Урок № 12 Тема. Властивості літосфери: ресурсні, геодинамічні, геохімічні, геофізичні, екологічні. Форми рельєфу та корисні копалини. - Географія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Географія 11 клас

Урок № 12 Тема. Властивості літосфери: ресурсні, геодинамічні, геохімічні, геофізичні, екологічні. Форми рельєфу та корисні копалини.


Урок № 12
Тема.   Властивості літосфери: ресурсні, геодинамічні, геохімічні, геофізичні, екологічні. Форми рельєфу та корисні копалини.
Мета уроку:  сформувати уявлення про властивості літосфери; актуалізувати знання про форми рельє ­
фу і  види корисних копалин; з’ясувати особливості розміщення найважливіших родовищ горючих, рудних та
нерудних корисних копалин; формувати вміння читати геологічні, тектонічні карти і  карти корисних копалин,
будувати гіпсографічну криву.
Обладнання:   атлас, підручник, довідники, фізична карта, геологічна карта, тектонічна карта, карта
корисних копалин, таблиця «Площі гіпсометричних поверхів материків», таблиця «Площі гіпсометричних по ­
верхів дна Світового океану».
Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.
Ключові поняття:   властивості літосфери, рівнини, низовини, височини, плоскогір’я, гори, гіпсографіч ­
на крива, мінерали, гірські породи, корисні копалини.
Хід уроку
I.   Організація класу. М О тивація навчальн О ї та пізнавальнО ї   
діяльнО сті
Наша  планета  дуже  різноманітна,  на  ній  є   різні  за  висотою,  розмірами
і  походженням  форми  рельєфу.  До  найбільших,  або  планетарних,  форм
рельєфу  належать  океанічні  западини  (вони  заповнені  водою,  яка  утворює
Світовий  океан)  і  материки  (їх  також  називають  континентами).  На  мате-риках  виділяють  гори  й  рівнини.  Вони  відрізняються  за  абсолютною  ви -сотою,  віком,  утворенням,  зовнішнім  виглядом.
II.   а ктуалізація О п О рних знань та в М інь
   Бліцопитування
1.   Як  ви  розумієте  термін  «рельєф»?
2.   Які  типи  рівнин  виділяються  за  абсолютною  висотою?
3.   Наведіть  приклади  рівнин,  розташованих  на  території  України.
4.   Які  типи  гір  розрізняють  за  висотою?
5.   У  яких  районах  Землі  розташовані  молоді  гори?
6.   Чим  гірські  породи  відрізняються  від  мінералів?
III.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу
   На допомогу вчителю
Літосфера  має  низку  фундаментальних  властивостей,  які  варто  врахо-вувати  під  час  аналізу  геологічних  процесів.  Найважливіші  з   них   —  мін-ливість,  неоднорідність  і   дискретність.  Так,  дискретність  проявляється
в  пустотності,  тріщинуватості,  пористості,  тектонічному  порушенні  твердої
речовини  цієї  оболонки.
Літосфера  є   матеріальною  основою  для  сфери  живої  речовини  (біосфе-ри),  оскільки  в   ній  формуються  ґрунти  й  ландшафти.  У  наш  час  вони
зазнають  істотних  змін  у   результаті  господарської  діяльності  людини.  Це
стало  причиною  виникнення  в   геології  нового  напрямку  —  екогеології,  що
вивчає  літосферу  з  точки  зору  її  екологічних  властивостей.
Ресурсні  властивості  верхніх  горизонтів  оболонки  полягають  у   їх  здат-ності  забезпечувати  потреби  людини  корисними  копалинами,  необхідними
для  існування  й  розвитку  цивілізації.
Геодинамічні  властивості  літосфери  проявляються  в  ході  різних  гео -логічних  процесів  (ендогенних  —  землетрусів,  вулканічних  вивержень,
і  екзогенних   —  зсувів,  обвалів,  селів,  берегової  абразії,  підтоплення).  Во-ни  впливають  на  різні  екосистеми  й  людське  суспільство.
Геохімічні  властивості  літосфери  полягають  у   її  активній  участі  в   про -цесах  кругообігу  речовин  у  природі.
IV.  пО етапне закріплення вивчен О гО   М атеріалу
   Завдання
1.   Назвіть  властивості  літосфери  й   поясніть  важливість  цієї  оболонки  як
матеріальної  основи  живої  речовини.
2.   Проаналізуйте  кругообіг  гірських  порід,  спираючись  на  знання  про
нову  глобальну  тектоніку.
V.   в ивчення нО в О гО   М атеріалу (прОд О вження)
   На допомогу вчителю
Літосфера  являє  собою  «комору»,  у  якій  природа  зберігає  накопичені
за  мільйони  років  багатства  —  мінерали  й  гірські  породи.  Деякі  з   цих
порід  належать  до  корисних  копалин.  Люди  дістають  їх  із  земних  надр
і  використовують  у   природному  або  переробленому  вигляді  в  промислово -му  виробництві,  сільському  господарстві,  будівництві  й   транспорті.
Практична  робота  №  3  «Зіставлення  карт  тектонічного  районування
та  розміщення  найважливіших  родовищ  корисних  копалин   
із  метою  виявлення  взаємозв’язків.  Читання  геологічних,   
тектонічних  карт  і  карти  корисних  копалин».
Учитель  звертає  увагу,  що  утворення  корисних  копалин  відбувається
в  різних  умовах.  Більшість  горючих  корисних  копалин,  до  яких  належать
вугілля,  нафта,  природний  газ,  торф,  горючі  сланці,  мають  осадове  по-ходження  й   сформувалися  в   межах  осадових  чохлів  тектонічних  западин
і  плит.  Рудні  корисні  копалини,  як  правило,  мають  магматичне  й  мета-морфічне  походження.  Так,  в   Україні  деякі  з  них  сформувалися  в  межах
Українського  щита.
До  нерудних  корисних  копалин  належить  велика  група  мінералів  і  гір-ських  порід,  із  яких  як  головний  компонент  не  отримують  метали  і   які
не  являють  собою  вуглеводні.  Серед  них  є  утворення  магматичного,  оса -дового  та  метаморфічного  походження.
   Робота в  групах
За  геологічними,  тектонічними  картами  та  картами  корисних  копалин
заповніть  таблицю.
Ділянка  
земної кори
Назва форми  
рельєфу
Геологічний час утворення
Найважливіші корисні
копалини
д авні платформи
Сибірська Середньосибірське
плоскогір’я
докембрій  — найдавніша ділянка
земної кори, утворення якої переду­
вало кембрійському періоду
Східноєвропейська Східноєвропейська
рівнина
докембрій  — найдавніша ділянка
земної кори, утворення якої переду­
вало кембрійському періоду
молоді платформи
Західносибірська Західносибірська
рівнина
Палеозойська  — утворення відбува­
лося понад 230 млн років тому
туранська туранська низовина Палеозой платформа  — утворення
відбувалося понад 230 млн років тому
області складчастості
область давньої
складчастості
гори  аппалачі Палеозойська ера  — утворення від­
бувалося 230—550 млн років тому
область давньої
складчастості
Скандинавські гори,
Урал
Палеозойська ера  — утворення від­
бувалося 230—550 млн років тому
область молодої
складчастості
атлас, Піренеї, Стара­
Планина,  альпи,
карпати,  кримські
гори,  кавказ, Памір
к айнозойська ера, альпійська епоха
горотворення  — утворення відбува­
ється в  останні 70 млн років
VI.  в ивчення нО в О гО   М атеріалу (прОд О вження)
   На допомогу вчителю
Зовні  літосфера  утворює  рельєф  земної  поверхні.  На  суходолі  він
представлений  горами,  низовинами,  височинами,  плоскогір’ями.  На  дні
Світового  океану  виділяють  три  основні  частини:  шельф,  материковий
схил  і  ложе  Океану.  Окраїна  океанів  зайнята  шельфом,  або  материко -вою  обмілиною,  —  це  досить  рівні  ділянки  материків,  затоплені  вода-ми  Світового  океану.  Материковий  схил  перебуває  на  глибині  від  200
до  2000—3500  м,  він  має  нахил  від  5  до  30° .  Ложе  океану  розміщене
на  великих  глибинах,  у   ньому  виділяють  глибоководні  рівнини,  під-водні  хребти  й  глибоководні  жолоби  (глибокі  й  відносно  вузькі  знижен -ня  дна  Океану).
Різниця  висот  між  найвищою  вершиною  на  суходолі,  горою  Джомо-лунгмою  в  Гімалаях  (8848  м),  і  Маріанською  западиною  в  Тихому  океані
(11  022   м)  становить  19  870  м.
Практична  робота  №  5  «Побудова  й  аналіз  гіпсографічної  кривої».
Учитель  звертає  увагу,  що  найбільш  загальну  картину  рельєфу  літосфери
відображає  гіпсографічна  крива  Землі.  У   ході  її  побудови  по  вертикалі
відкладаються  висоти  суходолу  й   глибини  океану,  по  горизонталі   —  пло-щі.  Гіпсографічна  крива  передає  не  всі  деталі  рельєфу,  а   лише  генералі-зовані  площі  поверхів  висот  поверхні  літосфери.  Частина  кривої,  що  від -биває  профіль  дна  океану,  називається  батиграфічною  кривою.
Гіпсографічна  крива  вперше  була  побудована  в  1883  р.  А.  Лаппараном
і  в  1933  р.  уточнена  Е.  Коссіном.  У  1959  р.  В.  Н.  Степановим  були  пере-лічені  дані  для  батиграфічної  кривої,  які  внесли  суттєві  зміни  в   попередні
уявлення.
   Завдання
Побудуйте  гіпсографічну  криву.
Учні  можуть  працювати  діадами  (парами)  і  групами.  Учитель  виконує
роль  консультанта.
Площі  гіпсометричних  поверхів  материків
Висота суходолу,
м
Площі
Назва висотних
поверхів млн км
2
% від площі   
суходолу
% від площі   
Землі
Нижче ніж 0  0,8  0,54  0,1  депресії
0—200  48,2  32,35  9,5  Низовини
200—500  33,0  22,15  6,4  Височини
500—1000  27,0  18,12  5,3  Низькі гори
1000—2000 24,0  16,10  4,7 Середні гори
2000—3000 10,0  6,71   2,0  Середні гори
Вище ніж 3000 6,0 4,03 1,2 Високі гори
149,0 100 29,2
Площі  гіпсометричних  поверхів  дна  Світового  океану
Глибини, м Площі, млн км
2
Глибини, м Площі, млн км
2
0—200  27  242 4000—5000 117 653
200—1000  16311 5000—6000 72  108
1000—2000 16  249 6000—7000 4016
2000—3000 30  527 7000—8000 264
3000—4000 76  661 >8000 91
Материкова  відм і лина
0  10 20 30 40 50  60 70 80 90 100 %
200 м
2450 м
5750 м
Iа  Iб  Iв IIа  III  IV  III
10
км
7
6
4
2
0
2
4
5
10
6
Материковий   с хил
Ложе  океа ну
Глибо ководна  западина
IIб
II
I
III
IV
IIв
С п і в і д н о ш е н н я   п л о щ и н
Гіпсографічна  крива  ( а)  й   узагальнений  профіль  дна  океану  (Б).   
У  верхньому  правому  куті  малюнка  дана  діаграма,  що  показує  співвідношення
площ  підводної  окраїни  материків  ( I),  перехідної  зони  ( II ),  ложа  океану  (III),  се-рединно-океанічних  хребтів  ( IV).
VII.  пО етапне закріплення вивчен О гО   М атеріалу
   Завдання
Проаналізуйте  гіпсографічну  криву.
   На допомогу вчителю
Аналіз  гіпсографічної  кривої  та  дрібномасштабної  фізичної  карти  пів-куль  дозволяє  зробити  такі  висновки:
1.   Основна  частина  земної  кори  вкрита  водою  —  71 %.  Найбільш  харак-терна  риса  вигляду  планети  —  антимодальне  (протилежне)  розташу-вання  океанічних  і  материкових  просторів.  Антиподами  материків  на
одному  боці  земної  кулі  є   океани  на  протилежному  її  боці.
2.   Інша  загальна  риса   —  це  асиметрія  структури  Північної  та  Південної
півкуль.  Найбільша  площа  суходолу  зосереджена  в  Північній  півкулі,
при цьому найбільш материковою є  смуга, розташована між 40 і  70° пн.   ш.
Цю  півкулю  прийнято  називати  материковою.  Ті  самі  широти,  тільки
Південної  півкулі,  є  найбільш  океанічними.  Це  океанічна  півкуля.
3.   Характерно,  що  всі  материки  мають  клиноподібну  форму.  При  цьому
великі  меридіональні  гірські  спорудження  на  суходолі  та   в  океані  (сере -динно-океанічні  хребти)  розташовані  симетрично  щодо  площини,  яка
проходить  через  меридіан  150—165°,  тобто  площини  великого  радіуса
екватора.  Навпаки,  широтні  гірничо-складчасті  пояси  асиметричні:  вони
досить  потужні  в  Північній  півкулі  й  слабко  розвинені  в  Південній.
4.   На  суходолі  при  його  середній  висоті  970  м  переважають  рівнини
й   низькогір’я  заввишки  до  1000  м   (21,3  %  площі),  гірські  підняття
вище  за  4000  м   займають  незначну  площу.
4.   В  океанах  при  середній  глибині  3704  м  переважають  глибини  від  3000
до  6000  м   (понад  40  %  площі);  на  частку  глибоководних  западин  і  жо-лобів  припадає  лише  близько  1,5  %  площі  океану.
VIII.  п ідсуМ ки  ур О ку
Учитель  звертає  увагу  на  основні  положення  розглянутого  матеріалу.
IX.  дОМ ашнє завдання
1.  Опрацюйте  текст  параграфа  підручника.  2.  Підготуйтесь  до  прак -тичної  роботи  «Визначення  мінералів  та  гірських  порід.  Визначення  осно-вних  скам’янілостей  за  зразками,  муляжем  або  малюнками».

Категорія: Географія 11 клас | Додав: uthitel (10.09.2014)
Переглядів: 1382 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: