УРОК № 18 Тема. Сільське господарство. - Географія 10 кл - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Географія 10 кл

УРОК № 18 Тема. Сільське господарство.


УРОК  № 18
Тема. Сільське господарство.
Очікувані
результати:
учень характеризує галузеву структуру сільського госпо -дарства,  визначає  головні  сільськогосподарські  райони
світу,  аналізує  розвиток  галузі  за  допомогою  картогра -фічних  і  статистичних  матеріалів,  робить  висновки  про
тенденції розвитку сільського господарства.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник  географії,  атлас,  карти  сільського  господар-ства, контурні карти.
Опорні
поняття:
сільське  господарство,  рослинництво,  тваринництво,
продуктивність,  урожайність,  аграрні  відносини,  інтен-сивний шлях розвитку, екстенсивний шлях розвитку.
I.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  УЧНІВ
Сільське господарство являє собою не тільки найдавніше, але й досить по-ширене заняття людей. У цій галузі зайнято близько половини економічно
активного населення світу, у тому числі в Азії та Африці   —  60 % ЕАН, у Пів-денній  Америці  та  Океанії  —  20 %,  у  Європі  та  Північній  Америці,  менше
10 %. У той же час у більшості країн сільське господарство залишається най-більш відсталою галуззю матеріального виробництва. Про це говорить більш
низький рівень продуктивності праці в цій галузі в порівнянні з промисловіс -тю. Незначною є й частка сільського господарства у ВВП світу, вона близька
до  5 %.  Однак  люди,  що  працюють  у  ній,  разом  із  працівниками  харчової
промисловості «накривають» стіл для 6,8 млрд жителів планети.
II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
1.   Якою є галузева структура сільського господарства?
2.   Чим  відрізняються  екстенсивний  та  інтенсивний  способи  ведення  сіль-ського господарства?
3.   Які сільськогосподарські рослини вирощуються в Україні?
4.   Яких сільськогосподарських тварин ви знаєте? Чим пояснюється зональ-на спеціалізація сільського господарства?
ІІІ. ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1.   ЗНАЧЕННЯ І ВНУТРІШНЬОГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА СІЛЬСЬКОГО ГОСПО-ДАРСТВА, АГРАРНІ ВІДНОСИНИ.
Сільське  господарство  займається  вирощуванням  культурних  рослин
і свійських тварин. Звідси походить і традиційний його поділ на рослинни -цтво і тваринництво.
За  загальним  обсягом  виробництва  продукції  рослинництво  у  світі  по -мітно  переважає  тваринництво.  Але  продукція  тваринництва,  як  правило,
дорожча, а тому різниця в сумарній вартості продукції рослинництва і тва-ринництва світу значно менша, ніж обсяги продукції.
У  розвинених  країнах  здебільшого  провідним  лишається  тваринництво,
продукція  якого  користується  великим  попитом.  Але  в  окремих  випад-ках  релігійні  традиції  можуть  порушувати  цю  закономірність  (наприклад,
буддисти Японії не вживають м’яса, через що рослинництво в цій країні за-лишається провідною галуззю).
—  Пригадайте,  які  природні  чинники  впливають  на  спеціалізацію  сіль-ського господарства.
(Насамперед клімат, ґрунти, рельєф, наявність водних ресурсів.)
Від початку ХХ ст. істотний вплив на спеціалізацію та обсяги виробленої
продукції має характер аграрних відносин, тобто особливості землеволодіння
та землекористування, а також соціально-економічних законів, які їх регу-люють.
У  розвинених  і  багатьох  середньорозвинених  країнах  основна  частина
сільськогосподарських земель зосереджена в руках великих приватних зем -левласників і різних компаній. Тому в США, Канаді, Австралії, ряді європей -ських країн поширені фермерські господарства, що являють собою ринкове
підприємницьке (товарне) сільське господарство. Воно засноване на найма-ній праці, широкому використанні техніки й досягнень науки, тому харак-теризується  великими  обсягами  виробленої  продукції,  що  йде  на  продаж,
і  високою  концентрацією  виробництва   —  понад  70 %  продукції  дають  най-більші господарства. У Латинській Америці поширені латифундії. Вони яв-ляють собою поміщицькі господарства, які мають великі приватні земельні
володіння. Тут переважає традиційне напівтоварне господарство. У більшос-ті країн Африки й частково Азії дуже поширені господарства феодального,
родоплемінного й общинного типу. Тут переважає традиційне споживче й на -півтоварне сільське господарство. У цьому типі господарства значна частина
продукції використовується виробниками на власні потреби.
У  ряді  постсоціалістичних  країн  і  Китаї  відбувається  перехід  до  ринко-вих відносин, поступово підвищується роль індивідуальних господарств. Цей
шлях веде до підприємницького товарного господарства.
Запитання та завдання
1)   Чим відрізняються галузі сільського господарства?
2)   Чому в розвинених країнах споживають на багато більше продукції тва-ринного походження, ніж у країнах, що розвиваються?
3)   Складіть  порівняльну  таблицю  «Товарне  й  споживче  сільське  господар-ство».
Товарне сільське господарство Споживче сільське господарство
Висока продуктивність.
Інтенсивний шлях розвитку.
Високий рівень спеціалізації окремих
господарств.
Високопродуктивне рослинництво з ви -соким рівнем механізації й хімізації.
Інтенсивне тваринництво з більшим об -сягом виробленої продукції
Низька продуктивність.
Екстенсивний шлях розвитку.
Відсутність вузької спеціалізації
окремих господарств.
Відстале плужне й мотичне зем-леробство.
Пасовищне тваринництво, кочо-ве й напівкочове скотарство
2.   НТР І СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО.
Рівень  розвитку  сільського  господарства  деяких  країн  дуже  різниться.
Якби  на  всій  планеті  воно  мало  таку  продуктивність,  як  у  передових  краї-нах, то його продукції вистачило б для того, щоб нагодувати 12 млрд жите-лів  —  майже удвічі більше, ніж зараз. Проте багато слабо розвинених країн
Африки  та  Азії  навіть  не  можуть  забезпечити  свої  потреби  в  продовольчій
сировині,  хоча  в  сільському  господарстві  тут  зайнято  до  80 %  працюючих.
Але  НТР  відбувається  навіть  у  країнах  «третього  світу».  Ще  в  60-х  рр.
ХХ  ст.  у  ряді  країн  «третього  світу»  почалась  так  звана  «зелена  револю-ція»  —  запровадження в сільському господарстві нових високопродуктивних
сортів культурних рослин. Пізніше, але в менших масштабах, розвинулась
і «блакитна революція»   —  перехід від тваринництва країн, що розвивають-ся, до розведення високопродуктивних порід свійських тварин.
«Зелена революція» сприяла тому, що ряд країн «третього світу» (напри-клад  Індія)  змогли  задовольняти  свої  потреби  в  зерні.  Але  одночасно  вона
мала  і  негативні  наслідки:  сільське  господарство  таких  країн  стало  більше
залежати  від  високорозвинених  країн,  де  виробляється  посівний  матеріал,
у зв’язку зі скороченням кількості сортів, які культивуються в країнах, що
розвиваються,  зросла  загроза  пошкодження  посівів  через  примхи  погоди,
хвороб та шкідників.
Запитання
1)   Чому слаборозвинені країни Африки та Азії не можуть забезпечити свої
потреби в продовольчій сировині?
2)   Як ви розумієте поняття «зелена революція» і «блакитна революція»?
3)   Кілька  років  тому  в  Україні  було  прийняте  рішення  про  заборону  виро-щування  генетично  модифікованої  картоплі,  створеної  американською
компанією  «Монсанто»,  яка  не  боялась  пошкоджень  колорадським  жу -ком. Прихильники такого рішення висловлювали побоювання за здоров’я
людей, які будуть вживати картоплю. Опоненти стверджували, що ініціа-торами такого рішення були компанії, які виробляють отрутохімікати. Як
ви гадаєте, хто був у цій суперечці правий? Обґрунтуйте свою відповідь.
3.   ГЕОГРАФІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР.
За період розвитку людської цивілізації людина окультурила кілька ти-сяч  видів  рослин.  За  зовнішніми  ознаками  й  особливостями  використання
їх  об’єднують  у  кілька  груп:  зернові  культури,  технічні  культури,  овоче-баштанні культури, бульбоносні культури, кормові культури тощо. Найбіль -ше значення серед названих груп традиційно мають зернові культури, серед
яких  за  обсягами  щорічного  виробництва  (до  500  млн  тонн  кожна)  виділя-ються три головні «хліби» людства  —  пшениця, кукурудза і рис, які начебто
поділили територію світу між собою.
Великими виробниками пшениці є США, Китай, Канада, Франція, Росія,
Україна, Індія, Аргентина, Австралія. Більшість цих країн є також її вели-кими експортерами.
Рис має менше територіальне поширення, ніж пшениця. Його традиційно
висівають  у  районах  із  жарким  і  вологим  кліматом,  у  першу  чергу  на  його
батьківщині  —  у Східній, Південно-Східній і Південній Азії, де він заміняє
хліб. За межами цієї території великі збори рису дає Бразилія.
Батьківщина кукурудзи   —  тропічна частина Північної Америки. І зараз
цей материк дає найбільшу частку щорічних зборів цієї культури. Безумов-ним лідером тут є США: 40 % світового збору і 70 % експорту.
Найважливішими групами технічних культур є волокнисті, олійні та цу-кроносні.
Серед  волокнистих  культур  безумовним  лідером  є  бавовник.  Для  цієї
культури  потрібне  спекотне  й  довге  літо  та  багато  вологи.  Тому  основні
райони його вирощування   —  субтропічний, тропічний і субекваторіальний
пояси  (переважно  в  Північній  півкулі).  Найбільшими  його  виробниками
є Китай, США та Індія. Найякісніше волокно з бавовнику одержують у до -лині Нілу   —  в Єгипті та Судані.
Бавовник виступає також як олійна культура. Проте його олія гіркувата,
а тому провідними олійними культурами світу є соняшник, соя, арахіс, олій-на і кокосова пальма, маслинове дерево.
До найважливіших цукроносних культур належать цукрова тростина і цу-кровий буряк. Цукрова тростина культивується в тропічних і субтропічних
районах. Великі плантації цього трав’яного злаку є в ряді країн Латинської
Америки  —  Бразилія,  Куба,  Мексика;  Азії  —  Індія,  Китай,  Пакистан,  Фі -ліппіни, Таїланд, В’єтнам, а також в Австралії.
Цукровий буряк поширений у помірному поясі. Найбільше його вирощу-ють у Франції, Німеччині, США, Росії, Україні, Польщі, Китаї, Італії.
Цікавою є географія тонізуючих культур  —  какао, чаю і кави. Їхні план-тації найбільш характерні для країн, що розвиваються, із жарким кліматом.
Отже, рослини, необхідні для приготування трьох головних напоїв людства,
часто вирощують далеко від районів, де їх найбільше споживають.
Так, какао-боби вирощують та експортують насамперед африканські кра-їни:  Кот  д’Івуар,  Гана  й  Нігерія,  а  також  країни  Азії  (Індонезія  та  Малай -зія). Роль латиноамериканських країн, особливо Бразилії та Домініканської  
Республіки, також є досить великою. Примітно, що на ці сім країн припадає
понад 3/4 усього збору какао-бобів.
Серед виробників та експортерів чаю першість належить азіатським кра-їнам  —  Індії, Китаю, Шрі-Ланці, Туреччині, а також Кенії (Африка). На ці
п’ять країн припадає понад 75  % збору цієї культури.
Кавові зерна  —  плоди тропічного чагарнику, що походить з Ефіопії (Аф-рика). Їхніми провідними виробниками є Бразилія, Колумбія, В’єтнам, Індо-незія, Індія, Мексика, Кот д’Івуар.
Важливими галузями рослинництва є овочівництво й садівництво. Садів-ництво розвинене в багатьох районах помірного, субтропічного і тропічного
поясів. Серед плодових культур помірного поясу найпоширенішими є яблуні,
груші, вишні, абрикоси, сливи. У субтропічному й тропічному поясах виро -щують цитрусові, виноград, банани, ананаси, ківі.
Запитання та завдання
1)   Розкажіть про географії трьох головних «хлібів» людства.
2)   Використовуючи карту зернових культур, з’ясуйте, де проходять кордони
між «пшеничним» і «рисовим» людством.
3)   Які зернові культури поширені у світі крім трьох головних «хлібів»?
(Досить великі (приблизно 100—120 млн тонн зерна) обсяги збору дають яч-мінь  (його  врожаї  помітно  зростають  тоді,  коли  гинуть  посіви  озимої  пшениці),
просо і сорго  —  дві близькі культури, які відрізняються географією посівів: про -со  —  рослина помірного поясу, сорго  —  субекваторіального.)
4)   Використовуючи  карти  атласу,  порівняйте  географію  основних  олійних
культур.
(Кожна культура має свої «володіння». Так, соняшник (його олія найпоживні-ша) висівають у степах і лісостепах помірного і субтропічного поясів, сою   —  пере-важно у степах США і Китаю, арахіс  —  у субтропіках і тропіках (Китай, Індія, За -хідна Африка). В екваторіальному і частково субекваторіальному поясах Африки
головною олійною культурою є олійна пальма, а на узбережжях і островах Тихого
океану  —  кокосова.  Маслинове  дерево  —  олійна  культура  Середземномор’я.)
5)   Позначте на контурних картах країни райони поширення найважливіших
цукроносних культур.
4.   ГЕОГРАФІЯ ТВАРИННИЦТВА.
Географія тваринництва, як і географія рослинництва, дуже залежить від
природних умов. Але поряд із цим на розвиток окремих галузей і напрямків
тваринництва помітно впливають релігійні вірування.
Найважливішою галуззю тваринництва є скотарство  —  розведення вели -кої рогатої худоби, а також зебу і буйволів. Тваринництво дає людству майже
все молоко та третину м’яса, а також шкіру.
Усього  у  світі  налічується  приблизно  1,3  млрд  голів  великої  рогатої  ху-доби. За її поголів’ям упевнено лідирує Індія (близько 15 % світового). Але
скотарство тут малопродуктивне і через релігійні вірування місцевих жите -лів  —  індуїзм і буддизм   —  має виключно молочний напрямок.
Переважно  такий  само  напрямок,  але  набагато  вищу  продуктивність
(у кілька разів) має скотарство в розвинених країнах Європи та приміських
територіях США. А от м’ясний напрямок переважає у країнах, які мають ве-ликі природні пасовиська  —  Бразилія, Аргентина, Австралія, Канада, США
(у центрі та на заході).
Приблизно стільки ж у світі виробляється і свинини, хоча поголів’я сви-ней  помітно  менше  (приблизно  0,9  млрд  голів,  причому  майже  половина
припадає на Китай; свинарство добре розвинене також у високорозвинених
країнах). Свинарство практично відсутнє у країнах, де живуть індуїсти (ре-лігія забороняє їм уживати м’ясо) та мусульмани (для них свиня  —  нечиста
тварина).
Вівчарство розвивається повільніше за скотарство або свинарство, оскіль-ки  смакові  якості  баранини  нижчі  за  яловичину  і  свинину.  Найбільше
поголів’я овець має Австралія (понад 150 млн).
Птахівництво набуло характеру промислового виробництва, причому чіт-ко виділяються яєчний і м’ясний напрямки. Найбільше поголів’я свійської
птиці зосереджене в Азії (приблизно 40 % з 13 млрд голів птиці), де виділя-ється Китай (перше місце у світі; приблизно 2,5 млрд голів).
Запитання та завдання
1)   Як ви вважаєте, чому саме скотарство є найважливішою галуззю тварин-ництва?
2)   Охарактеризуйте географію свинарства.
3)   Наведіть приклади видів тварин, які вирощується переважно в декількох
регіонах (приклад: лама, альпака, страус).
4)   Побудуйте стовпчикові діаграми за такими даними: у світі виробляється
близько 575 млн тонн молока, у тому числі в країнах Європейського Со-юзу   —  125 млн тонн, або 21,7  % від загальних обсягів виробництва; в Ін-дії —79 (13,7); США —75 (13,0); Росії   —  32 (5,6); Пакистані  —  24 (4,2);
Бразилії  —  22  (3,8);  Україні  й  Польщі  —  по  12  (2,2);  Новій  Зеландії  —
13 (2,3), Австралії   —  11 (1,9), Туреччині  —  10 млн тонн (1,7  %).
5)   Найбільші удої молока мають скотарі Ізраїлю. Вони одержують 8850 лі-трів  молока  від  кожної  корови  на  рік;  у  той  час  як  США  —  8329,  Шве-ції  —  7376 кг,  Нідерландів   —  6890,  Данії   —  6710,  Японії  —  6612,  Пів -денної  Кореї  —  6333,  Фінляндії   —  6227.  У  країнах,  що  розвиваються,
цей показник у 10—20 разів менше. Чим це можна пояснити?
Проблемне запитання
У  Монголії  та  Великій  Британії,  які  дуже  відрізняються  своїми  природ-ними  умовами  і  рівнем  розвитку,  добре  розвинене  вівчарство.  Як  би  ви  по-яснили цей факт?
5.   НАЙБІЛЬШІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ РАЙОНИ. ЗВ’ЯЗКИ СІЛЬСЬКО-ГО ГОСПОДАРСТВА З ІНШИМИ ГАЛУЗЯМИ.
Найбільше  сільськогосподарської  продукції  одержують  у  східній  части-ні  Китаю  (у  тому  числі  Велика  Китайська  рівнина),  Південній  Азії  (Індо-Ґанґська низовина), Південно-Східній Азії (насамперед територія Індонезії),
у Західній Європі та Англо-Америці (насамперед території Центральних і Ве -ликих рівнин).
—  Позначте  на  контурній  карті  найбільші  сільськогосподарські  райони
світу.
Між сільським господарством та іншими галузями економіки існують тіс-ні зв’язки. Так, промисловість забезпечує цю галузь електроенергією, різною
технікою, паливно-мастильними матеріалами, добривами, засобами захисту
рослин.
Сільське  господарство  забезпечує  промисловість  продукцією  рослинни -цтва й тваринництва, що використовується для виробництва продуктів хар-чування,  тканин,  виробів  зі  шкіри.  Зв’язки  між  сільським  господарством
і промисловістю є настільки тісними, що утворюють міжгалузевий агропро -мисловий комплекс.
— Складіть схему агропромислового комплексу.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Запитання та завдання
1.   Поясніть, яке значення має сільське господарство для економіки світу.
2.   Доведіть, що основою розвитку галузі в країнах, що розвиваються, є спри-ятливий клімат і родючі землі. Які чинники є визначальними для розви-тку сільського господарства в розвинених країнах?
3.   Використовуючи карти атласу й статистичні дані, охарактеризуйте осно-вні райони вирощування найважливіших сільськогосподарських культур
за зразком (виконується діадами).
Група
сільсько­
господар­
ських рослин
Приклади
сільсько­
господар­
ських рослин
Географія вирощування
Зернові
культури
Пшениця Вирощується в помірному й субтропічному поясі,
у Європі (Франція, Німеччина, Польща, Україна,
Росія),  Північній  Америці  (США,  Канада),
Азії  (Китай,  Індія,  Пакистан,  Іран),  Південній
Америці (Аргентина, Уругвай), Австралії
Рис Вирощується в субтропічному, тропічному,
субекваторіальному та екваторіальному поясі,
у Східній Азії (Китай, Японія), Південно-Східній
Азії (Індонезія, Таїланд, Мьянма, В’єтнам,
Малайзія), Південної Азії (Індія, Бангладеш),
Південній Америці (Бразилія)
4.   Заповніть таблицю «Сільське господарство світу». (Учні працюють група-ми, учитель консультує, а за необхідності допомагає школярам.)
План харак­
теристики
Євроляндія  —   
типова розвинена країна
Занзіафра  —   
типова країна, що розвивається
Аграрні
відносини,
рівень роз -витку
Основна частина сільськогос -подарських земель зосередже-на в руках великих приватних
землевласників і різних ком -паній. Поширені фермерські
господарства, які належать
до ринкового підприємниць-кого (товарного) сільського
господарства, заснованого на
найманій праці, широкому ви-користанні досягнень науки
і техніки. Інтенсивний шлях
розвитку. Високий рівень спе-ціалізації окремих господарств
Поширені господарства фе -одального, родоплемінного
й общинного типу, перева-жає традиційне споживче
і напівтоварне сільське гос -подарство. Значна частина
продукції використовується
виробниками для власних
потреб.
Екстенсивний шлях розви -тку. Відсутність вузької спе-ціалізації окремих галузей
Тварин-ництво
Тваринництво дає більше про-дукції, ніж рослинництво.
Переважає вирощування ве-ликої рогатої худоби, свиней
і свійської птиці. Галузь має
м’ясо-молочний напрямок.
Продуктивність худоби є дуже
високою
У тваринництві переважає
розведення дрібної рогатої
худоби (найбільше кіз), свій -ської птиці. Велика рогата
худоба є малопродуктивною
і часто використовується як
тяглова сила. Характерним
є пасовищне тваринництво,
кочове й напівкочове скотар -ство
Рослин-ництво
У рослинництві широко пред-ставлені всі види культур (на-самперед помірних та субтро -пічних широт), але найбільше
значення мають зернові й кор-мові. Вони мають високу вро -жайність. Важливою галуззю
є овочівництво, розвивається
садівництво.
Широко використовуються
засоби механізації та автома -тизації, високий рівень елек -трифікації. Систематично за -стосовуються добрива й засоби
захисту рослин
Рослинництво дає значно
більше продукції, ніж тва -ринництво. Часто переважа-ють низьковрожайні сорти
проса й сорго, можуть бути
плантації бананів або інших
тропічних плодів, які йдуть
на експорт.
Рівень механізації та хіміза-ції є вкрай низьким. У ряді
районів переважає відстале
плужне й мотижне землероб -ство.
Сучасні засоби механізації
використовуються лише у ве -ликих плантаційних госпо -дарствах
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1.   Розкажіть про аграрні відносини, характерні для різних регіонів (країн)
світу.
2.   Наведіть приклади районів світу, де виробляється велика кількість сіль-ськогосподарської продукції.
3.   Чим би ви пояснили перевищення частки тваринництва над часткою рос-линництва  в  продукції  сільського  господарства  більшості  розвинених  
країн?
4.   Рослинництво  й  тваринництво  тісно  пов’язані  між  собою,  із  галузя -ми  промисловості,  а  також  із  наукою  та  торгівлею.  Розкажіть  про  їхні
взаємозв’язки. Чому саме в епоху НТР вони посилюються?
5.   Чим би ви пояснили, що майже 40 % світового збору кукурудзи й понад
70 % її експорту припадає на одну країну  —  США?
6.   Італія   —  одна з небагатьох розвинених країн Європи, де у валовій продук -ції сільського господарства значну частку має рослинництво. Як ви може-те пояснити таку відмінність структури сільського господарства Італії від
сусідньої Швейцарії або Австрії?

Категорія: Географія 10 кл | Додав: uthitel (14.10.2014)
Переглядів: 1996 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: