  комп’ютера,  підключеного  до  мережі  Інтернет.
На  сьогоднішній  день  існує  велика  кількість  GPS-навігаторів  —  від
найпростіших  до  надточних.  Звичайний  навігатор  дозволяє  визначати:
географічні  координати,  відстані  до  потрібної  точки,  абсолютну  висоту
місцевості,  швидкість  та  напрямок  руху.  Для  того  щоб  за  допомогою  GPS-навігатора  визначити  місце  розташування,  досить  знати  поточні  коорди-нати  об’єкта,  після  чого  ввести  їх  у   прилад.  За  кілька  секунд  прилад
точно  визначить  місце  розташування  об’єкта.
1.   Учитель  пропонує  учням  заздалегідь  визначити  географічні  координа-ти  входу  до  приміщення  школи,  входу  до  свого  будинку  і  третю  точку  —  на  їх  вибір.  Записані  відомості  учні  оголошують  на  уроці,  по-рівнюють  отримані  дані.
2.   З  Інтернету  учні  вибирають  координати  п’яти  природних  об’єктів  (при
цьому  можна  використати  Вікіпедію).  Наприклад,  вершин  найвищих
гірських  систем  світу  (див.  таблицю).
Найвищі  гірські  системи  світу
Частина світу Вершина Місце розташування Висота, м
а зія  д жомолунгма  гімалаї  8848
Європа монблан а льпи 4807
америка  аконкагуа анди 6960
африка к іліманджаро  Східно­а фриканське плоскогір’я 5895
антарктика масив Вінсон гори Елсуорт 5140
австралія косцюшко австралійські а льпи 2228
Отримані  дані  вводять  у  GPS-навігатор  і  визначають  відстань  до  об’єкта
та  його  азимут.  Отримані  відомості  учні  аналізують  на  уроці.  Вони  «пе-ревіряють»  їх  шляхом  накладення  відстані  до  об’єкта  на  фізичну  карту.
Далі  роблять  висновок  про  спотворення,  наявні  на  дрібномасштабних
картах.
VIII.  з акріплення вивченО гО   М атеріалу
   Завдання
Дайте  коротку  характеристику  сучасних  методів  дослідження  геогра-фії,  укажіть  їх  найсуттєвіші  відмінності  від  традиційних.
Під  час  роботи  можна  використати  таблицю  «Загальногеографічні  ме-тоди  досліджень».
Традиційні Сучасні
1) методи опису:
— емпіричні (до XVIII ст.);
— наукові (від XVIII ст.);
2) порівняльно­географічний метод;
3) картографічний метод;
4) кількісні методи:
— картометрія (вимірювання за картами коорди­
нат, висот, глибин, довжин, відстаней, площ,
об’ємів, напрямків);
— статистичний метод
1) аерокосмічний метод;
2) математичний метод;
3) ландшафтно­геохімічний метод;
4) геоінформаційний метод;
5) метод моделювання:
— матеріальні моделі (макети, муляжі);
— уявні моделі (фотографії, замальовки);
— образно­знакові моделі (карти, креслення, схеми,
графіки, блок ­діаграми);
— системне моделювання: логічне, блокове, карто­
графічне
IX.  п ідсуМ ки ур О ку
Учитель  ще  раз  нагадує  сучасні  методи  дослідження  географії  та  звер-тає  увагу  на  їхнє  значення  при  розв’язанні  низки  господарських,  природо -охоронних  та  інших  завдань.
X.   дОМ ашнє завдання
Опрацюйте  текст  параграфа  підручника.

Категорія: Географія 11 клас | Додав: uthitel (10.09.2014)
Переглядів: 1685 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: