Урок № 16 Генетика людини - Біологія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Біологія 11 клас

Урок № 16 Генетика людини

 Урок № 16

 

Генетика людини

 

Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями генетики людини, її значенням, із можливостями профілактики спадкових хвороб людини; розвивати в учнів пам’ять, увагу і мислення; формувати вміння та навички колективної навчальної діяльності учнів, виховувати почуття прагнення до фізичного здоров’я.

Очікувані результати: учні мають пояснювати значення медико-генетичного консультування; можливості профілактики спадкових хвороб людини.

Обладнання: ___________________________________________________________

Тип уроку: урок засвоєння знань.

 

  • 1.      Організаційний етап

1.1. Привітання.

1.2. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

1.4. Перевірка присутності учнів: кількість за списком ____, кількість присутніх на уроці ___, відсутніх ___.

  • 2.      Повідомлення теми, мети і завдань уроку

2.1. Повідомлення теми уроку.

2.2. Учні самостійно визначають мету і завдання уроку, учитель лише коригує й узагальнює їх.

Мета уроку: ознайомитися з особливостями генетики людини.

Завдання уроку:

1.   Дізнатися: про особливості генетики людини; про значення генетики людини.

2.   Визначити можливості профілактики спадкових хвороб людини.

  • 3.      Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

Тест на встановлення відповідності між терміном та його визначенням.

  • 4.      Мотивація навчальної діяльності

Обговорення вислову

Наші лікарі мають як азбуку знати закони спадковості… Втілення у життя наукової істини про закони спадковості допоможе позбавити людство від багатьох скорбот і горя.

Академік І. П. Павлов

— Як ви гадаєте, чому Павлов так висловився? Що він мав на увазі?

— Так у чому ж полягає значимість генетики людини як науки?

  • 5.      Засвоєння нового матеріалу

1.   Історія становлення генетики людини

Повідомлення учнів, конспектування, словникова робота

Під час доповідей учні складають короткий конспект у зошитах, основні поняття записують у словник.

Генетика людини — розділ генетики, що вивчає закономірності спадковості й мінливості ознак у людини, особливості успадкування нормальних і патологічних ознак, залежність захворювань від генетичної схильності й факторів середовища. Завданням медичної генетики є виявлення та профілактика спадкових хвороб.

Фундамент сучасної генетики людини став закладатися лише в ХІХ столітті. Але ще в 1750 р. французький учений Мопертюї, а в 1814 р. Адамс помітили деякі особливості окремих спадкових ознак у людини.

Генетика людини як наука виникла завдяки працям англійського вченого
Ф. Гальтона (1822–1911). Він разом із Ґ. Менделем є одним із засновників генетики як науки. Гальтон вивчав успадкування розумових здібностей, обдарованості, таланту людини, створив особливий напрям генетики — євгеніку, призначення якої — вдосконалити людину і людський рід. (Слід згадати що являє собою євгеніка.)

У 1875 р. Ф. Гальтон запропонував для виділення ролі спадковості і середовища
в розвитку окремих ознак людини вивчати їх становлення у близнюків. Цей метод дослідження генетичних закономірностей отримав назву близнюковий. Також Гальтон увів у науку генеалогічний метод досліджень.

Одним із засновників медичної генетики є видатний радянський невропатолог
С. М. Давиденков (1880–1961), який розпочав свою плідну роботу в Україні. Він уперше застосував ідеї генетики на практиці у клініці, проаналізував ряд спадкових хвороб, частина з яких була описана ним також уперше. Важливою заслугою
С. М. Давиденкова є розробка методів медико-генетичного консультування та їх практичне застосування. С. М. Давиденков створив школу нейрогенетиків. На особливу увагу заслуговують його праці «Еволюційно-генетичні проблеми в невропатології»,
а також «Клінічні лекції з нервових захворювань», «Спадкові захворювання нервової системи».

У 1932–1937 роках в СРСР працював Медико-генетичний інститут, у якому вивчали закономірності генетики людини (з використанням близнюкового методу) і спадкові хвороби. Основним завданням учені ставили вивчення взаємодії спадковості й навколишнього середовища в розвитку хвороби.

В 1956 р. Д. Тійо і А. Леван установили точне число хромосом (46) у соматичних клітинах, у 1959 р. І. Лежен відкрив зайву 21-шу хромосому при хворобі Дауна,
а П. Якобс і Й. Стренг у тому самому році відкрили зайву X-хромосому при синдромі Клайнфельтера і відсутність однієї із статевих X-хромосом при синдромі Шерешевського—Тернера. У 1969 р. Т. Каспрсон запропонував диференціальне фарбування хромосом, що дало змогу розрізняти кожну з хромосом окремо і виявляти їхні зміни (відрив частини хромосоми, переміщення однієї частини хромосоми на іншу тощо).

В Україні питаннями медичної генетики займались такі відомі вчені, як Т. І. Юдін, Б. М. Банківський. Т. І. Юдін деякий час працював у Харкові, а потім переїхав до Москви. Він займався питаннями євгеніки і пропагував зберігати генетичні задатки людини і не допускати їх пошкодження. Видатний український невропатолог академік Б. М. Банківський займався проблемою лікування хворих на спадкову м’язову дистрофію і спадковими захворюваннями нервової системи. Вчені України вивчали й інші важливі аспекти медичної генетики.

 

2.   Особливості генетики людини

Міні-лекція, бесіда

Під час міні-лекції учням пропонується вибрати найважливіші особливості генетики людини і записати їх у зошит. По закінченні — обговорення цих особливостей
з учнями.

Під час лекції можна ставити учням запитання для закріплення матеріалу:

— На які галузі поділяється генетика людини?

— У чому полягають труднощі при дослідженні генетики людини?

— Які методи використовуються в генетиці людини?

Генетика людини умовно поділяється на антропогенетику, що вивчає спадковість
і мінливість нормальних ознак людського організму, і медичну генетику, що вивчає його спадкові патології (хвороби, вади, каліцтва, потворства тощо). Генетика людини також пов’язана з еволюційною теорією, оскільки досліджує конкретні механізми еволюції людини та її місце в природі, та з іншими науками — з психологією, філософією, соціологією.

Дослідження генетики людини пов’язані з певними труднощами: неможливість експериментального схрещування, повільна зміна поколінь, мала кількість нащадків у кожній родині. Крім того, на відміну від класичних об’єктів, що вивчаються у загальній генетиці, у людини складний каріотип та велике число груп зчеплення. Проте, незважаючи на всі ці труднощі, генетика людини успішно розвивається.

Неможливість експериментального схрещування компенсується тим, що дослідник, спостерігаючи широку людську популяцію, може вибирати із тисяч шлюбних пар ті, які необхідні для генетичного аналізу. Метод гібридизації соматичних клітин дозволяє експериментально вивчати локалізацію генів у хромосомах, проводити аналіз груп зчеплення.

Геном людини містить кілька мільйонів генів, здатних по-різному впливати на розвиток ознак. У результаті мутацій та перекомбінацій генів виникає різноманіття за різними ознаками, що притаманне людині. Розповсюдження мутацій серед великих груп людей вивчає популяційна генетика людини, що дає змогу створювати карти розповсюдження генів, які визначають розвиток нормальних ознак та спадкових хвороб.

При вивченні генетики людини використовуються такі методи: генеалогічний, близнюковий, популяційно-статистичний, дерматогліфічний, біохімічний, цитогенетичний, гібридизації соматичних клітин і метод моделювання.

Генеалогічний метод вивчення спадковості в людини ґрунтується на простеженні певної ознаки в ряді поколінь із зазначенням родинних зв’язків між членами родоводу. Генеалогія, у широкому розумінні слова,— родовід людини. Суть його полягає у тому, щоб з’ясувати родинні зв’язки і прослідкувати наявність нормальної або патологічної ознаки серед близьких і далеких родичів у певній сім’ї.

 

3.   Значення генетики людини

Самостійна робота учнів із підручником, пошуковий метод

Учням пропонується самостійно прочитати про значення генетики людини, зробити короткі записи і поділитися здобутою інформацією у формі коротких усних доповідей.

Генетика людини дає можливість попередження та лікування багатьох спадкових хвороб. Один із найефективніших методів їх попередження — це медико-генетичне консультування з передбаченням ризику появи хворого нащадка у батьків, які страждають певним захворюванням або мають хворого родича.

Біохімічна генетика людини розкриває першопричину багатьох спадково зумовлених вад, аномалій обміну речовин і тим самим сприяє розробці методів експрес-діагностики. Ці методи дозволяють швидко і своєчасно виявити хворих і лікувати багато спадкових хвороб, які раніше вважались невиліковними. Багато генетичних вад коригуються за допомогою своєчасного хірургічного втручання.

За допомогою медико-генетичного консультування здійснюються практичні заходи, що спрямовані на підтримку спадкового здоров’я людини та на охорону генофонду людства. З’явилася можливість уникнути багатьох спадкових хвороб і кожна людина має знати про певні ризики і про можливості їм запобігти: вибір партнера; різні іспити-перевірки, що дозволяють виявити, чи є ви носієм генетичного захворювання; аналізи
і перевірки під час вагітності з метою діагностики особливих відхилень дитини; медико-генетичні консультації з прагненням виявлення ризику, якому піддається сама людина, і наскільки великий ризик, що її дитина народиться з патологією.

 

  • 6.      Узагальнення і закріплення знань

«Ти — мені, я — тобі»

Учні складають запитання з вивченої на уроці теми та ставлять його будь-якому зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.

  • 7.      Підбиття підсумків уроку, рефлексія

Фронтальна бесіда

1.   Що таке генетика людини?

2.   Завдяки якому вченому виникла генетика людини?

3.   Які українські вчені займались дослідженням генетики людини?

4.   Які труднощі виникають перед дослідниками генетики людини?

5.   У чому полягає попередження спадкових хвороб?

  • 8.      Інформування учнів про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

8.1. Завдання для всього класу.

Підручник _______________________________________________________________

Робочий зошит ___________________________________________________________

8.2. Індивідуальне завдання.

Підготувати повідомлення про Вільгельма Йогансена.

Категорія: Біологія 11 клас | Додав: uthitel (13.10.2014)
Переглядів: 2583 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: