Урок № 44 Тема. Будова й функції тваринних тканин, їхня здатність до регенерації. - Біологія 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Біологія 10 клас

Урок № 44 Тема. Будова й функції тваринних тканин, їхня здатність до регенерації.
Урок № 44
Тема. Будова й функції тваринних тканин, їхня здатність до регенерації.

Мета: ознайомити учнів із процесами утворення тканин тварин, поглибити знання про
тканини тварин.
Обладнання й матеріали: малюнки, схеми, таблиці, що ілюструють будову й функції тканин
тварин.
Базові поняття й терміни: регенерація, тканини.
Тип уроку: комбінований.
структура уроку
I. Організаційний етап .................................. 2 хв
II. Актуалізація опорних знань і мотивація
навчальної діяльності................................. 5 хв
III. Вивчення нового матеріалу ........................... 20 хв
1.   Види,   будова  й  функції   тваринних  тканин
2.   Здатність  до  регенерації
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань
і вмінь учнів ....................................... 10 хв
V. Самостійна робота учнів ............................... 5 хв
VI. Підбиття підсумків уроку ..............................2 хв
VII. Домашнє завдання ................................... 1 хв
Хід уроку
I. о р Га НІЗацІ й НИй еТа П
II. аКТУ а ЛІЗацІЯ оП орНИХ ЗНа НЬ
І мо ТИвац ІЯ Н авЧ а ЛЬН о Ї дІЯЛЬН о СТІ
Бесіда ;
1. Як клітини взаємодіють між собою?
2. Як відбувається диференціація клітин у процесі індивідуаль -ного розвитку?
3. Для чого потрібна диференціація клітин в організмі?
4. Що таке тканина? Чи є тканина системою?
Обговорюємо разом ;
Жила в болоті Лерна на Пелопоннесі Гідра. Виповзаючи з лігви-ща, вона спустошувала все довкола. Геракл, отримавши наказ убити
потвору, підстеріг її, коли вона виповзла з болота, виблискуючи лускою,
наступив їй на тулуб і почав відтинати голови одну за одною. Та де
там… На місці однієї голови виростали дві нові…
Казка — неправда, та в ній натяк… Про який натяк для біолога
йдеться в казці?
III. вИ в Ч е ННЯ Н овоГо маТ ерІ а ЛУ
1. в иди, будова й функції тваринних тканин
Розповідь учителя з елементами бесіди ;
Тканина — це сукупність взаємопов’язаних клітин, схожих за
будовою, функціями, походженням, продуктами життєдіяльності.
Запитання   до  учнів:
— Які типи тканин тваринних організмів вам відомі? (Тканини 
тваринного  організму   поділяють  на  чотири   типи:  епітеліальна,   спо -лучна,  м’язова  та  нервова .)
Різні тканини тварин утворилися з виникненням багатоклітиннос -ті. У рослин тканини з’являються у зв’язку з виходом на сушу і є необ-хідністю пристосування до наземно-повітряних умов середовища.
Запитання   до  учнів:
— Яку особливість будови має епітеліальна тканина?
— Де в організмі наявна епітеліальна тканина? Які функції вона
виконує?
Епітеліальна тканина — це тканина, що вкриває тіло й вистилає
порожнини, основний функціональний компонент більшості залоз.
В онтогенезі із трьох зародкових листків епітелій з’являється раніше
за інші тканини. Для нього характерна висока здатність до регенерації.
Епітелій не має кровоносних судин. Особливість будови епітелію — не-велика кількість міжклітинної речовини, клітини щільно прилягають
одна до одної.
Види епітелію: одношаровий, багатошаровий, залозистий, вій-частий.
Функції епітеліальної тканини безпосередньо пов’язані з будо-вою: захисна,  обмежувальна,  обміну  речовин (поглинання,  виділення ),
секреторна .
Сполучна тканина — це тканина тваринного організму, що роз-вивається з мезенхіми. Особливість будови — велика кількість міжклі-тинної речовини, колагенові, еластичні й ретикулярні волокна; клітини
майже не прилягають одна до одної.
Сполучну тканину поділяють на оформлену (сухожилля, зв’язки,
склера) та неоформлену.
Демонстрація слайда із зображенням схеми ;
Сполучна тканина
Оформлена
(сухожилля, зв’язки, склера)
Неоформлена
Щільна
(шкіра)
Пухка
(підшкірна клітковина, жирова,
пігментна)
Сполучна тканина, переважно опорного типу (кісткова, хрящо-ва), складається з клітин — фібробластів, хондробластів, остеобластів
і великої кількості міжклітинної речовини.
Для сполучних тканин з вираженими трофічними й захисними
функціями (тканини внутрішнього середовища) характерна велика
кількість і різноманітність вільних клітин.
Види сполучної тканини: хрящова, кісткова, ретикулярна, жиро-ва, рідинна (кров, лімфа).
Функції: опорна,   трофічна,   захисна .
М’язова тканина становить основну масу м’язів і здійснює їхню
скоротливість. М’язова тканина здатна сприймати нервові імпульси.
Види м’язової тканини:
1) поперечносмугаста   скелетна   — складається з багатоядер-них клітин міофібрил, які є багатоядерними, циліндричними;
2) поперечносмугаста  серцева — має особливу міцність завдяки
перехрещуванню й росту волокон, складається з багатоядерних
клітин;
3) гладенька  м’язова тканина — утворює стінки органів, судин,
залоз. Складається з одноядерних веретеноподібних клітин.
На відміну від поперечносмугастої тканини, для гладенької
мускулатури характерна повільна скоротливість, здатність
довго зберігати стан скоротливості без утоми.
Нервова тканина утворює комплекс нервових та гліальних
клітин, які є специфічними для тваринних організмів. Нервова тка -нина — це основний структурно-функціональний елемент нервової
системи. Нейрони, що є похідними ектодерми, не діляться, мають
особливу, порівняно з м’язовими клітинами, збудливість і здатність
проводити нервовий імпульс. Гліальні клітини, у сукупності нейро -глія,— це трофічний, опорний, захисний апарат нервової тканини.
Нервова тканина здійснює взаємозв’язок тканин та органів в орга-нізмі.
2. Здатність до регенерації
Розповідь учителя з елементами бесіди ;
Запитання   до  учнів:
— Який механізм відновлення тканини мають живі організми?
— Дайте визначення поняттю «регенерація», наведіть приклади.
Регенерація — це відновлення організмом втрачених, ушкоджених
органів і тканин, а також відновлення цілого організму з частини. Термін
«регенерація» запропонував у 1712 р. Р. Реомюр, який вивчав регенера-цію ніг річкового рака. Регенерація спостерігається в природних умовах
і може бути досліджена експериментально. В основі регенерації лежать
закономірності, подібні до процесів індивідуального розвитку. Отже,
регенерація — це універсальна властивість усього живого. У різних груп
тварин рівень розвитку регенерації різний. У багатьох нижчих безхре-бетних можлива регенерація цілого організму з частини тіла. У нижчих
хребетних можуть відновлюватися кінцівки, хвіст, внутрішні органи,
кришталик ока тощо. У ссавців і людини можлива регенерація окремих
тканин. Механізми регенерації досліджують у зв’язку з міжклітинними
й міжтканинними взаємодіями, впливом гормонів та інших біологічно ак-тивних речовин, імунної й нервової систем, а також генетичних факторів.
гістогенез — це сукупність процесів, що забезпечують в онтоге-незі багатоклітинних організмів утворення, існування й відновлення
тканин.
IV. У З а Га ЛЬН е ННЯ, СИСТемаТИЗ ацІЯ й К о НТроЛЬ
ЗНа НЬ І вмІНЬ УЧНІв
Фронтальне опитування ;
1. Чому в будь-яких органах тварин завжди є сполучна тканина?
2. Чому тканини внутрішнього середовища містять велику кіль-кість міжклітинної речовини?
3. Чому в епітеліальних тканинах майже немає міжклітинної
речовини?
4. Поясніть, як відбувається живлення нейронів.
5. Порівняйте будову й функції серцевої, скелетної та гладенької
непосмугованої м’язової тканин.
6. Порівняйте зумовлені відмінності й подібність у будові різних
типів тваринних тканин.
7. Чи однакові механізми регенерації рослинних і тваринних
тканин?
V. Само СТІй Н а роБ о Та УЧНІв
Робота із зошитом ;
Установіть відповідність між назвою тканини та місцем її розташування.

(Учитель заздалегідь готує запис на дошці.)
Тканина
1 Покривний епітелій
2 Залозистий епітелій
3 Кров
4 Лімфа
5 Жирова
6 Пухка сполучна
7 Щільна сполучна
8 Кісткова
9 Хрящова
10 Поперечносмугаста скелетна
11 Поперечносмугаста м’язова
12 Нервова
Місце розташування
А Головний мозок
Б Кровоносна система
В М’язи шлунка
г Лімфатична система
Ґ М’язи язика
Д Підшкірна клітковина
Е Надниркові залози
Є Рогівка ока
Ж Кровоносні судини
З Стінки кишечника
И Вушна раковина
і Кістки скелета
Лабораторна робота № 7 (11 ;
*
). Тема. Будова тканин тваринного організму
Мета: узагальнити, систематизувати, поглибити знання учнів про
тканини тварин, навчитися порівнювати різні типи тканин.
Обладнання й матеріали: мікроскопи, постійні мікропрепара-ти тваринних тканин, мікрофотографії із зображенням препаратів
тканин.
Хід роботи
1. Розгляньте при малому збільшенні мікроскопа постійний
мікропрепарат циліндричного епітелію нирки. Стінку одного
канальця розгляньте при великому збільшенні мікроскопа
й замалюйте побачене. Порівняйте побачене з мікрофотогра-фіями препарату. Позначте на малюнку відповідними циф -рами порожнину ниркового канальця, епітеліальну клітину
циліндричної форми, ядро епітеліальної клітини.
2. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте один з постій-них мікропрепаратів сполучної тканини: «Гіаліновий хрящ»,
«Кісткова тканина», «Пухка сполучна тканина» або інший
препарат сполучної тканини. Переведіть мікроскоп на велике
збільшення й замалюйте побачене. Порівняйте зображення
з мікрофотографією препарату. На малюнку позначте відпо -відними цифрами: клітини сполучної тканини, міжклітинну
речовину, волокна в міжклітинній речовині.
3. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте постійний мі-кропрепарат нервових клітин спинного мозку. Знайдіть сіру
речовину спинного мозку, що міститься в його центральній
частині. У сірій речовині знайдіть нейрони — великі клі-тини з відростками. При великому збільшенні мікроскопа
розгляньте нейрони й замалюйте їх. На мікрофотографії
препарату знайдіть: нейрони, ядро нейроцита, відростки
нейрона.
4. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте мікропрепарат
поперечносмугастої м’язової тканини. На препараті видно
м’язові волокна. При великому збільшенні мікроскопа роз-гляньте м’язове волокно й замалюйте його. Ядра в ньому роз-міщені під плазмалемою. Вони овальної форми, забарвлені
в синій колір. На мікрофотографії поперечносмугастого м’яза
знайдіть: поперечносмугасте м’язове волокно, ядра м’язового
волокна.
5. Охарактеризуйте типи тваринних тканин, заповнивши таб-лицю.
Тип тканини
особливості
будови
місце
розташування
Здатність
до регенерації
6. Зробіть висновки.
VI. П І д БИТТЯ ПІ д СУм КІ в У роКУ
Учні самостійно підбивають підсумки уроку, формулюю-чи висновки.
VII. д омаШНє З авда ННЯ
Прочитати відповідний параграф підручника, відповісти
на запитання в кінці параграфа.
Підготуватися до письмового тестового контролю знань.
Категорія: Біологія 10 клас | Додав: uthitel (05.03.2014)
Переглядів: 7704 | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: