Урок № 15 Тема. Вулканізм та його наслідки. Зменшення і запобігання небезпеці. - Географія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Географія 11 клас

Урок № 15 Тема. Вулканізм та його наслідки. Зменшення і запобігання небезпеці.


Урок № 15
Тема.   Вулканізм та його наслідки. Зменшення і  запобігання небезпеці.
Мета уроку:  актуалізувати знання про вулканізм та вулкани; сформувати уявлення про виверження
різних типів; ознайомити з  можливостями зменшення і  запобігання небезпеці від вулканічної активності;
розвивати вміння користуватися джерелами географічної інформації.
Обладнання:   атлас, підручник, довідники, схема «Будова вулкана», фізична карта, карта «Будова зем ­
ної кори», контурна карта.
Тип уроку:   комбінований.
Ключові поняття:   вулкан, магма, лава, жерло, кратер.
Хід уроку
I.   Організація класу. М О тивація навчальн О ї та пізнавальнО ї   
діяльнО сті
Життя  глибинних  шарів  літосфери  приховане  від  людських  очей,  але
іноді  на  земну  поверхню  прориваються  їх  «посланці».  Вони  сповіщають  про
своє  «прибуття»  оглушливим  гуркотом,  викидами  попелу  й  газів.  Ідеться  про
магму   —  розплавлену  речовину  мантії,  насичену  газами.  По  тріщинах  у  зем -ній  корі  цей  розплав  піднімається  від  астеносфери  нагору  й   застигає  в   товщі
земної  кори.  Іноді  магма  виливається  через  «вікна»  літосфери   —  жерла  вул-канів  —  на  поверхню  планети  й  перетворюється  на  лаву.  Процес  переміщен -ня  магми  до  поверхні  Землі  й  застигання  на  ній  називається  вулканізмом.
II.   а ктуалізація О п О рних знань та в М інь
   Бліцопитування
1.   У  якому  стані  перебуває  речовина  мантії?
2.   Що  вам  відомо  про  зміну  температури  в  земній  корі?
3.   Що  таке  астеносфера  й  де  вона  розміщена?
4.   Що  таке  вулкан?  Чому  виверження  вулканів  називають  грізним  яви-щем  природи?
   Завдання
Складіть  логічний  ланцюжок,  який  пов’яже  земну  кору,  літосферні
плити  й   зміни  виду  земної  поверхні,  викликані  землетрусами  (наприклад:
земна  кора   —  літосферні  плити  —  рух  літосферних  плит  —  напруження
в  літосфері  —  розрядка  напруження  —  землетруси  —  зміни  виду  земної
поверхні  (рельєфу).
III.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу
Залежно  від  рівня  знань  школярів  учитель  нагадує  їм  найважливіші
положення  теми,  що  вивчається,  і   пропонує  розглянути  схему  «Будова
вулкана».  Потім  розповідає  про  будову  цього  геологічного  утворення,  не
називаючи  його  частини.  Учні  повинні  допомогти  вчителеві   —  назвати  ці
частини.  У  центральній  частині  вулкана  розміщене  (жерло),  по  якому  до
поверхні  піднімається  (магма).  Жерло  закінчується  (кратером)   —  отвором,
через  який  відбувається  вилив  (лави),  вихід  (газів  і   водяна  пара),  а  також
викидання  уламкового  матеріалу.
64
   На допомогу вчителю
Роль  вулканізму  була  важливою  на  ранніх  етапах  геологічної  історії
Землі.  Але  й  зараз  його  значення  в   житті  географічної  оболонки  важко  пе -реоцінити.  Учені  розрізняють  діючі  й   згаслі  вулкани.  Загальна  кількість
діючих  вулканів  становить  близько  800  (приблизно  десята  частина  —  під-водні),  більшість  розташована  у   вигляді  дугоподібних  вулканічних  ланцю-гів  (усього  57),  пов’язаних  із  розламами,  рифтами  й  поясами  горотворення.
За  останні  сотні  років  тільки  наземні  вулкани  Землі  поставляють  у  серед -ньому  щорічно  1  км 3
  ювенільної  речовини.  Особливо  виділяється  Тихооке-анський  сейсмічний  пояс,  іноді  його  називають  «вогняним  кільцем  Землі».
Інший  пояс  розташований  уздовж  берегів  Середземного  моря  й   тягнеться
через  усю  Євразію  до  Великих  Зондських  островів.
IV.  пО етапне закріплення вивчен О гО   М атеріалу
Учитель  пропонує  учням  виконати  другу  частину практичної  роботи
№  6  «Нанесення  на  контурну  карту  сейсмічних  зон  та  діючих  вулканів» .
Учні  повинні  визначити  місце  розташування  найбільших  діючих  вулканів,
позначити  й  підписати  їх  на  контурній  карті.
   Проблемне запитання
Чи  завжди  поняття  «згаслий  вулкан»  виправдане?  Свою  відповідь  об-ґрунтуйте.
   На допомогу вчителю
Згаслими  називають  вулкани,  про  активність  яких  немає  жодних  свід -чень.  Їхня  вдавана  сумирність  може  приспати  пильність  місцевих  жителів
і  призвести  до  катастрофи.  Справа  в  тому,  що  жерло  цих  підступних  гір
виявляється  закупореним  застиглою  лавою,  як  пробкою.  Якщо  під  нею
припинилася  будь-яка  активність,  то  все  гаразд.  Однак  трапляється,  що
через  деякий  час  біля  основи  жерла  починають  накопичуватися  гази  й   роз-плавлена  лава.  Коли  їх  тиск  перевищує  міцність  гірських  порід,  верхівка
вулкана  розривається.  Відбувається  дуже  різкий  і   несподіваний  викид  га-зу,  пари,  каменів  і   розплавленої  лави.
Людство  вже  не  раз  стикалося  з  катастрофічними  наслідками  пробу-дження  вогняних  гір.  Так,  у   березні  1956  р.  відбувся  вибух  вулкана  Безімен -ного  (півострів  Камчатка,  Росія),  який  уважали  згаслим.  У  результаті  ви-буху  висота  вулкана  зменшилася  на  200  м,  а  у  верхній  частині  утворився
величезний  кратер.
У  наш  час  згаслі  вулкани,  розташовані  поблизу  діючих,  рекомендують
називати  такими,  що  заснули.
   Проблемне завдання
Доведіть,  що  виверження  вулкана  є   проявом  магматизму.  Під  час  від-повіді  необхідно  згадати,  що  таке  магматизм,  як  відбувається  виверження
вулкана.
V.   в ивчення нО в О гО   М атеріалу (прОд О вження)
   На допомогу вчителю
Існують  різні  класифікації  типів  вулканічних  вивержень,  серед  них
виділяються  найбільш  загальні:  плініанський,  пелейський,  гавайський,
стромболіанський.
Характерною  рисою плініанського   (вулканічного,  везувіанського)  типу
вивержень  є  потужні,  нерідко  раптові  вибухи,  що  супроводжуються  ви -кидами  величезної  кількості  тефри,  що  утворює  пемзові  й  попелові  по -токи.  До  цього  типу  вивержень  належить  грандіозний  вибух  вулкана  Кра-катау,  розташованого  в   Зондській  затоці  між  островами  Суматра  і  Ява.
Пелейський  тип  вивержень  характеризується  утворенням  грандіозних
розпечених  лавин  або  хмар  попелу,  а   також  зростанням  куполів  надзви-чайно  в’язкої  лави.  Свою  назву  цей  тип  вивержень  дістав  від  назви  вул-кана  Мон-Пеле,  розташованого  на  острові  Мартиніка.  Після  виверження
з  його  жерла  вилізла  «голка»  в’язкої  магми,  що  досягла  висоти  300  метрів.
Подібне  виверження  відбулося  30  березня  1956  р.  й  на  Камчатці,  де  ви -бухом  була  знищена  вершина  вулкана  Безіменного.
Виверження гавайського  типу   характеризуються  викидами  рідкої,  ви -сокорухливої  базальтової  лави,  що  формує  величезні  плоскі  щитові  вул -кани.  Пірокластичний  матеріал  (суміш  гарячого  газу,  попелу  й  каменів)
практично  відсутній.  Під  час  вивержень  фонтани  лави  виливаються  через
тріщини  й  розтікаються  на  десятки  кілометрів.
Стромболіанський  тип   вивержень  характеризується  в’язкою  лавою,
що  викидається  різними  за  силою  вибухами  з  жерла,  утворюючи  порівня-но  короткі  лавові  потоки.
Учні  виступають  із  доповідями  про  виверження  вулканів  різного  типу.
Приклад  доповіді
Місто  Сен-П’єр  розташовувалося  біля  північного  краю  острова  Марти-ніка  (центральна  частина  архіпелагу  Малі  Антильські  острови),  поблизу
вершини  гори  Мон-Пеле.  Вулкан  Мон-Пеле  вважався  згаслим,  його  кла-сичний  конус  завершувався  невеликим  подвійним  кратером.  Перші  ви-верження  вулкана  були  зареєстровані  в   1635  р.  Потім  вулканічна  діяль-ність  спостерігалася  в   1792  й  1851  рр.,  коли  білий,  як  сніг,  попіл  укрив
Сен-П’єр.  Від  цього  часу  виверження  ставали  слабкішими,  а  наступні  50
років  Мон-Пеле  й   зовсім  «проспав».
Поступово  вершина  вулкана  стала  улюбленим  місцем  недільних  про-гулянок  городян.  Тому  коли  на  початку  травня  1902  р.  Мон-Пеле  проки -нувся,  ніхто  не  сприйняв  це  як  небезпеку.  Але  незабаром  вулкан  улаштував
справжню  світову  виставу  з   кількох  актів.  Спочатку  околиці  стали  здрига-тися,  потім  земля  розверзлася  й   утворилися  зяючі  тріщини.  Згодом  на  гір-ських  схилах  забили  численні  гарячі  джерела.  Уже  5  травня  відбулася
перша  трагедія:  у   цей  день  рясні  дощі  викликали  грязьовий  потік  із  гаря-чого  попелу,  що  пронісся  схилом  Мон-Пеле  й  знищив  цукровий  завод.
У  ніч  на  8  травня  сила  вивержень  загрозливо  зросла,  а  вранці  один  за
одним  пролунали  три  могутні  вибухи.  Після  цього  почався  суцільний  жах.
Звернений  до  міста  бік  вулкана  розкрився,  як  пекельні  двері,  і  з  нього  ви-рвалася  вогнедишна  хмара.  Із  моторошним  ревінням  вона  понеслася  схилом
униз  і   накрила  місто  вогняним  вихром.  Потім  потекли  потоки  розпеченої  лави.
Охоплені  жахом  жителі  кинулися  до  моря,  але  було  вже  пізно:  Мон-Пеле  зайнявся  полум’ям.  За  дві  хвилини  чергова  хмара,  температура  якої
становила  майже  700  °С,  впала  на  місто.
   На допомогу вчителю
При  виверженні  вулканів  велику  небезпеку  можуть  становити  не  тільки
лава,  попіл  або  кам’яні  брили.  Люди  можуть  загинути  й  від  отруєння  га -зами.  Так,  сірчистий  водень,  який  виділяється  в  процесі  діяльності  вулка-нів,  при  високій  концентрації  може  становити  загрозу  для  життя  й  здоров’я
людини.
Щоб  зменшити  небезпеку,  у  місцях  вулканічної  активності  працюють
вулканологічні  станції,  які  ведуть  спостереження  за  виверженнями,  їх-ньою  частотою  й   характером.  На  основі  отриманих  даних  складаються
прогнози  «поведінки»  вулканів,  що  дозволяють  передбачити  місце,  час
і  можливу  силу  виверження.
VI.  пОетапне закріплення вивчен О гО   М атеріалу
   Завдання
Складіть  правила  поведінки  під  час  виверження  вулкана.
VII.  підсуМ ки ур О ку
Учитель  звертає  увагу  на  основні  положення  розглянутого  матеріалу.
Вулканізмом  називається  процес  переміщення  магми  до  поверхні  Землі
й  застигання  на  ній.  Він  пов’язаний  із  діяльністю  особливих  за  формою
й  походженням  геологічних  утворень  —  вулканів.  Зазвичай  вони  являють
собою  піднесення,  що  мають  форму  конусоподібної  гори.  Найбільше  дію -чих  вулканів  розміщено  в   районах,  де  проходять  межі  літосферних  плит.
Існують  різні  класифікації  типів  вулканічних  вивержень,  серед  них:  плі -ніанський,  пелейський,  гавайський,  стромболіанський.
VIII.  дОМ ашнє  завдання
Опрацюйте  текст  параграфа  підручника.

Категорія: Географія 11 клас | Додав: uthitel (14.10.2014)
Переглядів: 432 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: