Урок № 27 Т ЕМА . ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ - Біологія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Біологія 11 клас

Урок № 27 Т ЕМА . ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ


Урок  №  27
Т ЕМА .  ЕКОЛОГІЧНІ  ФАКТОРИ
  м ета:   розширити  уявлення  про  екологічні  фактори,  показати  основні  закономірності  дії
екологічних  факторів  на  живі  організми  та  їхні  співтовариства.
о бладнання  й  матеріали:  фотографії,  малюнки,  плакати,  схеми,  що  дозволяють  ілюструвати
тему  уроку;  довідники,  підручники,  аркуші  паперу  для  малювання,  фломастери,
ілюстрації  з  журналів.
Базові  поняття  й  терміни:  абіотичні,  біотичні,  антропогенні  фактори,  обмежувальний  фактор,
зона  оптимуму,  ареал,  екологічна  ніша.
  Тип  уроку:   комбінований.
Структура  уроку
  I.   Організаційний етап ..................................... 1 хв
  II.  Актуалізація опорних знань і мотивація  
навчальної діяльності  ................................... 10 хв
  III.   Вивчення нового матеріалу  ..............................  20 хв
  IV.   Узагальнення, систематизація й контроль   
знань і вмінь учнів   ......................................  7 хв
  V.  Самостійна робота .......................................  5 хв
  VI.  Підбиття підсумків уроку   ................................  1 хв
 VII.   Домашнє завдання  ......................................  1 хв
Хід  уроку
  I.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  ЕТАП
  II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  І  МОТИВАЦІЯ  
НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
1.   Перевірка  домашнього  завдання.
2.   Проведення  тесту  (визначення  правильних  тверджень),
який  учні  складали  на  попередньому  уроці.
3.   Учитель  пропонує  учням  сформулювати  запитання  за
темою уроку задля усвідомлення мети та завдань уроку.
Орієнтовні  запитання:
Які  фактори  належать  до  екологічних?   9
Які існують закономірності дії екологічних факторів на    9
живі  організми?
Яке  значення  для  людини  мають  знання  про  основні    9
закономірності  дії  екологічних  факторів?
Які  базові  знання  допоможуть  у  сприйнятті  цієї  теми?   9
  III.  ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
I  варіант  вивчення  нового  матеріалу
розповідь  учителя  з  елементами  бесіди   ;
Запитання  до  учнів   ;
Які  приклади  впливу  одних  живих  організмів  на  інші    9
вам  відомі?
Учитель  коригує  й  доповнює  відповіді  учнів.
У природі існують різноманітні форми взаємодій живих
організмів  та  їхнього  впливу  на  інші  живі  організми.
1.   Одні  живі  організми  служать  їжею  для  інших.  Напри-клад,  рослини  служать  їжею  для  травоїдних  тварин,
травоїдні  тварини  —  для  хижаків.  Харчові  взаємодії
утворюють  ланцюги  живлення.
2.   Живі  організми  можуть  бути  середовищем  існування
для  паразитів.
3.   Комахи,  птахи  сприяють  запиленню  рослин.
4.   Живі  організми  впливають  один  на  одного,  виділяючи
хімічні  речовини,  виконуючи  механічну  дію  тощо.  За-ймаючи  територію,  тварини  використовують  різнома -нітні  сигнали  для  інших  організмів.  Це  можуть  бути
хімічні,  звукові  сигнали  тощо.
5.   Деякі живі організми створюють для інших необхідний
мікроклімат,  «квартиранство».
6.   Поширення  насіння  тваринами.
Усі  взаємодії  живих  організмів  належать  до біотичних
факторів. Біотичні взаємодії виявляються у взаємному впли -ві  організмів  різних  видів,  у  найрізноманітніших  формах.
Запитання  до  учнів   ;
Які  впливи  неживої  природи  на  живі  організми  вам    9 відомі?
учитель  коригує  й  доповнює  відповіді  учнів.
Абіотичні фактори — це сукупність неорганічних умов
(факторів)  перебування  організмів.  Фактори  абіотичного  се -редовища  можна  поділити  на  хімічні  (склад  повітря,  води,
ґрунту тощо), механічні (температура повітря, води, баромет-ричний  тиск,  радіаційний  фон,  вітри,  течії  тощо).
Запитання  до  учнів   ;
Які  впливи  з  боку  людини  на  природне  середовище    9
й  живі  організми  вам  відомі?
Орієнтовна  відповідь  учня:
Антропогенні фактори — усі види господарської діяль -ності,  наприклад  меліорація,  оранка  земель,  застосування
отрутохімікатів,  забруднення  навколишнього  середовища,—  
впливають на природне середовище, змінюють умови існуван -ня живих організмів. Така діяльність призводить до руйнуван-ня  природного  середовища,  порушення  природної  рівноваги.
Вплив антропогенного фактора призвів до зміни стану приро -ди  планети,  щороку  цей  вплив  зростає  все  більше  й  більше.
Перед  людством  постає  першорядне  завдання:  змінити  взає-мини  із  природою,  створити  ноосферу,  де  розумна  діяльність
людини  приведе  до  гармонії  природного  середовища.
міні-лекція.  розвиваємо  уміння  конспектувати   ;
Учитель пропонує написати конспект лекції. Системати-зація матеріалу у вигляді таблиць і схем, графіків підвищує
оцінку  за  конспект.
Основні закономірності дії екологічних факторів
1.   Екологічна  ніша.  Правило  екологічної  індивідуаль-ності.
2.   Закон  оптимуму.  Обмежувальний  фактор.
3.   Взаємодія  екологічних  факторів.
4.   Закон  взаємокомпенсації  екологічних  факторів.
II  варіант  вивчення  нового  матеріалу
організація  одержання  нових  знань   ;
На  столах  розкладено  роздавальний  матеріал,  довідни-ки,  аркуші  паперу  для  малювання,  фломастери,  клей.
Учитель об’єднує клас у групи по 4–5 учнів, розподіляє
ролі  з  урахуванням  побажань.
1.   Капітан  команди  готує  ілюстративний  матеріал  до  ви-вчення впливу факторів на живі організми, розподіляє
роботу  в  групі.
2.   Учитель  призначає  групу  експертів  із  числа  сильних
учнів.
Завдання :
1 група . Тема роботи: 1. «Вплив абіотичних факторів на
живі  організми».  2.  Правило  екологічної  індивідуальності.
Створення  ілюстрованих  презентацій.  Повідомлення.
2 група . Тема роботи: 1. «Вплив біотичних факторів на
живі  організми».  2.  Закон  оптимуму.
Створення  ілюстрованих  презентацій.  Повідомлення.
3 група . Тема роботи: 1. «Вплив антропогенного факто -ра  на  живі  організми».  2.  Взаємодія  екологічних  факторів.
Створення  ілюстрованих  презентацій.  Повідомлення.
4  група .  Тема  роботи:  1.  «Основні  закономірності  дії
екологічних  факторів  на  живі  організми».  2.  Закон  взаємо -компенсації  екологічних  факторів.
Створення  ілюстрованих  презентацій.  Повідомлення.
5 група . Експерти (оцінка роботи учнів груп, висновки,
підбиття  підсумків).
Під  час  презентацій  учні  повинні  заповнити  таблицю,
у  якій  учитель  пропонує  схарактеризувати  основні  законо -мірності  дії  екологічних  факторів  на  організм.
Закономірність Формулювання Біологічний  зміст
Правило  екологічної  індиві-дуальності
Закон  оптимуму
Явище  взаємодії  екологіч -них  факторів
Закон  взаємокомпенсації
факторів
ДОДАТКОВИЙ  МАТЕРІАЛ
екологічні  фактори
Біотичні  фактори Абіотичні  фактори Антропогенні  фактори
Біотичні фактори —  це  різноманітні  форми  взаємодій
живих  організмів  та  їхній  вплив  на  інші  живі  організми.
Одні з них служать їжею для інших. Наприклад, рослини   —
для  травоїдних  тварин,  травоїдні  тварини  —  для  хижаків.
Харчові взаємодії утворюють так звані трофічні ланцюги, або
сітку  живлення.  Живі  організми  можуть  бути  середовищем
існування для паразитів. Комахи, птахи сприяють запиленню
рослин.
Живі організми впливають на інші живі організми, ви-діляючи  хімічні  речовини,  виконуючи  механічну  дію  тощо.
Деякі  живі  організми  створюють  для  інших  необхідний  мі -кроклімат,  можливе  «квартиранство»,  поширення  насіння
тваринами. Біотичні взаємодії виявляються у взаємному впли-ві  організмів  різних  видів,  у  найрізноманітніших  формах.
Абіотичні фактори — це сукупність неорганічних умов
(факторів)  існування  організмів.  Фактори  абіотичного  сере-довища можна поділити на хімічні (наприклад, склад повітря,
води,  ґрунту  тощо)  і  механічні  (температура  повітря,  води,
барометричний  тиск,  радіаційний  фон,  вітри,  течії  тощо).
Антропогенні фактори — це всі види господарської ді -яльності,  що  впливають  на  природне  середовище,  змінюють
умови  існування  живих  організмів.  Така  діяльність  призво -дить до руйнування природного середовища, порушення при -родної  рівноваги.  Вплив  антропогенного  фактора  призвів  до
зміни стану природи планети, щороку цей вплив зростає все
більше  й  більше.
Основні закономірності дії екологічних факторів
1.   Правило екологічної індивідуальності.
Кожний  вид  організмів  зазнає  дії  певної  сукупності
факторів  і,  відповідно,  пристосований  до  певного  діапазону
дії цих взаємопов’язаних факторів. Кожний вид займає свою
власну  екологічну  нішу.
Екологічна ніша  —  це  місце  популяцій  певного  виду
в  екосистемі  залежно  від  взаємозв’язків  дії  всієї  сукупності
екологічних  факторів.
Правило екологічної індивідуальності  —  не  існує  двох
близьких  видів,  подібних  за  своїми  адаптаціями.
Прикладом  правила  екологічної  індивідуальності  мо -жуть  бути  близькі  види,  що  живуть  в  одному  ареалі,  спо-сіб  життя  яких  відрізняється  характером  живлення.  На -приклад,  жовтоголова  деревна  кропив’янка  відшукує  корм
у нижніх частинах хвойного дерева, тимчасом як каштанова
деревна  кропив’янка  харчується  в  середній  частині  дерева,
а  кропив’янка Блекберна знаходить корм на верхівках дерев.
У  саванах  різні  копитні  в  межах  одного  ареалу  існування
відрізняються  за  способом  живлення:  одні  види  використо -вують верхівки трав’янистих рослин, інші — поїдають решт -ки  трав’янистих  рослин,  а  деякі  харчуються  листям  дерев.
Отже, поняття місцеіснування, ареал існування й екологічна
ніша  не  збігаються.
2.   Закон оптимуму.
Кожний  екологічний  фактор  може  впливати  тільки
в  конкретних  межах.  Діапазон  сприятливого  впливу  на  ор-ганізми  певної  популяції  називають  зоною  оптимуму.   За
межами  зони  нормальної  життєдіяльності  фактор  справляє
пригнічувальну  дію  на  життєдіяльність.  Це  відбувається
як  у  зв’язку  з  недостатньою  інтенсивністю  дії  фактора,  так
і  з  надлишковою  інтенсивністю  дії.  Значення  діапазону  ін-тенсивності  дії  фактора,  за  межами  якого  життєдіяльність
неможлива,  називаються  межами витривалості.
Чим більшим є відхилення від оптимуму, тим більшою
стає  виражена  пригнічувальна  дія  даного  фактора  на  орга-нізми (зона песимуму ). Максимально й мінімально стерпні
значення  фактора  —  це  критичні  точки,  за  межами  яких
існування  вже  неможливе,  наступає  смерть.  Межі  витри-валості  між  критичними  точками  називають  екологічною
валентністю   живих  істот  стосовно  конкретного  фактора
середовища.
Зона  екологічної  толерантності
Реакція  організму
Нижня  критична  точка
Песимум
Песимум
Субоптимальна  зона
Субоптимальна  зона
Оптимум
Верхня  критична  точка
Схема  дії  факторів  середовища  на  живі  організми
Обмежувальний  фактор  —  це  фактор,  інтенсивність
дії  якого  наближається  до  межі  витривалості  або  значення
інтенсивності  виходить  за  межі  витривалості.  Межі  ареалу
перебування  визначаються  обмежувальними  факторами.
Наприклад,  при  тривалому  перебуванні  в  темряві  рос-лина гине. При слабкому освітленні рослина пригнічена, при
посиленні  освітлення  інтенсивність  фотосинтезу  зростає  до
певної величини, за межами якої інтенсивність фотосинтезу
починає знижуватися, а якщо освітленість продовжує збіль -шуватися,  то  це  призводить  до  загибелі  рослини.
3.   Взаємодія екологічних факторів.
Дія інших факторів може змінювати межі витривалості
й межі сприятливої дії факторів. Наприклад, в умовах помір-но вологого клімату вплив низьких температур повітря може
призвести  до  обморожування,  тимчасом  як  у  степовій  зоні
з  меншою  вологістю  той  самий  вплив  температури  буде  ви -тримуватися легше й не призведе до обморожування. Усі фак-тори середовища діють на організм одночасно й у комплексі.
4.   Закон взаємокомпенсації екологічних факторів.
Недостатність інтенсивності впливу деяких екологічних
факторів  може  бути  доповнена  (компенсована)  завдяки  дії
інших факторів. Нестача світла в зелених рослин може бути
частково  компенсована,  якщо  в  повітрі  достатньо  вуглекис -лого  газу.
Здатність  організмів  витримувати  відхилення  факторів
середовища  від  оптимальних  доз  називають  толерантністю
(від  латин.  tolerans  ( tolerantis )  —  терплячий).  Властивість
видів адаптуватися до того чи іншого діапазону факторів се -редовища  називають  екологічною пластичністю  (або  еколо -гічною валентністю ).
  IV.  УЗАГАЛЬНЕННЯ,  СИСТЕМАТИЗАЦІЯ  Й  КОНТРОЛЬ
ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Заповніть  таблицю.
ХАРАКТЕРИСТИКА  ОСНОВНИХ  ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ  ДІЇ  ЕКОЛОГІЧНИХ  ФАКТОРІВ   
НА  ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ  ОРГАНІЗМІВ
Закономірність визначення Значення
  V.   САМОСТІЙНА  РОБОТА
Заповніть  таблицю.
РОЛЬ  ЕКОЛОГІЧНИХ  ФАКТОРІВ  У  ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ  ОРГАНІЗМІВ
Фактор  середовища
роль  фактора  в  житті
тварин вищих  рослин бактерій
Вода
Світло
Температура
Повітря
Мінеральні  солі
Вплив  інших  організмів:
Конкуренція
Симбіоз
  VI.  ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ  УРОКУ
Експерти підбивають підсумки уроку, відзначаючи
участь кожного учня в роботі груп, звертають увагу на запов-
нення  таблиць.  Учні  групи,  що  одержала  найбільшу  кіль-
кість балів, підвищують свій власний результат на два бали.
Учні  групи,  що  зайняла  друге  місце,  підвищують  свій  осо -бистий  результат  на  один  бал.  Інші  учні  одержують  оцінки
згідно  зі  ступенем  своєї  участі  в  ході  уроку.
  VII.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Прочитати відповідний параграф, відповісти на за-питання  до  нього.
Підготуватися до роботи в групах на наступному уроці.
Слід використати попереднє читання навчального матеріалу.
Підготувати  ілюстративний  матеріал.
Завдання:
1 група: «Водне середовище існування та його мешканці».
2  група :  «Наземно-повітряне  середовище  існування  та
його  мешканці».
3  група :  «Ґрунт  та  його  мешканці».
4  група :  «Живий  організм  —  особливе  середовище  іс -нування».
5 група : експерти, готують висновки з навчального ма -теріалу  уроку.

Категорія: Біологія 11 клас | Додав: uthitel (01.12.2014)
Переглядів: 973 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: