Урок № 26 Тема. Річки. Водний режим і стік. Повені та збитки від них. - Географія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Географія 11 клас

Урок № 26 Тема. Річки. Водний режим і стік. Повені та збитки від них.


Урок № 26
Тема.   Річки. Водний режим і  стік. Повені та збитки від них.
Мета уроку:  актуалізувати знання про річки, їх водний режим і  стік; сформувати уявлення про русло
та пов’язані з  ним процеси; розвивати вміння характеризувати причини повеней та наслідки від цих при ­
родних стихій.
Обладнання:   підручник, атлас, довідники, схема «Будова річкової долини», схема «Вплив на річки».
Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.
Ключові поняття:   русло, річкова долина, заплава, алювіальна рівнина, водний режим, стік, повені.
Хід уроку
I.   Організація класу. М О тивація навчальн О ї та пізнавальнО ї   
діяльнО сті
Рік  у  рік  неухильно  зростають  потреби  людей  у   прісній  воді.  Найбіль-ший  практичний  інтерес  для  них  становлять  поверхневі  води  суходолу,
на  які  припадає  лише  0,02—0,04  %  усієї  гідросфери.  З  огляду  на  те,  що
частина  цих  вод  зосереджена  у   важкодоступних  районах  і  мало  викорис -товується,  стає  зрозуміло,  що  ресурси  прісної  води,  придатної  для  госпо-дарського  й   побутового  використання,  обмежені.  Основну  їх  частину  ста-новлять  річки  —  природні  водні  потоки,  що  течуть  у  заглибленні,  який
створений  їхнім  рухом.
II.   а ктуалізація О п О рних знань та в М інь
   Бліцопитування
1.   Чим  гірська  річка  відрізняється  від  рівнинної?
2.   Якими  водами  живляться  річки?  Який  тип  живлення  характерний  для
більшості  річок  України?
3.   Що  таке  режим  річки?  Від  чого  він  залежить?
4.   Які  частини  річкової  долини  ви  знаєте?
5.   Як  утворюється  алювіальна  рівнина?
III.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу
   На допомогу вчителю
Для  утворення  річки  необхідне  поєднання  кліматичних  і  геоморфоло -гічних  умов.  Так,  клімат  визначає  густоту  річкової  мережі  й   характер
живлення  річок.  Для  виникнення  водного  потоку  в  середніх  широтах  кіль-кість  опадів  повинна  бути  не  менше  ніж  250  мм,  у  субтропіках   —  500,
у  тропіках  —  до  1000  мм.  Для  формування  русла  річки  потрібно,  щоб  її
водозбір  мав  такий  ухил,  за  якого  швидкість  водотоку  була  б   достатньою
для  розмиву  гірських  порід  і  перенесення  твердого  матеріалу.  У  структур-ному  відношенні  русло  річки  складається  з   перекатів  і  плес.  Утворюючи
взаємозалежну  систему,  вони  повільно  переміщуються  вгору  по  річці.  (Учи-тель  демонструє  схему  «Будова  річкової  долини».)
Русло  річки  розташоване  в   більш  широкому  витягнутому  зниженні
земної  поверхні,  яке  називається  річковою  долиною.  Вона  тягнеться  від
джерела  до  гирла  і  є  результатом  діяльності  водного  потоку.  З   урахуван-ням  віку  та  історії  розвитку  річкові  долини  поділяються  на  сучасні,  давні,
прадолини,  викопні  долини.  Під  сучасними  долинами  розуміється  заплава,
облямована  корінним  схилом,  що  підмиваються  річкою,  і   однією-двома
нижніми  надзаплавними  терасами  (відносно  горизонтальні  площини,  що
розташовуються  на  різній  висоті  над  сучасним  дном  долини).
Залежно  від  того,  які  джерела  живлення  переважають,  річки  можуть
мати  різний  режим   —  регулярна  зміна  рівня  й  витрати  води.  Як  і   жив-лення,  він  визначається  кліматом  території,  на  якій  розташований  її
басейн.  Так,  рівень  і   витрата  води  річок  помірних  широт  улітку  знижу -ються.  На  цей  час  припадає  меженний  період   —  час  низької  води,  що
обумовлено  жаркою  або  морозною  погодою,  коли  поверхневий  стік  у   річ-ку  невеликий  або  взагалі  відсутній.
Водний  стік  —  це  стікання  в  моря  й  зниження  рельєфу  дощових,  та -лих  і  підземних  вод,  що  відбувається  як  по  земній  поверхні  (поверхневий
стік),  так  і  в  товщі  земної  кори  (підземний  стік).  Стік  —  складова  части-на  кругообігу  води  в  географічній  оболонці.  Розрізняють  стоки  русловий
і  схиловий  (поза  руслом).  Чим  більше  випадає  опадів,  менше  випарову -вання  і   більш  порізаний  рельєф,  тим  більшим  є  показник  водного  стоку.
Водний  стік  є  важливим  елементом  формування  рельєфу.  Стікаючи
з   узвиш,  вода  підхоплює  дрібні  тверді  частки  й  несе  їх  у   знижені  ді -лянки  земної  поверхні,  де  вони  накопичуються.  Так,  річки  можуть  руй-нувати  (ерозія);  транспортувати,  перекочуючи  по  дну  й   переносячи  у  зва -женому  вигляді  (твердий  стік);  відкладати  (акумуляція)  значні  маси
твердої  речовини.  Ці  процеси  відбуваються  сотні  тисяч  років  і   сприяють
формуванню  таких  форм  рельєфу,  як  алювіальні  рівнини.  Зазвичай  во-ни  виникають  при  блуканні  річок  в  областях  тектонічних  опускань.
Алювіальні  рівнини  складені  річковими  відкладеннями,  потужність  яких
досягає  кількох  десятків  і  навіть  сотень  метрів  (Індо-Гангська  рівнина,
западина  Конго).
(Учитель  демонструє  схему.)
На річки впливають
к лімат Рельєф геологічна будова Рослинність
Практична діяльність
людини
Багатоводність
Живлення річки
Режим річки
Замерзання та роз­
криття річки
Напрям та швид ­
кість течії
довжина та падіння
річки
Покрученість русла
та характер течії
Наявність порогів
та  водоспадів
Характер русла
кількість мінераль ­
них речовин у  руслі
(прозорість або мут ­
ність вод, особливі
властивості  — за ­
барвлення, запах)
Велика кількість
або брак наносів
Рівномірність стоку
Присутність або
відсутність органіч­
них залишків
Використання у  гос ­
подарських, кому ­
нальних, побутових
цілях
Спорудження водо­
сховищ, каналів
Забруднення та
очистка
IV.  пО етапне закріплення вивчен О гО   М атеріалу
   Завдання
Охарактеризуйте  будову  річкової  долини.  Порівняйте  рівнинні  й   гір-ські  річки  помірних  широт,  заповнивши  таблицю  за  зразком.
Річки рівнинної території Річки гірських районів
Повільна течія
Профіль вироблення (вертикальний розріз русла від
джерела до гирла) без порогів і  великих перекатів
долини широкі й  плоскі з  терасами, врізані неглибоко
Складний режим із весняними повенями
Зимова і  літня межень
Величина падіння й  схилу невеликі
Значні витрати води на підживлення підземних вод
(інфільтрація)
Використання гідроенергетичних ресурсів економічно
малоефективне через мале падіння й  затоплення
великих площ при будівництві греблі
V.   в ивчення нО в О гО   М атеріалу (прОд О вження)
   На допомогу вчителю
Під  повенями  зазвичай  розуміють  непередбачені  затоплення  великих
територій,  які  завдають  значних  збитків.  Вони  пов’язані  з   нерегулярними
коливаннями  рівня  води  в  морях,  річках,  озерах  й  інших  водоймах.  Їх
прояви  різноманітні,  причини,  які  їх  породжують,  численні.  Серед  най-поширеніших   —  весняне  танення  снігів,  рясні  літні  зливи,  осінні  льодо-ходи,  зимові  затори  льоду,  прориви  гребель,  валів  і  дамб.
Річкові  повені  завдають  як  прямих  збитків  (вони  спричиняють  руйну-вання  господарських  об’єктів,  загибель  посівів,  лісів  і   вимушену  евакуацію
населення  із  зони  затоплень),  так  і  непрямих  (тривале  затоплення  при -зводить  до  заболочування  місцевості,  що  може  ускладнити  її  господарське
освоєння).
Тривалість  повені  становить  від  кількох  годин  до  кількох  тижнів.  Це
залежить  від  джерела  живлення  річки,  характеристики  її  стоку,  пропускної
здатності  річкових  русел  і  долин,  характеру  перешкод,  що  стримують  відступ
води,  наявності  штучних  споруд  (водоймищ,  дамб  і   каналізуючих  систем).
   Повідомлення учнів
Приклад  доповіді
Велика  Хуанхе  має  найбільш  непостійний  і   примхливий  характер  се-ред  великих  водних  потоків  світу.  Відповідно  до  літописів,  протягом  2500
років  вона  26  разів  змінювала  своє  русло,  причому  сім  разів  це  були  ве-ликі  переміщення.  Їхні  сліди  можна  знайти  як  по  всій  навколишній  рів-нині,  так  і  в  історії  давньої  країни.  Протягом  тисяч  років  китайські  іс -торики  відзначали,  що  річка  текла  то  на  північ  від  Шаньдунських  гір,  то
на  південь  від  них,  і  завжди  по  різних  руслах.  У  ХХІІІ  ст.  до  нашої  ери
її  водний  потік  зненацька  повернув  на  північ  —  північний  схід  і  почав
впадати  в   море  на  схід  від  Пекіна.
Повінь  зазвичай  наставала  в  липні—жовтні  під  час  сезону  мусонних
дощів,  максимальні  витрати  води  в  річці  часом  перевищували  меженні
(мінімальні)  у   200  разів.  У  такі  часи  Хуанхе  називали  «горем  Китаю».
За  останні  два  століття  значні  розливи  річки  були  в  1851,  1887,  1889
і  1933  рр.  У  1851  р.  після  чергового  розливу  Хуанхе  повернула  на  північ
і  понесла  свої  води  по  сучасному  руслу.  Це  спричинило  руйнування  чис -ленних  сіл,  загибель  свійської  худоби,  затоплення  полів,  садів,  джерел  чи-стої  питної  води.  Як  наслідок  серед  населення  почалися  хвороби  й   голод.
Під  час  повені  1933  р.  на  обох  берегах  Хуанхе  прорвало  дамби,  і  під
водою опинилося понад 3000 населених пунктів, постраждало близько 3,7   млн
осіб.  До  ліквідації  проривів  у  дамбах  було  залучено  сотні  тисяч,  а  подекуди
й  мільйони  людей.  Щоб  відрегулювати  водну  систему  Хуанхе,  після  цього
прориву  довелося  за  два  роки  перемістити  понад  400  млн  м
3
  землі.
VI.  п ідсуМ ки ур О ку
Учитель  звертає  увагу  на  основні  положення  розглянутого  матеріалу.
VII.  дОМ ашнє завдання
1.  Опрацюйте  текст  параграфа  підручника.  2.  Підготуйте  доповіді  про
найбільші  повені  та  їх  наслідки.

Категорія: Географія 11 клас | Додав: uthitel (14.10.2014)
Переглядів: 1036 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: