Урок № 3 Будова і утворення статевих клітин - Біологія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Біологія 11 клас

Урок № 3 Будова і утворення статевих клітин
Урок № 3

Будова і утворення статевих клітин

Мета уроку: ознайомити учнів із будовою статевих клітин, особливостями їх утворення; показати, як відбувається гаметогенез і запліднення у різних груп організмів (рослин і тварин), показати біологічне значення процесу запліднення; формувати навички дослідницької діяльності; навчати виокремлювати проблеми із поставленого завдання; розвивати увагу і пам’ять учнів; формувати ділові товариські відносини в колективі.
Очікувані результати: учні мають пояснювати значення статевих клітин у забезпеченні безперервності існування виду; учні мають характеризувати будову статевих клітин, біологічні та соціальні аспекти регуляції розмноження у людини.
Обладнання: ___________________________________________________________
Тип уроку: комбінований.

 1. Організаційний етап
1.1. Привітання.
1.2. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.
1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.
1.4. Перевірка присутності учнів: кількість за списком ____, кількість присутніх на уроці ___, відсутніх ___.
 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
Розв’язування кросворда
 3. Мотивація навчальної діяльності
Обговорення вислову
Відмінності між чоловіками й жінками мають суто біологічну природу, отже, є неподоланними й вічними.
— Як ви розумієте ці слова?
— Що розрізняє чоловічу і жіночу статі?
Статеві клітини чоловіка й жінки, а також більшості живих організмів, дуже відрізняються. Чим саме і з чим це пов’язане ми сьогодні й дізнаємось.
 4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку
4.1. Повідомлення теми уроку.
4.2. Визначення мети й завдань уроку. (Можна записати їх на дошці або в зошитах.)
Мета уроку: ознайомитися з будовою та способом утворення статевих клітин.
Завдання уроку:
1. Розширити уявлення про поняття «запліднення».
2. Дізнатися: яку будову мають статеві клітини; як утворюються статеві клітини; як відбувається запліднення у тварин та рослин.
 5. Засвоєння нового матеріалу
1. Гаметогенез
Пошуковий метод, складання схем, словникова робота
Учням пропонується знайти інформацію щодо чоловічих та жіночих гамет. Визначення слід записати у словник, а коротку характеристику — у зошит.
Сперматозоїд — чоловіча статева клітина тваринних та рослинних організмів. Рух сперматозоїда відбувається переважно за допомогою джгутика або амебоїдно (наприклад у деяких ракоподібних).
Сперматозоїди у тварин містяться у біологічній рідині, що називається спермою. Типовий тваринний сперматозоїд складається з головки, шийки, тіла (або проміжної частини) та хвоста. У голові розташоване гаплоїдне ядро зі спадковою інформацією
і акросома (спереду від ядра та зразу під плазматичною мембраною), яка містить ферменти для руйнування оболонки яйцеклітини. У шийці розташовано базальне тіло джгутика. Тіло сформоване так званою мітохондріальною спіраллю — комплексом, що складається з мітохондрій. Хвіст безпосередньо сформований щільними білковими фібрилами та фібрилярним футляром. У комах головка сперматозоїда сильно видовжена, іноді спірально закручена та непомітно переходить у довгий хвіст (джгутик). Цей хвіст займає переважно заднє положення.
Яйцеклітина — жіноча статева клітина, що утворюється шляхом овогенезу, має гаплоїдний набір хромосом та є невід’ємною складовою процесу копуляції. Людська яйцеклітина вперше була описана в 1827 році. Від сперматозоїда відрізняється:
• переважною нерухомістю;
• характерною більш чи менш кулястою формою;
• наявністю різноманітних захисних оболонок та оболонок — джерел поживних речовин;
• відсутністю функціональних органел чи утворів, притаманних сперматозоїду: хвоста, спеціалізованого мітохондріального комплексу, акросоми тощо;
• генетичною інформацією (статеві хромосоми — XX);
• особливостями утворення і розвитку, тривалістю життя;
• значно меншою кількістю в організмі (за життя в жіночому організмі утворюється близько 400 яйцеклітин, тоді як сперматозоїдів у чоловічому — сотні мільйонів);
• наявністю запасу поживних речовин для розвитку майбутнього зародка, локалізованих у цитоплазмі, і відповідно;
• значно більшими розмірами (яйцеклітина людини в 85 000 разів більша за сперматозоїда).
Характерною властивістю яйцеклітини є блокування проникності своїх оболонок після контакту з акросомою першого сперматозоїда та перехід зі стану спокою до розвитку (активація).

Довідка
Карл Бер — російський природодослідник у 1827 р. відкрив яйцеклітину
в ссавців; установив, що всі багатоклітинні організми починають свій розвиток з однієї клітини.

Цікавий факт
Порівняльні діаметри яйцеклітин деяких тварин (без оболонок):
• плацентарні ссавці (зародки живляться від материнського організму через плаценту): миша-полівка — 50 мкм, людина — 90 мкм, вівця — 180 мкм;
• інші хребетні — риби, плазуни, земноводні, птахи (зародки живляться від жовтка — запасу поживних речовин яйця): акула — 50–70 мм, страус —
80 мм. З урахуванням оболонок яйцеклітина африканського страуса може досягати 150 мм в довжину та маси 1,5–2 кг.
Довжина сперматозоїда становить від 10 мкм до 800 мкм, хоча інколи може досягати і 8000 мкм (деякі ракоподібні).

Учням пропонується знайти в підручнику і виписати в зошит визначення понять нового матеріалу: гаметогенез, овогенез, сперматогенез.
Гаметогенез — процес формування й утворення статевих клітин — гамет.
Гаметогенез чоловічих гамет (сперматозоїдів, сперміїв) називають сперматогенезом, жіночих гамет (яйцеклітин) — оогенезом. У тварин і рослин гаметогенез протікає по-різному, залежно від місця мейозу в життєвому циклі цих організмів.

Складання схеми
Учитель малює схему на дошці і пояснює стадії процесу. Учні малюють схему
в зошитах.
Стадії гаметогенезу:
1. Стадія розмноження. На цій стадії первинні статеві клітини діляться шляхом послідовних мітозів, у результаті чого їхня кількість збільшується.
2. Стадія росту. Клітини, що утворились шляхом мітозів, збільшуються до певних розмірів.
3. Стадія дозрівання. Це стадія послідовного проходження двох поділів мейозу. Перший поділ у багатьох видів є редукційним, оскільки саме під час нього гомологічні хромосоми розходяться до різних клітин. Таким чином, кожна з клітин, що утворилися, набуває половинного (гаплоїдного) набору хромосом, де кожен ген представлений лише одним алелем. Кожна дочірня клітина після цього поділу має набір хромосом — n.
4. Стадія формування. На цій стадії у сперматозоїдах ядро та цитоплазма ущільнюються


 2. Запліднення у тварин
Розповідь учителя, словникова робота
Запліднення (сингамія) — процес злиття чоловічої та жіночої статевих клітин (гамет) рослинних і тваринних організмів, що лежить в основі статевого розмноження. Внаслідок запліднення утворюється зигота, яка дає початок новому організмові.
У тварин запліднення може бути зовнішнім і внутрішнім. При зовнішньому заплідненні жіноча і чоловіча статеві клітини зливаються поза органами статевої системи самки (або гермафродитної особини). Зовнішнє запліднення властиве здебільшого мешканцям водойм (багатощетинковим червам, двостулковим молюскам, річковим ракам, голкошкірим, ланцетникам, більшості кісткових риб і земноводних),
а також деяким наземним тваринам (наприклад дощовим черв’якам).
Внутрішнє запліднення відбувається в органах статевої системи самки (або гермафродитної особини). Воно притаманне більшості наземних тварин (комахам, плазунам, птахам, ссавцям), а також багатьом мешканцям водойм (наприклад хрящовим рибам)

 3. Запліднення у рослин
Повідомлення учнів, словникова робота
Уперше подвійне запліднення дослідив у 1898 р. професор Київського університету Святого Володимира (нині імені Тараса Шевченка) український учений С. Г. Навашин.
У рослин запліднення відбувається після запилення.
Запилення — процес перенесення пилку з пиляків за допомогою комах, вітру чи води на приймочку маточки. Воно відбувається під час цвітіння рослин. Розрізняють два способи запилення: самозапилення і перехресне запилення.
Після того як пилок потрапляє на приймочку маточки, починається формування пилкової трубки.
Пилкова трубка за короткий час проходить крізь пухку тканину стовпчика і через мікропіле проникає до зародкового мішка. Ріст пилкової трубки активізує вегетативна клітина, що розміщена в прикінцевій частині. За вегетативною клітиною в пилкову трубку переходить генеративна клітина, з якої в результаті мітотичного поділу утворюються два спермії. В окремих випадках спермії можуть утворюватися ще
в пиляку.
У місці контакту трубки із зародковим мішком стінки останнього ослизнюються
і пилкова трубка проходить усередину. Досягнувши яйцеклітини, пилкова трубка розривається, і з неї виходять два спермії, а вегетативна клітина трубки руйнується. Спермії виходять, і один із них зливається з ядром яйцеклітини, утворюючи зиготу,
а другий — із вторинним (диплоїдним) ядром центральної клітини, яка дає початок ендосперму. Таким чином у зародковому мішку відбувається подвійне запліднення.
У зародковий мішок може проникати декілька пилкових трубок. Однак спермії цих трубок не беруть участі в заплідненні і дегенерують. Коли у зав’язі є декілька насінних зачатків, то в кожному з них відбувається описаний вище процес.
Значення подвійного запліднення полягає в тому, що і зигота, і первинна клітина ендосперму, маючи подвійну спадковість, набувають більшої життєздатності
і пристосованості до умов існування. Тому стає зрозумілою роль численних пристосувань у морфології та фізіології квітки, спрямованих на забезпечення перехресного запилення.

6. Узагальнення, систематизація і закріплення знань

Лабораторна робота № 1
Тема. Будова статевих клітин.
Мета: ознайомитися з будовою статевих клітин на постійних мікропрепаратах, виявити зв’язок між будовою та функціями статевих клітин.
Обладнання: постійні мікропрепарати сім’яників та яєчників, сперматозоїдів та яйцеклітин.
Хід роботи
1. Підготувати мікроскоп до роботи.
2. Розглянути постійний мікропрепарат сім’яника жаби або сперматозоїдів морської свинки. Знайти сперматозоїди на різних стадіях розвитку. Замалювати побачене, зробити позначення.
3. Розглянути готовий мікропрепарат яєчника кішки або іншого ссавця. Знайти яйцеклітини на різних стадіях розвитку, розміщені у фолікулах. Замалювати побачене, зробити позначення.
4. Назвати риси схожості в будові яйцеклітини та сперматозоїда.
5. Назвати риси відмінності в будові яйцеклітини та сперматозоїда, пояснити, з чим вони пов’язані.
6. Зробити висновок про особливості розвитку сперматозоїдів та яйцеклітин.
У висновку слід звернути увагу на особливості будови гамет залежно від виконуваних функцій. Основна функція яйцеклітини — дозрівання і розвиток нового організму, тому вона велика, малорухома і містить багато поживних речовин.
Основна функція сперматозоїда — донести спадкову інформацію до яйцеклітини, тому він рухливий і маленький.

Зверніть увагу учнів
 Значення мітозу на стадії розмноження полягає у збільшенні кількості статевих клітин, а значення мейозу на стадії дозрівання полягає в розподілі генетичного матеріалу і формуванні гаплоїдних гамет
 7. Підбиття підсумків уроку, рефлексія
Фронтальна бесіда
1. Як утворюються статеві клітини?
2. Яку будову мають статеві клітини?
3. Що таке запліднення?
4. Як відбувається запліднення у тварин та рослин?
 8. Інформування учнів про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
8.1. Завдання для всього класу.
Підручник _______________________________________________________________
Робочий зошит ___________________________________________________________
8.2. Індивідуальне завдання.
Підготувати короткі повідомлення про історію становлення генетики як науки.
Категорія: Біологія 11 клас | Додав: uthitel (22.12.2013)
Переглядів: 7830 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 2.0/2
Всього коментарів: 1
1  
нужен ответ к этой лабораторной

Ім`я *:
Email *:
Код *: