Урок № 42 Тема. Стовбурові клітини. взаємодія клітин. - Біологія 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Біологія 10 клас

Урок № 42 Тема. Стовбурові клітини. взаємодія клітин.


Урок № 42
Тема. Стовбурові клітини. взаємодія клітин.
Мета: ознайомити учнів зі значенням стовбурових клітин для організму, способами
використання стовбурових клітин у медицині, взаємодією клітин багатоклітинних
організмів.
Обладнання й матеріали: малюнки, схеми, що ілюструють вивчення стовбурових клітин.
Базові поняття й терміни: диференціація клітин, клітинна інженерія.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
структура уроку
I. Організаційний етап .................................. 2 хв
II. Актуалізація опорних знань і мотивація
навчальної діяльності................................. 5 хв
III. Вивчення нового матеріалу ........................... 20 хв
1.   Взаємодія   клітин   багатоклітинного  організму
2.   Стовбурові  клітини
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань
і вмінь учнів ....................................... 10 хв
V. Самостійна робота учнів ............................... 5 хв
VI. Підбиття підсумків уроку ..............................2 хв
VII. Домашнє завдання ................................... 1 хв
Хід уроку
I. о р Га НІЗацІ й НИй еТа П
II. аКТУ а ЛІЗацІЯ оП орНИХ ЗНа НЬ
І мо ТИвац ІЯ Н авЧ а ЛЬН о Ї дІЯЛЬН о СТІ
1. Запитання   до  учнів :
— Із чого складаються багатоклітинні організми?
— Дайте визначення поняттю «клітина».
— Як ви розумієте твердження «клітина — це одиниця розвитку
живих організмів»?
2. Учитель пропонує скласти запитання за темою уроку й визна -чити в такий спосіб його завдання.
Приклади   запитань:
— Як клітини взаємодіють між собою? Для чого потрібна така
взаємодія?
— Що таке стовбурові клітини?
— Яку будову й значення мають стовбурові клітини?
III. вИ в Ч е ННЯ Н овоГо маТ ерІ а ЛУ
1. в заємодія клітин багатоклітинного організму
Розвиток уміння складати конспект ;
Під час розповіді вчитель пропонує учням скласти текстовий
конспект.
Розповідь учителя з елементами бесіди ;
Запитання   до  учнів:
— Чи однакові за будовою й функціями клітини багатоклітинного
організму? Наведіть приклади тканин тварин, рослин.
— Із чого починається індивідуальний розвиток багатоклітинних
організмів?
Міжклітинні контакти виникають у місцях з’єднання клітин
у тканинах і служать для міжклітинного транспорту речовин та передачі
сигналів, а також для механічного скріплення клітин одна з одною.
Існують різноманітні контакти між клітинами: синапси, щільні
контакти епідермісу, щілиноподібні контакти, десмосоми (спеціалізо-вані контактні ділянки між тваринними клітинами) тощо. Більшість
міжклітинних контактів порушуються при видаленні із середовища
міжклітинної взаємодії йонів Ca
2+
.
Плазмодесми — це особливі міжклітинні контакти у вигляді ци-топлазматичних ниток, що з’єднують протопласти сусідніх рослинних
клітин. Розташовані плазмодесми в канальцях, які утворюються при по-ділі клітин і проходять крізь первинну клітинну оболонку. Порожнину
канальців вистилає зовнішня мембрана, а плазмодесми — плазмолема.
Завдяки плазмодесмам здійснюється зв’язок між протопластами — за -безпечується передача подразнень і транспорт речовин від клітини до
клітини. Кількість плазмодесм у різних клітинах варіюється.
Десмосоми — це спеціалізовані контактні ділянки між тваринни -ми клітинами. Найпоширеніші в епітеліальних тканинах. Плазматичні
мембрани двох контактуючих клітин у десмосомах розташовані пара-лельно одна одній і розділені тонкою пластинкою щільної речовини.
У ряді випадків міжмембранний простір пронизаний поперечними
перегородками. Десмосоми включають філаменти із прокератину.
Синапси (від грец. synapsis — з’єднання, зв’язок) — це спеціалі -зовані функціональні контакти між збудливими клітинами (нервовими,
м’язовими, секреторними), що служать для передачі й перетворення не-рвових імпульсів. Термін «синапс» запровадив Ч. Шеррингтон в 1897 р.
Синаптичні зв’язки — це головний механізм міжнейронної взаємодії,
що забезпечує всі основні прояви діяльності нервової системи, утворю-ючи один з найбільш істотних структурно-функціональних елементів
мозку. У синапсі виокремлюють: пресинаптичну   частину (закінчення
аксона), синаптичну  щілину (простір, що розділяє мембрани контак-туючих клітин) і постсинаптичну  частину  (ділянка клітини, до якої
підходить пресинаптичне закінчення). Міжнейронні синапси, утворені
закінченнями аксонів одних нейронів і тілом, дендритами або аксонами
інших, відповідно називають аксо-соматичними, аксо-дендритними,
аксо-аксонними, бувають також дендро-дендритні, дендро-соматичні,
сомато-соматичні синапси. Більшість нейронів утворюють тисячі си-наптичних контактів. Цікавим є те, що один пресинаптичний аксон
може утворювати десятки контактів з індивідуальним постсинаптичним
нейроном. За функціональним значенням синапси можуть бути збудли-вими, гальмівними, залежно від того, активують вони чи пригнічують
діяльність відповідної клітини. Передача сигналів може відбуватися
через синапс за допомогою хімічного й електричного механізмів передачі.
У більш розповсюджених хімічних синапсах пресинаптичне закінчен-ня містить пухирці, у яких перебуває медіатор. Ширина синаптичної
щілини становить 15–20 нм. Нервовий імпульс, що надходить у преси -наптичне закінчення, викликає деполяризацію пресинаптичної мембра-ни, що збільшує її проникність до йонів Ca
2+
. Надходження йонів Ca
2+

у пресинаптичне закінчення викликає вивільнення медіатора (шляхом
процесу екзоцитозу синаптичних пухирців). Медіатор дифундує крізь
синаптичну щілину й впливає на рецептори постсинаптичної мембрани,
викликаючи генерацію постсинаптичного потенціалу.
У синапсі з електричним механізмом імпульс, що виникає в ак-тивній пресинаптичній мембрані, електротонічно поширюється на пост-синаптичну мембрану завдяки звуженню синаптичної щілини й на-явності особливих канальців, що забезпечують проходження йонів
від однієї контактуючої клітини до іншої. У процесі еволюції нервової
системи кількість електричних синапсів, характерних для кільчастих
червів, риб, зменшується.
Багатоклітинні організми мають різноманітні за будовою і функ-ціями клітини, які взаємодіють між собою, утворюючи певні тканини
й виконуючи спеціальні функції. Усі багатоклітинні організми почина-ють свій індивідуальний розвиток з однієї клітини. Розмноження клітин
супроводжується їхньою диференціацією за будовою та функціями.
Диференціація залежить від того, які сигнали отримує клітина, від її
розташування, контактів із сусідніми клітинами. Клітини можуть пере-бувати в безпосередньому контакті й обмінюватися сигналами на від-стані завдяки спеціальним хімічним речовинам. Здавалося б, однакові
клітини й походять від однієї клітини, але одна стає, наприклад, клі-тиною епідермісу, а друга — нервовою клітиною. Чому? У цьому пи-танні вченим ще далеко не все зрозуміле. Якби питання диференціації
клітин і тканин було вивчене остаточно, виростити втрачений орган не
становило б жодних проблем!
Запитання   до  учнів:
— Як відбувається регенерація тканин?
— Які сигнали можуть передавати клітини?
— Як із клітин-попередників утворюється клітина певної тка -нини?
Незважаючи на те, що біологічна наука перебуває на порозі ве-ликих відкриттів у цій галузі, на жаль, поки що людина може тільки
мріяти про вирощування втрачених зубів, серця, нирок, відновлення
ушкоджених тканин підшлункової залози тощо.
У високоорганізованих багатоклітинних організмах тварин усі
процеси регулюються за допомогою нейрогуморальної регуляції. Осо-бливу роль відіграють нервові імпульси, завдяки безпосередній елек-тричній взаємодії як через спеціальні клітинні контакти, так і через
хімічні речовини — медіатори, які виробляються нервовими й рецеп -торними клітинами.
Регуляція онтогенезу, диференціація клітин здійснюється також
завдяки дії гормонів у високоорганізованих тварин і фітогормонів у рос-лин (ауксини, цитокініни, гібереліни).
Запитання   до  учнів:
— Як в організмі утворюються нові клітини крові, епітелію шкі-ри, кишечника?
2. Стовбурові клітини
Розповідь учителя ;
Клітини-родоначальники в обновлюваних тканинах тварин і по-передники клітин різних тканин у процесі індивідуального розвитку
називаються стовбуровими клітинами.
Стовбурові клітини є родоначальними для обновлюваних тка -нин тварин: кровотворних і лімфоїдних, епідермісу, покриву травного
тракту й деяких інших.
Розмноження й диференціація стовбурових клітин відновлюють
втрату спеціалізованих клітин після їхньої природної, вікової або фізі -ологічної загибелі, а також в аварійних ситуаціях. Стовбурові клітини
індивідуальні для кожного тканинного типу, але в його межах можуть
розвиватися в різних напрямках (тотипотентні). Наприклад, у крово -творній тканині ссавців з них диференціюються еритроцити, лейкоцити
або мегакаріоцити. Стовбурові клітини самопідтримуються, тобто після
поділу стовбурової клітини одна з утворених клітин залишається стов-буровою, а друга — спеціалізується. Завдяки цій властивості стовбурові
клітини можуть відновлювати всі функціонуючі елементи тканин. Від-криття стовбурових клітин змінило уявлення вчених про організацію
тканин і про механізми відновних процесів.
У рослин різноманітні клітини утворюються з меристеми. Похідні
меристеми — родоначальники тканин рослинного організму (покривної,
провідної тощо).
IV. У З а Га ЛЬН е ННЯ, СИСТемаТИЗ ацІЯ й котроль.
ЗНа НЬ І вмІНЬ УЧНІв
Гра «Ланцюжок» ;
Учень ставить запитання за темою уроку будь-якому учневі класу,
той відповідає й ставить запитання наступному й так далі.
V. Само СТІй Н а роБ о Та УЧНІв
Скласти запитання для біологічного диктанту за мате-ріалами нового уроку.
Приклади   запитань:
1. Клітини, що є родоначальниками для обновлюваних тканин
тварин. (Стовбурові  клітини.)
2. Спеціалізовані контактні ділянки між тваринними клітина -ми, які можуть включати філаменти з прокератину. (Десмо-соми.)
3. Цитоплазматичні нитки, що з’єднують протопласти сусідніх
рослинних клітин. (Плазмодесми.)
4. Елемент, нестача йонів якого призводить до порушення біль -шості міжклітинних взаємодій. (Кальцій .)
5. Контактна передача нервового імпульсу від однієї нервової
клітини до іншої. (Синапс.)
6. Порожнина між двома мембранами клітин, у яку потрапляє хі -мічна речовина, завдяки чому здійснюється передача нервового
імпульсу від однієї клітини до іншої. (Синаптична  щілина.)
7. Хімічна речовина, завдяки якій здійснюється передача інфор -мації від однієї нервової клітини до іншої. (Медіатор.)
8. Твірна тканина рослин. (Меристема.)
9. Елементарна біологічна система. (Клітина.)
VI. П І д БИТТЯ ПІ д СУм КІ в У роКУ
Учні самостійно підбивають підсумки уроку, формулюю-чи висновки.
VII. д омаШНє З авда ННЯ
Прочитати відповідний параграф підручника, відповісти
на запитання в кінці параграфа.
Категорія: Біологія 10 клас | Додав: uthitel (05.03.2014)
Переглядів: 2894 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: