Урок № 42 Природний добір - Біологія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Біологія 11 клас

Урок № 42 Природний добір

Урок № 42

Природний добір

Мета уроку: поглибити знання учнів про фактори еволюції; ознайомити з поняттями «природний добір» і «боротьба за існування»; навчити порівнювати природний і штучний добори; розвивати увагу і мислення учнів, уміння висловлювати свою думку; формувати навички узагальнення інформації, уміння робити висновки, формувати активну позицію та установку учнів до самостійного надбання знань, умінь і навичок; формувати усвідомлення цінності боротьби за існування для кожної живої істоти.

Очікувані результати: учні мають наводити приклади внутрішньовидової, міжвидової боротьби за існування, форм природного добору; учні мають характеризувати рушійні сили еволюції, природний добір, його види; учні мають порівнювати штучний і природний добори.

Обладнання: ___________________________________________________________

Тип уроку: комбінований.

 

n  1.      Організаційний етап

1.1. Привітання.

1.2. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

1.4. Перевірка присутності учнів: кількість за списком ____, кількість присутніх на уроці ___, відсутніх ___.

n  2.      Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Один учень біля дошки пригадує і коротко записує основні положення синтетичної теорії еволюції.

2.2. Фронтальна бесіда.

1.   Що таке еволюція?

2.   Які фактори еволюції вам відомі?

2.3. Відповідь учня біля дошки. Інші учні доповнюють та коригують його відповіді.

n  3.      Мотивація навчальної діяльності

Обговорення висловів

В природі всюди бачимо ми суперечкуборотьбу і поперемінну перепону… Більшої наочності досягає ця всезагальна боротьба в світі тваринкотрі живляться рослинамиі в якому в свою чергу будь-яка тварина стає здобиччю і харчем іншої.

Істоти… живуть лише тимщо пожирають одна одну.

Хижа тварина є живою могилою тисяч інших і підтримує своє існування цілим рядом мученицьких смертей.

А. Шопенгауер

— Що мав на увазі вчений?

— А як ви розумієте термін «боротьба за існування»?

n  4.      Повідомлення теми, мети і завдань уроку

4.1. Повідомлення теми уроку.

4.2. Визначення мети і завдань уроку. Можна записати їх на дошці або в зошитах.

Мета уроку: ознайомитися з поняттями «природний добір».

Завдання уроку:

1.   Дізнатися, що таке природний добір та боротьба за існування, якою вона буває.

2.   Поглибити свої знання про фактори еволюції.

3.   Навчитися порівнювати між собою природний і штучний добори.

n  5.      Засвоєння нового матеріалу

1.   Боротьба за існування

Розповідь учителя

Дарвін та Уоллес уперше дійшли висновку, що причиною еволюції є результат взаємодії організмів із навколишнім середовищем (як абіотичним (неорганічним), так
і біотичним). Саме цей процес взаємодії і є основною сутністю боротьби за існування.

Поняття «боротьба за існування», запроваджене в біологічну науку Ч. Дарвіном,

є складовою частиною його еволюційного вчення.

За вченням Дарвіна боротьба за існування трактується як боротьба між особинами різних видів чи одного виду, а також як боротьба рослин і тварин із несприятливими для них фізико-хімічними умовами життя (низькі чи дуже високі температури, недостача або надлишок вологи, значна засоленість, сильні вітри тощо).

Академік І. І. Шмальгаузен розглядав боротьбу за існування як активність організмів по відношенню до зовнішнього біотичного і абіотичного середовища

і ставив її до числа головних факторів еволюції.
Дарвін виділив три основні форми боротьби за існування: залежність від абіотичних чинників середовища, міжвидову й внутрішньовидову боротьбу.

 

Складання схеми

 

 
 
 
 
 
 
«Велике коло», словникова робота
Учні по колу обговорюють три форми боротьби за існування.
Залежність організмів від абіотичних чинників середовища особливо гостро виявляється в тих випадках, коли зовнішні умови середовища погіршуються: наприклад, добові й сезонні коливання температури або вологості. Ця форма боротьби за існування припускає, що чинником добору, який елімінує (нищівним чинником),

є кліматичні або інші абіотичні чинники.
Міжвидова боротьба виявляється у двох формах: прямій і непрямій.
Пряма міжвидова боротьба полягає в безпосередніх складних стосунках між видами в біоценозі (сукупності рослин і тварин, які населяють ділянку середовища існування з більш-менш однорідними умовами життя). Визначальну роль у цих стосунках відіграють трофічні (харчові) зв’язки, тобто взаємозв’язки в харчових ланцюгах. У цьому випадку для рослини, наприклад, прямим чинником, що елімінує,

є тварина, яка живиться нею, для травоїдної тварини — м’ясоїдна тварина (хижак). Сюди слід зарахувати і паразитизм: паразит виступає стосовно хазяїна як прямий чинник, що елімінує (відбірковий чинник).
Непряма міжвидова боротьба (міжвидова конкуренція) — біологічне змагання між видами в біогеоценозі (взаємообумовленому комплексі живих і неживих компонентів, пов’язаних між собою обміном речовин та енергії) за світло, харчові ресурси, місця проживання й інші умови життєзабезпечення. Конкуренція у відкритій формі між двома видами може виявлятися через залежність від одних й тих самих життєвих засобів. Так, серед ссавців гризуни й копитні пов’язані єдністю джерел харчування — вони конкурують між собою за більш успішне їх використання. Конкурувати між собою на основі спільності джерел харчування можуть і більш віддалені один від одного в систематичному положенні види. Наприклад, комахи й копитні: більше використання придатної для їжі рослинності однією групою (наприклад перелітною сараною) прирікає на голод і навіть загибель її суперника, тобто травоїдних ссавців.

У багатьох інших випадках міжвидове змагання набуває не таких виразних форм, хоч і виявляється досить помітно. Наприклад, тривалу боротьбу за світло, їжу, простір для росту ведуть між собою всі рослини на лузі, галявині і т. д.
Але найбільш гострою є конкуренція між близькими видами, оскільки особини, що їх складають, виявляють набагато більше однотипних вимог до умов існування. Тому ми часто спостерігаємо витіснення одного виду іншим, близьким до нього, зі схожими потребами. Так, сірий пацюк витісняє чорного, європейські горобці — американських в’юрків, рудий тарган-прусак витісняє чорного таргана звідусіль, де тільки його зустріне.
Внутрішньовидова боротьба виявляється у внутрішньовидовій конкуренції, що має найбільш гострий характер, оскільки для існування й розмноження особин одного виду необхідні однакові умови. Серед тварин, які належать до одного виду і є поживою для певного виду хижаків, жертвою в першу чергу стають ті, у яких менше виражене захисне забарвлення, повільніший біг тощо. Те саме спостерігається й серед хижаків. Той, хто є більш успішним, більш спритним, швидким і т. д., захоплює здобич. Внутрішньовидова боротьба виявляється також у статевій конкуренції.
 

2.   Природній добір

Розповідь учителя, словникова робота

Природний добір — процес, завдяки якому сприятливі спадкові характеристики стають більш загальними в наступних поколіннях популяції організмів, що розмножуються, а несприятливі спадкові характеристики стають менш загальними.

Тобто природний добір — це переважаюче виживання і розмноження найпристосованіших до умов існування організмів певного виду.

 

Довідка

Термін «природній добір» був уведений Чарлзом Дарвіном в його інноваційній книзі «Походження видів» у 1859 році.

 

Природний добір може бути індивідуальним (спрямованим на збереження окремих особин з ознаками, що забезпечують їх перевагу у боротьбі за існування в межах популяції) і груповим (закріплюючи корисні ознаки для певної групи).

 

Складання схеми

I. I. Шмальгаузен визначив три форми природного добору:

«Велике коло», словникова робота

Учні обговорюють три види природного добору.

Стабілізуючий — спрямований на підтримання середньої норми реакції ознаки організму й усунення особин із крайньою нормою реакції в сталих умовах середовища. Добір є консервативним, тобто діє у постійних умовах середовища, і спрямований на збереження основних ознак виду в незміненому стані. Така форма добору підтримує сталість певного фенотипу, що відповідає навколишньому середовищу.

Рушійний — приводить до закріплення ознак, що відхиляються від норми. Добір діє в мінливих умовах середовища і приводить до зміни середньої норми реакції, тобто еволюції виду. За такої форми дія відбору спрямована в певний бік, що приводить до зміни фенотипу (наприклад, у різних тварин, що ведуть риючий спосіб життя (вовчок, жук-гнойовик, кріт) виникають копальні кінцівки).

Дизруптивний (що розриває) — добір, спрямований на збереження особин із крайніми ознаками і знищення особин із середніми ознаками. Діє в мінливих умовах, приводить до роз’єднання єдиної популяції й утворення двох нових популяцій із відмінними ознаками. Добір може привести до появи нових популяцій і видів. Наприклад, популяції безкрилих і крилатих форм комах.

 

Слово вчителя

Будь-яка форма добору діє не випадково, а проходить через збереження і накопичення корисних ознак. Добір відбувається успішно в тому випадку, якщо збільшується спектр мінливості й урізноманітнюються генотипи видів.

Природний добір є рушійною силою еволюції, оскільки сприяє пристосуванню організмів до умов середовища і приводить до утворення нових популяцій, а згодом підвидів і видів.

n  6.      Узагальнення, систематизація і закріплення знань

Практична робота № 4 (академічний рівень)

Практична робота № 3 (рівень стандарту)

Тема. Порівняння природного і штучного доборів.

Мета: порівняти штучний і природний добори, виявити в них спільні і відмінні ознаки, проаналізувати їх значення.

 

Ú  Зверніть увагу учнів

Перед початком практичної роботи необхідно нагадати учням поняття «штучний добір».

 

Штучний добір — вибіркове допущення до розмноження тваринрослин або інших організмів із метою виведення нових сортів та порід, які мають бажані якості.

 

Хід роботи

1.   За допомогою тексту підручника і додаткових матеріалів порівняйте природний
і штучний добори за запропонованими ознаками, заповнивши таблицю:

Ознаки

Природний добір

Штучний добір

Спільні

 

 

Відмінні:

 

 

— хто або що є чинником;

 

 

— ознак, які зберігаються;

 

 

— як давно відбувається;

 

 

— результат;

 

 

— форми добору;

 

 

— значення

 

 

2.   Порівняйте між собою два види однієї родини, які утворилися в результаті дії природного і штучного доборів (наприклад, вовка звичайного і будь-яку породу собаки). Визначте спільні і відмінні ознаки, поясніть, із чим вони пов’язані.

3.   Зробіть висновок про спільні і відмінні ознаки природного і штучного доборів, їх значення.

n  7.      Підбиття підсумків уроку, рефлексія

Обговорення цитати

Я маю застерегти, що я вживаю цей термін («боротьба за існування») у широкому метафоричному розумінні, включаючи залежність однієї істоти від іншої і включаючи також (це важить більше) не тільки життя особини, а й її успіх щодо того, щоб залишити потомство.

Ч. Дарвін, «Походження видів шляхом природного добору, або Збереження обраних порід у боротьбі за життя», X., 1936, с. 88

— Так що ж таке боротьба за існування?

— Чи можете ви навести приклади боротьби за існування в живій природі?

n  8.      Інформування учнів про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

8.1. Завдання для всього класу.

Підручник _______________________________________________________________

Робочий зошит ___________________________________________________________

8.2. Індивідуальне завдання.

Підготувати повідомлення про способи і шляхи видоутворення.

 

Категорія: Біологія 11 клас | Додав: uthitel (02.01.2014)
Переглядів: 6266 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 1.0/2
Всього коментарів: 1
1  
Додати ще й презентацію!

Ім`я *:
Email *:
Код *: