Урок № 6 Органічні речовини живих істот, їх різноманітність та біологічне значення - Біологія 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Біологія 10 клас

Урок № 6 Органічні речовини живих істот, їх різноманітність та біологічне значення

Урок  №  6 Органічні речовини живих істот, їх різноманітність та біологічне значення

  Мета:  поглибити  знання  учнів  про  природу  органічних  сполук  та  їхнє  значення  в  жит -тєдіяльності  організмів.
Обладнання  й  матеріали:   моделі  органічних  речовин,  плакати  із  зображенням  структурних
формул  органічних  сполук,  портрети  вчених  О.  М.  Бутлерова,  Й.  Я.  Берцеліуса,
М.  Бертло.
Базові  поняття  й  терміни:   органічні  речовини.
  Тип  уроку:   вивчення  нового  матеріалу.
структура  уроку
     I.     Організаційний      етап    .................................. 2     хв
    II.     Актуалізація      опорних     знань      і     мотивація          
навчальної     діяльності................................. 5     хв
    III.     Вивчення      нового     матеріалу     ........................... 16     хв
1.   Історія   вивчення  органічних  речовин
2.     Різноманітність  і  значення   органічних  речовин    
у  життєдіяльності  живих  істот
    IV.     Узагальнення,      систематизація      й     контроль     знань              
і     вмінь      учнів     ....................................... 13     хв
     V.     Підбиття      підсумків      уроку ..............................7     хв
    VI.     Домашнє      завдання    ................................... 2     хв
Хід  уроку
  I.   о р Га НІЗацІ й НИй  еТа П
  II.   аКТУ а ЛІЗацІЯ   оП орНИХ  ЗНа НЬ   
І   мо ТИвац ІЯ   Н авЧ а ЛЬН о Ї   дІЯЛЬН о СТІ
Учитель     пропонує     учням     сформулювати     запитання     до    
теми     уроку,     визначивши     в     такий      спосіб      його     завдання.
Приклади   запитань:
—     Що     таке     органічні      речовини?
—     Чим     органічні      речовини     відрізняються      від     неорганічних?
—     Яке      значення      мають     органічні      речовини     в     житті     живих     орга-нізмів?
—     Як     накопичувалися      знання     про      органічні      речовини?
—     Які     вчені      досліджували      органічні      речовини     та     які     відкриття     
були     зроблені?
У     такий      спосіб      учні     усвідомлюють      завдання     уроку,     учитель      про -понує      їм     перейти      до     розгляду     цих      запитань,      нагадує      про      необхідність    
складання     конспекту     уроку      для      того,     щоб      відповісти     на     поставлені    
запитання     в     кінці     уроку.
  III.  вИ в Ч е ННЯ  Н овоГо  маТ ерІ а ЛУ
1.   Історія  вивчення  органічних  речовин
Розповідь  учителя  з  елементами  бесіди   ;
Органічна      хімія     вивчає     органічні      речовини     й     закони     їхнього      пе-ретворення.
До    органічних    речовин     належать     сполуки    Карбону    з    іншими     еле -ментами.    Відомий    російський    хімік     О.    М.    Бутлеров    визначив    органічну     
хімію      як     хімію      сполук     Карбону.
З     органічними     речовинами      людство      знайоме      здавна.      Усі     відомі    
на     той      час     органічні      речовини     були     рослинного     або      тваринного     похо-дження.     Люди     робили     вино,      добували     цукор      із      тростини,      виготовляли    
оцет     із      прокислого     вина,      фарбу      з     рослин     тощо.
У    ХVІІІ    ст.    хіміки    вивчили    елементний     склад     органічних    речовин.    
З’ясувалося,     що     органічні      речовини     складаються     з     кількох      елементів:    
C,     Н,     O,     N,     S,      Р     (останні      чотири     елементи      наявні     не     в     усіх      органічних    
речовинах).
Виникнення     органічної     хімії     як     самостійної      науки      пов’язують    
з      виходом     у      1827     р.      підручника      з      хімії,      автором      якого      був      відомий     
шведський     хімік      Йєнс     Якоб     Берцеліус.     У     цьому      підручнику      всі     відо -мості     про      органічні      речовини     були     виділені     в     окремий     розділ.     У     ті      часи    
вчені      вважали,      що     причина     утворення      органічних     речовин      —     особлива    
«життєва      сила»,     властива     тільки     живим     організмам,      чим      вони     й     від-різняються     від     неорганічних     речовин.     Терміни     «органічні     речовини»,    
«органічна     хімія»     належать      Берцеліусу.
Наступні    відкриття     завдали     удару     віталізму     як    ученню     про     таєм-ничу    «життєву     силу»     —    у    1828    р.     німецький    доктор    медицини     Ф.    Велер,    
нагріваючи    водяний    розчин    амоній    ціанаду,    який    уважали    неорганічною    
речовиною,     отримав     сечовину.     У    1842    р.     М.    М.    Зінін    добув     у    лаборатор -них      умовах     анілін,     у     1848     р.      німецький     хімік      Г.      Кольбе     та     англійський    
учений    Е.    Франкленд    синтезували     оцтову    кислоту,    у    1854    р.     французь-кий      учений     М.     Бертло     штучно     синтезував     жири.
Запитання   до  учнів:
—     Якого      висновку     дійшли      вчені      в     результаті     цих      досліджень?
Учені      дійшли      висновку,      що     при      утворенні      органічних     речовин     
діють      ті      самі     закони,      що     й     при      утворенні      неорганічних     речовин,     про     
єдність      хімічного      складу     живої      та     неживої      природи.
Серед      органічних     речовин      найбільше     значення      для      живих     істот     
мають     низькомолекулярні     органічні      речовини:      ліпіди,     амінокислоти,    
низькомолекулярні     вуглеводи,     жирні     кислоти,     вітаміни     й     макромоле-кули     білків,     полісахаридів,     нуклеїнових     кислот.
Низькомолекулярними    називають    речовини    з    відносною     молеку-лярною      масою     до     500      а.      о.      м.
2.    р ізноманітність  і  значення  органічних  речовин
у  життєдіяльності  живих  істот
Демонстрація  слайда  із  зображенням  схеми   ;
Моно-сахариди
органічні речовини
Малі органічні молекули  
(низькомолекулярні)
Макромолекули  
(біополімери)
Ліпіди
Аміно-
кислоти
Нуклеотиди
Полі-сахариди
Білки Нуклеїнові кислоти
Наведені     в     прикладі     органічні      речовини     належать      до     поживних     
речовин,     завдяки      яким     здійснюється     обмін      речовин      та     з     яких     склада-ються      живі     організми.    
Розповідь  учителя  з  елементами  бесіди   ;
Запитання   до  учнів:
—     Які     поживні     речовини     живих     організмів     вам      відомі?
основні поживні  
речовини
Білки Жири Вуглеводи Вітамини Мінеральні солі Вода
Органічні Неорганічні
Запитання   до  учнів:
—     Яке      значення      в     життєдіяльності     організмів     мають     білки?
Білки      —     це     макромолекули,     які     відіграють     першорядну     роль    
у     життєдіяльності     живих     організмів     і     беруть     участь     у     побудові,     розви -тку,     захисті      й     обміні     речовин.
Величезна     різноманітність      білків      зумовлена     різною     послідовніс-тю     20     амінокислотних      залишків      і     довжиною     поліпептидного     ланцюга.   
Значення      білків     пов’язане      з      функціями,      які      вони     виконують     у      жит-тєдіяльності     живих     організмів:      структурною,      каталітичною,     тран-спортною,     регуляторною,     захисною,     рецепторною,      руховою,      енер-гетичною.
Запитання   до  учнів:
—     Яке      значення      в     життєдіяльності     організмів     мають     нуклеїнові    
кислоти?
Нуклеїнові кислоти     —     це     макромолекули,     біологічна     роль     яких    
полягає     в    збереженні,     реалізації,    передачі    генетичної    інформації.     Деякі     
вчені      вважають,     що     нуклеїнові     кислоти      забезпечують      різні     види     біо-логічної      пам’яті      —     імунологічної,     нейрологічної,     а     також     відіграють    
важливу     роль     у     біосинтетичних      процесах.
Запитання   до  учнів:
—     Яка      роль     ліпідів     у     життєдіяльності     живих     організмів?
л іпіди      —     це     жироподібні     речовини,      компоненти      клітинних    
мембран;     їх      поділяють     на     нейтральні     жири,     фосфоліпіди,     стероїди.     До    
стероїдів     належать      холестерол,      стероїдні     гормони,     вітамін      D.     Основні     
функції      —     енергетична,     регуляторна,     структурна,      захисна.
Жири     відкладаються     в      жирових     депо     (спеціальних      жирових    
клітинах),     що     є     джерелом      енергії     в     організмі.      Існують      також     прото -плазматичні     жири,     які     структурно      пов’язані     з     вуглеводами     й     білками     
клітинних     мембран.
Запитання   до  учнів :
—     Згадайте,      яке      значення      мають     вуглеводи      в     житті     рослин,      тва -рин.
Розрізняють     такі      вуглеводи:     моно-,     оліго-      й     полісахариди.      У     рос-линах     вуглеводи     є    первинними     продуктами     фотосинтезу     —    «сонячними     
консервами»,      і      використовуються      вони     надалі     для      біосинтезу     аміно -кислот,      жирних      кислот,      полісахаридів      та     інших     речовин.     Вуглеводи    
запасаються     як    енергетичний     резерв    у    вигляді     крохмалю     або     глікогену.    
Деякі      вуглеводні     полімери     є      опорним     матеріалом     клітинних     стінок    
(целюлоза,     хітин)     або      виконують     функції      цементувального     матеріалу     
в    міжклітинному    просторі    (пектини,     мукополісахариди).    Беруть    участь    
в    утворенні     специфічних    клітинних    поверхонь     (глікокалікс)     і    мембран,    
у     клітинній      взаємодії:      заплідненні,     розпізнаванні      клітин     під     час     тка -нинної     диференціації      тощо.
  IV.  У З а Га ЛЬН е ННЯ,  СИСТемаТИЗ ацІЯ   й  К о НТроЛЬ   
ЗНа НЬ  І  вмІНЬ  УЧНІв
Робота  із  зошитом   ;
Заповнити     таблицю.
I варіант
59
Значення малих органічних молекул для живих організмів
органічні речовини Значення для живих організмів
Моносахариди
Дисахариди
Амінокислоти
Нуклеотиди
Ліпіди
II варіант
Значення макромолекул для живих організмів
органічні речовини Значення для живих організмів
Білки
Вуглеводи
Нуклеїнові кислоти
  V.   П І д БИТТЯ  ПІ д СУм КІ в  У роКУ
Учитель     пропонує     згадати      запитання,     які     учні     поставили    
за      темою     на     початку      уроку,     і     відповісти     на     них.
Учні,     користуючись      конспектом      у     зошиті,      усно     відповідають     на    
запитання.
  VI.  д омаШНє  З авда ННЯ
Вивчити     конспект     у     зошиті.      Виконати      завдання     в     робо-чому     зошиті.

Категорія: Біологія 10 клас | Додав: uthitel (13.10.2014)
Переглядів: 2639 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: