Урок № 6 Закони Ґ. Менделя, їхній статистичний характер і цитологічні основи - Біологія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Біологія 11 клас

Урок № 6 Закони Ґ. Менделя, їхній статистичний характер і цитологічні основи

Урок № 6

Закони Ґ. Менделя, їхній статистичний характер
і цитологічні основи

 

Мета уроку: закріпити і розширити знання учнів про закони Ґ. Менделя та їхній статистичний характер; ознайомити учнів із проміжним характером успадкування; навчити розв’язувати генетичні задачі на моногібридне і дигібридне схрещування; розвивати увагу, пам’ять та мислення учнів; учити висловлювати свою думку; формувати активну позицію та установку учнів до самостійного надбання знань, умінь і навичок; формувати усвідомлення цінності власного життя і збереження здоров’я.

Очікувані результати: учні мають характеризувати закони Ґ. Менделя; учні мають порівнювати гомозиготи і гетерозиготи; учні мають уміти розв’язувати задачі з генетики.

Обладнання: ___________________________________________________________

Тип уроку: комбінований.

 

1.      Організаційний етап

1.1. Привітання.

1.2. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

1.4. Перевірка присутності учнів: кількість за списком ____, кількість присутніх на уроці ___, відсутніх ___.

2.      Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Усне опитування.

1.   Що таке моно-, ди- та полігібридне схрещування?

2.   Що таке гібрид?

3.   Які закони Менделя вам відомі?

2.2. Розв’язання задач, що підготували учні (індивідуальне домашнє завдання, яке слід заздалегідь перевірити, щоб уникнути помилок в умовах завдань).

3.      Мотивація навчальної діяльності

Бесіда за таблицею «Альтернативні ознаки у людини» (додаток 6), відображається на мультимедійному екрані або в роздрукованому вигляді роздається учням на парту.

Ви бачите, яке різноманіття ознак є в організмі людини (і це лише мала їх частка). Так само і в інших живих організмів є безліч ознак, які вони успадковують від своїх батьків.

Пригадаємо третій закон Менделя, або закон незалежного успадкування ознак. Про що він свідчить? (Кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3 : 1 по кожній парі (як і при моногібридному схрещуванні); при дигібридному схрещуванні серед гібридів другого покоління спостерігається розщеплення 9 : 3 : 3 : 1.)

Отже, розщеплення ознак у нащадків залежить не лише від стану зиготи (гомо- чи гетерозигота), не лише від алелів (домінантний чи рецесивний), а ще й від кількості ознак. Спробуємо сьогодні розібратися з цим законом і підтвердити його на практиці.

4.      Повідомлення теми, мети і завдань уроку

4.1. Повідомлення теми уроку.

4.2. Визначення мети і завдання уроку. (Можна записати їх на дошці або в зошитах.)

Мета уроку: закріпити і розширити знання про закони Ґ. Менделя та їхній статистичний характер.

Завдання уроку:

1.   Розширити знання про моно- і дигібридне схрещування.

2.   Навчитися розв’язувати генетичні задачі на моно- і дигібридне схрещування.

3.   Відпрацювати навички розв’язання генетичних задач у ході практичної роботи.

5.      Засвоєння нового матеріалу

1.   Проміжний характер успадкування

Бесіда

Чи бачили ви коли-небудь рожеві троянди? Як ви гадаєте, як вони утворились? Так, вони утворились від схрещування червоних троянд із білими. Отже, одна ознака не завжди домінує над іншою? До таких самих висновків дійшов і Ґ. Мендель під час схрещування нічної красуні. Це явище він назвав неповним домінуванням генів. Мендель дійшов висновку, що в разі неповного домінування генів виявляється проміжний характер успадкування.

Спробуємо на конкретних прикладах розібратись із цим явищем.

Розв’язування задач

Робота біля дошки та самостійна робота в зошитах.

 

Задача № 1

При схрещуванні між собою червоноплідної суниці завжди утворюються червоні ягоди, а при схрещуванні білої — білі. У результаті схрещування обох сортів між собою утворюються рожеві ягоди. Визначте генотип і фенотип гібридів при запиленні червоноплідної суниці пилком суниці з рожевими ягодами.

Дано:

A — червоні

а — білі

Aa — рожеві

Розв’язання:

Оскільки одна батьківська рослина має червоні плоди, то вона має бути гомозиготною за домінантною ознакою і мати генотип AA, інша батьківська рослина є гетерозиготною і має генотип Aa.

Запишемо схему схрещування:

F1 — ?

Р

AA

× ♂

Aa

 

червоні

 

рожеві

Жіноча особина може продукувати тільки гамети типу A, тоді як чоловіча — гамети типу A, а.

Позначимо типи гамет: G A, A, A, а.

Накреслимо решітку Пеннета і розв’яжемо задачу:

A

а

A

AA

червоні

Aa

рожеві

A

AA

червоні

Aa

рожеві

Отже, у нащадків відбудеться розщеплення: за генотипом — AA : Aa
у співвідношенні 1 : 1, а за фенотипом 50 % рослин будуть мати червоні плоди, а 50 % — рожеві. Рецесивна ознака не виявиться.

Відповідь: у нащадків відбудеться розщеплення за генотипом AA : Aa
у співвідношенні 1 : 1, а за фенотипом 50 % гібридів будуть мати червоні плоди, а 50 % — рожеві.

 

Задача № 2

Пряме волосся у людини — рецесивна ознака, кучеряве — не повністю домінує над прямим, у гетерозигот волосся хвилясте. Які діти за фенотипом і в якому співвідношенні можуть бути у батьків із хвилястим волоссям?

Дано:

A — кучеряве

а — пряме

Aa — хвилясте

Розв’язання:

Оскільки в обох батьків виявилось неповне домінування генів, то вони обидва є гетерозиготними і мають генотип Aa.

Запишемо схему схрещування:

F1 — ?

Р

Aa

× ♂

Aa

 

хвилясте

 

хвилясте

Жіноча особина, як і чоловіча, може продукувати гамети типу A, а.

Позначимо типи гамет: G A, а, A, а.

Накреслимо решітку Пеннета і розв’яжемо задачу:

A

а

A

AA

кучеряве

Aa

хвилясте

а

Aa

хвилясте

aa

пряме

Отже, у потомстві одержано розщеплення: за генотипом — 1AA : 2Aa : 1aa;

за фенотипом — 25 % (1/4) дітей із кучерявим волоссям : 50 % (1/2) дітей із хвилястим волоссям : 25 % (1/4) дітей із прямим волоссям, що співпадає з розщепленням за генотипом (1 : 2 : 1).

Відповідь: імовірність народження дітей у цій родині становить 25 % дітей із кучерявим волоссям, 50 % — із хвилястим, 25 % — із прямим.

 

2.   Умови, за яких діє третій закон Менделя

Фронтальна бесіда

Учитель пропонує учням пригадати, які умови мають бути виконані для дії законів Менделя (матеріал минулого уроку). Слід виокремити з них і записати в зошит ті умови, за яких діє третій закон Менделя. А саме:

1.   Гени локалізуються в різних хромосомах або розташовані на досить значній відстані в одній хромосомі.

2.   Різні типи гамет утворюються під час мейозу в однакових співвідношеннях (рівномірно).

3.   Генетично різні типи зигот і відповідні генотипи виникають і виживають
з однаковою вірогідністю.

4.   Функція генів виявляється повністю; спостерігається повна експресивність
і повна пенентрантність ознак.

5.   Досліди проводяться при однакових зовнішніх умовах і на великій вибірці.

 

3.   Формування, закріплення первинних умінь і навичок розв’язування генетичних задач у стандартних умовах — за аналогією

 

Самостійна робота, робота біля дошки

Задача № 1

Карі очі — домінантна ознака, блакитні — рецесивна. Темне волосся домінує над світлим. Темноволоса, дигомозиготна жінка з карими очима одружилася із світловолосим чоловіком із блакитними очима. Визначте, який генотип і фенотип можуть бути у дітей у цій родині.

Орієнтир до розв’язання задачі:

1.   Позначимо гени:

A — домінантний ген (темне волосся);

а — рецесивний ген (світле волосся);

B — домінантний ген (карі очі);

b — рецесивний ген (блакитні очі).

2.   Запишемо схему схрещування:

Р

AABB

× ♂

aabb

 

темноволоса

кароока

 

світловолосий

блакитноокий

Жіноча особина може продукувати гамети тільки типу AB, а чоловіча — тільки аb.

Позначимо типи гамет: G AB, аb.

3.   Накреслимо решітку Пеннета і розв’яжемо задачу:

ab

АB

AaBb

темноволосі

кароокі

Відповідь: усі нащадки матимуть генотип AaBb, а за фенотипом вони всі будуть темноволосими та кароокими.

 

4.   Вправи з відпрацювання умінь і навичок розв’язування задач
в умовах, які змінили

 

Самостійна робота, робота біля дошки

Задача № 2

Карі очі — домінантна ознака, блакитні — рецесивна. Темне волосся домінує над світлим. Темноволоса, дигетерозиготна жінка з карими очима одружилася із світловолосим чоловіком із блакитними очима. Визначте, який фенотип можуть мати діти в цій родині.

Орієнтир до розв’язання задачі:

1.   Позначимо гени:

A — домінантний ген (темне волосся);

а — рецесивний ген (світле волосся);

B — домінантний ген (карі очі);

b — рецесивний ген (блакитні очі).

2.   Запишемо схему схрещування:

Р

AaBb

× ♂

aabb

 

темноволоса

кароока

 

світловолосий

блакитноокий

Жіноча особина може продукувати гамети типу AB, Ab, аB, аb, а чоловіча — тільки аb.

Позначимо типи гамет: G AB, Ab, аB, аb, аb.

 

3.   Накреслимо решітку Пеннета і розв’яжемо задачу:

 

ab

ab

ab

ab

AB

AaBb

темноволосі

кароокі

AaBb

темноволосі

кароокі

AaBb

темноволосі

кароокі

AaBb

темноволосі

кароокі

Ab

Aabb

темноволосі

блакитноокі

Aabb

темноволосі

блакитноокі

Aabb

темноволосі

блакитноокі

Aabb

темноволосі

блакитноокі

aB

aaBb

світловолосі

кароокі

aaBb

світловолосі

кароокі

aaBb

світловолосі

кароокі

aaBb

світловолосі

кароокі

ab

aabb

світловолосі

блакитноокі

aabb

світловолосі

блакитноокі

aabb

світловолосі

блакитноокі

aabb

світловолосі

блакитноокі

 

Отже, у потомстві одержано розщеплення 1 : 1 : 1 : 1 як за генотипом, так і за фенотипом.

Відповідь: фенотип дітей становить: 50 % темноволосих, із них 25 % — кароокі й 25 % — блакитноокі та 50 % світловолосих, із них 25 % — кароокі й 25 % — блакитноокі.

 

6.   Узагальнення, систематизація і закріплення знань

 

6.      Узагальнення, систематизація і закріплення знань

Практична робота № 1

Тема: розв’язання типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування).

7.      Підбиття підсумків уроку, рефлексія

«Закінчи речення»

— Сьогодні на уроці я зрозумів…

— Сьогодні на уроці я навчився…

— На цьому уроці найцікавішим було…

— На цьому уроці мені було найважче…

— Сьогодні на уроці я не зрозумів…

— У мене виникло запитання щодо…

Необхідно підвести учнів до розуміння того, що вони набули нових умінь, за допомогою яких зможуть вирішувати певні генетичні питання. Обов’язково слід зупинитись на тих елементах, що були найважчими, або тих, які вони взагалі не зрозуміли. Ці питання необхідно ще раз відпрацювати. Якщо вистачає часу на уроці, то можна зробити це одразу. Можна зробити це на початку наступного уроку або дати на домашнє завдання декілька подібних задач для того, щоб розібрати помилки при перевірці домашнього завдання.

8.      Інформування учнів про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

8.1. Завдання для всього класу.

Підручник _______________________________________________________________

Робочий зошит ___________________________________________________________

8.2. Індивідуальне завдання.

1.   Користуючись таблицею «Альтернативні ознаки у людини», самостійно скласти задачу на дигібридне схрещування і розв’язати її.

2.   Підготувати повідомлення про Т. Х. Моргана та хромосомну теорію спадковості.

Категорія: Біологія 11 клас | Додав: uthitel (23.12.2013)
Переглядів: 2599 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: