УРОК № 13 Тема. Мінеральні ресурси світу. - Географія 10 кл - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Географія 10 кл

УРОК № 13 Тема. Мінеральні ресурси світу.


УРОК  № 13
Тема. Мінеральні ресурси світу.
Очікувані  
результати:
учень називає різні види мінеральних ресурсів, виявляє
закономірності їх розміщення, порівнює співвідношення
ресурсозабезпеченості  в  окремих  регіонах  чи  країнах
світу.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник  географії,  атлас,  карта  мінеральних  ресурсів,
контурні карти.
Опорні  
поняття:
мінеральні ресурси, корисні копалини, паливні, рудні, не -рудні корисні копалини.
I.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  УЧНІВ
Мінеральні ресурси, або корисні копалини, є найважливішими з природ-них  ресурсів.  Це  пояснюється  низкою  обставин:  вони  становлять  найбіль-шу частину сировини, із них отримують найбільшу частку енергії (теплової
та електричної). На сьогодні людина добуває близько 200 видів мінеральних
ресурсів.  Їх  можна  розподілити  на  три  великі  групи:  паливні,  рудні  та  не-рудні.
II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
1.   Які корисні копалини належать до паливних? Як вони утворюються?
2.   На які рудні корисні копалини багаті надра України?
3.   Які закономірності в географії паливних та рудних корисних копалин ви
знаєте?
4.   Які корисні копалини належать до нерудних? Де вони використовуються?
ІІІ. ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1.   ПАЛИВНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ.
Серед паливних корисних копалин найбільше значення мають ті, що ма-ють високий тепловий коефіцієнт  —  нафта, природний газ і вугілля. Найбіль-ші запаси припадають на вугілля. Вони оцінюються приблизно в 5,5 трлн т
(у тому числі 4,3 трлн т кам’яного), що в кілька разів більше від сумарних
запасів нафти і природного газу.
Завдання
1)   Самостійно  охарактеризуйте  загальні  закономірності  розміщення  най -більших  вугільних  басейнів,  використовуючи  карту  мінеральних  ресур-сів.
(Вугільні басейни розміщені на Землі нерівномірно. Їх розташування відобра-жає не тільки тектонічну будову земної кори, а й особливості рослинного покри-ву і клімату давніх часів. Тому найбільші вугільні басейни утворюють своєрідні
«вугільні пояси»: Північний, який тягнеться через Північну Америку та Євразію
й охоплює в основному територію сучасних помірного і субтропічного поясів; Пів -денний (значно менший)  —  вугільні басейни Бразилії, Південної Африки й Ав -стралії.)
2)   Позначте на контурній карті країни, що посідають провідні позиції за за-пасами вугілля.
Країни-лідери за запасами вугілля
Країна Запаси, млрд т Країна Запаси, млрд т
США 445 Німеччина 106
Китай 296 Індія 78
Росія 202 Україна 47
ПАР 116 Велика Британія 45
Австралія 116 Казахстан 34
За останні десятиліття найважливішою паливною копалиною стала нафта.
Її запаси значно менші за запаси вугілля (за різними підрахунками від 250 до
400 млрд т). Основні родовища нафти приурочені: а) до передгірних прогинів
(Месопотамська низовина і Перська затока, Волго-Уральський нафтоносний
басейн у Росії, Великі рівнини США і Канади, Каспійське море); б) до плит
давніх  і  молодих  платформ  (Північна  Сахара,  Західно-Сибірська  рівни-на);  в)  до  шельфу  (Мексиканська  і  Гвінейська  затоки,  Північне  і  Південно-Китайське моря).
Завдання
Позначте на контурній карті країни, що посідають провідні позиції за за-пасами нафти.
Країни-лідери за запасами нафти
Країна Запаси, млрд т  Країна Запаси, млрд т
Саудівська Аравія  36,0  Венесуела  11,2
Ірак  15,2  Росія  7,2
Кувейт  13,3  Лівія  3,8
ОАЕ 13,0  Мексика  3,8
Іран  12,3  США  3,7
Природний газ має походження, близьке до нафти. Тому закономірності
розташування їхніх родовищ схожі (проте вони збігаються не повністю). Лі-дер за запасами природного газу   —  Росія (1/3 світових запасів), інші великі
райони  залягання  цього  палива   —  Південно-Західна  Азія  (на  Іран  і  Катар
разом припадає теж 1/3 світових запасів; великі родовища має також Саудів-ська Аравія), Північна Африка (Алжир і Лівія), Каспійське море (Туркменіс -тан, Азербайджан), США.
Загальні  запаси  природного  газу  оцінюються  приблизно  в  400  трлн  м
3
,
достовірні   —  у 175,8 трлн м
3
.
Завдання
1)   Побудуйте секторну діаграму «Достовірні запаси нафти по регіонах світу»
(виконується діадами).
76
Достовірні запаси нафти по регіонах світу
Регіон
Запаси,  
млрд т
Частка у світових   
запасах, %
Ресурсоза -безпеченість,
років
Увесь світ 156,7  100  41
Англо-Америка  8,8  5,5  12,2
Латинська Америка  14,6  8,9  41,5
Зарубіжна Європа  2,6  1,69  5,4
Країни СНД (у т. ч. Росія)  11,9  7,6  20
Близький та Середній Схід 99,0  63,3  88,1
Решта Азії 5,8  3,8  16,6
Африка  13,5  8,9  33,2
Австралія та Океанія  0,6  0,4  19,3
2)   Побудуйте секторну діаграму «Достовірні запаси природного газу по регі-онах світу» (виконується діадами).
Достовірні запаси природного газу по регіонах світу
Регіони
Запаси,  
трлн м
3
 
Частка у світових
запасах, %
Ресурсо  забезпе -ченість, років
Увесь світ 175,8  100  67,1
Англо-Америка  7,3  4,2  9,5
Латинська Америка  7,2  4,1  60,6
Зарубіжна Європа  6,2  3,5  10,4
Країни СНД (у т. ч. Росія)  56,1  31,9  50,5
Близький та Середній Схід 71,7  40,8  47,6
Решта Азії 10,2  6,1  43,4
Африка  13,8  7,8  97,5
Австралія та Океанія  3,0  1,6  76,0
3)   Поясніть, чому Англо-Америка й Латинська Америка, які мають приблиз-но однаковий обсяг достовірних запасів природного газу, істотно відрізня-ються за показниками ресурсозабезпеченості?
4)   Позначте на контурній карті країни, що посідають провідні позиції за за-пасами природного газу.
Країни-лідери за запасами природного газу
Країна  Запаси, трлн м
3
  Країна  Запаси, трлн м
3
 
Росія  47,57  США  5,02
Іран  23,0  Алжир  4,5
Катар  14,4  Венесуела  4,52
Саудівська Аравія  6,2  Нігерія  3,5
ОАЕ 6,01  Ірак  3,4
Ряд дослідників замість терміна «паливні корисні копалини» використо-вують  інший  —  «енергетичні».  У  такому  разі  до  цієї  ж  групи,  крім  власне
паливних корисних копалин, включають уранові руди, оскільки вони є сиро-виною для отримання електроенергії на АЕС. Їх найбільші родовища приуро -чені або до щитів давніх платформ (Австралія, Південна Африка, Нігер, Бра-зилія, Україна, Канада, США), або до давніх зруйнованих гір (Франція).
Запитання та завдання
1)   Перелічіть  найважливіші  паливні  корисні  копалини,  стисло  розкажіть
про те, де вони використовуються.
2)   Назвіть особливості географії поширення запасів паливних корисних ко-палин.
3)   Чому нафта зараз є найважливішою копалиною?
Проблемні запитання
1.   За  загальногеологічними  запасами  вугілля  (5,3  трлн  т)  Росія  переви -щує  всі  країни  світу,  а  за  розвіданими  (202  млрд  т)  поступається  США  
(445 млрд т) і Китаю (272 млрд т). Як ви поясните значні відмінності між
загальногеологічними і розвіданими запасами вугілля?
2.   Забезпеченість світового господарства ресурсами вугілля значно більша,
ніж іншими видами палива. За сучасного рівня світового видобутку його
розвіданих  запасів  може  вистачити  більш  ніж  на  1000  років,  у  той  час
як  нафти  —  на  кілька  десятиліть.  Чому  частка  вугілля  у  видобутку  па -ливних корисних копалин за останні п’ятдесят років значно скоротилася,
а нафти   —  збільшилася?
(Порівняно з вугіллям нафта має низку переваг: її видобуток і транспортуван-ня коштують дешевше, вона має вищий тепловий коефіцієнт, при спалюванні дає
менші викиди в довкілля. Саме нафта є сировиною для отримання палива для су-часних карбюраторних і дизельних двигунів. Крім того, нафта є цінною хімічною
сировиною: із неї виготовляють до 300 видів хімічної продукції.)
2.   РУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ.
До найважливіших рудних корисних копалин належать залізні, марганце-ві, алюмінієві, мідні, свинцево-цинкові, олов’яні руди. Найбільше значення
серед них мають залізні руди. Вони мають метаморфічне походження, а тому
залягають  переважно  на  щитах  давніх  платформ.  Їх  загальногеологічні  за -паси оцінюються від 400 до 800 млрд т, а розвідані  —  від 150 до 200 млрд т.
Найбільші родовища якісних залізних руд залягають у Росії (Курська маг-нітна аномалія), Україні (Криворізький басейн), у родовищах Бразильського
плоскогір’я, Північно-Західної Австралії, Східної Індії, у районі озера Верх-нє (Канада і США) та на півострові Лабрадор (Канада).
Великі запаси залізних руд має Китай, але їхня якість відносно невисока.
Завдання
Позначте на контурній карті країни, що посідають провідні позиції за за-пасами  залізних  руд  (зверніть  увагу  на  те,  що  більшість  країн  належать  до
найбільших за територією).
Країни-лідери за розвіданими запасами залізних руд
Країна  Запаси, млрд т  Країна  Запаси, млрд т
Росія  57,8  Канада  11,7
Країна  Запаси, млрд т  Країна  Запаси, млрд т
Україна  20,0  Індія  11,5
Бразилія  17,6  Китай  9,0
Австралія  16,0  Казахстан  8,0
США  15,9  ПАР  4,0
Із  руд  кольорових  металів  найбільше  значення  мають  алюмінієві  руди,
переважно  боксити.  Їх  найбільші  родовища  зосереджені  в  чотирьох  райо-нах  Землі:  а)  на  заході  Африки  (особливо  у  Гвінеї);  б)  на  Бразильському
плоскогір’ї; в) на островах і узбережжі Карибського моря та прилеглих тери-торіях (Гайяна, Сурінам, Ямайка); г) на півночі Австралії. Інші басейни алю-мінієвих руд світу значно поступаються своїми запасами або якістю руд.
Найбільші родовища мідних руд утворюють кілька поясів: а) Чилійсько-Перуанський (на заході Південної Америки); б) Американо-Мексиканський
(на заході Північної Америки); в) Урало-Казахстанський (Північна та Цен -тральна Азія); г) Коппербелт (африканський мідний пояс, який охоплює ро-довища на межі ДР Конго та Замбії); д) Тихоокеанський (об’єднує родовища
Австралії та деяких островів на заході Тихого океану).
Важливе значення мають руди свинцю і цинку. Ці два метали часто міс-тяться  в  одній  і  тій  самій  гірській  породі,  нерідко  з  домішками  інших  ко-льорових  металів  (срібло,  платина,  нікель  тощо).  Такі  руди  називають  по-ліметалічними.  Найчастіше  вони  мають  метаморфічне  походження,  а  тому
залягають у давніх зруйнованих горах. Через це на руди свинцю і цинку ба -гаті такі країни, як Канада, США, Австралійський Союз, Росія. Їх географія
нагадує  поширення  родовищ  міді  (захід  Америки,  Австралія,  Центральна
Африка, Північна і Центральна Азія), але повністю з ними не збігається.
Найбільші родовища олова зосереджені в давніх та середніх за віком го-рах і утворюють три головні оловоносні пояси: а) Південносхідноазіатський
(Індонезія, Малайзія, Таїланд, М’янма, південь Китаю); б) Андський (Болі -вія);   в) Північносхідноазіатський (схід Росії).
У цілому можна зробити висновок, що значна частина родовищ руд кольо-рових  металів  розташована  в  надрах  країн,  що  розвиваються,  або  великих
країн із порівняно невисокою густотою населення (Росія, Канада, США, Ав-стралійський Союз, Бразилія).
Запитання та завдання
1)   Після відкриття Америки в цю частину світу вирушили іспанські конкіс-тадори, які прагнули не тільки захопити нові території, але й багатства.
Його уособленням було золото. У ті часи іспанці вважали, що цей благо-родний метал жовтих кольорів «народжується» у тих місцях, де найбіль-ше сонячних днів (тропічні й екваторіальні широти). Тільки згодом стало
зрозуміло,  що  між  родовищами  золота  й  кліматом  немає  настільки  без-посереднього зв’язку, хоча він є в іншого кольорового металу. Про який
метал ідеться та в яких умовах формуються його родовища?
(Мова йде про алюмінієві руди. Їх утворення пов’язане з формуванням потуж-ної кори вивітрювання на суходолі в умовах жаркого клімату зі значною кількіс -тю опадів. Тому найбільші родовища цієї корисної копалини приурочені переваж -но  до  щитів  давніх  платформ,  які  розташовані  в  жарких  кліматичних  поясах.)
2)   Порівняйте ресурсозабезпеченість окремими видами кольорових металів
(наприклад бокситів) провідних розвинених держав та інших країн світу
Чи  можна  говорити  про  те,  що  країни,  які  володіють  значними  запаса -ми бокситів, можуть об’єднатися й диктувати іншим державам свої ціни
на цю сировину, як це відбулося з нафтою в 1970-ті рр.?
Країни-лідери за розвіданими запасами бокситів
Країна  Запаси, млн т Країна Запаси, млн т
Гвінея 23 000 Китай 700
Австралія 7 400 Гайана 700
Ямайка 4 400 Сурінам 580
Бразилія 2 000 Венесуела 320
Індія  770 Росія 200
3)   Побудуйте секторну діаграму «Запаси бокситів по регіонах світу».
Світові ресурси бокситів оцінюються в 55—75 млрд тонн. У їхній структу-рі на Південну Америку припадає 33 %, Африку  —  27 %, Азію —17 %, Ав-стралію та Океанію  —  13 %, Північну Америку  —  7 %, Європу  —  3 %.
3.   НЕРУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ. ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ   
ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ.
Найважливішими нерудними корисними копалинами є хімічна сировина,
особливо фосфати і калійні солі, та деякі види технічної сировини, зокрема
алмази.
Добуванням  мінеральних  ресурсів  займаються  видобувні  галузі  промис-ловості  —  паливна  (нафтова,  газова,  вугільна  тощо),  залізорудна,  гірнича
хімія та ін. При цьому у світі намітилися певні тенденції у використанні цих
ресурсів.
1)   Загальні обсяги видобутку корисних копалин у світі поступово зростають.
На нинішньому етапі розвитку економіки з надр щороку видобувають по-над 100 млрд т корисних копалин.
 У майбутньому, незважаючи на зростання обсягів використання вторин-ної сировини (металобрухту), ця цифра буде зростати.
2)   Відбувається  поступове  переміщення  видобутку  корисних  копалин  у  се-редньо-  та  слаборозвинені  країни,  де  ще  є  нерозроблені  родовища  міне -ральної сировини, а також у важкодоступні райони розвинених країн.
3)   Поступово погіршується якість рудної сировини, яка видобувається. Од-ночасно  зростає  собівартість  видобутку  корисних  копалин  (в  основному
через  збільшення  глибини  видобутку  та  його  переміщення  в  райони  зі
складними природними умовами).
4)   Зростає  просторовий  розрив  між  районами  видобування  корисних  копа-лин та районами їх переробки. Через це збільшуються відстані перевезень
палива, рудних концентратів та нерудних корисних копалин.
Запитання
Назвіть  головні  тенденції  у  використанні  корисних  копалин  світу.  Чи
згодні ви з твердженням, що більшість із них пов’язана з вичерпаністю най -більш доступних родовищ?
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Учитель пропонує учням узагальнити відомості про особливості залягання
основних видів мінеральних ресурсів.
(Паливні корисні копалини належать здебільшого до осадових гірських порід.
Тому великі їх скупчення можуть бути приурочені до плит давніх і молодих плат -форм,  тектонічних  западин,  передгірних  прогинів.  Таке  саме  походження  має
більшість видів хімічної сировини. Тому такі корисні копалини, як солі, нерідко
розташовані поряд із родовищами нафти або природного газу.
Рудні корисні копалини найчастіше мають метаморфічне походження. Тому
зустрічаються на щитах давніх платформ або в давніх зруйнованих горах.)
Проблемне запитання
Гарвардські  економісти  Д.  Сакс  й  Е.  Уорнер  досліджували  95  країн,  які
розвиваються,  що  мають  високий  коефіцієнт  ресурсозабезпеченості  окре-мими видами корисних копалин, і помітили, що економічна залежність від
їхніх розробок сповільнила й навіть знизила економічне зростання в цих кра -їнах. Цей феномен економісти охрестили «ресурсним прокльоном». Вони ді -йшли  висновку,  що  чим  вищий  коефіцієнт  ресурсозалежності  (відношення
експорту природних ресурсів до ВВП), тим нижчий рівень ВВП на душу на -селення.
Чим  би  ви  пояснили  зворотну  залежність  між  природними  багатствами
й економічним процвітанням? Чи завжди вона відповідає дійсності (за при-клад можна взяти багаті нафтовидобувні країни)?
(Економісти пояснюють «ресурсний прокльон» по-різному. По-перше, видобу-ток природних ресурсів на експорт у кілька разів менш прибутковий, ніж обробка
матеріалів або виробництво готової продукції. По-друге, країни, що зробили ви-добувну діяльність основою своєї економіки, обумовили тенденцію до зниження
світових цін на корисні копалини.
Інші причини пов’язані з розподілом доходів від природних ресурсів. Ба-гаті на природні ресурси країни зазвичай мало інвестують у соціальну сфе -ру  —  освіту  або  охорону  здоров’я.  Кілька  подібних  країн  уважаються  най -більш  корумпованими.  Є  й  такі,  які  розривають  конфлікти  через  контроль
за ресурсами, як результат   —  вони стають нестабільними в політичному від -ношенні.
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1.   Назвіть особливості географії поширення запасів найважливіших корис-них копалин.
2.   Знайдіть спільні й відмінні риси в розміщенні запасів нафти та природного
газу.
3.   Ресурси бокситів у США не відповідають попиту на них у віддаленій пер-спективі,  однак  США  й  більшість  інших  великих  виробників  алюмінію
володіють, власне кажучи, невичерпними ресурсами іншої сировини (не
бокситів) для виробництва алюмінію, розробка яких нерентабельна за ни-нішнього рівня розвитку економіки й технологій. Використовуючи додат-кові джерела інформації, з’ясуйте, про які види сировини йдеться.
4.   Витрати при видобутку 1 т нафти становлять: Саудівська Аравія  —  10—
15 дол. США, район Північного моря (Велика Британія, Норвегія)   —  75—
100 дол. Як ви можете пояснити таку велику розбіжність у витратах на ви-добуток цього виду палива?
5.   Якщо країна невелика за розмірами, то чи означає це, що вона погано за-безпечена  мінеральними  ресурсами?  Чи  можна  говорити  про  пряму  за -лежність між розмірами території країни й ресурсозабезпеченістю?
6.   Порівняйте  ресурсозабезпеченість  мінеральними  ресурсами  України
та однієї з прикордонних країн.

Категорія: Географія 10 кл | Додав: uthitel (13.10.2014)
Переглядів: 1686 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: